Безпечний та небезпечний Internet

«Безпечний та небезпечний інтернет»

Підготувати картки пусті для роботи

Хід уроку

І. Вітання.

ІІ.  Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.

 При цьому Ви, діти, потрапили в Мережу значно раніше за дорослих. У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому. Сьогодні на уроці ми з вами з’ясуємо що ж є безпечного і небезпечного у МЕРЕЖІ!

Чи можете ви сказати, що таке Інтернет? Відповіді дітей.

А що таке соціальні мережі? Відповіді дітей, допомога вчителя

 Сьогодні майже кожен комп’ютер підключений до мережі Інтернет. Шоста частина світу користується мережею, а через 2 роки, за прогнозами аналітиків, це робитиме кожен третій житель планети. У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і відповідь отримується через кілька секунд.

У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому. Сьогодні Інтернетом користується кожна 3 людина на планеті.

У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки ММS і SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках, спілкуються «онлайн» в соціальних мережах, створюють свої блоги, спілкуються в чатах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми на форумах, використовують веб-камеру, skype та грають в онлайнові ігри.

Ніколи раніше не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду й дискутувати з ними на які завгодно теми, що є цікавим для певних груп.

Інформаційне повідомлення

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Ключові результати: З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі. 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%). 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими).

 Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%. На які ризики діти наражають себе в Інтернеті?

1. Якими комунікаційними та інформаційними можливостями  Інтернету ви постійно користуєтеся (записати на картці та приклеїти на дошку).

Отже, ми з’ясували що ви користуєтесь:

1. електронною поштою (e-mail)
2. системами миттєвого обміну повідомленнями (Vider, Telegram, WhatSapp)
3. засобами Інтернет-телефонії (Skype)
4. соціальними  мережами (Facebook, Instagram)
5. сайтами освітнього порталу (наприклад, «ГДЗ», онлайн-енциклопедії і так далі)

ІІІ.  Небезпека Інтернету і як себе захистити

1. Перегляд відеоролика «Безпека в Інтернеті»
2. Обговорення. Які е види загроз можуть бути у мережі?

Розробимо плакат «Загрози в мережі Інтернет»

У дітей на партах картки з зображенням, на яких пишуть відомі їм загрози і кріплять на підготовлений плакат а3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Які можуть бути

Віруси. Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Основними джерелами вірусів є:

 - дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

 - комп’ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Інтернет;

 - жорсткий диск, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженими програмами;

 - вірус, що залишився в оперативній пам’яті після попереднього користувача.

Основними ранніми ознаками зараження комп’ютера вірусом є:

 - зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;

- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;

- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

 - помилки під час завантаження операційної системи;

 - неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;

 - незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо.

Кібер-хуліганство. Кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.

Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.

Грифери. Інтернет-шахраї, які заважають учасникам он-лайн-ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.

Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню певних Інтернет-технологій. Шпигунське програмне забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:

- список рекламних сайтів, на які переходить користувач під час серфінгу в Інтернеті;

 - особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;

 - Web-сторінки, які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках (треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері – подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключових слів);

Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті 7 дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).

Фармінг. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.

Он-лайн-хижаки «Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні, щоб знайти вразливих жертв. Он-лайн-хижаки виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей. Хижаки також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в он-лайні, до контакту віч-на-віч.

Спам. Це масова розсилка комерційної, політичної та іншої реклами (інформації) або іншого виду повідомлень (у тому числі й підроблених) особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Фішинг також іноді може вважатися спамом. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку. Таке повідомлення, зазвичай, маскується під офіційний лист від адміністрації банку. У ньому говориться, що одержувач повинен підтвердити відомості про себе, інакше його рахунок буде заблоковано, і наводиться адреса сайту, що належить спамерам, з формою, яку треба заповнити. Серед даних, які просять повідомити, є ті, що потрібні шахраям. Для того, щоб жертва не здогадалася про обман, оформлення цього сайту також імітує оформлення  офіційного сайту банку чи установи.

Недостовірна інформація. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів помітили, що якість шкільних рефератів протягом останніх років погіршилася: інформація, яка міститься у більшості рефератів, є недостовірною, неповною або застарілою. І це не дивно, адже учні завантажують вже готові реферативні повідомлення з Інтернету та роздруковують їх. Це займає часу максимум 1 годину. Проте часто користувачі не замислюються над достовірністю отриманої інформації, не вміють аналізувати та узагальнювати її, тому що у них відсутнє або недостатньо розвинуте критичне мислення. Якщо при підготовці рефератів недостовірна чи неправдива інформація до життєвого ризику не призводить, то у випадку пошуку інформації, що стосується здоров’я, ризик істотно збільшується. Проблеми, що стосуються здоров’я, як фізичного, так і психічного, повинні обговорюватися лише у родині, із дорослими та фахівцями. В Інтернеті на різноманітних форумах досить легко знайти (і ми знаходили) інформацію, яка є не лише антинауковою, а й життєво небезпечною, якщо нею скористатися.

Отримання небезпечних повідомлень поштою.

Що робити?

•        Не відкривати смс повністю від незнайомих людей
•        Не відповідати на такі повідомлення
•        Якщо впізнали прізвище відправника, і зміст повідомлень – повідомити батьків
•        Зберігати повідомлення до наступних дій
•        Якщо погрози не припиняються – змінити електронну адресу
•        Налаштувати ігнорування повідомлень від користувача

Публікації в Інтернеті образливих текстів чи фотографій у вашу адресу.

Що робити?

•       Зберегти усі сторінки, де був знайден цей матеріал
•       Звернутись до поліції
•       Якщо дії відбуваються  у межах навчального закладу – повідомити адміністрацію закладу

 Ви добре знаєте, що в Інтернет – це легкий спосіб для знайомства.

Зараз ми з вами переглянемо відео “Історія одного знайомства”.

Які висновки можна зробити? (знайомства в Інтернеті можуть бути загрозою)

Ще одним із видів загроз є залежність від соціальних мереж чи інтернету. Пропоную провести тест.

Тест на інтернет-залежність розроблений Кімберлі Янг для визначення наявності й тяжкості залежності. Цей тест виявляє неконтрольоване користування інтернетом та оцінює симптоми залежності. Він охоплює 20 запитань, кожне з яких оцінюється за 5-бальною шкалою Лайкерта (Likert scale) від 1 до 5 (дуже рідко, інколи, часто, дуже часто, завжди), максимальний бал дорівнює 100. Тест на інтернет-залежність включає такі діапазони балів:

• 0–30 балів — нормальне використання інтернету.
• 31 бал–49 балів — легкий ступінь інтернет-залежності.
• 50–79 балів — помірний ступінь інтернет-залежності.
• 80–100 балів — надмірне користування інтернетом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ з/п	Запитання
1	Як часто ви порушує часові рамки, встановлені батьками для користування мережею?
2	Як часто ви не виконуєте свої домашні обов’язки, щоб провести більше часу в мережі?
3	Як часто ви надаєте перевагу проводженню часу в мережі замість того, щоб провести його в сімейному колі?
4	Як часто ви формуєте нові стосунки з друзями через мережу?
5	Як часто батьки нарікають на кількість часу, яку ви проводите в мережі?
6	Як часто ваше навчання страждає внаслідок кількості часу, проведеного в мережі?
7	Як часто ви перевіряєте електронну пошту, перш ніж зайнятися чимось іншим?
8	Як часто ви надаєте перевагу спілкуванню в мережі над спілкуванням з оточуючими?
9	Як часто ви не відповідаєте на запитання про те, що робите в інтернеті?
10	Як часто батьки заставали вас, коли ви заходили в інтернет всупереч їх волі?
11	Як часто ви проводите час у своїй кімнаті, граючи на комп’ютері?
12	Як часто ви отримуєте дивні дзвінки від нових мережевих «друзів»?
13	Як часто ви огризаєтеся, кричите чи дієте роздратовано, якщо вас потурбували з приводу перебування в мережі?
14	Як часто ви виглядаєте більш замученим та стомленим, ніж тоді, коли вдома ще не було інтернету?
15	Як часто ви виглядаєте зануреним у думки про повернення до мережі, коли ви не знаходитеся в мережі?
16	Як часто ви сваритеся та гніваєтеся, коли батьки сердяться з приводу часу, проведеного вами в мережі?
17	Як часто ви надаєте перевагу перебуванню в мережі, а не своїм колишнім улюбленим заняттям, хобі, інтересам?
18	Як часто ви стаєте агресивним, коли на вас накладають обмеження в часі, проведеному в мережі?
19	Як часто ви замість прогулянок із друзями надаєте перевагу проводженню часу в мережі?
20	Як часто ви відчуваєте пригніченість, спад настрою, нервуєтеся, коли знаходитеся поза мережею, а після повернення до мережі все це зникає?

IV. Узагальнення матеріалу.

Ми з вами дізнались які загрози можуть бути в мережі Інтернет і тепер розробимо список правил користування інтернетом. (кожному роздати лист а4, можна роздрукувати додаток якщо небагато учнів).

Які можуть бути правила:

1. Правила користування соціальними мережами

Існують певні правила користування соціальними мережами:

1. НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ (домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи), НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ ФОТО.

2. НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ.

3. НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА ЗУСТРІЧ З ВИПАДКОВИМ ЗНАЙОМИМ. АБО РОБИ ЦЕ В ЛЮДЯНИХ МІСЦЯХ І ЗА УЧАСТЮ БАТЬКІВ.

4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ.

5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРУ!

6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ, НЕ ЛАЙСЯ, БУДЬ ЧЕМНИМ.

7. ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ.

8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ.

 

V. Підведення підсумків.

І. Тестування

1.  На твою адресу електронної пошти прийшло повідомлення: файл з грою від невідомого користувача. Як треба вчинити?

А) Завантажити файл, і почати грати.

Б) Надіслати файл своїм друзям.

В)Не відкривати файл.

Г) Відкрити.

2. Ти вирішив опублікувати в Інтернеті свою фотографію і фотографії своїх однокласників. Чи можна це робити?

А) Ні, не можна.

Б) Можна, згода однокласників не обов'язково.

В) Можна, за згодою однокласників.

Г) Якщо однокласники про це не дізнаються, то можна.

3. У тебе багато друзів в Інтернеті. Раптом тобі стали приходити повідомлення з неприємним, грубим змістом. Що ти повинен зробити?

А) Образити у відповідь кривдника.

Б) Повідомити про це в поліцію.

В) Не відповідати кривдникові тим же, а продовжити з ним спілкування.

Г) Припинити спілкування і повідомити дорослим про це.

4. Ти зайшов на незнайомий сайт. Раптом на екрані комп'ютера з'явилися незрозумілі повідомлення. Що робити?

 А) Звернутися до батьків по допомогу.

Б) Закрити сайт.

В) Самому усунути несправність.

Г) Натискати на будь-які кнопки, поки не отримаю бажане.

5. Твій новий друг, з яким ти познайомився вчора в Інтернеті, попросив повідомити йому таку інформацію: номер телефону і домашню адресу. Ти повинен:

А) Повідомити потрібні відомості.

Б) Порадитися з батьками.

В) Не повідомляти в Інтернеті, а повідомити при зустрічі.

Г) Повідомити номер телефону, а адресу ні в якому разі.

6. Віртуальний співрозмовник пропонує тобі зустрітися, як слід вчинити?

А) Піти на зустріч одному.

Б) Порадитися з батьками і нічого не робити без їх згоди.

В) Запросити з собою друга.

Г) Відмовитися в будь-якому випадку.

7. Чи діють правила етикету в Інтернеті?

А) Інтернет - простір вільний від правил.

Б) Це залежить від мого настрою.

В) В особливих випадках.

Г) Так, як і в реальному житті.

8. Тобі купили новий комп'ютер. Тепер ти більшу частину часу проводиш за комп'ютером. Через кілька днів у тебе стали сльозитися очі. Що робити?

А) Продовжувати проводити час за комп'ютером.

Б) Дотримуватися правил роботи на комп'ютері.

В) Більше ніколи не працювати на комп'ютері.

Г) Закапати очні краплі і продовжувати в тому ж дусі.

 

ІІ. Для чого потрібно знати правила користування Інтернетом?

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток