Батьківський хакатон у 3 класі «Педагогіка партнерства задля успіху дитини»

Про матеріал
Хакатон було проведено з метою згуртування класної родини завдяки ефективній взаємодії, обговорення питань навчання, спільного проектування розвитку та навчання дітей, а також, щоб дати батькам, хто досяг успіху в житті і професії, змогу поділитися своїм досвідом і натхненням з нашою класною спільнотою.
Перегляд файлу

Батьківський хакатон у 3 класі

 

Тема: «Педагогіка партнерства задля успіху дитини»

 

Цілі:

  • Провести урок на який чекають діти за допомогою обміну освітніми ролями: батьки – вчителі для учнів;
  • згуртувати класну родину завдяки ефективній взаємодії, обговорення питань навчання, спільного проектування розвитку та навчання дітей;
  • дати батькам, хто досяг успіху в житті і професії, змогу поділитися своїм досвідом і натхненням з нашою класною спільнотою;
  • створити простір для вирішення сучасних освітніх проблем в інтересах кожної дитини;
  • збагатитися новим досвідом і ще раз, завдяки педагогіці партнерства, прислухатися одне до одного: учителю, батькам і дітям.

 

Хід проекту

    Учитель. Що допомагає дитині добре вчитися? Часто вважається, що це престижна школа, добре сплановані уроки, кваліфікований учитель, високі очікування тощо. Хоча всі ці фактори відіграють важливу роль в освітньому процесі, але реальний секрет успішного навчання залежить  від самих дітей. Діти з настроєм на хороше навчання будуть успішними у будь-якій школі. І батьки,  і школа завжди можуть знайти можливість для формування пізнавального інтересу у школярів. Перш за все потрібно створити позитивне ставлення до навчання, залучити дітей до розв’язання якихось пізнавальних завдань, підбадьорювати їх та підтримувати інтерес постановкою все C:\Users\Samsung\Desktop\177640784.jpgнових завдань та питань.

C:\Users\Samsung\Desktop\jorimage-poq.jpg     Багато дітей не встигають у навчанні, вони не зацікавлені у навчанні, бо батьки не виявляють інтересу до їхніх навчальних досягнень, не перевіряють, як вони виконують домашні завдання. Саме для того, щоб мотивувати дітей до навчання, зацікавити їх чимось новеньким, незвичним для них, а також активніше залучити батьків до сучасного освітнього процесу я вирішила знову звернутися до педагогіки партнерства. Порадившись з батьками, за згодою сторін ми вирішили провести з ними цикл уроків  «Батьки – вчителі для учнів» де учасники навчального процесу міняються місцями. Роль вчителя у класі де навчається їхня дитина візьмуть на себе батьки. А по завершенню цього експерименту усією класною спільнотою ми вирішили зібратися і обговорити цей досвід і те, як нам змінюватися на краще.  Я ж, як класний керівник, сподіваюся, що коли батьки побачать своїх дітей за партою, спробують організувати цілий клас та ще й донести до дітей свою думку під час проведення уроків, вони зрозуміють, що без їхньої підтримки, розуміння і допомоги мені буде дуже складно зробити їхніх дітей щасливими та успішними. Адже, хоча батьки й люблять та пишаються своїми малюками – вони спостерігають на родинних зустрічах, святах, концертах красиву картинку, яку ми з дітьми  плануємо та готуємо для них. Успіхи в навчанні, каліграфія у зошиті, акуратні вироби на уроках трудового навчання чи яскраві малюнки на уроках образотворчого мистецтва і таке інше теж дуже радують батьків. Якісь негаразди у школі чи проблеми з поведінкою навпаки деяких батьків засмучують і викликають думки про те, що їхнє дитя недооцінене…  Саме тому досвід обміну ролями нам не завадить, а, можливо, дасть шанс на позитивні зміни у вихованні і навчанні наших дітей та допоможе порозумітися дорослим після змоги абстрагуватися від призми бачення своєї дитини та подивитися на учнівський колектив під іншим кутом зору.

      Ми вирішили з батьками обмінятися ролями на уроках фізичної культури, природознавства, трудового навчання та математики. І почалася підготовка: розділили між батьками навчальні дисципліни, обговорили дати їх проведення, визначилися з темами уроків та цілями, яких ми хотіли досягти. До речі, батьки, які взяли участь у навчальному міні-хакатоні, вирішили самостійно спланувати свій урок і результат їхніх старань я могла бачити  вже безпосередньо під час самого уроку. 

Урок фізичної культури у 3 класі

Провів батько Іринки, учениці класу

Завдання:

  1. C:\Users\Samsung\Desktop\images.jpgПовторення техніки передачі м’яча двома руками від грудей.
  2. Формування умінь ловити м’яч двома руками під час рухливої гри.
  3. Проведення спортивної естафети та гра у футбол.

Місце проведення: шкільний стадіон.

Інвентар: баскетбольні та футбольні м’ячі, щити, спортивний інвентар для естафети.

 

Коротко про найцікавіше на уроці від тата

C:\Users\Samsung\Desktop\Фізра\20190403_124828.jpg     Чому мій вибір, для обміну ролями на урок фізичної культури, випав саме на Сергія Михайловича? Все дуже просто – цей тато закінчив нашу школу-інтернат, займався спортом на базі нашої школи й до цього часу не розгубив своїх спортивних навичок. Я сподівалася, що урок саме від цього батька моєї учениці буде для дітей цікавим і динамічним. І не прогадала!

      Мушу визнати, що Сергій Михайлович відразу взяв «бика за роги» і впевнено почав урок із фізичної розминки. Діти теж здивували мене тим, що сприйняли нову для них людину легко й невимушено, виконуючи всі команди, від нового «учителя», бездоганно і, ніби, трішки граючись. Я бачила, що їх цілком і повністю захопило передчуття чогось для них нового.   Після того, як діти відпрацювали техніку передачі м’яча двома руками від грудей, почалося найцікавіше – спортивна естафета. Сергій Михайлович пояснив правила підготовленої ним естафети, але цього йому здалося замало і він теж почав змагатися разом з дітьми.

     Але далі, щось пішло не так… Не всі учні, як з’ясувалося, почули свого нового наставника і запам’ятали умови змагань. Сергій Михайлович ще разів зо два все пояснив, бідкаючись, що не всі його діти уважно слухають, дістав з кишені свисток, про який не відразу згадав, і вже далі пішло все, як «по маслу». Малечі ж вся ця метушня страшенно подобалася. Вони гасали,

кричали, вболівали, а Іринка, донька Сергія Михайловича, постійно намагалася якось допомогти татові в його, такій нелегкій роботі, – приборкуванні її однокласників.

 

 C:\Users\Samsung\Desktop\Фізра\20190403_125741.jpg     C:\Users\Samsung\Desktop\Фізра\20190403_125746.jpg

 C:\Users\Samsung\Desktop\Фізра\20190403_125935.jpg     C:\Users\Samsung\Desktop\Фізра\20190403_130327.jpg

Звісно, попри жагу до перемоги обох команд, у цій спортивній естафеті перемогла дружба. Тато-вчитель досить уміло заспокоїв дітлахів у їхній спробі все ж таки вибити перемогу саме для своєї команди і запропонував їм, як альтернативу,

пограти з ним у футбол. Але перед цим провів футбольний майстер-клас від себе, як дівчаткам так і хлопчикам. Сергій Михайлович навчав дітей набивати футбольний м’яч та стояв на воротях, а діти по черзі намагалися забити йому такий жаданий гол.

 Після підбиття підсумків перший з уроків у циклі  «Батьки – вчителі для учнів»   у 3 класі закінчився.

C:\Users\Samsung\Desktop\Фізра\20190403_132627.jpg

C:\Users\Samsung\Desktop\картинки\20190324_073231.jpgВідпустивши дітей на перерву, ми відверто поспілкувалися з Сергієм Михайловичем. Він був задоволений собою, що зважився на один урок стати учителем для учнів і описав цей досвід одним словом «незвично». А потім пояснив, що не звик до такої кількості дітей, які постійно вимагали його уваги. А ще, йому було  боязко, бо він не знав чи слухатимуть його діти, чи буде їм з ним цікаво. Чоловік здивовано розпитував мене про деяких учнів класу, бо знав їх у спілкуванні з його донькою зовсім іншими, не такими яких він побачив їх під час уроку. Сергій Михайлович похвалився мені, що на наступних батьківських зборах у нього буде що обговорити з батьками дітей та, навіть, дати деяким поради щодо вихованості їхньої дитини. Мені було приємно, що всі ми: діти, тато та вчитель залишилися задоволеними цим експериментом. Я не відчула, що комусь із трьох сторін, нашої класної родини, цей урок із обміном ролями був тягарем. Ми всі почувалися комфортно і це окриляло і обнадіювало мене, як педагога.

Урок природознавства у 3 класі

Провів батько Матвія, учня класу

Тема:  Охорона рослинного і тваринного світу

Мета: ознайомити учнів із засобами збереження й охорони тварин і рослин; формувати емоційну чуйність до краси природи, уміння помічати її дивні особливості; виховувати милосердя, співчуття до всього живого, готовність прийти на допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди.

Коротко про найцікавіше на уроці від тата

C:\Users\Samsung\Desktop\deti-na-prirode-01.jpg     Це був другий урок у 3 класі який провів батько учня. Діти чекали цього, їм було цікаво, як все пройде. Я пояснила заздалегідь малечі, що важливий аспект співпраці школи з родинами учнів – залучення їх членів у ролі наставників, тренерів організації навчального процесу. Адже їх батьки можуть організувати для дітей якісь творчі майстерні, цікаві зустрічі чи незвично та мотивуюче провести урок. А тому Анатолія Олександровича діти зустріли налаштованими на злагоджену роботу під час уроку.

     Розпочав урок тато-учитель з бесіди з дітьми по темі з минулого уроку  «Віруси».  Говорили про ознаки організмів властиві вірусам, про те, як розмножуються віруси. Діти активно включилися в роботу, намагаючись будь що довести Анатолію Олександровичу, що вони гарно засвоїли матеріал.

     Мені здалося, що тато трішки розгубився від такої заповзятості  дітей. А, побачивши, що Анатолій Олександрович зніяковів, учні почали говорити взагалі вголос, без дозволу, всі разом. Кожен учень намагався донести учителеві свою думку, а особливо його син Матвій. Але Анатолій Олександрович і не

намагався заспокоїти дітей, а продовжував працювати саме в такому режимі.

        Він терпляче пояснив дітям новий матеріал, адже розповісти йому було про що, бо він людина, якій не байдужа доля  природи і всієї планети. Чоловік ділився власним досвідом, щодо збереження рослинного та тваринного світу та зачитав цікавий матеріал, який знайшов в Інтернеті та занотував для учнів.

        Анатолій Олександрович готувався самостійно до уроку, ніяких порад чи підказок перед уроком чи на самому уроці від мене він не хотів. Я гадаю, що чоловік намагався цим посилити свій авторитет в очах свого сина. Але я була не проти так будувати партнерські стосунки з батьком дитини. Адже фундаментальним в ідеї нашого міні-хакатону було можливість

батьків побачити освітній процес із середини.

     Після цікавої розповіді тато-учитель запропонував дітлахам попрацювати у зошитах, щоб закріпити нову тему.

     По закінченню уроку я дозволила оцінити Анатолію Олександровичу дітей.  Дітлахи цього не очікували і почали, не чекаючи оголошення результатів оцінювання, підносити щоденники до учителя. І правильно зробили, бо тато  виявився дуже щедрим на гарні оцінки, і, які й отримали всі, як один учні 3 класу.

       На цьому спілкування з дітьми Анатолія Олександровича закінчилося. І, звісно, я поцікавилася його враженнями від ідеї «Батьки – вчителі для учнів». Чоловік дуже тепло відзивався про клас в цілому, йому все сподобалося. Він говорив мені про те, що дітей треба сприймати такими які вони є, незважаючи на те, що вони відповідають хором та трішки ведуть себе галасливо. Чоловік висловив припущення, що малюки вимагають, щоб їм приділяли увагу через брак спілкування, який вони намагаються отримати у школі. Хоча були хвилини на уроці, коли й у нього «нерви здавали». А ще Анатолій Олександрович зробив висновок, що якщо давати вільно висловлюватися кожному учневі на уроці – то буде дуже важко вкластися учителю з подачею матеріалу у відведений час для уроку.

        Ну, а що ж я? А я безмежно вдячна, ще одному не байдужому батькові у моїй класній родині, за доброту, за підтримку, за участь у шкільному житті класу. І ніхто мене не переконає, що коли діти бачать єдність між батьками та вчителями, взаємну повагу між дорослими, які ними опікуються то отримують в нагороду, таке бажане, почуття

захищеності.

C:\Users\Samsung\Desktop\Без названия.jpgУрок математики у 3 класі

Провела мати Дарії,

учениці класу

Тема: Ділення виду 360:3. Задача, обернена до задачі на знаходження суми двох добутків. Розв’язування рівнянь

Мета: ознайомити учнів з прийомами ділення числа виду 360:3; вдосконалювати вміння розв’язувати задачі. Обернені до задач на знаходження суми двох добутків; розвивати навички усних обчислень; виховувати інтерес до предмета.

Коротко про найцікавіше на уроці від мами

     Третій урок нашого освітнього хакатону… І знову обмін ролями на уроці, але вже не з татом, а з мамою моєї учениці. У цьому випадку це було заіграшки, адже Аліна Юріївна й сама педагог – учитель математики. Жінка одна з перших підтримала мою ідею «Батьки – вчителі для учнів» і була налаштована рішуче. Мені ж було цікаво спостерігати за спілкуванням мами-учительки з учнями класу. Я була просто впевнена, що урок буде пізнавальним для усіх учасників хакатону.

     Аліна Юріївна відразу заволоділа увагою дітей, вони із задоволенням слухали її, давали відповіді на запитання. У класі була приємна робоча атмосфера. Розпочала учителька урок з усного рахунку на вдосконалення навичок табличного множення та ділення, а також визначення кількості десятків у числах.  Кожен учень намагався відповісти, їм хотілося показати  мамі, яка  нагадувала дітям власну маму, які вони

C:\Users\Samsung\Desktop\картинки\20190324_073403.jpgрозумники, виховані і активні учні. Я пишалася своїми малюками, адже бачила наслідки й своєї роботи – мої учні уміли  вчитися і були налаштовані на спіх.  

     Після цього почали працювати над розв’язуванням задачі з підручника.

        Аліна Юріївна нахвалювала дітей за роботу та повсякчас підтримувала інтерес до уроку. Але до цього часу чомусь постійно обминала свою доньку. Можливо боялася її виділити з поміж інших дітей чи якимось чином приділити їй більше уваги, ніж іншим учням. І ось нарешті жінка покликала працювати до дошки і свою дитину. Дала завдання доньці розв’язати рівняння та гарненько її вичитала за слабеньке знання таблиці множення. Хоча ж видно по дитині, що вдома

її купають  в  батьківській любові. Ось така вона справедлива ненька.

     Далі мама-вчителька провела коротенький, але цікавий коучинг для учнів «Старовинні одиниці довжини та маси». Аліна Юріївна  познайомила малюків з такими одиницями довжини, як лікоть, п’ядь, сажень, вершок, дюйм, фут, ярд та верста, а також одиницями маси такими, як пуд, фунт та унція. Дітям було корисно почути таку інформацію. А після цього жінка запропонувала  учням розв’язати ще одну задачу, але вже з логічним навантаженням.

       Урок добіг кінця… Після підбиття підсумків та рефлексії, учителька, з великим задоволенням, виставила оцінки учням C:\Users\Samsung\Desktop\Матем\20190405_100310.jpgC:\Users\Samsung\Desktop\Матем\20190405_100303.jpgу щоденники.

   В розмові зі мною Аліна Юріївна  сказала, що третьокласники їй сподобалися. Жінку вразило те, що діти постійно намагалися обійняти її на перерві та доторкнутися до неї, зазирали їй у вічі і запрошували до них у гості знову і це її просто «розтопило». Аліна Юріївна  хвалилася, що дійсно наші діти інші у школі і, навіть, її донька була зосереджена і відповідальна, якою вдома рідко буває. А ще мала допитувалася два дні, які ж мама буде давати завдання на уроці її товаришам. А це говорило про те, що дитині цікаво бачити маму учителькою на уроці. Аліна Юріївна розумниця і зі своєю місією справилася відмінно.

C:\Users\Samsung\Desktop\Матем\20190405_100210.jpg

Урок  трудового навчання 3 класі

Провела мати учнів класу Гліба та Мишка

C:\Users\Samsung\Desktop\картинки\Screenshot_20190315-083116_Facebook.jpgТема: «Виготовлення Великоднього курчати з фетру»

Мета: розширити знання учнів про Великдень, познайомити з історією м’якої іграшки, із послідовністю виготовлення виробу та основними швами в ході роботи, удосконалити навичку учнів у виконанні ручних швів. Виховувати охайність під час виконання роботи; розвивати творче мислення та естетичні нахили учнів.

Обладнання та матеріали: зразки м’якої іграшки, голка, ножиці, лекала, олівець, кольоровий фетр, оздоблювальні матеріали.

Коротко про найцікавіше на уроці від мами

      Цього уроку, із запланованих у циклі уроків «Батьки – вчителі для учнів», діти чекали чи не найбільше. Адже вони знали, що будуть виготовляти Великоднє курча, зносили для м’якої іграшки  фетр та елементи оздоблення. Та ще й до всього цього урок повинна була провести знову мама-вчителька.  А мама була готова до роботи. Ольга Станіславівна швея за професією тому проблем виникнути не повинно було. Жінка розповіла коротенько дітям про Великдень та пояснила як вони побудують свою роботу на уроці. Учителька принесла готові шаблони іграшки та запропонувала дітям почати вирізати заготовки курчати.

     Робота у класі ладилася, дітям було цікаво, але не у кожного виходило вправно вирізати заготовки до іграшки. Але мама-учителька пришла на допомогу, допомагаючи дітям та даючи слушні поради, щодо виробу.

         А далі у класі стало дуже  «спекотно». Малечі постійно потрібно було то допомогти  продіти нитку в голку, то шов підправити. Ольга Станіславівна розривалася між дітьми. І незважаючи на те, що з голкою ця мама на «ти» жінка все рівно не встигала вчасно прийти на допомогу всім бажаючим. Я перестала спостерігати за навчальним процесом зі сторони і почала допомагати вчительці. Ось так в чотири руки ми й працювали на уроці. Діти сприймали нас, як одне ціле, звертаючись, як до мене так і до Ольги Станіславівни за порадою та допомогою. 

 

Найважчий етап роботи ми подолали і перейшли до набивання нашого Великоднього курчати ватою та оздоблення іграшки. C:\Users\Samsung\Desktop\труд\20190405_114214.jpgC:\Users\Samsung\Desktop\труд\20190405_112211.jpg     Нарешті! Іграшку пошито! Діти у захваті, не чують нікого, бо вже почали активно гратися курчатами. Вони горді собою, що виготовили таку гарну іграшку.

C:\Users\Samsung\Desktop\труд\20190405_123852.jpg

Ми з Ольгою Станіславівною були заморені, але задоволені собою. Жінка почувалася ніяково за мою допомогу їй, адже

була впевнена, що справиться самостійно. І ще довго бідкалася, що як то важко мені з таким об’ємом  роботи справлятися самостійно. Адже дітки різні за темпераментом і деякі потребують забагато уваги. А мені було добре працювати  удвох на уроці – незвично, але результативніше. Ось так ми й прогомоніли по душам деякий час. А потім діти, обнявши маму вчительку, провели її аж до ґанку школи.

C:\Users\Samsung\Desktop\труд\20190405_123702.jpg

C:\Users\Samsung\Desktop\картинки\Screenshot_20190330-115435_Facebook.jpgНаш експеримент по обміну ролями завершився. Висновки, які я зробила під час хакатону обнадійливі. Ну по перше – діти від циклу уроків «Батьки – вчителі для учнів» у захваті, по друге – батьки, які побували у ролі учителя  на один урок теж зробили для себе умовиводи від своєї роботи вірні і корисні, а по третє, власне, я вірю в те, що усвідомлення всіма учасниками освітнього процесу ідеї партнерських відносин й налагодження тісної співпраці між ними сприятиме розбудові якісної системи освіти. А по цьому, наша класна родина й надалі працюватиме над налагодженням партнерства між педагогами, учнями та їхніми родинами.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Вандоляк СнІжана Іванівна
    Цікаво й корисно для всіх!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
27 травня 2019
Переглядів
1558
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку