"Безпечні казки" з ОБЖД (для дітей середнього та старшого дошкільного віку)

«Безпечні» казки

Познайомтеся, любі малята, з новими друзями: кошенятком Мурчиком та цуценятком Бровком.

З нами завжди якісь пригоди трапляються!

                                         Замок

-  Мурчику, ну скільки можна спати? – сіпало кошенятка цуценя Бровки, - Пішли вже гуляти, бо зимовий день короткий – незчуєшся, як вечір надійде!

-  Біжи за санчатами, а я поки що одягнуся, - промуркотів Мурчик і знову згорнувся в клубочок.

-   Ай-ай-ай! – почуло кошеня голос товариша і чимдуж побігло на допомогу.

-   Що це з тобою? – здивувався Мурчик.

-  Язик приклеївся, - нерозбірливо скиглив Бровко.

        Кошеня розгубилося, не знаючи, що його робити. Але тут прибігла матуся зі склянкою теплої води і стала обережно лити Бровкові на язика. Через хвильку цуценятко було звільнене.

-  Ти навіщо замок лизав? – здивувався Мурчик.

-  Та він замерз, я не міг комору відчинити, щоб санчата взяти. Ось я й вирішив на нього подмухати, щоб відігріти, а язик раз – і приклеївся!

     -  Раз – і приклеївся! – передражнило товариша кошеня. Ти хіба не знаєш, що вологе на морозі до залаза прилипає?

     -  Тепер знаю, - зітхнуло цуценя…

                                   Запитання вихователя:

• Чому не можна під час морозу торкатися чи язиком поверхні заліза?
• Як ти думаєш, а чи можна мокрими руками у мороз брати металеві речі?

      На гірці

Весело на гірці – білченята на лижах бігають, їжачки клубочком з гірки вниз котяться. І наші друзі разом з усіма кататися почали.

-  Послухай, Мурчику, - зашепотів на вухо товаришу Бровко, - не подобається мені тут! Білченята верещать, їжачки колються. Пішли краще на іншу гірку.

-  Але ж вона біля дороги, - заперечило кошеня.

-  Ну то й що? Там машини рідко їздять, та й дорога не так уже й близько.

-  Оце так гірка! – радів Мурчик, - тільки вітер у вухах свище!

- Ну ось бачиш, - радісно дзявкотіло цуценя, - а ти боявся! Сідай попереду: я розженуся і ззаду заскочу – ще швидше помчимося!

-  Ой-ой! Машина! Гальмуй лапами! – злякано закричав Мурчик.

Бровко смикнув санчата й перекинув їх в снігову кучугуру. Малята порпались в снігу, а машина проїхала зовсім поряд.

    Запитання вихователя:

• Де можна кататися взимку?
• Що треба зробити, щоб санчата відразу зупинились?

             Бурулька

Після цієї пригоди попленталися друзі до двору. Цуценятко відводило погляд і прохало Мурчика нічого не казати мамі.

-  Та що ж я скажу, як я й сам там був! – пробурмотіло кошеня. Ти краще пообіцяй мені, що більше ніколи на ту гірку не підеш.

-  Не піду, звичайно, - зітхнуло цуценя, - я й сам злякався! Чим же нам тепер зайнятися?

- Давай кататися на льодовій доріжці, а санчата хай біля будинку відпочинуть, - запропонував Мурчик.

-  Давай! Цур, я перший розгоняюсь!

Ба-бах! – прямо на санчата з-під даху впала бурулька і розлетілася вщент!

-  Ой! Мої санчата! – заплакало кошеня. Вони зовсім полама-лися – мене мама сваритиме.

-  Оце так бурульки! – здивувався Бровко. Добре що ми далеко від даху каталися! Не плач, Мурчику, - санчата я відремонтую. Але тепер буду знати, що взимку подалі від даху треба триматися.

    Запитання вихователя:

• Чому у відлигу небезпечно стояти під дахом?
• Чи діти можуть самі збивати бурульки? Чим це загрожує?

 На зимовому ставку

- Пішли на ковзанах кататися,- тягнув  товариша Бровко, - лід на ставку вже товстий. Я сам бачив.

-  Пішли, - погодився Мурчик.

На ставку ще цікавіше, ніж на гірці. Бровко зібрав круг себе малюків та запропонував пограти в хокей.

-  Ура! Го-о-ол! – кричить цуценя, загнавши шайбу до воріт. Вовченятко-воротар засмучено виштовхнув її на поле.

- Допоможіть! Рятуйте! – почули малюки і з усієї сили помчалися в дальній кінець ставка, де в ополонці тонуло мале зайченя.

-  Знімай швидше шарф, - крикнуло цуценя Мурчику і кинуло один кінець зайченяті. Зайченя схопило тканину замерзлими лапками, а цуценя лягло на лід подалі від ополонки і почало обережно тягти за другий кінець.

- Ура! Витягли! – зраділи малюки і кинулися перевдягати зайченя: хто свого кожуха простягнув, хто рукавички. А вовченятко всадовило зайчика на свої санчата і щодуху помчало його до мами.

          Запитання вихователя:

• Чи можна гратися поблизу від ополонки?
• Як можна врятувати того, хто тоне взимку?

Обморожені  лапки

-  Ой, Бровчику, в тебе лапки побіліли, - скрикнуло кошеня, - здається, ти їх обморозив, коли зайченятка врятував!

-  Дійсно! А я й не відчуваю, - здивовано розглядав свої лапки Бровко, - треба їх снігом розтерти.

-  Ні в якому разі! – стурбувався Мурчик. Надягай швидше рукавички та бігцем додому!

- Ну ось, - дорікала синові матуся, - тебе нікуди не можна самого пускати! Опусти лапки в тепленьку водичку, а я поки що чаю нагрію.

Малюки тільки загадково перезирнулися: вони уявили, що б сказала мама, якби дізналася про всі їх пригоди!

Та ми її також не будемо засмучувати і нічого про пригоди маленьких друзів не скажемо. Але саме головне те, що ми ніколи так не будемо пустувати, як Бровко з Мурчиком, щоб не втрапляти у різні неприємності!

     Запитання вихователя:

• Чому не можна розтирати снігом обморожені місця?
• Що треба зробити при обмороженні?

                                     Хто найчистіший?

Бровко та Мурчик побігли до ставка. Бровко відразу стрибнув у воду і с тав плавати, пірнати та жартома ганятися за каченятами.

-  Мурчику, гайда у воду, ти чого на березі сидиш? – замахав лапкою Бровко.

- Та не хочу, мені зовсім не спекотно! І взагалі, я люблю язичком митися.

-  Язиком незручно, - заперечив Бровко, я до спини не дістаю.

-  А я дістаю, - муркотіло кошеня, вилизуючи хвостика.

- Ха-ха, який замурзанець! – засміялося цуценя, вказуючи на поросятко, яке лежало в чорній багрюці.

- І зовсім я не замурзанець, - образилося порося, на мені багнюка висохне, а тоді суха шкірочка відпаде – і я буду чистим та рожевим.

               Запитання вихователя:

• Чому важливо бути чистим та охайним?
• Навіщо потрібна гігієна?
• Як підтримують чистоту різні тварини?

Про банани та про шкірки

Цуценя сиділо біля вікна та їло банани. А шкірки викидало з вікна на вулицю і роздивлялося, як вони летять.

-  Що ти робиш? – обурився Мурчик, - зранку ще так було в дворі чисто, а зараз подивися скільки мух літає над банановими шкірками!

-  Та нічого, - відмахнувся Бровко, - двірник позмітає. Нумо гратися в піжмурки!

Друзі почали весело ганятися одне за одним по двору. Аж раптом кошеня послизнулося на банановій шкірці і впало.

- Ой-ой-ой! – занявчав Мурчик! – Я, здається лапку підвернув!

Бровко побіг покликати матусю та побіг перев’язати лапку, а потім вийшов до двору й позбирав усе сміття.

-  Вибач, Мурчику, - мені дуже соромно!

  Запитання вихователя:

• Чим загрожує сміття під ногами?
• Куди слід викидати сміття?
• Наведи приклад того, як ти допомагав дорослим прибирати.

                           Перегоновий автомобіль

Друзі гралися біля двору, коли поряд зупинився незвичайний, мабуть, перегоновий автомобіль.

-  Який він чудовий, - замилувався Мурчик.

-  От якби в ньому покататися, - зітхнув Бровко.

- То сідайте, покатаю, - почулося з машини, - я саме маю вільну хвилинку.

Бровко зраділо метнувся до відчинених дверцят. Він вже майже усівся на сидіння, як в останню мить Мурчик схопив його за хвоста й силоміць відтягнув від машини:

-  Ти куди оце зібрався?

-  Покататися, - ображено простягнуло цуценя. Не хочеш – не сідай, а я тобі потім про все розповім.

-  Ні, ти нікуди не підеш, - твердо промовив Мурчик, міцно тримаючи товариша за лапу.

-   Ти це чого? – обурилося цуценя.

-  Нічого, - нявкав товариш, - я тобі потім все поясню. Їдьте, будь ласка, вибачте – нас вдома чекають…

   Запитання вихователя:

• Як ти гадаєш, про що  розповість цуценяті Мурчик?
• Чому не можна сідати в чужу автівку?

Цікаве  запрошення

-  Доброго дня! – почув Мурчик і підняв голову. Поряд стояла дуже гарна тітонька-кішка.

-  Доброго дня, - чемно привіталося маля, але – вибачте -  я Вас не знаю.

-  Це ти мене не пам’ятаєш, був зовсім маленьким, коли ми дружили з твоєю матусею. До речі, передай їй від мене привіт!

-  Хто це? – дзявкнуло цуценя, - і навіщо ти розмовляєш з незнайомими?

-   О! – вигукнула тітонька, - який невихований твій товариш! Він же не має й гадки, що я тебе з дитинства знаю! Ось підемо до мене в гості, я тобі покажу найкращі мультики в соєму комп’ютері.

-  Мурчик нікуди з вами не піде, бо ось уже іде мій тато, щоб повезти нас до цирку, -заперечив Бровко. Тітонька повернулася й швидко пішла геть.

-  Ми що, дійсно з твоїм татом ідемо до цирку? – здивувалося кошеня?

-  Ні, звичайно, це я швидко придумав, бо мені здалося, що ти готовий був з нею піти.

-  Дякую, - розчулився Мурчик, - я дійсно ледве вже не пішов.

   Запитання  вихователя:

• Поміркуй, хто з друзів помилявся.
• Чому не можна вступати у розмову з незнайомцями?