Бесіда для батьків "Взаємини в сім'ї"

Бесіда: «Взаємини у сім’ї»

Мета: ознайомити батьків з особливостями впливу стилю спілкування в сім’ї на емоційне благополуччя дітей; формувати вміння аналізувати свої виховні впливи на дитину та їх наслідки, сприяти конструктивному спілкуванню дорослого з дитиною; розвивати уміння членів сім’ї взаємодіяти у спілкуванні та поведінці; зміцнювати та зберігати родинні відносини.

Проблеми виховання дітей чи взаємодії в сім′ї інколи виникають вже з перших місяців життя дитини. Найбільш загострюються вони, коли в сім′ї чи в розвитку дітей відбуваються кризові моменти (кризи трьох років, початок відвідування дошкільних установ, школи, підлітковий період і інше.) Незважаючи на те, що в процесі виховання дитини приймають участь і намагаються допомогти інші дорослі (вихователі, вчителі, психологи), головна відповідальність за поведінку дітей покладена на сім′ю.

Діти – квіти життя. Проте часто свідомо чи несвідомо, будучи в поганому гуморі, дозволяємо собі кривдити їх. Найгірше те, що такі дитячі образи залишаються в пам’яті надовго й безпосередньо чи опосередковано впливають на майбутнє життя вашого сина чи доньки.

Українська народна педагогіка на основі багатовікового досвіду завжди підтримувала культ Матері і Батька, культ Сім'ї. Адже саме від них залежать успіхи у фізичному і соціально-психічному розвитку дітей…

 ("Хороші діти — це честь батька й матері", "Яка хата — такий тин, який батько — такий син", "Молодь багата мудрістю мами й тата", "Тільки у світі правди, що рідний отець та мати").

У сім’ї однаково важлива роль належить як батькові та і матері. Про силу виховного впливу батьків красномовно говорить такі українські народні прислів’я і приказки: “який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина”. “Які мамо й тато, таке й дитятко” слова батька та матері для дитини має авторитетне значення.

Сімейне виховання має величезне значення у вихованні, освіті і становленні будь-якої людини. Можна сказати, що це фундамент, на якому будується все подальше життя. І від того, наскільки добротний, і твердий цей фундамент залежить дуже багато чого в долі людини. Якими близькими для кожної людини є слова сім'я, родина, батько, мати…! Саме в сім'ї у нас формуються найглибші людські почуття: доброта, чуйність, любов, милосердя, взаємодопомога тощо. Основними суб’єктами виховання є батьки, які мають зрозуміти, що головною метою виховання і освіти має стати формування високоморальної, добропорядної, чесної особистості.

 У прадавні часи, коли ще не було шкіл, системи громадського виховання, батьки несли відповідальність за виховання дітей. Тому в народі найвище цінували людей, які виховали порядних дітей.

В одній із українських легенд мовиться:

"Сільська громада вирішила влаштувати свято-огляд результатів праці кожної сім'ї. На майдані всі сім'ї мали виставити надбання своєї праці. Оцінювала досягнення рада старійшин. Люди приносили й приводили добре доглянутих корів, волів, коней, власноручно виготовлені вози, ярма, вироби ткацтва, шитва та інше. А бідна вдова, в якої не було ані землі, ані волів, ані реманенту, прийшла на свято з двома дорослими синами-красенями. Всі в громаді знали їх як добре вихованих: працьовиті, ввічливі, турботливі, шляхетні у взаєминах з молодшими та літніми. Старійшини при підтримці громади віддали вдові вінок першості за її найважливішу працю — достойне виховання дітей".

Релакс

Давайте пригадаємо приємні миті дитинства. Дитинство – це щасливий (сумний, дуже щасливий тощо) час вашого життя.

Занурення. Сядьте зручніше, ноги поставте так, щоб вони відчували опору, заплющить очі, прислухайтесь до свого дихання: воно рівне й спокійне. Відчуйте важкість у руках, у ногах. Уявіть, що ви переноситеся в своє дитинство. Теплий весняний день, …Уявіть себе в тому віці, в якому ви найкраще себе пам’ятаєте. Ви йдете вулицею – подивіться, у що ви вдягнуті. Вам весело, поруч з вами близька людина – подивіться, хто це. Ви берете її за руку і відчуваєте її теплоту і надійність. Потім ви відпускаєте цю руку й біжите весело вперед, але недалеко, чекаєте на свою близьку людину і знову берете її за руку. Раптом ви чуєте сміх, піднімаєте голову і бачите, що тримаєте за руку чужу людину. Ви повертаєтеся й бачите, що ваша близька людина стоїть позаду та всміхається. Ви біжите до неї, і знову разом ідете далі, сміючись із того, що сталося. А тепер поверніться назад, у цю кімнату, і, коли ви будете готові, розплющить очі.

Висновок. Переважно це радісні слова.Дайте відповідь собі - Чи таке дитинство у ваших дітей?  

«Чинники, які впливають на розвиток дитини»

Соц.пед. Найважливіший скарб людини – це здоров’я. Нині не викликає сумніву той факт, що всі діти вимагають певної психологічної  підтримки, оскільки перебувають під впливом низки несприятливих чинників.

Чим відрізняється психічне здоров’я від психологічного?

Психічне здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно й плідно працювати.

Психологічне здоров’я стосується особи та є сукупністю психічних властивостей людини, які постійно розвиваються. Ці властивості допомагають особі знайти свій шлях , який дасть змогу їх виконати певну життєву мету, а також гармонізують потреби окремої особи й суспільства загалом. Проблеми психологічного характеру піддаються корегуванню набагато легше, ніж психічного.

Нервові, нестабільні батьки – нервова й нестабільна дитина.

Ускладнюються сімейні відносини, а страждають від цього насамперед діти. Ці відносини відображаються в напружених взаєминах між дітьми.

Експерти Всесвітньої організації  охорони здоров’я довели, що порушення психічного здоров’я набагато частіше відбувається в дітей, які страждають від недостатнього спілкування з дорослими та їхнього ворожого ставлення, ростуть в умовах сімейних суперечок.

Соц.пед. Дійсно, діти – це стримувальний чинник. Тому під час виховання дитини батькам необхідно стежити за своєю поведінкою, адже саме їхня поведінка є прикладом для дітей.

Експеримент «Склянка води»

Склянка води – це дитина (чиста, прозора, наївна).

Сіль – пекучі, образливі слова.

Перець – пекучі образливі слова.

Грудка землі – жорстокі слова.

Усе добре змішуємо – отримуємо – стан дитини. Скільки мене часу, доки все осяде, забудеться? А варто легенько збовтати і все підніметься на поверхню та спричинить нові стреси та неврози у дитини.

В гарній, дружній сім’ї діти ростуть в атмосфері любові, ласки, чуйного і добродушного відношення один до одного.

Переживання і різні думки виникають у дітей кожного разу, коли вони бувають свідками подібних, принижуючих сцен між батьками. В ці страшні хвилини хлопчики і дівчата уже не плачуть від страху, у них у такі хвилини народжується недовіра до людей, злоба, жорстокість, настороженість не тільки до батьків.Чим частіше дитина буде відчувати подібні переживання, тим важче йому буде потім повірити в добрі відчуття, благородність людей.

Сімейна атмосфера, в якій виростає чесна, проста скромна людина, яка з любов’ю відноситься до людей, батьків створюється там, де

- не зловживають похвалою;

-не виховують боязкість жорстокими фізичними покаранням;

-  розвивають у дітей вольові якості характеру, прививають їм добросовісне відношення до праці;

 - виховують у дітей любов та повагу до дорослих.

Створення позитивної комфортної атмосфери.

Вправа «Сімейний фотоальбом». (На дошці виставка малюнків учнів «Моя сім’я». Батькам пропонується впізнати малюнки своєї дитини. Поділитися враженнями, пояснивши свій вибір).

1.               Скільки часу в день ви відводите на спілкування з дитиною?
2.               Чи відомо вам від самої дитини про її навчальні успіхи, про друзів?
3.               Як ви використовуєте свій вільний  час?

Відео -Інтернет дороже сина

Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

Одного разу вчителька запитала першокласницю, тиху, задуману дівчинку:

•                 Чого тобі найбільше хочеться?
•                 Я хочу захворіти.
•                 Чому? – здивувалася вчителька.
•                 Коли я хворіла,мама сиділа біля мене, розмовляла, розказувала мені казки, читала книжки. Мені було так добре.
•                 Про що свідчать слова дівчинки?
•                 Чому так часто нашим дітям не вистачає уваги батьків?

Відео - один среди своих

Сімейне спілкування… Від цих слів віє теплотою і сердечністю, турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що правильно організоване спілкування – запорука доброго настрою, душевного спокою. З другого боку, встановлено, що ніде люди не ранять один одного так боляче, як вдома, у сімейних конфліктах.

Виявляється, що вмінням говорити з дитиною, правильно будувати спілкування володіють не всі батьки.

Хочу запропонувати вашій увазі оповідання відомої журналістки Лівінгстон Ларнед

Батькове каяття

Послухай, синку… Кажу тобі це, коли ти спиш. Ось я увійшов до твоєї кімнати. Кілька хвилин тому, коли я сидів у бібліотеці та читав, мене наскрізь пройняли докори сумління. Сповнений почуття провини,підійшов я до твого ліжка.

Мене не полишали думки про мою поведінку: я зірвав на тобі свій поганий настрій, робив тобі зауваження, коли  ти зранку збирався до школи або коли вчора ввечері, замість помитися, лише обтер обличчя рушником та ще забув почистити черевики. Так само вичитав тебе, коли ти впустив щось на підлогу.

За сніданком я теж до тебе прискіпувався. Ти пролив чай, ти занадто швидко ковтав їжу, ти оперся ліктями об стіл. Занадто намастив масло на хліб. А коли ти бавився, я саме зібрався виходити з хати: за кілька хвилин мав бути потяг. Ти обернувся, помахав мені ручкою та гукнув «До побачення, татку!»

А я у відповідь тільки насупив брови і сказав: «Випрями спину»…

Усе знову почалося ввечері, коли я повернувся з роботи. Ти саме бавився, колінкуючи по землі. Побачивши дірку у твоїх штанях, я вичитав тебе при твоїх друзях і наказав негайно йти додому. «Речі коштують грошей, – сказав я, – якби ти сам їх купував, то знав би, як їх шанувати.»  

А пам’ятаєш, як несміливо ти увійшов до зали? Ти не міг підвести очей, ти боявся мене після того, як я влаштував тобі «виховний момент» перед друзями. Я зиркнув на тебе поверх газети, невдоволений твоїм невчасним вторгненням, –  і ти зупинився у дверях, не знаючи, що робити далі. «Чого тобі треба?» - запитав я суворо.

Ти нічого не відповів. Ти підбіг до мене, закинув рученята мені на шию і поцілував мене, міцно-міцно обійнявши, з любов’ю, якою Бог наділив твоє маленьке серце і яка, навіть коли не знаходить взаємності, ніколи не в’яне. Потім ти пішов до своєї кімнати, дрібцюючи по сходах.

І тоді, синку, газета вислизнула з моїх рук на підлогу, мене охопили неприємні відчуття. Що зі мною діється? Це вже перетворюється у звичку – вишукувати провини, робити зауваження.

Мною оволодів жах. Що зі мною зробила звичка? Звичка прискіпуватися. Такою була моя нагорода тобі за те, що ти маленький хлопчик. А між тим, в тобі так багато здорового, чудового, справжнього. Твоє маленьке серце велике, наче світанок над землею. Це виплеснулося в твоєму стихійному пориві, коли ти кинувся до мене, щоб поцілувати перед сном. Ніщо інше не має сьогодні значення, сину. Я прийшов до твого ліжка та в темряві, присоромлений, преклонив перед тобою коліна.

•                 Дійсно, ця ситуація змушує передивитися деякі власні підходи до виховання.

Відео -поговори зі мною

А чи достатньо ви приділяєте уваги своїм дітям, яких принципів виховання дотримуєтесь?

Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

(Батькам в групах пропонується утворити логічно закінчені вирази, дібравши потрібну кінцівку з запропонованих).ДОДАТОК

Психологи дійшли висновку, що є слова та вирази, котрі начебто необразливі, але при частому повторенні дратують не менше за грубість та окрики, навіть, якщо вимовляються спокійною інтонацією. А є слова, які люди інколи соромляться казати, хоча вони позитивно впливають на дитину, підіймають настрій, підтримують.

До «заборонених» можна віднести:

Я тисячу разів казав тобі, що…

Скільки разів треба повторювати…

Невже тобі важко запам’ятати…

Ти став таким (лінивим, неохайним)…

Ти такий же, як…

Чого ти до мене пристав…

Відчепись, ніколи мені…

До бажаних висловлювань належать:

Я тобі так довіряю…

Я б ніколи не змогла зробити це без тебе…

Порадь мені…

Спробуй ще, це тобі обов’язково вдасться…

Як ти добре це зробив, навчи й мене…

Дякую тобі…                             

Відео лист дитини до батьків.

1. Игровое упражнение «Запрет».

Ведущий выбирает одного из родителей для выполнения упражнения, который будет изображать ребенка.

Ведущий: посмотрите пожалуйста на свои стулья, у кого на стуле окажется геометрическая фигура - треугольник выходит в круг. Вы ребенок, а я - мать. Я очень забочусь о своем ребенке, чтобы он не вымазывался, чтобы не заболел и т.д. Запрещаю прыгать ребенку по лужам, бегать по улице (завязывает ему ноги ремешком, либо ленточкой), запрещаю прикасаться к палочкам на улице, собирать камни и тянуть их в рот (завязывает руки), запрещаю смотреть на вещи, которые по вашему мнению, не нужно видеть ребенку – (завязывает глаза), слушать то, что говорят взрослые (завязывает уши), не хочу разговаривать с ребенком и говорю закрой рот – (завязывает рот). Посмотрите на моего ребенка, сможет ли он в этом состоянии эффективно общаться со сверстниками, удовлетворять свои потребности, развиваться полноценно.

Эти все действия и слова родителей негативно влияют на развитие ребенка, но в каждом случае можно найти компромисс, помогите мне.

Родители находят компромисс для решения сложных ситуаций:

- Не завязывать ноги - обуть резиновые сапоги;

- Не завязывать руки - помыть руки после прогулки;

- Не завязывать глаза или уши - разговаривать спокойным голосом, не ругаться;

- Не завязывать рта - выслушать ребенка;

Ведущий: вместе мы с вами нашли варианты решения проблемы. Нельзя запрещать ребенку, познавать окружающий мир, только в познании окружающей среды и в общении с родителями, ребенок развивается и это влияет на социализацию ребенка.

Зробивши висновки пропоную послухати казку„Фіолетове кошеня” .

Мета: за допомогою метафори показати різні підходи у вихованні та їх вплив на розвиток дитини.

•                 „Фіолетове кошеня мило лапи тільки в місячному сяйві.
•                 -І що я маю з ним робити? – кішка плескала у лапи. - Адже хороше, розумне кошеня, а тут таке. Ну що ти будеш робити, хоч кіл на голові теши – ніщо не допомагає! Тільки в місячному! І що ти будеш робити!
•                 -Та що з ним бавишся? – проревів кабан. – Скупати його у сонячному світлі, або ще краще, - у річці! Подивіться на нього, - всі кошенята, як кошенята, а цьому місячне сяйво подавай!
•                 -Та воно ще ж зовсім дурне! – каркала ворона. – Голова маленька, розуму небагато. Ось підросте – з сонячного світла не витягнеш!
•                 Фіолетове кошеня мило лапи тільки в місячному сяйві.
•                 Місяць був великий, білий, яскравий.
•                 -Миле кошенятко,- говорив Місяць, - а чому ти фіолетове?
•                 -А що ще якесь буває?- дивувалося кошеня.
•                 -У мене є брат, - сказав Місяць, він дуже великий і яскраво жовтий. Хочеш на нього подивитися?
•                 -Він схожий на тебе? Звичайно, хочу.
•                 -Тоді не лягай спати, коли я почну танути в небі, а трішки почекай. Він вийде з-за тієї гори і займе моє місце.
•                 Рано-вранці кошеня побачило Сонце.
•                 - Який же ти теплий! – вигукнуло кошеня. –А я знаю твого брата Місяця!
•                 - Передавай йому привіт, - сказало Сонце, - коли зустрінеш. А то ми з ним рідко бачимося. - Звичайно, передам.
•                 Фіолетове кошеня тепер вміє мити лапки не тільки на сонці, а навіть у мильній ванні.  Ну і що?”

Запитання для коментування:

•Як Ви думаєте, про що була казка?

У казці за допомогою метафори були зображені різні підходи у вихованні дитини. Кішка, кабан і ворона – це звичні стереотипні підходи у вихованні, а саме: провина, погроза та насмішка. Місяць – це символ віри. Він допомагає розширити рамки можливостей і відкрити власні ресурси дитини. Тому батькам важливо пам’ятати, що, виховуючи дитину, важливо прислухатися до неї, іти від її потреб, а не власного уявлення про них.
Метафора „Річка та береги” 
Мета: на емоційно-смисловому рівні допомогти учасникам усвідомити роль батьківського впливу на становлення особистості дитини.
Хід проведення: Тренер розповідає метафору.
„Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо “батьками”. Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, - то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.
Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік? Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб. Тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.
Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, „як я говорю”. Насправді, ж вона буде робити так, „як я роблю”. Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях.”
Спілкування з дитиною проходе на різних інтонаціях і завдяки наступної вправи спробуємо зробити висновок, яке краще спілкування для дитини.
Шановні батьки, пам’ятайте, що особистісний простір у сім’ї це головне для дитини.

Пропоную Вам створити…

 Колаж „Потреби дитини для всебічного розвитку”.
Мета: сприяти усвідомленню потреб, бажань, можливостей, а також прав дітей у сім’ї.Ресурси: великий аркуш паперу, ілюстровані журнали, клей, ножиці, фломастери. Презентація.           

 МІНІ-ЛЕКЦІЯ „ТРИ ШЛЯХИ У ВИХОВАННІ”

 Мета: ознайомити учасників з різними підходами у сімейному вихованні.
Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу.
ВЛАДА Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусіїТакий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять.
У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: „ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене”
Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості.

 Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками.

 Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви.
ПОСТУПЛИВІСТЬ На цьому шляху батьки заради „святого спокою” поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Дитина почувається у виграші - „Я перемогла”. Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: „Всі повинні мені підкорятися”, „Найважливіші мої почуття і потреби”, „Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою”. Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску. 
Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються „слабкими”, а дитина „сильною”. У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).

Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею).
ДІАЛОГ Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати „ні”, коли ситуація вимагає цього.. Дитина може думати: „Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз”.
Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших.

 Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину.

 Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу. 

Кінцівка  вправа «Побажання»(сердечка з скриньки) Соц.пед.   Пропоную кожному дістати зі скриньки по одній записці, яка підкаже, що вас чекає найближчим часом.

Висновок. Сподіваюсь, що вам було приємно отримати такі диво – папірці. Бажано таких папірців – побажань виготовити для себе якнайбільше та діставати їх по одному кожного ранку. Ці побажання чарівним чином впливають на настрій як дорослих, та і дітей, підбадьорюють їх, надають упевненості.

Закінчити свій виступ я хочу, розповівши вам одну історію…

Одного разу до мудреця Румі прийшла жінка та привела свого маленького сина. «Я не знаю, що мені робити, Румі, – мовила  вона.  – Я випробувала вже все, але дитина мене не слухається. Він їсть занадто багато цукру! Будь ласка, поясніть йому, що це погано. Він Вас послухається, тому що дуже поважає.»

Румі подивився на дитину, на довіру в її очах і промовив: «Приходьте через три тижні.»

Жінка була в розпачі. Це ж така проста річ! Чому ж ця людина нічого не сказала синові. Незрозуміло… Багато людей приходило до Румі здалеку, й він одразу допомагав вирішувати набагато складніші проблеми. Але що вдієш – вона слухняно прийшла через три тижні. Румі знову подивився на дитину та промовив «Приходьте ще через три тижні.»

Лише коли вони прийшли третього разу,  Румі звернувся до хлопчика: «Синку, послухай моєї поради, не їж багато цукру, це шкідливо для здоров’я.» «Якщо Ви мені радите,  – відповів хлопець,  – я більше не буду цього робити.»

Мати попросила почекати дитину надворі. Вона звернулась до мудреця за поясненнями. І Румі зізнався їй, що сам завжди любив їсти цукор, тому перед тим, як давати іншому пораду, мусив сам позбутися цієї слабкості. Спочатку він вирішив, що трьох тижнів буде достатньо, але помилився…

Свята людина, відома всім своєю мудрістю й духовною силою шість тижнів намагалась кинути їсти солодке, щоб просто мати право сказати хлопчикові «Синку, не їж багато цукру, це шкідливо для здоров’я».

Наше сьогоднішні збори було організовано для тих, хто любить дітей, любить їх не здалека, не милується ними, як живою цікавою іграшкою, а любить справжньою любов’ю.

Ці збори для люблячих батьків, що віддають серце й душу вихованню дітей. Сподіваюсь, що й надалі ми разом пліч – о – пліч будемо співпрацювати, виконуючи тривалу й складну справу назва якої – «виховання».

«Умови ефективного виховання в сім'ї»

 1. Мікроклімат здорових стосунків між усіма членами родини це насамперед правильна організація сімейного життя, яка складається з культури побуту, діяльності, спілкування. Це повага, доброзичливість у стосунках, що стосується всіх членів родини. А найперше — це любов. В. Сухомлинський писав: «Людину ми створюємо любов'ю — любов'ю батька до матері й матері до батька, любов'ю батька і матері до людей, глибокою вірою в красу та гідність людини. Прекрасні діти виростають у тих сім'ях, де батько й мати по-справжньому люблять одне одного і в той же час люблять та поважають людей». Тож якщо дитина з раннього віку є свідком справжньої людської любові й поваги, то цей кращий зразок моральності вона бере за основу свого майбутнього сімейного життя.

2. Позитивний приклад батьків. Вирішальну роль у сімейному вихованні має поведінка дорослих. А. Макаренко з цього приводу зазначав: «Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи повчаєте її, чи караєте її. Ви виховуєте її в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Як ви одягаєтесь, як ви розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте чи сумуєте, читаєте газету — все це має для дитини велике значення. Тому вимогливість і контроль за кожним своїм кроком мають бути в дорослих на першому плані, бо неможливо сформувати повноцінну особистість, не даючи їй позитивного прикладу для наслідування. Адже тільки особистість може впливати на особистість, тільки характером можна формувати характер». Нагадаймо думку А. Макаренка, який зазначав, що головні основи виховання закладаються до п'яти років; після п'яти вже буде перевиховання, а перевиховувати набагато складніше. Це доведено практикою. В результаті досліджень встановлено, що чим менша дитина, тим більше приклад дорослих впливає на її поведінку. І якщо особистий приклад батьків є транслятором позитивної інформації, для дітей та викликає адекватну реакцію—можна сподіватися на успіх.

3. Авторитет батьків. Родинне виховання — справа дуже серйозна. Тому батьки, які хочуть по-справжньому виховати своїх дітей, повинні мати в них авторитет. Авторитет має бути справжнім, щирим, базуватися на правильній організації сімейного життя, де не може бути дрібниць, бо все є важливим. До речі, А. Макаренко в «Лекціях про виховання дітей» застеріг від цілого ряду фальшивих авторитетів, які, на жаль, інколи мають місце і в наш час (придушен­ня, чванство, педантизм, підкуп тощо). Батьківський авторитет має ґрунтуватися на загальній ерудиції й обізнаності, відповідальності у всьому, любові, зацікавленості справами дітей тощо

4. Достатній рівень педагогічної культури батьків. Це передусім педагогічні знання, які допоможуть глибше пізнавати дитину, розуміти її потреби, визначили ознаки домінаторної (тоталітарної) та партнерської (демократичної) сімей. Ми пропонуємо ознайомитися з основними психологічними характеристиками обох типів сімей, подумати не тільки про те, до якого типу сім'ї належить та сім'я, де ви виросли, а й про те, якого типу сім'ю створили ви. Чи є ваша родина малою структурою демократії в серці суспільства? Чи не є ваша сім'я джерелом виховання агресора — людини, яка може легко когось образити, підняти руку на слабшого?     

     Отже, домінаторна сім'я — це сім'я, в якій проблеми не обговорюють правила поведінки кожної особи чітко визначені. Наприклад, жінка зобов'язана відповідати за все домашнє господарство, виховання дітей, а ще й досить часто працювати. А справа чоловіка—принести в сім'ю гроші. Він сам визначає — скільки і коли. Діти не мають жодних прав. Під час розв'язання важливих для сім'ї проблем у них ніхто не питає, що вони думають. Взагалі вони не мають права на особисту думку. Що їм робити в домашньому господарстві, їх теж не питають.

     І от уявімо собі, що ми можемо спокійно поговорити між собою про гроші, про наші батьківські обов'язки, про розподіл домашньої роботи та вибрати для себе те, що ми робитимемо без напруження, подолання внутрішнього спротиву. А ще уявімо, що мати чи батько, які помилково нагримали одне на одного, вибачилися. Підемо ще далі: уявімо, як хтось із батьків вибачився перед дитиною! Дитина цього ніколи не забуде, її повага до батька чи матері зросте. Результатом виховання в партнерській демократичній) сім'ї буде самостійна, впевнена в собі особистість.

Поради соціального педагога

Пам’ятайте, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. Зробіть все, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним. Не забувайте, що тільки «покращуючи» себе можна допомогти дитині. Вдосконалюйтесь разом із дітьми, використовуйте шанс, наданий життям.

1.               Безумовно приймайте свою дитину.
2.               Активно слухайте її переживання, думки.
3.               Якнайчастіше спілкуйтеся з нею.
4.               Не втручайтеся у заняття, які їй по плечу.
5.               Допомагайте, коли просить.
6.               Підтримуйте.
7.               Діліться своїми почуттями.
8.               Вирішуйте конфлікти мирно.
9.               Використовуйте у спілкуванні фрази, що викликають позитивні емоції.

Молитва дитини

•                 Слухай мене, щоб я вмів слухати;
•                 Поважай мене, щоб я поважав інших;
•                 Вір мені, щоб я повірив;
•                 Не принижуй мене, щоб я не принижував;
•                 Розмовляй зі мною, щоб я вмів спілкуватися;
•                 Вибачай мені, щоб я вмів вибачити інших;
•                 Допомагай мені, щоб я став помічником;
•                 Не насміхайся з мене…
•                 Не ігноруй мене…
•                 Почуй мене, щоб я це відчув;
•                 Люби мене, щоб я вмів любити.

• Вам сьогодні обов’язково пощастить!

•                   Життя готує для вас дивовижний сюрприз!
•                   Усе складається для вас якнайкраще!
•                   Настав час зробити те, що ви постійно відкладаєте!
•                   Сьогодні ваш день! Удачі вам!
•                   Сьогодні фортуна усміхається вам!
•                   Ви готові зробити серйозний крок у своєму житті!
•                   Пам’ятайте: ви народилися, щоб бути щасливими!
•                   Сьогодні чекайте прибутку!
•                   Любіть себе такими, якими виє, адже ви чарівні!
•                   Пам’ятайте, що ви кохані!
•                   Зробіть собі подарунок, ви його заслуговуєте!
•                   Вищі сили оберігають вас, будьте сміливішими!
•                   Усе, що вам потрібно, легко приходить до вас!
•                   Усі ваші бажання здійсняться, повірте!
•                   Сьогодні з вами спокій і радість!
•                   Сьогодні ваш щасливий день!