«БЕЗСМЕРТНА СИЛА ЛЮДСЬКОГО ДУХУ» ВИХОВНА ГОДИНА ДО ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

«БЕЗСМЕРТНА СИЛА ЛЮДСЬКОГО ДУХУ»

ВИХОВНА ГОДИНА ДО ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ

ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

 

Народ єврейський! Славний! Не втішать

Тебе я хочу. Кожен хай тут слуха:

В цей час, коли синам твоїм вмирать

Прийшлося від фашистського обуха,—

Я хочу силу, силу оспівать -

Безсмертну, вічну силу твого духа!

(Павло Тичина)

Мета:

•  формувати уявлення учнів про Голокост як безпрецедентне явище  в  історії  XX  ст.,  як  запланований  систематичний, технологізований геноцид єврейського народу;

•  формувати  стійке  негативне  ставлення  до  расизму, ксенофобії, дискримі-нації в сучасному суспільстві;

•  з’ясувати масштаби вирішення «єврейського питання на Миколаївщині;

•  вчити співпереживати, бути толерантними один до одного;

•  формувати  толерантну  свідомість,  активну  життєву позицію нетерпимості до прикрих проявів інтолерантності.

Очікувані результати:

Після  цього  уроку  учні  зможуть  вдосконалити  хронологічну,  інформаційно-мовленнєву, просторову, логічну та аксіологічну компетенції, а саме:

•  розповідати про перебіг подій в Україні під час Голокосту, про долю конкретних людей – учасників згадуваних подій;

•  пояснювати значення і сутність терміну Голокост, давати визначення іншим термінам за темою;

•  розкривати  проблему  Голокосту  як  складової  місцевої, національної та всесвітньої історії;

•  аналізувати історичні джерела різних типів і походження;

•  вдосконалювати  навички  критичного  мислення, розвивати почуття емпатії;

•  висловлювати  власну  точку  зору  з  приводу  причин  та наслідків трагічних подій на території України;

•  аргументувати  перевагу  загальнолюдських  цінностей толерантність, повага до прав людини, патріотизм, свобода, громадянська  відповідальність)  у  будь-яких  життєвих ситуаціях;

•  захищати ідеї толерантності та гуманізму.

Основні поняття і терміни:

окупація, окупаційний режим, «новий порядок», концтабір,  остарбайтери,  Рейхскомісаріат  «Україна»,  план  «Ост», колабораціонізм, «Голокост», «Праведники світу», гетто.

Навчально-методичне забезпечення:

  Карта  Миколаївської  області,  тестові  завдання, комп’ютер, проектор, відео програвач, DVD, CD чи VHS з  фільмом  «Назви  своє  ім’я»,  навчально-методичний  посібник до фільму про Голокост в Україні «Назустріч пам’яті», (упорядники О. Войтенко і М. Тяглий), «Методика навчання історії Миколаївщини» в 11 класі, книжкова та фотовиставка, презентації учнів.

Основні дати:

•  1933–1945 рр. – реалізація політики Голокосту;

•  25 травня 1940 р. – план «Ост»;

•  1941–1944 рр. – окупаційний режим в Україні;

•  29  вересня  1941  р.  –  початок  масового  розстрілу  євреїв

у Бабиному Яру;

•  27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Персоналії: Анна Франк, Оскар Шиндлер, Олена Теліга, Мартін Німеллер.

 

ХІД ЗАХОДУ

Ведуча1:

Народ єврейський! Славний!

Не втішать тебе я хочу.

Кожен хай тут слуха:

в цей час, коли синам твоїм вмирать

прийшлося від фашистського обуха,

Я хочу силу, силу оспівать,

безсмертну силу твого духа.

Звучить запис пісні «Бухенвальдський набат». (В цей час запалюється свічка)

Ведуча 1:

27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянська армія звільнила в’язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау). З нагоди 65-річчя звільнення Освенцима Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун оприлюднив послання, в якому закликав усі народи зберігати пам'ять про Голокост і відстоювати людську гідність для всіх. 

Ведуча 2:  

«Люди, які пережили Голокост, будуть з нами не вічно. Але пам'ять про те, що вони пережили, повинна залишатися з нами», - заявив Пан Гі Мун, підкресливши, що історії цих людей «мають зберегтися в пам'ятниках, в підручниках і, перш за все, в рішучому прагненні людства запобігти геноциду та іншим тяжким злочинам». Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був заснований у 2005-му році спеціальною резолюцією ООН. 

Ведуча 1:

 Слово «Голокост» походить з грецької мови (грец. Oλόκαυστον) — і складається з двох частин (holos), що означає «випалений», або «спалелений повністю» та (kaustos), що означає жертвоприношення».                          

Відео «Цей день в історії»

Ведуча 2:

Спочатку слово голокост мало релігійний підтекст, але також вживалося протягом сторіч по відношенню до катастроф та великого лиха переважно пов'язаних з пожежами.

Ведуча 1:

 Голокост (Шоа, Катастрофа) - політика переслідувань і тотального винищення єврейського населення Європи нацистами в 1933-1945 рр. Термін вперше використаний у 60-х роках лауреатом Нобелівської премії Елі Візелем як символ газових камер і крематоріїв в таборах смерті

Ведуча 2:

Вже в середині ХХ ст. слово «голокост» вживалося в пресі по відношенню до хвилі терору проти єврейського населення Європи початого Адольфом Гітлером.

       З середини 50-х років ХХ ст. слово Голокост стало загальновживаним по відношенню до політики винищення нацистами під час Другої Світової Війни євреїв та інших народів Європи.

Ведуча 1:

Під час нацистського Голокосту були знищені, досить часто планомірно, мільйони людей на великому географічному просторі. Для цієї цілі були збудовані табори смерті в багатьох країнах Європи.

Використовувались расистські та псевдо наукові теорії про неповноцінність чи не до розвиненість певних груп людей, які підлягали знищенню. Широко використовувалася також теорія «соціального дарвінізму» — твердження що винищування людей було продовженням Теорії Еволюції Дарвіна.

Ведуча 2:

На екрані ми можемо побачити як діяла Расова теорія.

Ведуча 1:

Для здійснення Голокосту використовувалися ефективні та нові на той час методи знищення людей. Наприклад: вживалися нові види хімічних та механічних засобів вбивства людей, будувалися крематорії, використовувалися рахувальні машини з перфокартами для контролю над кількістю знищених.

Характерною рисою Голокосту є також терор проти всіх верств мирного населення, включаючи дітей.

Ведуча 2:

Шоа – катастрофа європейського єврейства — термін, який використовується євреями для визначення політики німецьких нацистів по планомірному знищенню єврейського етносу.

Ведуча 1: 

Євреї були однією із найбільших груп, яка підлягала знищенню. Жертвами Шоа вважаються 6 мільйонів євреїв Європи. В музеї Голокосту «Яд Вашем» в Єрусалимі зберігаються особисті документи і дані біля 3 мільйонів імовірних жертв.

Ведуча 2:  

З  початком війни німецькі фашисти захопили цілі регіони з єврейським населенням- Польщу, Прибалтику, Україну, Білорусію.

У великих містах створювались єврейські гетто, куди силоміць заганялося усе єврейське населення міста і околиць.

Найбільше  гетто було створено у Варшаві, де утримувалось до 480 000 євреїв. Воно було ліквідовано у травні 1943 року.

Ведуча 1:

 Гетто – території ізоляції, примусового утримання євреїв та подальшого їх знищення.

Ведуча 2:

 6 листопада 1941 р. за наказом генерал-майора поліції СС дистрикту «Галичина» Фріца Кацмана у Львові було створено єврейське ґетто. Воно було найбільшим на території СРСР та проіснувало з листопада 1941 р. по червень 1943 р. У європейських масштабах львівське ґетто поступалось лише Варшавському та Лодзькому. Ґетто було створено у найбіднішому районі Львова. Загалом за весь окупаційний період у львівському ґетто утримувалось приблизно 138 700 євреїв. Його територія була обгороджена парканом і колючим дротом і, таким чином, ізольована від міста.

Ведуча 1:    

    З тексту виступу голови Львівської  єврейської релігійної громади Л.І. Серебряного:

«Події 4-го липня за своїми звірствами перевершили усі попередні жахи. В цей день фашистами було проведено найжахливішу з акцій - дитячу. З 10-ї години ранку з’явилися на вулицях міста групи єврейських дітей 11-12-річного віку у супроводі есесівців. Маленьких діток несли на руках матері. Куди повезли основну масу дітей, я не знаю. На Стрілецькій площі було зібрано дітей різного віку. Ми бачили, як нічого не підозрюючи дітки грали, коли роздалася стрілянина з автоматів. Діти та їх матері були розстріляні. Есесівські офіцери ходили між розстріляних і добивали тих, хто ще дихав».

Ведуча 2:

Зверніть увагу на екран, перед вами карта де відмічені «Фабрики смерті».

Ведуча 1:

«Аушвіц-Біркенау (Освенцім)— один із найбільших концтаборів, що існував з кінця травня 1940 до кінця 1949 року біля міста Освенцима (Польща). З кінця травня 1940 до січня1945 використовувався  як нацистський концтабір.

Комплекс об'єднував групу концтаборів, найбільші з яких: Аушвіц І, адміністративний центр; Аушвіц II (Біркенау) - «табір смерті»; Аушвіц III - робочий табір.

Ведуча 2: (Аушвіц II (Біркенау)

 Сучасні історики вважають, що в Освенцімі було знищено від 1,1 до 1,6 мільйона осіб, значну частину з яких складали євреї. Стверджують, що на території Біркенау розміщувались 4 газові камери, замасковані під душові, та 4 крематорії, що використовувались для спалювання людей.

 Сюди залізницею під постійним наглядом доставлялись люди із усієї окупованої Європи. У комплексі новоприбулі поділялись на 4 групи:

Ведуча 1:

 Перша група, понад три чверті, відправлялись у газові камери впродовж кількох годин; до цієї категорії входили всі діти, всі жінки із дітьми, всі люди похилого віку, і всі ті, що за  оглядом лікаря не були цілком придатні. Місткість газових камер Біркенау дозволяла спалювати понад 20000 жертв щодня.

Ведуча 2:

Друга  група  в'язнів використовувалась як робоча сила. За роки роботи  комплексу з 1940 по 1945 у ньому зареєстровано 405 000 робочих невільників. Із них понад 340 000  загинули через страти, побиття, голодування та захворювання. Деякі із в'язнів вижили за допомогою німецького індустріаліста Оскара  Шиндлера. 

О́скар Ши́ндлер народився 28 квітня 1908 року, Цвіттау, Австро-Угорська імперія (Чехія) - судетський німецький промисловець, врятував 1200 євреїв (800 чоловіків, 300 жінок и 100 дітей)  під час Холокосту,  влаштувавши їх на роботу на своїх заводах в Польщі, Чехії. Його історія покладена в основу книги «Ковчег Шиндлера » і створеного  фільму «Список Шиндлера».

Ведуча 1:

 Погляди  Шиндлера  різко змінилися: ставши свідком рейду в Краківському гетто в 1942 році і усвідомивши всі жахи, які чинить гітлерівський режим проти єврейського населення, а також свою причетність до нацистських злочинів, Шиндлер зайняв позицію абсолютного гуманіста і став захищати євреїв без будь-якої вигоди для себе. За порадою свого бухгалтера Іцхака Штерна Оскар Шиндлер прийняв рішення виторгувати у високопоставлених нацистських чиновників можливість приймати на свої підприємства євреїв з концтабору Плашов, яким загрожувала  вірна  смерть. Пізніше євреї, врятовані Шиндлером від загибелі під час Другої світової війни, стали відомі як «євреї Шиндлера».  

Ведуча 2:  

Третя група, переважно близнюки та карлики, піддавались медичним експериментам докторів. Зокрема, Джозефа Менгеля, який також відомий як «янгол смерті».

Ведуча 1:

 Четверта група складалась із жінок, які працювали в так званій «Канаді», частині Біркенау, де сортувались пожитки в'язнів, для їх подальшого використання німцями. Оскільки при виселенні люди брали найцінніші речі, то на склади потрапляли численні дорогоцінні вироби. В той час «Канада» асоціювалась із багатством, куди відправлялось дуже багато емігрантів із Польщі та сусідніх держав.

Ведуча 2: 

Собібор – концентраційний табір побудований в 1942 році з єдиною метою: якомога швидше знищити максимально можливу кількість людей.

Ведуча 1:  

Маутгаузен – один з найстрашніших таборів. Його охоронці вважали, що з Маутгаузену можна втекти не інакше як через трубу крематорію.

Ведуча 2:  

Бухенвальд не був табором смерті. Тут не було газових камер.  В Бухенвальді  багато ув’язнених було вбито, закатовано, а інші гинули від голоду та хвороб.

Ведуча 1:

Бабин Яр - символ Голокосту в  Україні. Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. 

Ведуча 2:

Історія Бабиного Яру в минулому сторіччі страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати усю правду про Голокост.

Ведуча 1:

Перед вами Менора: пам'ятник знищеним у Бабиному Яру євреям і пам'ятник радянським громадянам і військовополоненим, розстріляним німецькими фашистами в Бабиному Яру.

Ведуча 2:

Жертви Голокосту в Європі:

Польща – 2 800 000

Окуповані регіони СРСР – 1 500 000

Румунія – 425 000

Чехословаччина – 260 000

Угорщина – 200 000

Німеччина – 170 000

Литва – 130 000

Голландія – 90 000

Ведуча 1:

Франція – 90 000

Латвія – 85 000

Греція – 60 000

Югославія – 50 000

Бельгія – 40 000

Австрія – 40 000

Італія – 15 000

Болгарія – 7 000

Данія, Естонія, Люксембург, Норвегія – 6 000

Ведуча 2:  Що ми знаємо про Голокост  на Миколаївщині?

З перших днів окупації німці відразу взялися за рішення «єврейського питання»: всіх євреїв було зареєстровано і вже в кінці серпня в Миколаєві було розстріляно 227 євреїв.              
       16 вересня 1941 року всім євреям було наказано зібратися з речами в районі старого єврейського кладовища (тепер на цьому місці зоопарк). Населення міста з плачем проводжало натовп євреїв, які йшли на кладовище. Тут окупанти зібрали і вивезли на розстріл понад 10 тисяч євреїв, а в червні 1942 року на цьому місці розстріляли представників цієї національності, які ще залишалися в нашому місті. В пам'ять про ці події, на розі Херсонського шосе і Жовтневого проспекту, біля старого єврейського кладовища, встановлено пам’ятний знак жертвам Голокоста.

Ведуча 1:

 Всього в Миколаївській області розстріли єврейського населення відбувалися в 24 районах. Встановлено 31 місце масових поховань жертв Голокоста. Але найтрагічніші події відбулися в таборі смерті поблизу села Богданівки Доманівського району. За даними Надзвичайної Державної комісії по розслідуванню звірств окупантів тут було знищено 54 тисячі мирних громадян єврейської національності протягом грудня 1941 – січня 1942 років. На території Миколаївської області були розстріляні тисячі євреїв, що проживали в сусідніх з Миколаївською  областях: Одеській, Вінницькій, Кіровоградській областях, а також у Молдові. За роки війни, за приблизними підрахунками, в Миколаївській області було знищено 200 тисяч євреїв.

Ведуча 2:

 Щодня, до 18 грудня 1941 року, партії приречених, по 1500 – 2000 чоловік, нескінченними колонами тяглися до останнього свого місця буття: Мостового, Доманівки, до колишніх колгоспів «Червона зірка», «Радянський селянин», радгоспів «Суха Балка», ім. Фрунзе, ім. Енгельса, «Акмечетські Ставки», «Богданівка». В кого ще теплилося життя, ледве добрівши до свого кінцевого пункту, охлялі, стомлені, відразу ж падали на напівпрогнилу, зіпрілу підстилку у відведених для ночівлі брудних, без вікон і дверей, конюшнях, свинарниках, корівниках, сараях, занедбаних клубах, гаражах, майстернях, складах.

Ведуча 1:

 Холодний протяг пронизував виснажені, ледь прикриті ганчір’ям тіла, руки. Люди тіснилися в гурт, щоб бодай якось зігрітися, забувши про голод і спрагу. Проте невідступні морози та голод до ранку умертвляли десятки і сотні найбільш кволих і захирілих. Трупи небіжчиків, які довго не прибирались, неймовірна антисанітарія, велика скупченість невільників, відсутність харчування призводили до спалахів захворювань тифом і дизентерією.

Ведуча 2:

З 19 грудня 1941 року до середини лютого 1942 року тривали масові розстріли. За цей час в Мостовому і навколишніх селах окупанти знищили майже 40 тисяч, а в Доманівці – 18 тисяч євреїв. Ще жахливішим по жорстокості і масштабах злочину був табір смерті у Богданівці. Тут в 27-ми свинарниках, кожен з яких був розрахований на 200 свиней, фашисти розміщували до двох тисяч і більше в’язнів.

 Так само, як і в Доманівці, люди сотнями гинули від голоду, холоду і хвороб – значна частина тих, кого тримали просто неба у відкритих літніх таборах для свиней. 21 грудня 1941 року румунські жандарми приступили до розстрілу мирних громадян.

Ведуча 1:

Пропоную вшанувати  пам’ять загиблих під час голокосту хвилиною  мовчання (звук метроному).

Ведуча 2:  

Але були й не байдужі до долі євреїв люди, які ризикуючи своїм життям, життям рідних і близьких врятовували євреїв.  Згодом  їх назвали Праведники народів Світу. У світі  22201 Праведників  народів світ. На Україні  звання «Праведники народів світу» мають 2515 чоловік. З них на Миколаївщині 30 чол.

Найвідоміші Праведники народів Світу:

Руаль Валенберг

Ірена Сендлер

Микола Кісільов

Оскар Шиндлер

Ян Карський

Тіуни Сугихара    

Ведуча 1:  «Праведники народів світу» на Миколаївщині:

1. Абакумов Иван Васильевич (Вознесенск)
2. Анущенко Нина Ивановна (Доманевка)
3. Бакларь Иван Дмитриевич (Николаев)
4. Семен и Дарья Муленко (Николаев)
5. Белинская Аделаида Андреевна (Николаев)
6. Вороненко Иван и Прасковья
7. Головатюк Валентина Михайловна (Николаев)
8. Губарева Клавдия Федоровна (Первомайск)
9. Домущей Иван Григорьевич (Вознесенск)
10. Домущей Евдокия Романовна (Вознесенск)
11. Домущей Алексей Иванович (Вознесенск)
12. Ефимцева Лидия Афанасьевна (Николаев)
13. Зелинская Валентина Феликсовна (Николаев)
14. Золотаревский Виктор Владимирович (Николаев)
15. Казко Мария Констатиновна (Вознесенск)

Ведуча 2:

16. Королькевич Клавдия Михайловна (Очаков)
17. Лукиянчук Ольга Иосифовна (Кривое Озеро)
18. Руденко Мария Васильевна (Доманевка)
19. Слижановская Евгения Андреевна (Николаев)
20.Ступак Александра Григорьевна (Николаев)
21. Туник Вера Ипполитовна (Николаев)
22. Хоменко Анастасия Павловна (Веселиново)
23. Цыбулько Григорий Кондратьевич (Кривое Озеро)
24. Цыбулько Кондрат (Кривое Озеро)
25. Цыбулько Софья (Кривое Озеро)
26. Чабанок Николай Иванович (Вознесенск)
27. Швацкая Домна Федоровна (Николаев)
28. Шевчук Христина Васильевна (Кривое Озеро)
29. Шляховский Евгений Мифодиевич (Николаев)
30. Щенбина Михаил Михайлович (Николаев)

Ведуча 1:

А зараз надаємо слово Безверхній Тетяні Іванівні, дочці Безверхньої Надії Семенівни, родина якої врятувала єврейську сім`ю та отримала звання - Праведник народів Світу.

Ведуча 2:

 Перед вами на екрані Яд Вашем— офіційний меморіал в Єрусалимі (Ізраїль), присвячений жертвам Голокосту.

Відео  про Яд Вашем

 Гвідо Кнопп, німецький історик сказав про Голокост такі слова:

 «Голокост був у німецькій історії, був у моїй власній історії, а ми відповідальні за свою історію. Ми не відповідальні за минуле, ми відповідальні за пам'ять про минуле»

Ведуча 1:

«Ми повинні вивчати Голокост, щоб наші діти ніколи не стали ні жертвами, ні катами, ні байдужими до трагедій інших»  

Ведуча 2:

Слово члену Миколаївської обласної єврейської громади Коршунській Ірині Володимирівні.

Ведучий 1:  

Слово надається бібліотекарю  школи, Криницькій О.К., яка  зробить огляд літератури з  даної теми розмішеної в  шкільній бібліотеці.

Ведучий 2:  

Слово надається директору школи Грицюк Ларисі Анатоліївні:

«Пам`ятати і не повторювати помилки минулих поколінь – це те, ради чого ми сьогодні проводимо цей захід. Всі люди різні, але всі – рівні. Всі люди однаково мають право на життя, незалежно від національності, кольору шкіри чи віросповідування. Доброта та милосердя, толерантне ставлення один до одного – це те, що робить людину людиною. Понівичивши життя і гідність іншого – ніколи не зміниш на краще свого. Будьте толерантними до оточуючих, пам`ятайте – людське життя – найвища цінність. Бережіть щирість і вогник милосердя, у ваших серцях і він буде найкращим провідником у вашому житті».

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.  Голокост:  трагедія ХХ  століття.  Закарпатська  професійна асоціація жінок-освітян «Перспектива». – Випуск 1. – Ужгород: Видавництво «Ґражда», 2007.– 64 с.

2.  Грицак Я. Життя,  смерть  та  інші  неприємності  / Ярослав Грицак. – К.: Грані-Т, 2008.– 248 с.

3.  Джурко Л. В. План-сценарій  проведення  мітингу-реквієму [Електронна версія]. – Режим доступу: http://velikaya.jimdo.com/культура/день-голокосту.

4. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту [Електронна версія]. – Режим доступу: http:// www.lyceum157.kiev.ua/…/Golokost.doc.

5. Офіцинський Р. За 52 дні із Закарпаття вивезли на вірну смерть 115 тисяч євреїв [Електронна версія]. – Режим доступу: chas-z.com.ua/news/2357.

6. Подольський А. Ю. Уроки минулого: Історія Голокосту в Україні / А. Ю. Подольський / Навч. посібник. – К.: Сфера, 2007.– 100 с.

7.  Скарбниця  сценаріїв  /  Упорядник Л. Г. Ізмоденова.  – Жовті Води, 2012.– 94 с.

8.  Снайдер Т. Криваві  землі:  Європа  між  Гітлером  і Сталіним: монографія. – К.: Грані-Т, 2011.– 448 с.