Батьківські збори-тренінг в першому класі
Тема: Адаптація першокласників до навчання в школі. Слайд №1
Мета: дати батькам уявлення про труднощі звикання дітей до школи, вікові та психологічні особливості адаптації першокласників; визначити, які позитивні і негативні риси з`явилися у дітей за період навчання, виробити стратегію допомоги у подоланні труднощів; сприяти формуванню батьківської спільноти та комфортного середовища під час спілкування.
Вступне слово
Доброго дня, шановні батьки! Ми зібралися сьогодні з дуже важливою метою. Наші діти – наше майбутнє, тому щасливі посмішки на їхніх обличчях – це найголовніше завдання і родини, і школи. Слайд №2
З 2018 року в усіх школах України перші класи розпочали працювати за компетентнісним навчанням. Згодом так навчатиметься вся початкова школа. Це означає, що учні замість запам’ятовування інформації опановуватимуть компетентності (навчання через практику тому, що знадобиться в житті). Таке навчання передбачає не лише опанування академічних знань (з математики, мов, природничих наук тощо), а й так званих соціальних компетентностей (уміння працювати в команді, вирішувати складні проблеми, пропонувати нові ідеї тощо). Але як не можна навчитися керувати автомобілем теоретично, так і неможливо розвивати, приміром, навички спілкування чи роботи в команді, сидячи за партами спинами один до одного. Ото ж, щоб ви отримали повне уявлення про нові методики НУШ, сьогодні нашу зустріч ми проведемо у формі тренінгу.
Тренінг – це така форма організації заняття, яка забезпечує активну участь кожного і творчу взаємодію всіх учасників між собою та вчителем. Слайд №2
Структура тренінгу:
І. Організаційний етап
Щоб налаштуватися на позитивний настрій пропоную вам виконати таку вправу. Слайд №4
Вправа «Усмішка»
У цій скриньці лежить один із найважливіших засобів, необхідних людині для спілкування. Відгадайте, що це. Ось декілька підказок:
(Першому, хто відгадає загадку, дарую картинку на якій зображена посмішка). Подаруйте посмішку один одному. Посміхайтеся без приводу та частіше даруйте посмішку своїм дітям, рідним та друзям!
Знайомство. Очікування Слайд №5
Давайте розпочнемо нашу зустріч з такого обов’язкового елемента кожного тренінгу, як знайомство. Урок за уроком ця вправа допомагає дітям більше дізнаватися одне про одного, а це, своєю чергою, допомагає їм поліпшувати взаємини, знаходити нових друзів.
Пропоную учасникам написати на піщинках свої очікування від тренінгу, вийти до дошки, назвати своє ім’я, ім’я своєї дитини, зачитати очікування і прикріпити піщинку на годинник (верхня частина).
Вироблення правил тренінгу. Правила записані на аркуші паперу і розрізані на пазли. Попросіть батьків зібрати цей пазл (зачитує та група, яка швидше зібрала пазл). Слайд №6
ПРАВИЛА:
Вправа «Кошик почуттів». Слайд 7
У мене в руках кошик. Після того, як ваша дитина переступила шкільний поріг, у вашій душі, у вашому серці міцно оселилися почуття й емоції, що заповнили все ваше існування. Які почуття виникають найчастіше, коли ви забираєте чи приводите дитину в школу? Запишіть на кленових листочках (зачитують і кидають у корзину).
ІІ. Основна частина
Повідомлення «Особливості адаптації дітей до школи» Слайд №8
Початок шкільного навчання – це час великих надій, великих розчарувань, перших життєвих перемог і перших великих поразок, осягнення здобутків і підрахунків утрат. Саме тут, у першому класі, і діти, і батьки здають свій перший іспит, іспит, який може визначити всю подальшу долю дитини: поганий шкільний старт часто стає першопричиною всіх майбутніх невдач, оскільки дитина потроху звикає до поразок, крок за кроком формує в собі самовідчуття невдахи, нездатності активно протистояти життєвим труднощам.
Адаптація дитини до школи відбувається не одразу. Не один день і не один тиждень потрібно для того, щоб вона змогла призвичаїтися до навчального закладу по-справжньому. Це досить складний процес, пов`язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність. Слайд №9
Що ж вiдбувається в органiзмi дитини в першi днi навчання?
• Нестiйка працездатнiсть;
• дуже високий рiвень напруження серцево-судинної системи;
• рiзке зниження навчальної активностi;
• зниження працездатностi;
• до кiнця першої чвертi маса тiла зменшується у 60 % дiтей;
• скарги на втому, головний бiль, сонливiсть, погiршення апетиту, поганий сон;
• рухова розгальмованiсть або в’ялiсть, втома;
• розлади шлунково-кишкового тракту.
За результатами дiагностики на кiнець жовтня мiсяця 88% дiтей 1 класу мають високий рiвень адаптацiї, 12 % — середнiй рiвень адаптацiї.
Залежно від стану здоров`я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.
Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів якраз і є навчання у 1-му класі.
Існує три рівні адаптації.
Слайд №10 Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила й вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; розв`язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче і сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, має у класі позитивний статус.
Слайд №11 Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає у нього особистих переживань; розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв`язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдання, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.
Слайд №12 Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров`я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; спостерігається порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю і спонукань як збоку вчителя, так і збоку батьків; для розуміння нового матеріалу потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.
Низький рівень – це фактично показник «шкільної дезадаптації». Слайд №13 Які ж прояви, так званої, дезадаптації до школи:
а) відставання від програми;
б) швидка втомлюваність;
в) недисциплінованість;
г) невміння будувати відносини з однолітками та дорослими;
д) підвищена тривожність, плаксивість;
е) глибокий спад працездатності наприкінці дня;
є) неадекватна поведінка;
ж) неуспішність у навчанні.
Слайд №14
У науковій психолого-педагогічній літературі останніх років йдеться про те, що деякі молодші школярі можуть відчувати стан дезадаптації, починаючи вже з першого класу. Характерно, що цей стан пов’язується і вчителями, і батьками, і дослідниками не стільки з проблемою успішності як такої, скільки з проблематикою соціально-психологічного входження дитини у шкільне життя – класний колектив, систему шкільних відносин.
2. Вправа «Желе» Слайд №15
Мета: формування позитивного настрою на майбутню спільну діяльність.
Ви напевно стомилися сидіти та слухати, тому, будь ласка всі підніміться і станьте щільно один до одного в купку, торкаючись плечима. Уявіть собі, що ви желе. Яким желе ви хочете бути: малиновим, вишневим чи іншим? (Протягую дві руки, тримаючи долоні вгору одна біля одної). Ви желе, яке лежить на тарілці (мої долоні). Зараз я буду тарілку нахиляти вправо, вліво, швидко, повільно, струшувати, а ви відповідно до цього рухатися. Молодці! А тепер я тарілку з желе поставила на сонечко. Желе тане і розтікається.
3.Вправа «Квітка» Слайд №16
А зараз ми з вами спробуємо, дізнатися яку ж роль в адаптації дитини та в формуванні в неї позитивного ставлення до школи відіграєте саме Ви – батьки.
Перед кожним на парті дві пелюсточки: одна жовтого кольору, а друга – червоного кольору. Пропоную батькам на жовтій пелюсточці записати позитивні риси, які з`явилися у дітей з приходом у школу, а на червоній – негативні. На дошці прикріплені синій і білий кружечок (серединки квіток). До білого прикріплюють жовті пелюсточки, до синього – червоні.
Вчитель : Бачимо, що жовтих пелюсточок набагато більше. Діти стали самостійними, добрішими, впевненішими, стараннішими. Але є й червоні пелюсточки, бо в деяких учнів з`явилися страх, упертість, втома, агресивність.
- Всі діти поступово адаптуються до навчання, але в когось прогрес видніший, хтось адаптується повільніше та зміни є в усіх.
4. Робота в групах. Слайд №17
Обговоріть в групі:
Яка ж роль батькiв у подоланнi труднощiв, пов’язаних з адаптацiєю дитини до школи?
Завдання:
Напишіть на листках 2 поради, для інших батьків, що потрібно робити, щоб дитина успішно навчалася і почувалася в класі? (Кожна група виконує завдання та представляє. Всі поради вчитель прикріплюються на дошку (створити умови…, розвивати навички ефективного розпорядку часу, забезпечити всім необхідним, підтримувати віру в успіх, любити…, самим займатися саморозвитком, самонавчанням, цікавиться шкільним життям своєї дитини).
Обдумайте всі запропоновані пропозиції та візьміть в свій арсенал найбільш ефективні.
Ми вже говорили, що діти – наше майбутнє. Від часу народження ваших дітей ви мріяли, якими вони будуть, коли виростуть, ким стануть у майбутньому. Але інколи наші очікування, наші мрії не справджуються. І потім ми починаємо задумуватися: «А чи все я зробив чи зробила для того, щоб моя дитина виросла справжньою людиною». Так от, щоб не було запізно, це запитання потрібно ставити собі ще на самому початку шляху.
Зараз ми виконаємо ще одну вправу яка має назву «Ми-батьки»
(Учасники отримують по одному стікеру зеленого, синього та червоного кольорів. Їм пропонується на кожному зі стікерів продовжити речення (стосовно своєї реальної дитини):
•на зеленому стікері—«Якою я хочу бачити свою дитину…»;
•на синьому стікері—«Що для цього я роблю…»;
•на червоному стікері—«Чого я ніколи не дозволю собі, як мати, у вихованні дитини…».
По закінченню учасники прикріплюють стікери на аркуш з написами
«Я хочу…»
«Я роблю…»
«Я ніколи …»
- Чи легко було продовжити речення «Як мати для цього я роблю…»
- Чи завжди вдається у реальному житті виконувати ваш варіант речення «Як мати я ніколи…»? Слайд №19
На останок хочу прочитати народну мудрість: «Діти, що виросли у злому – зло будуть сіяти, діти, виплекані любов’ю – нею будуть жити».
Якщо уявити батька і матір двома сонцями, то дитина має знаходитися у подвійному сердечному промені взаємовідносин батьків. Чим сильніший і тепліший промінь – тим більше врівноважена дитина, тим гармонійніший її розвиток.
І. Заключний етап
Вправа « Очікування» Слайд №20
- Чи справдилися ваші очікування від тренінгу? Пропоную по черзі підійти і перемістити стікер-піщинку вниз, обґрунтувавши своє рішення.
« На цьому тренінгу я….» (усвідомила, що…; дізналася про те, що …).
1