Бесіда з елементами діалогу "Чи вміємо ми спілкуватися?”

                                                       Бесіда з елементами  діалогу

 „ Чи вміємо ми спілкуватися?”

  Мета:

• розкрити особливості спілкування з дорослими; розвивати культуру спілкування та вміння співпереживати людям, які цього потребують, виховувати повагу до старших, толерантність;
• розкрити свої комунікативні здібності,
• формувати уміння її обробляти, знаходити в отриманій інформації життєво важливі аспекти  для вирішення актуальних проблем.
• Виховання культури спілкування (між однокласниками, між вчителями і учнями, батьками і дітьми), виховання навиків культури людських стосунків.

Обладнання:  мультимедійний проектор, роздатковий матеріал.    

Тип  заняття: бесіда  з елементами діалогу.

Епіграф. Заговори, щоб я тебе побачив

Завдання:

розвивати у учасників повагу до інших і самоповагу, навчити долати внутрішній неспокій, підтримувати один одного, довіряти і довірятися. учити  досягати успіху без суперництва, вірити, що все це необхідно і в школі.

Хід заняття:

1.Слово вчителя:

Сьогодні ми поговоримо про спілкування. Ваш життєвий досвід  ще малий, і деколи   ви не знаєте, як поводитися в різних ситуаціях, як поступати.

2. Мозковий штурм.

Як діти почуваються серед незнайомих людей.

Учні ставали за умовними лініями в три ряди:

ті, хто вільно почувається будь-де;

ті, хто дуже сором’язливі,

частина стала посередині та пояснювали, що це залежить від ситуації

3.Організація  учнів  до заняття.

Вправа - активатор «Якби я був…»

Учні по черзі називають своє ім’я і закінчують фразу: «Якби я був (ла) явищем природи, то був (ла) б…» (показує мімікою та жестами. Інші повинні вгадати це явище природи)

4.Вступне слово  вчителя.  Приклади з життя.

        У кожному місті, в кожному поселенні, в кожному домі діти оволодівають премудростями спілкування. Народившись, у відведений строк малюк посміхається, імітує звуки, вимовляє перше слово... Все це велика радість для батьків... Мовні успіхи дитини – результат його спілкування з батьками. В емоційному спілкуванні найбільше удосконалюються навички та вміння маленької людини. А якщо цього спілкування нема?

     Ось приклад: дітей – „мауглі” іноді знаходять серед звірів. Відомо 40 випадків існування дітей в джунглях. Що ж спостерігалося? Вони бігали на четвереньках, харчувалися сирим м’ясом, повністю залежали від звірів, які їх вигодували.

    Висновок: вони не стали людьми. Чому? (відповідають діти).

Доповнення вчителя:   тому що пристосування до життя серед звірів викликають у маленької дитини, яка потрапила в їх середовище, відхилення від шляху, по якому зазвичай ідуть діти. Без підтримки дорослих вона не використовує свою природну здібність стати „ людиною розумною”, а потім і зовсім її втрачає.

  10 років намагалися зробити з дівчат -„мауглі” людей. І що отримали? За 10 років їх навчили 14-15 слів, приблизно прямої ходи, але про розвиток інтелекту мова навіть не йшла.

Ще один приклад: дівчинка Аня небажана дитина, яких, на жаль, немало. Її мама не шкодувала для дочки молока, але скупилася на ласку та турботу. В результаті в 6 років Аня не вміла ні говорити, ні ходити. Потрапивши до лікарів та педагогів, вона до 7 років навчилася ходити, але через 3 роки померла, так і не почавши говорити і досягнувши розумового розвитку дитини 2,5 років.

  Таке явище носить назву госпіталізму, тобто дітям відмовляють у ласці, в доброму слові. Вчені довели, що підвищена смертність в деяких дитячих закладах пояснюється не тільки поганим доглядом, а відсутністю ласки і спілкування з дітьми.

  Людина дуже потребує спілкування. Коли в її життя втручається самотність вона дуже від цього страждає. Антуан де Сент-Екзюпері сказав: „ Єдина справжня розкіш – це розкіш людського  спілкування”. Але це не стільки розкіш, скільки потреба в спілкуванні, в прагненні людини до пізнання і оцінки інших людей, а через них до самопізнання і самооцінки.

  Ведучими потребами дітей є:

1. потреба у враженнях;
2. потреба в активній діяльності;
3. потреба у визнанні та підтримці.

  В ізоляції людина почуває себе погано.

Отже, поговоримо про спілкування.

 Як ви думаєте, що таке «спілкування»? Дайте визначення, як ви розумієте. (діти висловлюють свої думки).

Узагальнення:

 спілкування – це, по-перше, складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що виникає на основі потреб і спільної діяльності та включає в себе обмін інформацією, сприймання та розуміння іншого; по-друге, це взаємодія суб’єктів через знакові засоби, викликана потребами спільної діяльності та спрямована на незначні зміни стану поведінки партнера.

  В залежності від засобів спілкування може бути:

- безпосереднім – здійснюється за допомогою природних органів ( руки, голосові зв’язки, голова тощо), без допомоги сторонніх предметів;

- опосередкованим – характеризується використанням спеціальних засобів: природні предмети ( палиця, камінець, листи) та культурні ( знакові системи);

- пряме спілкування – полягає в особистісних контактах і безпосередньому сприйманні один одного ( наприклад розмова двох друзів);

- непряме спілкування – передбачає наявність посередників, якими можуть виступати інші люди.

  Ще однією важливою частиною спілкування є візуальний контакт, оскільки саме погляди можуть сказати набагато більше, ніж слова. Візуальний контакт допомагає регулювати розмову.

  Важливе значення має також культура спілкування між людьми.

Як ви думаєте, що відноситься до культури спілкування? (діти висловлюють свої думки).

Педагог  доповнює:

1) вміння вислухати;

2) увага до співрозмовника;

3) вміння поставити себе на місце іншого;

4) вміння співпереживати;

5) вміння володіти своїми почуттями;

6) вміння володіти словом.

  Культура спілкування включає також уміння правильно орієнтуватися в ситуації і підбирати фрази з урахуванням „Кому? – Навіщо? - Що? – Як?” сказати. В спілкуванні велику роль відіграють звичаї, звички, які склалися в практичному життєвому досвіді народу.

Східна мудрість каже: ”Ввічливість – це золотий ключ, яким відкривають залізні замки людських сердець”.

  Давайте згадаємо:

• Скільки „добрих” слів у вас у запасі?
• Чи вважаєте ви, що говорите добре?
• Кого і коли ви в останній раз розрадили, надихнули, вилікували словом?

  Відмінна форма спілкування – ніжність. Як часто ми засмучуємо своєю неувагою, грубістю самих дорогих нам людей, як близько лежать у нас різкі, образливі слова! Летуче усне слово, буває, важким каменем лягає на серце, а добре слово, промовлене вчасно, продовжує життя.

Давайте повчимося говорити один одному приємні слова.

Вправа «Компліменти».

Викликаються  2 людини – хлопчик і дівчинка. Роблячи  вперед по одному кроку, вони говорять один одному компліменти.

Весь клас уважно слухає, коли хлопчик і дівчинка виходять і встають один напроти  одного, говорять компліменти.

Виграє той, хто більше і красивіше говорить компліменти.

Уміння висловити свою прихильність до співбесідника – це ще не все. Молодій людині треба уміти вести діалог, тобто підтримувати бесіду, не відволікаючись від основної теми.

Давайте ж пограємо в “Мовний етикет”.

Грають дві людини.

• Назвіть слова вітання. (Здрастуйте! Добрий ранок! Добридень! Добрий вечір! Вітаю вас! Привіт! Салют!)
• Висловіть прохання. ( Ви можете мені сказати?.. Не могли б ви мені?.. Скажіть, будь ласка. Дозволите попросити вас. Не могли б ви?.. Будьте такі люб'язні. Будьте добрі!)
• Якими словами краще всього почати знайомство? (Дозвольте представити вам. Дозвольте познайомити вас. Познайомтеся. Як тебе звуть? Ви знайомі? Дозвольте познайомитися.)
• Як прийнято вибачатися в культурному суспільстві? ( Приношу вам свої вибачення. Дозвольте мені вибачитися. Не можу не принести вам свої глибокі вибачення. Пробачте за.)
• Чи є декілька слів підбадьорення у тебе в запасі ? (Не засмучуйтеся. Немає приводу для занепокоєння. Немає нічого поганого в тому, що. Все буде добре. Заспокойтеся.)
• Чи є у тебе запас слів вдячності ? ( Дякую вам. Спасибі. Дозвольте подякувати| вам. Заздалегідь  вдячний. Вдячний вам. Прийміть мою вдячність)
• Як попрощатися, щоб людям було приємно знов зустріти тебе? (До побачення! Сподіваюся побачити вас ще! До завтра! Всього доброго! Завжди раді вас бачити! Приємно було познайомитися!)

Отже, наступна вправа    називається «Розгляд ситуацій».

   У мові  культурної людини, що уміє спілкуватися, обов'язково мають бути слова ввічливості. Ввічливість – невід'ємна якість спілкування.

При спілкуванні дуже часто виникають важкі ситуації, знайти вихід, з яких деколи  нелегко. Але потрібно. Спробуємо це зробити.

Ситуація.

1.Олена (скривджена). Вчора ти, Андрій, йшов мені назустріч і не привітався. Це неввічливо.

Андрій (здивований). А чому я повинен вітатися? Ти мене перша побачила, ось  би і привіталася.

Хто  має рацію? (Хто краще вихований, той вітається першим.)

Ситуація.

2.Катя. Зовсім необов'язково вітатися зі всіма знайомими. Ось у нас сусідка така шкідлива, що я не хочу їй здоров'я бажати. Що ж мені, прикидатися?

Чи має рацію Катя?

3. Тебе обізвали. Твоя реакція?

Не надам значення.

Відбудуся жартом (демонстративно розкланяюся  і подякую за добрі слова).

Віддячу тим же (обізву).

Поскаржуся старшим.

Вчитель:

• Якими ж якостями характеру   повинна володіти людина, яка гідна наслідування, якій можна завжди і у всьому довіритися?

 Створимо колективний портрет, заздалегідь розіб'ємося на три групи і порадимося.

(В цей час у  дошки одна людина розбирає на дві стопки картки, на яких вказані позитивні і негативні  якості.)

Позитивні якості:

доброзичливість, безвідмовність, тактовність, миролюбність, ввічливість, чесність, великодушність, гостинність, делікатність, добросердість, життєрадісність, ініціативність, дотепність, чуйність, скромність, справедливість, коректність, непідкупність, патріотизм.

Негативні якості:

грубість, нетактовність, нестриманість, прискіпливість|причепливий|, дратівливість, агресивність, заздрісність, байдужість, балакучість, нісенітність, єхидність, жадність, злопам'ятність, легковажність, лицемірство, користолюбство, недбалість, настирливість, образливість

Вчитель:

Спілкування означає – прагнути до порозуміння, уникати ворожнечі.

З самого початку дотримуватись дружнього тону. Своїм стилем спілкування обрати партнерство. Бути тричі обережним з образливими, з тими, хто не розуміє гумору, хто поважає тільки свою думку.

  Отже, спілкування – не „просто розмова”. Ми розмовляємо для досягнення мети. Ми спілкуємося безперервно. Ми безперервно вчимося спілкуватися. Наступне питання.

Чи можуть допомогти в спілкуванні міміка, жести, посмішка?

Відповіді учнів.

Я все сприймаю – і міміку, і жести; без емоцій людину важко сприймати. Коли це приємна ситуація, то емоції – це дуже добре. А коли тебе сварять – краще хай без жестів і міміки, гарна посмішка може привернути увагу.

Філософи вважають, що усмішка знімає напруженість, наводить мости, оздоровлює напружену атмосферу, вона збагачує тих, хто її дає.

Відповіді учнів.  Коли я роздратований – ніхто цього не помічає, бо я вмію керувати своїми емоціями. Коли я роздратований, то батьки до мене ставляться з обережністю, не зачіпають.

Від спілкування з викладачами ми чекаємо оптимізму; щоб домашні проблеми викладачів не переносилися на наші стосунки; рівності між викладачами і дітьми; поєднання в спілкуванні доступності і вимогливості

    І на закінчення хочу ознайомити вас із правилами ефективного спілкування, засвоївши які, ви зможете вільно почуватися в будь-якому колективі.

На дошці висвітлюються  правила

1. Хто любить людей – того й люди люблять.
2. Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами.
3. Не виявляйте до співрозмовника зверхності.
4. Давайте людям відчути їх значимість і робіть це щиро.
5. Посміхайтесь.
6. Проявляйте повагу до думки інших.
7. Ніколи не говоріть людині, що вона не права.
8. Вчіться ставити себе на місце іншої людини.
9. Робіть добро.

   Підведення підсумків.

    Якщо ці правила допоможуть вам легше і швидше знайти друзів, підняти вашу популярність, навчать вас стримувати емоції, підтримувати доброзичливі стосунки з різними людьми, то наша зустріч за круглим столом була не даремною.

Бажаю вам всім оволодіти великим даром мистецтва спілкування.

Якими ж особливостями, рисами, знаннями, навичками повинна  володіти людина, щоб ефективно спілкуватися з оточуючим світом?

Головне – не забувати, що:

       1.Всі люди різні. Сприймати людей треба такими, якими вони є.

      2. Кожна людина унікальна. Поважайте людську гідність

                                                                                                                                        Додатки

Позитивні якості:

доброзичливість, безвідмовність, тактовність, миролюбність, ввічливість, чесність, великодушність, гостинність, делікатність, добросердість, життєрадісність, ініціативність, дотепність, чуйність, скромність, справедливість, коректність, непідкупність, патріотизм.

Негативні якості:

грубість, нетактовність, нестриманість, прискіпливість|причепливий|, дратівливість, агресивність, заздрісність, байдужість, балакучість, нісенітність, єхидність, жадність, злопам'ятність, легковажність, лицемірство, користолюбство, недбалість, настирливість, образливість

•                    Хто любить людей – того й люди люблять.

•                    Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами.

•                    Не виявляйте до співрозмовника зверхності.

•                    Давайте людям відчути їх значимість і робіть це щиро.

•                    Посміхайтесь.

•                    Проявляйте повагу до думки інших.

•                    Ніколи не говоріть людині, що вона не права.
•                    Вчіться ставити себе на місце іншої людини.

•                    Робіть добро.