Батьківські збори «Позитивне батьківство». Сприяє підвищенню громадянської та соціальної компетентності

Батьківські збори « Позитивне батьківство»

 

 

Гревцова З. М. учитель початкових класів .

 

Мета:  сприяти підвищенню рівня психолого-педагогічної компетентності в питаннях сімейного виховання;  дати батькам можливість поділитися власним досвідом;виявити протиріччя і проблеми у використанні методів сімейного виховання;

активізувати комунікативну взаємодію в сім’ї, здатність батьків до аналізу своєї виховної діяльності та об’єктивної оцінки її результатів.

 

1.   Вступ.

 

 «Задача вчителя та батьків – дати кожній дитині щастя». На думку Сухомлинського однією з граней щастя є творіння радощі для інших.  Сьогодні ми спробуємо поділитися власним досвідом з питання спілкування з дітьми. Сімейне спілкування… Від цих слів віє теплотою і сердечністю, турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що правильно організоване спілкування – запорука доброго настрою, душевного спокою. З другого боку, встановлено, що ніде люди не ранять один одного так боляче, як вдома, у сімейних конфліктах.

Виявляється, що вмінням говорити з дитиною, правильно будувати спілкування володіють не всі батьки.

 

2. Створення позитивної комфортної атмосфери.

 

Виявляється, що вмінням говорити з дитиною, правильно будувати спілкування володіють не всі батьки. Вправа «У родинному альбомі» Батькам пропонується впізнати малюнки дітей . Малюнки на тему «Мої рідні». Поділитися враженнями

III. Вправа «Галявина виховання»

 Поділ батьків на групи за кольорами.

На кожному столі є зображення квіток з написами дій дорослих під час виховання дітей. Прошу батьків вибрати дії, які найчастіше використовуєте у вашій практиці і прикріпити квіти до нашої “галявини ”.

Червоні квіти: покарання, накази, зауваження, глузування, присоромлювання, нотації, застереження, ігнорування, образа, допит.

Оранжеві квіти: критика, вмовляння, керування, повчання, моралізування.

Голубі квіти: особистий приклад, вислуховування, комплімент, заохочення, похвала, доброзичливі інтонації, зацікавленість, посмішка, підтримка.

І тепер подивимось на нашу “галявину ” – яких квітів найбільше. Якщо  багато червоних квітів -  колір застереження, заборона.

 Робота в групах.

Більшість психологів вважає. Що психічне здоров’я, розвиток і становлення дитини нерозривно пов'язані також із типом батьківського виховання.

У кожної з п'яти груп є опис стилю батьківського виховання.

Прошу опрацювати їх і сформулювати докази того, що саме обраний стиль сімейного виховання найважливіший.

- Авторитарний стиль виховання.

Усі рішення приймають батьки, вони вважають, що дитина повинна підкорюватись їхній волі, ставлять перед дитиною високі вимоги, контролюють її поведінку, обмежують її свободу. Батьки змалку виховують почуття відповідальності, вміння долати труднощі.

- Опікувальний стиль виховання.

Батьки прагнуть бути завжди з дитиною, вирішувати за неї всі її проблеми. Дитина займає центральне місце в сім'ї.

- Потуральний стиль виховання.

Батьки приділяють дитині недостатньо уваги, вона віддана сама собі. Такі батьки не вміють виховувати, не спрямовують і обмежують дитину.

- Хаотичний стиль виховання.

У батьків відсутній єдиний стиль виховання, нема чітких вимог до дитини. Між батьками є розбіжність у виборі виховних засобів.

- Демократичний стиль виховання.

Батьки виховують у дитини особисту відповідальність і самостійність, відносно до її вікових можливостей. Дитина присутня при обговоренні сімейних проблем, бере участь у прийнятті рішень. Батьки вимагають від дитини обміркованої поведінки, і самі чуйно ставляться до її запитів. При цьому батьки виявляють твердість, дбають про постійне дотримання дисципліни.

 Представник кожної групи зачитує опис стилю виховання і обґрунтовує чому даний стиль виховання є найкращім.

Орієнтовні пояснення батьків:

- Авторитарний.

Дитина ще нічого не розуміє, вона маленька. Батьки краще знають що їй потрібно і чого вона хоче, тому вона повинна слухатись.

- Опікувальний.

Треба щоб найменше труднощів і проблем було у дитини. Щоб дитину нічого не засмучувало.

- Потуральний.

Дитина хай робить що хоче, лише б не заважала.

- Хаотичний.

Коли є час, тоді виховуємо. Нас ніхто не виховував, і виросли.

- Демократичний.

Виховувати необхідно розумно. В разі потреби — допомогти, чи проконтролювати, чи дати змогу виконати самостійно.

 

 А учасники інших груп у формі дискусії обговорюють до чого може призвести саме даний стиль.

Орієнтовні відповіді опонентів:

- Авторитарний.

Діти таких батьків поводяться агресивно і відчужено. З віком дитина все частіше виявляє жорстокість, агресію. У неї неадекватна самооцінка (занижена, чи завищена).

- Опікувальний.

Дитина не може самоутвердитись, зростає її невпевненість у собі.

-Потуральний.

Дитина негативно ставиться до навчання, відчуває невпевненість, у неї низький рівень мотивації.

-Хаотичний.

Такі діти часто невпевнені, не довіряють дорослим. Відчуття нестабільності веде до несподіваних рішень, неадекватної поведінки.

-Демократичний.

Такі діти достатньо адаптовані, вони не соромляться запитувати, відповідальні і самостійні.

IV. Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

(Батькам в групах пропонується утворити логічно закінчені вирази, дібравши потрібну кінцівку з запропонованих).

 

Дитину постійно критикують	вона вчиться ненавидіти
Дитину постійно хвалять	вона стає замкнутою
Дитину постійно висміюють	вона вчиться бути шляхетною
Дитину підтримують	вона вчиться цінувати себе
Дитина росте в докорах	вона вчиться жити з почуттям провини
Дитина росте в терпимості	вона вчиться розуміти інших
Дитина росте в чесності	вона вчиться бути справедливою
Дитина росте в безпеці	вона вчиться вірити в людей
Дитина живе у ворожнечі	вона вчиться бути агресивною
Дитина живе в розумінні та дружелюбності	вона вчиться знаходити любов у цьому світі

 

 

V. Вправа  «Скринька почуттів».

 

Психологи дійшли висновку, що є слова та вирази, котрі начебто необразливі, але при частому повторенні дратують не менше за грубість та окрики, навіть, якщо вимовляються спокійною інтонацією. А є слова, які люди інколи соромляться казати, хоча вони позитивно впливають на дитину, підіймають настрій, підтримують.              Перед вами дві скриньки  «Секрети спілкування». На аркушах паперу запишіть висловлювання, заборонені у спілкуванні з дитиною, помістивши їх у скриньку «Негативні установи».

До «заборонених» можна віднести:

Я тисячу разів казав тобі, що…

Скільки разів треба повторювати…

Невже тобі важко запам’ятати…

Ти став таким (лінивим, неохайним)…

Ти такий же, як…

Чого ти до мене пристав…

Відчепись, ніколи мені…

(Після озвучення «заборонених» висловлювань скринька замикається на ключ, символізуючи неможливість подальшого користування  негативними установами.)                            

 

VI. Підсумок.

       Підсумувати  почуте нам допоможе гра «Карусель». ( Кожній групі дається аркуш паперу. Члени групи повинні записати на ньому одне з тверджень чи висновків, які запам’яталися із заняття. Потім по колу групи обмінюються записами, аж доки до першої групи повернеться перший аркуш. Далі усі записи зачитуються).

 Багатовіковий досвід виховання дітей у сім'ї дає підстави виділити певні правила, дотримання яких сприятиме оптимізації виховного процесу. Ось деякі з них:

 Люби свою дитину! Радій її присутності, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її упевненості в собі, не піддавай її несправедливому покаранню, не відмовляй їй у твоїй довірі, дай їй підстави любити тебе.

 Постійно вдавайся до похвали дитини за її правильні вчинки. Цим ти спонукуєш її до активної дії. Пам'ятай: "Боги і діти живуть там, де їх хвалять".

 Охороняй свою дитину від негативних фізичних і моральних впливів.

 Створюй у сім'ї моральний затишок. Хай сімейне вогнище буде джерелом спокою, радощів, поваги, справедливості й захищеності.

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел

 

1. Аромштам. М.С. Ребёнок и взрослый в «педагогике переживания» [Текст] – М.: ЛИНКА – ПРЕСС, 2005.
2.  Островская. Л.Ф. Беседы с родителями о нравственном воспитании школьника [Текст] – М.: просвещение, 2005.
3. Робота з батьками молодших школярів / упоряд.: Т. Бишова. – К.: Шк.світ, 2008.
4. Баришполь С.В. Посібник практичного психолога: психодіагностика, тестування. – Х. : ВГ «Основа», 2009.
5.  «В. Сухомлинський – про сімейне виховання» dnz32.edu.kh.ua/.../Сухомлинський%20-%20про%20сімей..