Бесіда на тему: "Хліб - годувальник, усьому голова"

Комунальний лікувально-профілактичний заклад

«Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій»

Бесіда

на тему:

«ХЛІБ – ГОДУВАЛЬНИК, УСЬОМУ ГОЛОВА!»

Підготувала:

вихователь

Гітченко Ірина Вікторівна

м.Шостка

2019 р.

Мета: прищеплювати учням бережливе ставлення до хліба; виховувати повагу до людей праці; ознайомлювати учнів з обрядами та звичаями нашого народу, де окрасою є хліб.

Обладнання: колоски пшениці, коровай на вишитому рушнику, вироби з тіста, малюнки дітей про хліб та працю хлібороба, плакати з висловами про хліб, народні прислів'я, приказки, літери «X» «Л» «і» «Б».

Хід бесіди

1-й учень.  Добрий день вам, добрі люди!

   Хай вам щастя й доля буде

   Не на день, не на рік,

   А на довгий вік!

2-й учень.  Про хліб поговоримо сьогодні,

   Бо хліб – усьому голова.

   Від хліба і радість, і доля щаслива,

   І мамина пісня нова.

Вихователь. Споконвіку наші люди шанували землю, називали її матінкою, годувальницею.

На землі вирощують хліб. Вирощування хліба – це велика духовна і фізична праця, велике таїнство і вміння.

Хліб на рушнику. Це є найбільша повага до хліба.

Вихователь. Так, за давніх часів хліб дійсно був скарбом нашого народу, був святим. Люди його вшановували у піснях, віршах, прислів’ях.

Вперше хліб з'явився на Землі ще понад 15 тисяч років тому. Життя наших предків у ті далекі часи було геть нелегким. Головною турботою була турбота про їжу. У пошуках їжі вони і звернули увагу на злакові рослини. Довгий час люди вживали в їжу зерна в сирому вигляді, потім навчилися розтирати їх між каменями, отримуючи крупу, й варити її. Так і з'явилися перші жорна, перше борошно, перший хліб...

(Вихователь демонструє плакат «Від колосся до борошна», на якому зображено процес отримання хліба.)

Між іншим, перший хліб мав вигляд рідкої каші. На той час людина вже навчилася видобувати вогонь і застосовувала його для приготування їжі. В процесі експериментів хтось виявив – якщо підсмажені зерна роздрібнити та змішати з водою, каша виходить набагато смачніше тої, яку він їв з сирих зерен. Це і стало другим відкриттям хліба. Й саме відтоді наші далекі пращури з густої зернової каші стали випікати прісний хліб у вигляді коржа.

Стародавні єгиптяни навчилися готувати хліб зі збродженого тіста. За легендою це сталося, через недогляд раба, який готував тісто – воно підкиснуло й, аби уникнути покарання, він усе ж таки ризикнув спекти коржі.

З'ясувалося, що вони вийшли пишнішими, рум'янішими та й смачнішими, ніж з прісного тіста. Так, 5-6 тисяч років тому в Стародавньому Єгипті розпочався розвиток хлібопекарського виробництва.

Хліб зі збродженого тіста вважався у Стародавній Греції та Римі делікатесом – він був доступний лише заможнім громадянам. Для рабів же випікався чорний хліб – щільний і грубий.

Цікаво, що греки навіть спеціально випікали хліб для спортсменів, які мали брати участь в Олімпійських іграх. З нагоди спортивних змагань в Олімпії для учасників і гостей пекли особливий – білий, добре розпушений хліб – і  подавали його з маслинами та рибою.

Загалом, хліб вважали окремою стравою. Чим багатшим був будинок і чим поважніший господар, тим рясніше й щедріше пригощав він своїх гостей білим хлібом. Майстри-пекарі тримали рецепти хліба в суворій таємниці й передавали їх з покоління в покоління.

На честь особливо видатних майстрів зводилися навіть монументи. Так, у Римі до сьогодні зберігся монумент висотою 13 метрів пекареві Марку Вергілію Еврісаку, котрий жив 2 тисячі років тому, засновнику декількох великих пекарень. Ці пекарні забезпечували хлібом майже все населення Риму.

1-й учень. Азербайджанці, аварці на шматку хліба приймали клятву. Відступ від неї карали смертю. Грузини перед битвою під кольчугу підкладали шматок хліба – він давав додаткові сили. У мусульман був неписаний закон: не можна ставати на хліб, щоб дотягнутися до Корану, що високо лежить, але на Коран стати можна, якщо знадобиться з висоти дістати хліб.

Вихователь. Найстаріший у Європі хліб, знайдений в 1976 році в містечку Тванна на Більському озері (Швейцарія), датується 3530 роком до Різдва Христова.

Під час розкопок в Україні знайдено залишки глиняних будинків. Окрім житлових приміщень знайдено і зерносховища, печі, зернотерки, глиняний посуд для зерна.

В 11 столітті на Поліссі, Галичині, Наддніпрянщині випікали здебільшого кислий, тобто зброджений хліб з житнього борошна. Виробництво житнього хліба було великим мистецтвом, що ґрунтувалося на застосуванні спеціальних заквасок, секрет приготування яких тримався в суворій таємниці й передавався з покоління в покоління. Закваскою називали частину заквашеного тіста, що залишилося від попередньої випічки. Саме від якості закваски залежали смак і аромат хліба.

Крім житнього хліба, наші предки випікали також і безліч виробів з пшеничного борошна, починаючи від монастирських просфор і закінчуючи славетними короваями та пасками.

2-й учень. У давнину різав хліб найповажніший член родини. Перехрестившись, стоячи, відрізав він ножем рівненькі шматочки, наче борозну прокладав, так старанно, щоб жодна крихта не впала на стіл.

3-й учень. Тільки-но з печі – скоринка в золі,

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з цієї хлібини...

В ній – наш достаток, могутність країни.

Наших морів не стривожена синь,

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

Хліб – годувальник, всьому голова!

(Л.Компанієць)

1-й учень. Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів і радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб –

Духмяно пахне хліб!

(Платон Воронько)

Вихователь. Ми з вами день починаємо з хліба. А як він потрапляє до нашого столу? Давайте це з’ясуємо.

(Вихователь, використовуючи плакати з серії «Як росте хліб?», проводить бесіду за картинками, гру «Добери відповідні картинки», фізкультхвилинку.)

Фізкультхвилинка

Сіяли, сіяли у себе у полі

І з’явилися перші листочки,

А потім колосочки.

До сонечка вони потягнулися,

Йому посміхнулися.

А вітер їх хитає,

До зернят промовляє:

«Золотисті колоски мої,

Будьте урожаєм пишним на столі!»

Вихователь. Добре! Молодці! Ми з вами з’ясували, що наш народ уславив хліб не тільки у віршах, а й у традиціях та прислів’ях.

Які прислів’я про хліб ви знаєте?

(Діти відповідають.)

Прислів’я

Без солі, без хліба нема обіду.

Хліб – усьому голова.

Коли хліб на возі – не буде біди в дорозі.

Паляниця – хлібова сестриця.

Пшениця колоситься – життя веселиться.

Хліб на столі – Бог у хаті.

З хлібом і пісня миліша, і хата тепліша.

Нема хліба без роботи, а роботи без хліба.

Вихователь. Молодці! А в яких традиціях використовується хліб?

- Навесні господині пекли пташок з прісного тіста, а дітвора ходила з тими пташками за село зустрічати весну.

- Гостей зустрічали хлібом-сіллю.

- Перш ніж побудувати будинок, на вибране місце ввечері по кутках розкладали чотири перепічки хліба. Якщо хліб був з’їдений, то це була добра прикмета і на цьому місці будували хату.

- У весільних обрядах з хлібом йшли свататися, молодят з хлібом-сіллю зустрічали на знак побажання їм добра і достатку.

- На сівбу навесні шматок хліба прив’язували до плуга для гарного врожаю.

- Коли починалися жнива, перший сніп зберігали і на новий рік прикрашали – робили дідух – і ставили в хаті на почесне місце.

Вихователь. А зараз я пропоную переглянути мультфільм про ставлення до хліба однієї дівчинки.

(Відбувається перегляд мультфільму, після якого діти діляться враженнями від побаченого.)

Орієнтовні питання для бесіди про мультфільм:

1. Чому головна героїня мультфільму так себе поводила? (Дівчинка не поважала чужої праці.)

2. Що поганого вона зробила? (Ступила на хліб.)

3. Чи хто може виправдати дії дівчинки? (Ні. Хліб здобувається дуже тяжкою працею.)

4. Як треба ставитися до хліба?

2-й учень.  Хліб – святий! Ти це пам’ятай!

А хлібом не грайся, його не кидай.

Хліб – то як батько, його шануй.

Щиро молися і хлібчик цінуй.

3-й учень.  Їж, сину, хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить,

А як сідаєш, сину мій, до столу,

То пам’ятай, що хліб – це значить жить.

Вихователь. Важко сьогодні уявити своє життя без хліба. До вашої уваги байка Дмитра Мусієнка «Хліб і торт».

Лежачи на полиці в магазині, Хліб і Торт засперечалися.

•                Що не кажи, – мовить Торт, – а я і красивіший за тебе, і значно смачніший.
•                Зате, – одказує Хліб, – я найпотрібніший.
•                Ну й кумедний! – розреготався Торт. – Та коли б ти був потрібніший, ніж я, то й ціною був би вищий!
•                Не все оцінюють грошима, – пояснив Хліб. – Краще вже хай буду й недорогим, і не таким красивим, зате я щасливий, що необхідний людям не тільки на свята, як от ти, а завжди і скрізь.

Вихователь. Дійсно, діти, хліб – це життя. Хвала тим, хто, забуваючи про втому, за штурвалом трактора, комбайна, автомашини дбав про родючість землі і силу пшеничних і житніх ланів.

Смачними паляницями хліб приходить у наш дім. Бережімо його і цінуймо!

1-й учень. Хай завжди буде паляниця

   На кожному столі.

   Нехай іскриться, промениться,

   Неначе сонце в кришталі,

   Дар наших рук і дар землі.

Вихователь. Ось і завершується наша бесіда. Поважаймо працю інших, цінуймо хліб тихою любов’ю. Гадаю, що ви ніколи не кинете хліб на підлогу, не залишите на підвіконні, не викинете його.

А зараз я пригощу вас смачними хлібобулочними виробами. Пригощайтеся!