Зверніть увагу на наш епіграф. Це слова відомого українського поета Олександра Олеся. Ми ще не знаємо, що таке билина, але, спираючись на рядки вірша Олександра Олеся, поміркуйте, про які особливості билини говорить поет. Поет порівнює билину з ніжною піснею, підкреслюючи власне захоплення нею та прагнення наслідувати цей жанр народної творчості у власних віршах.
З давніх часів люди намагалися зберегти славну історію своєї землі, уславити її героїв, особливо якщо рідна земля потерпала від загарбників. Так з'явилися твори героїчного епосу, що розповідали про славетні сторінки історії, але були оповиті казковістю та фантастикою. Епічні пісні виконувалися під акомпанемент давніх музичних інструментів. Вони передавалися із вуст в уста та збагачувалися новими художніми подробицями.
Створювалися билини упродовж ІХ-XIV століть. Термін «билина» ввів у фольклористику російський збирач і видавець фольклору П. Сахаров у 1839 році. До того це слово побутувало в народі в іншому значенні — «те, що було». Первинна назва цього жанру була «старина» або «старинка». Билини — це героїчні пісні східних слов'ян, у яких йдеться про богатирів і героїв та їхні подвиги.
Відповідно до часу зображуваних подій та особливостей їх висвітлення билини поділяються на певні цикли Міфологічний або дохристиянський цикл, багатий відголосками язичницького світогляду, древніх вірувань слов'ян. До цього циклу зараховують билини про Микулу Селяниновича, Святогора, Вольгу Всеславича (які віддзеркалюють мотиви переказів про київських князів Олега і Ольгу). Київський цикл з центральним образом князя Володимира, в якому поєднано риси Володимира Великого і Володимира Мономаха. Він поділяється на тематичні підцикли про Іллю Муромця (Муровця) - чернігівського богатиря, Альошу (Олексія) Поповича, Добриню Микитовича та інших. Волинсько-Галицький цикл про князя Романа, Дюка (Дуку) Степановича, Чурила Пленковича, Михайла Казарина, Дуная та ін. Новгородський цикл про Василя Буслаєва, Садка та ін. Казково-новелістичний цикл про Гліба Володієвича, Соловія Будимировича (Гудимировича), Хотіня Блудовича, Івана Годиновичата ін.
У билинах трапляються імена реальних історичних діячів. В образі билинного князя Володимира (Володимир Красне Сонечко) поєдналися риси київських князів Володимира Святославича (бл. 960-1015, за його правління в 988 р. відбулося хрещення Русі) і Володимира Мономаха (1053-1125, під час його правління відбулося зміцнення держави).
У билинах ідеться про військові походи київських князів, їхню боротьбу з кочовими племенами, що загрожували Київській Русі (печеніги, половці, татари та ін.), а також про інші аспекти тогочасного буття — працю, торгівлю, мистецтво. Билини мали на меті укріпити дух народу, об'єднати людей різних соціальних станів довкола рідної держави.
Географія билин досить широка й конкретна. Київ, Чернігів, Новгород, Муром і південні краї — місце дії в багатьох билинах. Інколи в них згадуються «заморські землі» — Царград (або Візантій, Константинополь, нині Стамбул), Єрусалим. Однак, які б історичні події не були взяті за основу билин, які б реальні імена й місця не згадувалися, вони обов'язково переосмислювалися народними співцями, котрі давали легендарне трактування тому, що колись відбувалося в Київській Русі.
На картині зображено богатирську заставу. У центрі на коні ми бачимо найстаршого з богатирів — Іллю Муромця. Він озброєний списом та сорокапудовою палицею. Зліва від нього на білому коні сидить його молодший брат — Добриня Микитович. Він завжди готовий відбити ворога. Справа знаходиться наймолодший з богатирів – Альоша Попович. Учені вважають, що герої-богатирі мають реальних прототипів. Прототипом Альоші Поповича був Ольбег Ратиборович, відомий своїми перемогами над половецьким ханом Тугарканом. На Русі його називали Змієм, оскільки він походив із династії Шураканідів. Ім'я Шуракан у перекладі з половецької означає «змій». Відомо також, що Добриня Микитович був великим полководцем і політиком кінця X століття, багато років правив Новгородом (з 980 р). Про реального прототипа Іллі Муромця вчені дізналися із записок дипломатичного представника німецького імператора Еріха Лясоти, який відвідав Софійський собор Києва, бачив могилу Іллі Муромця (ХVІ-ХVІІ ст.). У своїх записках дипломат назвав його Муровліним. А відомо, що російське слово «мур» означає «земля, камінь, стіна, фортеця». Отже, ім'я Ілля Муромець було розшифровано як «Ілля прикордонної фортеці». Тобто вказувалося на його основну роль: захисник землі від ворогів.
«Богатирський словник»Сагайдак — футляр для лука та стріл. Кольчуга — частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець. Палиця — важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя. Піхви — футляр для шаблі, кинджала, меча. Шолом — старовинний військовий металевий головний убір, щозахищав від удару холодною зброєю. Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння увигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіритощо) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю
Не варто плутати билину з казкою, хоча в них багато спільного: казкові події, боротьба добра зі злом, перемога добра. Билини сприймалися як правдиві історії, а казка — як вигадка. У казці чітко не визначено, де відбуваються події, а у билинах наявні конкретні назви географічних місць. Билини оспівують певні історичні події національного значення, а казки розповідають про події, створені народною фантазією.
{7 DF18680-E054-41 AD-8 BC1-D1 AEF772440 D}Народні казки (чарівні)Билини. Герої — звичайні люди. Герої — богатирі, наділені величезною силою, або прості люди, наділені надзвичайними якостями. Зміст — життєві події, перетворені народною фантазією. Зміст — важливі події національно-історичного значення, які відтворюються в легендарній або казковій формі. Казка сприймається як вигадка. Билини сприймаються як події реальної історії, відображені засобами художньої умовності. Місце дії не визначено. Місце дії чітко визначено в конкретних назвах. Головна мета — розважити слухачів і дати їм моральний урок. Головна мета — передати емоційне ставлення до реальних історичних подій, утілити ідеї служіння державі, добру, свободі, миру.Існує у формі розповіді. Особливий билинний вірш, пісенна форма.
Літературний диктант1. Із якого міста виїжджав Ілля? (Муромля)2. В якому селі жив Ілля? (Карачарові)3. Де зустрів він багато ворогів? ( Під Черніговим)4. Яку посаду пропонують йому люди, коли він переміг ворогів? (Воєволи)5. Хто заблокував просту дорогу до Києва? ( Соловкей – Розбійник)6. Скільки років не їздили люди прямою дорогою до Києва? ( 30 )7. Як свистів Соловей? (По – солов’їному)8. Якою зброєю переміг Ілля Солов’я? (Стрілою)9. Ім’я київського князя. (Володимир)10. Чому приїхав Ілля в Київ? (Для оборони Русі)11. Як покарав Ілля Солов’я? (Відрубав йому буйну голову)12. Де відбулось покарання? (На Куликовім полі)
Порівняльна таблиця образів{35758 FB7-9 AC5-4552-8 A53-C91805 E547 FA}Ілля Муромець. Соловей - Розбійник. В тексті чітко вказано, звідки родом Ілля Муромець. Без роду-племені, чужинець. Мета усього життя – захищати рідну землю. Ціль існування – руйнувати та знищуватиІлля Муромець – богатир, гарний і тілом, і душею. Скоріше нагадує хижого звіра. Прагне бачити Київську Русь цілісною, звідси й бажання служити київському князю. Сидить на головній дорозі «Київ-Чернігів», прагнучи роз’єднати Київську Русь
Цитатний план{7 DF18680-E054-41 AD-8 BC1-D1 AEF772440 D}№Події в билиніЦитата1 Від’їзд Іллі Муромця2 Перемога в першому бою під Черніговом3 Розповідь чернігівців про Солов’я. Розбійника4 Бій Іллі Муромця й Солов’я-Розбійника5 Перемога богатиря6 Зустріч з князем Володимиром7 Два накази Іллі Муромця8 Свист Солов’я-Розбійника9 Страта підступного ворога10 Уславлення Іллі Муромця
ХУДОЖНІ ЗАСОБИЕпітети: добрий молодець, славний город, старий дуб, чисте поле, ворон чорний, сонце красне, місяць ясний, буйна голова, стріла калена, тятива шовкова, ліси темні, добрий кінь. Гіперболи (перебільшення сили)«Не стільки сам бив,Скільки конем топтав. Не один мурза, ні татарин. Не міг втекти і спастися.»Ілля Муромець побив сам силу- силенну ворогів.»«Одною рукою коня тримав,Другою рукою дуба рве.»Свист Соловія«Як засвистить Соловій по- солов‘їному,Як закричить він по- звіриному,Як зашипить по- зміїному,Так усі трави- мурави в‘януть,Усі квіти обсипаються,А хто близько з людей. Так всі мертві лежать.»«Так тут налили чару зелен-вина –на півтора відра. Випив Соловій чару зелен- вина…»
