Безпека вдома .Правила поведінки

Тема.                                        Безпека вдома.

Мета. Продовжити формувати правила безпечної поведінки дітей вдома за відсутності дорослих. Навчати аналізувати ситуації, що можуть стати загрозою безпечного життя в домашніх умовах; об'єктивно реагувати на пропозиції незнайомців, розсудливо діяти, якщо до квартири проникли крадії. Виховувати обережність, винахідливість, вміння виходити з небезпечних ситуацій.

     Обладнання. Ілюстрації, робочий зошит, підручник  . 

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

Чи знаєте ви, що таке безпека? (Це умови, в яких людина почувається добре, немає ніяких загроз для її здоров'я та життя.)

Яке слово протилежне, тобто антонім до слова безпека? (Небезпека.)

Що таке небезпека? (Це те, що може зашкодити здоров'ю та життю людини.)

Назвіть об'єкти чи місця, де небезпека може чатувати на людину. (Відповіді учнів.)

У народі кажуть: "Мій дім — моя фортеця"! Чи може небезпека бути у власному домі? Де вона прихована?

3. Оголошення теми і завдань уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
   1. Вступне слово вчителя.

Часто буває, що ви залишаєтесь вдома самі через те, що батьки затримуються на роботі, чи вирішують інші справи. Зоставшись наодинці, а й навіть з братом чи сестрою, ви стаєте повними господарями свого помешкання. Бувають випадки, що з дітьми виникають непередбачені, часом небезпечні ситуації, і не тільки з предметами, а й з небезпечними людьми.

—   Які люди можуть бути небезпечними для дітей, що залишаються вдома самі?

—   Яку небезпеку для здоров'я і життя можуть завдати злодії, шахраї, злочинці?

—    Що радять батьки, коли ви самі залишаєтесь вдома?

2. Робота з підручником. Бесіда за малюнком і запитаннями (с. 79).

3. Опрацювання статті "Безпека вдома".

V.     Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда за змістом статті.

Як поводитися, коли хтось дзвонить чи стукає у двері?

Що робити, коли незнайомець вдається до вмовлянь?

Що робити у випадку, коли у вічко бачите незнайомого хлопчика чи незнайому дівчинку?

Чи правильно чинять дівчатка, зображені на малюнках? Обгрун­туйте свої міркування.

Якими мають бути дії хлопчика на малюнку? Чому так думаєте?

Як діяти, якщо незнайомець намагається відчинити двері? Про­читайте, як про це сказано в підручнику.

Як діяти, якщо вдома немає телефону?

Як діяти, якщо зловмисників не чути деякий час?

Як діяти, коли за твоєї відсутності незнайомці відчинили двері вашого помешкання?

Фізкультхвилинка.

2. Обговорення ситуації.

Ситуація 1.

Якось, коли Оленка та Андрій були самі вдома, раптом подзвонили у двері.

—    Мабуть, це мама! — радісно скрикнула Оленка і побігла відчиняти.

—    Зачекай! — зупинив її Андрій. — Мама ніколи не дзвонить, в неї є ключ. Давай краще запитаємо, хто це.

Оленка, розгубившись, зупинилась, а Андрій підійшов до дверей і голосно запитав:

—    Хто там?

—    Відчиніть, будь ласка, — пролунав незнайомий жіночий голос.

Діти розгублено подивилися одне на одного.

—    Хто ви? Що вам потрібно? — знову запитав Андрій.

—   Дайте попити водички! — почулося з-за дверей.

"Дивно, — подумав Андрій. — Попити води можна де завгодно. Навіщо за цим підійматися до нас на п'ятий поверх?"

Оленка потягла брата за руку.

—  Може, впустимо її? Що нам — води бракує?

Але Андрій хитнув головою:

—  Цієї жінки ми не знаємо. Якщо ми її впустимо, невідомо, що ще їй знадобиться, крім води. І взагалі, мама нам не дозволяє відчиняти двері. Нікому! Хіба ти забула?

Тим часом знову пролунав дзвоник.

—    Відчиніть! — повторив настирливо голос.

—    Ні! — рішуче відповів Андрій. — Ми не можемо вам нічого дати. Скоро прийдуть батьки. Попросіть у них.

У двері більше не дзвонили. Оленка і Андрій нетерпляче чекали на батьків.

Повернулася додому мама і відчинила двері своїм ключем. Оленка і Андрій кинулися до неї та почали розповідати про те, що сталося, доки вони були вдома самі.

—  Мабуть, це погано, що ми не дали їй попити? — запитала Оленка.

Запитання.

—  Хто з дітей діяв правильно?

—  Що сказала на це мама?

(Відповіді учнів.)

—  Ви зробили правильно! — відповіла мама. — Якщо цій жінці справді потрібна була вода, вона б її знайшла і без вашої допомоги. Тільки невідомо, що їй було треба насправді. Якщо вона увійшла б і почала тут розпоряджатися, ви самі про це пожалкували б. Запам'ятайте: ви нікому не повинні відчиняти двері!

Тепер Оленка і Андрійко, коли залишаються вдома самі, завжди пам'ятають мамині слова. Якщо у двері подзвонить хтось із сусідів або знайомих, він відразу зрозуміє, що батьків немає вдома і треба зайти пізніше, а якщо прийде погана людина, щоб хитрощами проникнути в квартиру, то вона туди не потрапить. Діти нікому не відчинять.

3. Розігрування подібних ситуацій. (За задумом учнів.)

Аналіз поведінки дійових осіб.

4. Інсценізація "До мене зателефонували". (У ролі співрозмовника може бути вчитель).

— Добрий день, хлопчику (дівчинко).

—  Ти зараз вдома сам(а)?

—    Я знайома твоєї мами. Терміново маю передати їй важливі документи. Скажи мені свою адресу.

—  Через 10 хвилин я буду в тебе. До зустрічі.

5. Обговорення поведінки співрозмовника (хлопчика, дівчинки).

Висновок. Не розмовляйте довго по телефону з незнайомими людьми. Не говоріть, що вдома самі. Не називайте своєї адреси, номер квартири.

6. Самостійна робота в зошиті.

Завдання І, 2.

7. Перевірка самостійної роботи.
8. Колективна робота в зошиті. Завдання 3, 4.

Крадії не потраплять у помешкання, якщо...

а) не відчиняти дверей незнайомим людям;

б) не запрошувати додому незнайомих хлопців чи дівчат;

в) не залишати без нагляду відчинені двері, вікна, балкон;

г) не залишати ключ у "надійному" місці;

ґ) не хвалитися цінностями, які є вдома.

VI. Підсумок уроку.

1.    Опрацювати статтю "Безпека вдома".
2. Виконати завдання 5,6 у зошиті.

Зібрати інформації з газет про пожежі