«Без верби і калини нема України. Народна оповідь «Як Оксана вербою стала».

 

Тема: «Без верби і калини нема України. Народна оповідь «Як Оксана вербою стала».

Мета:

• Освітня: Вдосконалювати навички швидкого та  правильного читання.
• Розвивальна: Розвивати вміння відповідати на запитання за змістом твору, підтверджувати правильність відповіді словами з тексту, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; характеризувати головних героїв тексту, знаходити описи, образотворчі засоби; ділити текст на частини, складати план, зв’язано та логічно будувати переказ.
• Виховна: Виховувати любов та повагу до народної творчості.

Обладнання: підручник Українська мова та читання 2 клас, автори М.С.  Вашуленко, С.Г. Дубовик, частина 2, с. 83-85,  ілюстрації до твору, картотека прийомів із розвитку техніки читання, роздатковий матеріал, ребус, тлумачний та орфографічний словники.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

-         Добрий день, діти. Чи все необхідне ви приготували до уроку? У вас на партах повинні лежати: підручник «Літературне читання», ручка, читацький щоденник.

2. Перевірка домашнього завдання.

1. Двохвилинка техніки читання (з використанням дидактичних ігор та спеціальних опорних карток).

• Робота з роздатковим матеріалом. Робота в парі.

-         Покажіть товаришу зразок читання, допоможіть виправити помилки по черзі попрацюйте «вчителями»: перше питання під текстом відповідає перший, на друге питання – другий, потім перевіримо, хто краще справиться із завданням, проведемо захист робіт декількох пар.

Корова, кінь і пес

Корова, кінь і пес засперечалися між собою, кого із них господар найбільше любить.

-         Звичайно, мене, - каже кінь, - я йому плуга й борону тягав, дрова з лісу вожу, він сам на мені в місто їздить. Пропав би він без мене.

-         Ні, господар більше мене любить, - каже корова, - я все його сімейство молоком напуваю.

-         Ні, господар більше мене любить, - гарчить пес, - я його хату стережу.

Вислухав господар цю суперечку тай каже:

-         Перестаньте сваритися, всі ви мені потрібні, і кожен із вас добрий на своєму місці. Але сам себе ніхто не хвалить!

1.     Про що сперечалися корова, кінь і собака?
2.     Що сказав господар, вислухавши суперечку

1.     Читання чистомовки.

Ав-ав-ав – не лови гав.

Ва-ва-ва – книжка нова.

Ву-ву-ву – вип’ємо каву.

Ув-ув-ув – новину почув.

Ві-ві-ві – здивувались паві.

Ів-ів-ів – льон зацвів.

Во-во-во – намальовано криво.

Ов-ов-ов – накололи дров.

Ив-ив-ив – я квіти полив.

Ви-ви-ви – чорні брови.

-         Прочитаємо хором чистомовку. (Учні читають разом з вчителем)

-         Тепер кожен сам її прочитає.

-         Прочитайте сусідові по парті чистомовку, промовляючи всі слова чітко та виразно.

2. Читання домашнього тексту (цілісне).

-         Ми продовжуємо з вами вивчати розділ «Моя родина – наша славна Україна» і домашнім завданням було прочитати вірш Наталки Поклад «Прапор».

-         Підготуйтесь виразно прочитати вірш. Подумайте, яке почуття треба передати під час читання вірша.

3. Відповіді на запитання за змістом тексту.

-         Про що говориться у вірші?

-         Які кольори дібрано для нашого прапора?

-         Що на вашу думку символізує блакитний колір? А жовтий? Як про це сказано у вірші?

-         Як ви гадаєте, що хотіла донести авторка вірша до читачів?

3. Первинний синтез.

1. Підготовча робота до сприйняття тексту.

-         Діти, скажіть які рослинні символи України ви знаєте? (Калина, дуб, тополя, барвінок та чорнобривці)

-         Є ще один рослинний символ України, який ви забули назвати. А пригадати вам допоможе цей ребус. Спробуйте відгадати.

(Верба)

1.     Робота з прислів’ям.

-         Відкрийте підручники на сторінці 83. Вам потрібно роз’єднати слова і прочитати прислів’я? Що у вас вийшло? (Без верби і калини немає України)

-         Як ви розумієте це прислів’я? (Воно  нагадує нам хто ми такі. Верба та калина – це дерева-символи нашого народу. Ми повинні знати історію, плекати мову та не забувати про своє коріння.)

2. Словникова робота. (Прийом – з’ясування лексичного значення слів записаних на дошці у стовпчик)

-         Прочитайте правильно слова, зверніть увагу на наголос. На якому складі стоїть наголос?

-         У тексті, з яким ми сьогодні познайомимося можуть зустрітися такі невідомі слова як: плесо, плахта.

-         До якого словника нам слід звернутися? (До тлумачного) Знайдіть і прочитайте у словнику значення цих слів. (Діти шукають та зачитують значення слів.)

-         Погляньте на сторінці 83, як нам автор підручника роз’яснив ці слова.

3. Первинне сприйняття художнього твору. Читання твором вчителем.

-         Послухайте уважно діти оповідання, а потім його обговоримо.

4. Перевірка перших вражень. Коротка бесіда.

-         Чи сподобалося вам це оповідання?

-         Що вас найбільше вразило?

-         Хто є головним героєм оповідання?

-         Цей твір є народним чи авторським? Доведіть.

-         Як ви думаєте, у яку пору року відбуваються події?

Фізкультхвилинка

Раз, два - всі присіли,                 (присісти)

Потім вгору підлетіли               (підстрибнути)

Три, чотири - нахилились,        (нахиляння тулуба вперед)

Із струмочка гарно вмились      (імітація умивання)

П'ять, шість - всі веселі

Крутимось на каруселі,                (покрутитися)

Сім, вісім - в поїзд сіли,

Ніжками затупотіли                      (затупотіти)

Дев'ять, десять - відпочили

І за парти дружно сіли.

 

4. Поглиблений аналіз.

1. Повторне самостійне перечитування тексту.

• Читання тексту учнями «ланцюжком».

2. Словникова робота. Робота над образними словами й виразами.

-         Що таке врода? Яка вона буває? Чи можливо нею милуватись?

-         Як називають вираз красуня-верба?

3. Поглиблений аналіз прочитаного.

1.     Відповіді на запитання за змістом твору та вибіркове читання.

-         Про що розповідається у творі?

-         Чому дівчина багато часів проводила біля річки?

-         Як Оксана ставилася до своєї мами? А до подружок? Знайдіть і зачитайте про це у творі.

-         Чи може бути немилою рідна домівка?

-         Чи добре весь час милуватися своєю вродою?

-         Як полюбляла вбиратися Оксана? Знайдіть і зачитайте у тексті.

2.     Повторне читання тексту за частинами та їх поглиблений аналіз.

-         Поділимо текст на маленькі частини тобто по абзацах. Отже, про що йде мова у першому абзаці? (Про те як любила вдягатися Оксана)

-         Прочитайте другий абзац. Про що розповідається у цій частині? (Про те, що дівчинка тільки те і робила, що милувалась своєю вродою.)

-         Прочитайте третій абзац. Кого зустріла Оксана? (Водяника) Що відповіла дівчинка матусі? Зачитайте.

-         Прочитайте четвертий абзац. Чи виконав бажання Оксанки Водяник? Що це було за бажання? Чи таке можливо у реальному житті?

-         Про що говориться у кінці оповідання. Зачитайте.

3.     Співвіднесення ілюстрацій зі змістом твору.

-         Розгляньте ілюстрацію до твору на сторінці 84.

-         Розкажіть, що ви там побачили?

-         Знайдіть у тексті і зачитайте уривок, до якого вміщено цей малюнок.

-         Який малюнок до твору намалювали б ви? Що б ви зобразили?

Гімнастика для очей

4. Аналіз зображувальних засобів. Підготовка до виразного читання.

-         Зверніть увагу, які художні засоби тут використані?

-         Як ви гадаєте, з якою інтонацією слід читати слова Оксанки?

-         А як потрібно читати слова автора?

5. Характеристика героїв.

А) Опис зовнішності героїв:

-         Прочитайте рядки, де описується зовнішність та вбрання Оксанки.

Б) З’ясування характеру головного героя, мотивів його поведінки на основі аналізу його вчинків та взаємостосунків з іншими героями твору:

-         Як ставиться Оксанка до матусі? А до подружок? Знайдіть цей уривок в тексті.

-         Чи грубо відповідала Оксанка матусі? (Учні висловлюють думки)

-         Який Водяник? Його можна назвати добрим? Чи дійсно треба було виконати бажання Оксанки.

В) З’ясування авторського ставлення до нього, розуміння «підтексту твору».

-         Так як казка народна, знайдіть слова ставлення автора до головного героя.

Г) З’ясування власного ставлення до вчинків героя, узагальнення образу.

-         Чи можна сказати, що у Оксанки було гарне ставлення до матусі та до подруг? Чи добре Оксанка була вихована?

6. Поділ тексту на частини, складання плану.

План.

1.     Вбрання Оксанки.
2.     Улюблена справа Оксанки – милування вродою.
3.     Зустріч з Водяником.
4.     Виконання Водяником бажання Оксанки.
5.     Красуня-верба.

7. Підготовка до переказу. Переказ твору.

-         А зараз давайте спробуємо стисло переказати цю оповідь за планом.

8. Виразне читання твору.

-         Прочитайте ще раз цю оповідь, але слова Оксанки будуть читати тільки дівчатка.

5. Вторинний синтез.

1. Узагальнювальна бесіда.

-         Яка тема твору? (Тема твору – це те, про що автор розповідає читачу. Розповідь про дівчинку якій подобалося милуватися собою.)

-         Давайте визначимо з вами ідею твору?  (Ідея твору - це прихований зміст, те, що автор намагався своїм твором донести до читача. Треба бути обережним зі своїми бажаннями та маючи гарну зовнішню красу, мати ще й добре серце.)

-         Чи можна сказати що ідею твору висловлено в прислів’ї з підручника: Не краса красить, а розум? Під час відповіді користуйтеся опорою:

Я вважаю …

Я думаю …

Я гадаю …

Я переконана …

(Я вважаю, що у прислів’ї висловлена саме головна думка. Дівчинка Оксанка милувалася красою, але матусі не допомагала. А людину красять її вчинки в першу чергу)

-         Чому вчить нас ця оповідь?

-         Чи сподобалася вам ця оповідь? Чим саме?

• Хвилинка-цікавинка:

2. Творчі види роботи над текстом.

-         А як ви назвали цю оповідь? Придумайте ще назви до оповіді.

6. Підсумок уроку

-         Проведемо невеличке усне тестування. Слухайте уважно діти. Коли ви знаєте правильну відповідь, піднімайте руку.

1)Як звати дівчинку з твору?

а) Оксана;

б) Олена;

в) Ольга.

2) Дівчинка полюбляла вбиратися у:

а) пальто, черевики, хустинку, рукавички;

б) вишивану сорочку, плахту, червоні чоботи, намисто;

в) плаття, віночок, сандалі, намисто.

3) Дівчинка ходила до річки:

а) купатися;

б) рибалити;

в) милуватися вродою.

4)Мати просила доньку допомогти:

а) води принести, на городі попоратися;

б) гусей пасти;

в) пироги пекти.

5) У водоймі жив(жила):

а) Русалка;

б) Водяник;

в) Нептун.

6) Водяник перетворив дівчинку на:

а) красуню-калину;

б) красуню-вербу;

в) красуню-тополю.

 

Роздатковий матеріал. Картка до прийому читання.