Батьківський лекторій «Профілактика стресових станів у дітей під час життєвих негараздів»

Батьківський лекторій

«Профілактика стресових станів під час

життєвих негараздів»

Мета: розкрити поняття «стресу», надати батькам рекомендації щодо допомоги з подолання негативних переживань, пов’язаних зі стресовими ситуаціями.

Цільова груп: батьки

У нашому житті постійно відбуваються зміни, і якщо ми не можемо швидко до них пристосовуватися, може виникнути стан стресу. При цьому навіть не важливо, позитивним чи негативним був стресогенний фактор. Часто стресорами для себе є ми самі: наші думки, емоції, дії.

 Стрес – не щось надприродне, час від часу його відчуває кожна людина на землі. Але є люди, які відчувають його постійно, ймовірно, просто не володіючи знаннями і умінням розслабляти своє тіло і мозок. Причиною стресу у дітей та підлітків може бути що завгодно, що викликає у них страх і тривогу. Це може включати розлуку з домом, перехід у нову школу або переїзд у нове місце, розлука з батьками або опікунами, переживання щодо школи і спілкування з однолітками щодо змін, що відбуваються в його / її тілі і свого майбутнього. Сьогодні додатковою причиною стресу виступає обговорення соціально-політичної ситуації дорослими, інформаційний потік з мас-медійного простору.

 Загальними причинами стресу для дітей будь-якого віку можуть бути:

•            розлучення батьків;
•            розставання із близькими людьми;
•            смерть близької людини;
•            катастрофи, травми;
•            дитячі страхи (залишатися одному, боязнь чудовиськ тощо);
•            поява у сім’ї нової дитини;
•            переїзд;
•            загибель домашньої тварини;
•            напружені стосунки з однокласниками,
•            невдачі у навчанні та конкуренція всередині класу.

У періоди надзвичайних, стресових ситуацій, які викликають багато непорозумінь та не мають остаточного вирішення, певний час особливо важливою є  різнобічна  підтримка  дітей.

Діти почувають себе краще, коли бачать, що дорослі створюють середовище, в якому є повага та моральність. Якщо ж демонструвати повагу до дітей та послідовність у своїх відносинах з дитиною, то цим дорослий доводить, що йому можна довіряти. Це дуже важливо, для формування у дітей позитивних почуттів до свого оточення і до свого майбутнього. Інколи можна допомогти, просто вислухавши дитину.

Мудро дозуйте те, що розповідаєте дітям про події, опираючись на їх вік, чутливість. Приховувати не треба, бо це не реально. Прямі сцени насильства – відсівайте. Слідкуйте за своїми думками і коментарями. Діти збирають інформацію не лише з прямих розмов з ними, а й з коментарів, «кинутих мимоволі». Саме вони сіють страх, який залишається надовго. У що віритимуть Ваші діти, залежить від Вас. Майже в усьому. Про сьогоднішні події – теж. Дуже важливі всі ритуали – сніданку, обіду, вечері, домашніх розмов. Спокійного виконання ігрової діяльності / уроків. Майже як завжди. Це зберігає відчуття, що життя навколо не руйнується. Дітям, які тривожаться більше, прямо проговорюйте – «ти в безпеці». Часто. Обнімайте і цілуйте значно більше, ніж раніше. І хваліть за будь-які дрібниці. Якомога більше теплих дотиків.

Важливо допомогти дитині розвинути позитивні навички боротьби зі стресом, саме вони будуть потрібні їй у дорослому житті. Ви можете допомогти наступним чином:

1. Показуйте дитині хороший приклад. Зберігайте спокій і контролюйте гнів. Продумайте план, як скоротити стрес, і поділіться цим планом з сім’єю.
2. Сприяйте раціональному мисленню. Переконайтеся, що Ваші діти замислюються про наслідки своїх дій, розуміють Ваші дії. Допоможіть їм зрозуміти, що є фантазія і що – реальність. Наприклад, завірте дитину, що це не його поведінка викликала сумні настрої (гнів, роздратованість, відчай) батьків, і він не невдаха, якщо у нього щось не виходить.
3. Контролюйте дитину, але в міру. Дозвольте дітям приймати рішення в рамках сім'ї. Наприклад, дозвольте їм облаштувати свою кімнату, вибрати сімейні заняття і допомогти приймати сімейні рішення.
4. Говоріть з ними відкрито. При відповідній ситуації обговоріть з ними свій важкий робочий день, причини свого емоційного стану. Заохочуйте їх говорити про те, що їх турбує.
5. Знайдіть фізичне заняття чи хобі, яке їх зацікавить, і заохочуйте їхній інтерес. Фізичні вправи сприяють зняттю напруги, оптимізації емоційних станів, впорядкованості думок.
6. Радьте дитині вживати здорову їжу і підкреслюйте важливість здорового способу життя.
7. Здійснюйте вплив на середовище дитини, яке має бути безпечним, константним (незмінним), ритмічним (рівномірне чергування мовних, звукових, зображувальних впливів на дитину, у відповідній послідовності; періодична рівномірна зміна діяльності), передбаченим, послідовним, у якому діти мають відчувати повагу до своїх відчуттів, думок.
8. Вчіться технікам розслаблення і вчіть цьому свою дитину.
9. Потрібно підтримувати віру в дитини, що ситуація вирішиться на краще. Мине час, і замість розпачу та печалі прийде розуміння та досвід.

Наступні психологічні поради допоможуть Вам прибрати стрес з життя дитини:

•                   Дізнайтеся про почуття Вашої дитини.
•                   Створіть атмосферу довіри і завірте дитину, що на помилках вчаться.
•                   Підтримуйте і цінуйте свою дитину.
•                   Демонструйте турботу, тепло і любов. Частіше обіймайте дитину.
•                   Ставте чіткі обмеження, але не будьте занадто суворими; підкреслюйте важливість   співробітництва, а не змагання. Не перезавантажуйте графік своєї дитини великою кількістю справ.
•                   Знайдіть способи, як Ваша дитина може допомагати родині.
•                   Звертайте увагу на те, чого хоче Ваша дитина (а не тільки на те, чого хочете ви).
•                   Любіть дитину понад усе!