Тема : Світ навколо нас
методична розробка бінарного уроку з хімії та природознавства для учнів 2 та 10 класів вчителя хімії вищої категорії,
вчителя методиста Білецької Т.А. Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5
Мета : ознайомити учнів початкових класів із кабінетом хімії; формувати знання учнів 2-4 класу про природничі науки; ознайомити учнів з із стародавніми уявленнями про створення світу та астрономічним календарем; формувати знання учнів про значення яйця у існуванні життя на Землі та використанні яєць у християнських обрядах; вивчити склад яєчної шкарлупи та властивості кальцій карбонату; виховувати акуратність та відповідальне ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих; формувати еколого-валеологічну культуру випускників та життєві компетенції учнів .
Тип уроку : нестандартний, бінарний з природознавством та
Інформатикою, вивчення нових знань.
Форма проведення : бінарний урок.
Методи : індивідуальні : попередні завдання;
групові : фронтальна бесіда,
робота в трійках (2 + 1 старшокласник),
лабораторний дослід «Властивості яєчної шкарлупи».
Учасники : учні 10 та 2 класів.
Місце проведення: кабінет хімії.
Час проведення : 45 хвилин.
Обладнання : Мультимедійний проектор:
Презентації : «Уявлення древніх про Землю»,
«Що перше курка чи яйце?»
Реактиви і обладнання до лабораторного досліду
«Властивості яєчної шкарлупи».
Виставка «Які бувають яйця? (писанки, крашанки, дряпанки)»
Девіз : І все ж, вона обертається!
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Учитель хімії. Добрий день, шановні присутні! Сьогодні ми запросили в гості учнів 2 класу для того, щоб ознайомити їх чарівним світом природничих наук. Дорогі діти, ви знаходитесь у кабінеті хімії: тут незвичайний лабораторний стіл, на ваших столах знаходяться прилади для лабораторного досліду. Зверніть увагу на таблиці та портрети, які висять у цьому кабінеті. Портрети яких вчених вам відомі? (Ломоносов, Менделєєв).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель хімії. Діти ми з вами вже вивчаємо природу нашої рідної України, але це тільки початок, маленька краплинка у великому природничому морі. І сьогодні, ми сподіваємось, учні-старшокласники допоможуть нам дізнатися, які ще науки вивчають природу? Як вони називаються? І що вивчають?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель хімії: Природознавство – наука, яка вивчає загальні закони природи. Учні 10 класу розкажуть вам, які ще бувають природничі науки і що вони вивчають.
Учень-старшокласник: Біологія – це система наук про живу природу, що вивчає будову живих організмів, їх походження, розвиток і поширення, взаємовідносини між собою та з неживою природою. Предметом вивчення біології є живі природні системи, наприклад біосфера, також вивчають їх елементи (клітини, системи органів).
Відповідно до предмета вивчення розрізняють галузі учення про життя, які з часом стали і самостійними біологічними науками. До них належать ботаніка, зоологія, генетика.
Ботаніка – наука про рослини.
Зоологія – одна з найцікавіших біологічних наук, яка вивчає тварин.
Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості організмів. Досягненнями генетики є виведення нових сортів рослин та порід тварин, вивчення спадкових хвороб людини.
Усі ці науки допоможуть вам зрозуміти складні процеси, які відбуваються в живих організмах.
Учень-старшокласник: Географія (з грецької опис Землі) – це наука що вивчає географічну оболонку Землі, її просторову, природну економічно-соціальну різноманітність, а також зв’язки між природним середовищем і діяльністю людини.
Географія одна з най давніших наук . першою людиною, що використала таке сполучення – «географія», був Еросфен (276 – 194 до н. е.). З покон віків основною сутністю географії був об’єкт вивчення дослідниками закони та закономірності розміщення та взаємодії компонентів географічного середовища та їхнє поєднання на різних рівнях, складність об’єкта і дослідження його. У рамках виділяють природні (фізико-географічні) і суспільні (соціально-економічні) дослідження.
Географія виникла як ціла система наук про географічну оболонку Землі, її структуру та динаміку взаємодію і розпорядження в просторі окремих компонентів.
Учень-старшокласник: Фізика - природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні законі закони, які керують цими явищами. Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів від субмікроскопічних до поведінки Всесвіту, як єдиної системи. Деякі з закономірностей, які встановлені фізикою є загальними для всіх матеріальних систем. До таких можна віднести закон збереження енергії. Такі закономірності називають законами фізики. Фізику вважають фундаментальною наукою, тому що інші природничі науки мають справу з певними різновидами матеріальних систем, які підкоряються законам фізики.
Фізика також тісно пов’язана з математикою, бо фізичні теорії, як правило, побудовані на основі математичного апарату. Фізика – кількісна наука. Фізичний експеримент опирається на вимірювання. Фізика розвинула сукупність фізичних одиниць. Розділи фізики – механіка, електрика (електромагнетизм), термодинаміка, квантова теорія поля, теорія відносності, атомно-молекулярна фізика, оптика, астрофізика.
Учень-старшокласник: Хімія — одна з наук про природу, вона вивчає хімічні перетворення речовин, завданням хімії є дослідження властивостей елементів хімічних сполук.
Назва «хімія» пішла від араб. کيمياء. У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського Chemi чи Kimi (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичее греками. Згодом, коли Єгипет був захоплений арабами, останні запозичили це слово.
Історія хімії почалася ще в далекій давнині. Метали, скло і перші будівельні цеглини - всі ці матеріали з’явилися в золі доісторичних і печей. Однак формування хімії як науки почалося лише наприкінці XVIII ст. Дотепер існують розроблені в той час хімічні процеси, наприклад дубління, пивоварство, виплавка заліза. Тоді вони виконувалися без глибокого розуміння, але з великою досконалістю, воістину здавалися чудом хімічного мистецтва.
Хімія, як один з наук, що вивчають явища природи, зародилася в Давньому Єгипті ще до нашої ери, однією з найбільш технічно розвинених країн в ті часи.
У Стародавньому Єгипті хімія вважалася божественною наукою і її секрети ретельно оберігалися жерцями
Важко повірити ,що раніше люди не знали що таке хімія.Бо на даний етап нашого життя нам важко уявити своє існування без цієї науки.
все що нас оточує це тіла котрі складаються з маленьких частинок.Ці частинки ,можуть існувати самостійно,називаються вони АТОМАМИ.
В наш час відомо більше 100 хімічних елементів,кожен з них складається з різних видів атомів та молекул.Більшість елементів відносяться до металів,наприклад,залізо,мідь і алюминий.Маленький шматочок заліза-це велика кількість атомів.
Хімічні елементи упорядкував в таблицю російський хімік Дмитро Іванович Менделєєв. Ще більше ви дізнаєтесь про цю науку коли почнете детальніше її вивчати.
Учень-старшокласник : Назва астрономія походить від грец. «астрон» – зоря, та «номос» – «закон». Астрономія вважається однією з найдавніших наук на землі. Перші астрономічні записи, що були знайдені в давньоєгипетських гробницях, датуються XXI – XVI ст.до н.е. Відомо ,що вже за 3000 років до н.е. єгипетські жерці за першою ранковою появою найяскравішої зорі земного зоряного неба Сіріус визначали час настання розливу річки Ніл. «Єгипет – це дар Ніла»,– писав давньогрецький історик Геродот, адже саме від цієї ріки залежали життя та добробут єгиптян,і саме завдяки Нілу в цій древній цивілізації зародилась астрономія. В давньому Китаї за 2000 років до н.е. видимі рухи Сонця та Місяця були так добре вивчені, що китайські астрономи навіть передбачали настання сонячних та місячних затемнень. Древні шумери вже на початку ІІІ тис. до н.е. знали, що Ранкова та Вечірня зірка являють собою одне світило – планету Венера (вони називали її Інанна). Великими астрономічними знаннями володіли цивілізації доколумбової Америки: ацтеки, майя, кечуа(або інки, за назвою титула їхнього правителя). Проте, тодішні знання використовували в основному для вдалих сільськогосподарських робіт, а правлячі верстви для того, щоб тримати народ в страху та покорі.
Не знаючи як пояснити природні явища, давні спостерігачі склали уявлення за якими небесні світила є провісниками волі богів. Наприклад, жерці майя вміли точно передбачати сонячні та місячні затамнення, а роблячи вигляд, що керують ними домоглися абсолютної влади над простим народом. Саме в ті часи, близько 4000 років тому зародилась астрологія – найдавніша окультна наука про символічний взаємозв’язок Землі, зірок, планет у момент народження людини. Життя, відповідно до астрологічного світогляду, є результатом взаємодії Космосу і доброї волі людини. Колись астрологія була галуззю серйозних історичних досліджень таких відомих наукових і державних діячів старовини, як: Піфагор, Клавдій Птолемей, Мірзо Улугбек (онук Тамерлана), Ібн Сіна (Авіценна), Омар Хайям, Френсіс Бекон, Нострадамус, Ісаак Ньютон та багато інших. Спершу астрологія значною мірою сприяла розвитку астрономії, адже для складання гороскопів небхідно було в певний час точно визначити положення світил і планет, але згодом після відкритя М. Коперником геліоцентричної системи астрономія остаточно відокремлюється і розвивається самостійно, а вже наприкінці XVII століття було оголошено про ненауковість астрології у Франції та Великобританії (її перестали викладати в університетах), а пізніше з 2 половини XVIII століття в Іспанії, Німеччині та Польщі. В наш час астрологію вважають псевдонаукою, яка грунтується на визнанні безпосереднього зв’язку між розташуванням і рухом небесних тіл та явищами суспільного життя чи життя окремого індивіда. Астрономія – це наука про небесні світила, про закони їхнього руху, будови і розвитку, а також про будову і розвиток Всесвіту. Спостереження за небесними світилами – ось, що завжди повязуватиме астрономію та астрологію. В той же час, саме це відрізняє астрономію від інших природничих наук. Наприклад, фізик чи хімік можуть штучно створювати потрібні умови і досліджувати, як зміна цих умов впливає на перебіг певного процесу. Натомість, астрономи вивчаючи потоки електромагнітних хвиль від небесних світил змогли не лише визначити відстані до них, дослідити фізичні умови в їхніх надрах, встановити хімічний склад їхніх атмосфер, з’ясувати внутрішню будову, але й накреслити шляхи їхньої еволюції впродовж мільярдів років. Надзвичайно великий вплив на розвиток астрономії мала науково-технічна революція ХХ століття. Створення оптичних і радіотелескопів з високою роздільною здатністю, застосування ракет і штучних супутників Землі для позаатмосферних астрономічних спостережень призвели до відкриття цілого ряду нових видів космічних тіл: радіогалактик, квазарів, пульсарів, джерел рентгенівського випромінювання тощо. Сучасна астрономія поділяється на понад 10 окремих дисциплін, як от: астрометрія, небесна механіка, астрофізика, зоряна астрономія, фізична космологія. В наш час існують, розвиваються, та виникають різноманітні науки. Відкриття, що увінчують дослідження в тій чи іншій галузі відбуваються постійно. Завдяки цим відкриттям ми дізналися про будову нашої планети, про природні явища, які нас оточують, розгадали багато таємниць стародавніх цивілізацій. Проте, найбільшою загадкою, що хвилює людство напротязі багатьох століть є походження і розвиток Всесвіту. Астрономія щохвилини наближає нас до розгадки…
2. Стародавні уявлення про створення світу.
Учень старшокласник (виступ з презентацією): Наші далекі предки вважали , що нічого мертвого в світі немає і бути не може: все, що оточує людину, - дерева, камені, річки, всілякі предмети і явища - все повно життя, наділене волею, розумом, почуттями. Усе, що існує одухотворене. І звичайно, в першу чергу подібні уявлення поширювалися на тварин. Люди не просто наділяли їх людськими якостями, але ставили їх вище себе, приписуючи їм особливу могутність і надприродні властивості. Тому цілком закономірно, що, оточені релігійним шануванням, звірі займали важливе місце в світогляді людей минулого і відповідно не могли не грати першорядної ролі в їхніх поглядах на всесвіт. Саме з цих міркувань були створені їхні перші уявлення про світ .
Наприклад Стародавні греки уявляли собі Землю плоскою. Такої думки дотримувався, наприклад, давньогрецький філософ Фалес Мілетський, що жив в VI столітті до н. Землю він вважав плоским диском, оточеним недоступним людині морем, з якого щовечора виходять і в яке щоранку сідають зірки. З східного моря в золотій колісниці піднімався щоранку бог Сонця Геліос (ототожненою пізніше з Аполлоном) і здійснював свій шлях по небу. Світ у поданні древніх єгиптян: внизу - Земля, над нею - богиня неба; зліва і справа - корабель бога Сонця, що показує шлях Сонця по небу від сходу до заходу.
А Ось , , індуси вважали , що Земля має форму півкулі, яка тримається на чотирьох слонах, а слони , в свою чергу, стоять на міцному панцирі черепахи.
Але спочатку слонів було п’ять та мільйони років тому, як вважали індуси ,п'ятий слон зірвався з панцира черепахи і, описавши орбіту навколо неї, з силою врізався в Півкулю. З часом, з його тіла утворилися поклади золота, заліза, жиру та інших корисних копалин,котрими активно користувалися народи що населяли півкулю.
Цей світ мав свої континенти:
Безіменний континент: Найбільший континент Диска. На ньому знаходяться рівнина Сто і Овцепікскіє Гори - вони займають всю територію від Пупа - найвищої вершини світу, до Анк-морпорка, розташованого на узбережжі Круглого Моря. Береги цього континенту омивають Повращательний і Протівовращательний океани.
Клатч (континент): цей континент не відділений водою від безіменного, але його вважають його самостійним континентом, ймовірно внаслідок того, що Клатч є занадто явною «закордоном» у порівнянні з країнами Рівнини Сто.
Противаговий континент розташований навпроти Безіменного континенту і Клатча. Хоча він менший за розміром, ніж ці два континенти, але він врівноважує їх, дозволяючи Диску зберігати рівновагу на спинах слонів. У його надрах знаходяться багаті поклади золота і октаріна, металів з дуже високою щільністю, тому він важить приблизно стільки ж, скільки два великих континенту на протилежній стороні.
Кругле море
Це море, яке є частиною навколоземного океану, майже повністю оточене з усіх боків сушею і з'єднується з океаном вузькою протокою. Воно знаходиться приблизно посередині між Пупом і Краєм. Пупостороннее узбережжі Круглого моря належить Рівнині Сто і там знаходиться найбільше місто і порт Диска - Анк-Морпорк, що стоїть в дельті великої судноплавної річки Анк
З Края диска, безперервним потоком ллється вода з навколоземного океану. Мало що відомо про цей регіон, оскільки ближче до Краю морська течія посилюється і після певної точки морські кораблі не можуть повернути назад і вони неминуче потрапляють в Краепад (обрамляє Диск водоспад). Вранці і ввечері, коли маленьке сонце диска проходить над краєм, над Краепадом можна помітити величезну восьмикольорові крайову веселку (англ. Rimbow), підковою висить у вологому повітрі. Восьмий колір з'являється в результаті того, що світло сонця переломляется на крапельках води, що знаходяться в сильному магічному полі Диска.
Найближче до Краю розташована острівна країна Крулля. Жителі Крулль розвинули різновид магії. яка дозволяє їм будувати транспортні пристрої, що переміщаються над водою. З їх допомогою вони оточили найближчу до них частину Краю (приблизно третина периметра) Окружносетью - величезною мережею, яка вловлює все, що несе протягом за межі Диска.
Але ми з вами знаємо, що це ,насправді, все не так… А першим про це здогадався Знаменитий давньогрецький вчений Аристотель (IV ст. До н. Е..) Першим використовував для доказу кулястості Землі спостереження за місячними затемненнями. Ось три факти:
1. тінь від Землі, падаюча на повний Місяць, завжди кругла. Під час затемнень Земля буває повернута до Місяця різними сторонами. Але тільки куля завжди відкидає круглу тінь.
3. Кораблі, віддаляючись в море від спостерігача, не поступово втрачаються з виду за рахунок далекої відстані, а майже миттєво як би "тонуть", зникаючи за обрієм.
2. деякі зірки можна побачити тільки з певних частин Землі, а для інших спостерігачів вони не видно ніколи.
Потім видатний вчений Птоломей створив свою геоцентричну систему світобудови і вчив, що всі небесні тіла рухаються навколо Землі в порожньому світовому просторі.
Нарешті, видатний астроном стародавнього світу Аристарх Самоський (кінець IV - перша половина III ст. До н. Е..) Висловив думку про те, що не Сонце разом з планетами рухається навколо Землі, а Земля і всі планети обертаються навколо Сонця. Проте в його розпорядженні було дуже мало доказів. І пройшло ще близько 1700 років, перш ніж це вдалося довести польському ученому Коперніку.
3. Як зароджується життя? Яйце як початок життя.
Учитель хімії. (презентація Курка чи яйце?) Дітки ми з вами вивчали, що життя починається із яйцеклітини. Яйцем, або ооцитом, звичайно називають яйцеклітину тварин.
Хто був першим: курка чи яйце? – одвічне питання. А таке курчатко ви зустрічали? Яйце — символ зародження, знак життя, воскресіння.
Також — символ сонця. Майже в усіх куточках планети яйце вважалося джерелом життя й початку світу. Ви готували до сьогоднішнього уроку свої повідомлення.
Учень 2 класу: Пташине яйце — це яйцеклітина захищена від зовнішнього впливу різними оболонками чи шкаралупою овальної форми, сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів.
Пташині яйця, як і самі птахи, мають дуже різні розміри. Із сучасних птахів найбільше яйце в африканського страуса. Воно більш ніж в 2000 разів більше за найменше яйце, що належить птаху — джмелю (один з видів колібрі).
Яйця страуса в середньому важать до 1,5 кг (це приблизно 20 курячих) . А щоб його зварити потрібно 40 хвилин!
Яйця птаха-джмеля 13 мм завдовжки та 8 мм завширшки, і важать половину грама.
Вимерлий Слоновий птах із Мадагаскару відкладав яйця, що були в 7 разів більші за яйця африканського страуса.
Яйця різних видів птахів можуть дуже розрізнятись за такими ознаками як щільність та товщина шкаралупи. Найтонша шкаралупа у яєць, що відкладають чаплі, в той час як у тропічного птаха Турача шкаралупа яєць є найтовщою серед птахів, і складає до 28 % від ваги яйця.
Учень 2 класу : ( розповідає про розвиток жаби) Жаба Яйця жаб і риб звичайно називають ікрою.
Учень 2 класу :Яйца більшості ящірок і змій мають м'яку шкіряну оболонку і не мають білка. Дитинча розрізає оболонку яйця яєчним зубом або особливим горбком по боках голови (у черепах).
Крокодили відкладають яйця величиною як курячі чи гусячі, покриті вапняковою скорлупою. Кількість яєць у разних видів буває від 10 до 100. Крокодили закопуют яйця в пісок. Самка залишається біля кладки, захищає її від ворогів. Молоді крокодили ще всередині яєць подають сигнал(свист), після чого мати розкопує кладку, допомогачи потомству вибратися із гнізда.Після цього саджає їх в особливу сумку в роті і переправляє в «дитячий садок » на березі річки. Молоді крокодильчики всюди повзають за мамою, як каченята забираються їй на спину і голову
Учень 2 класу : Черепахи також відкладають яйця в теплий пісок. Їх яйця білого кольору, покриті твердою вапняною шкаралупою. Лише у морських черепах яйця покриті м'якою шкірястою оболонкою. Самиці відкладають яйця (до 100штук) в ямку, яку вони викопують задніми ногами. Потім ямку засипають, утрамбовують зверху ,а самі повертаються в море. Багато черепах мають декілька кладок протягом сезону.
Малюки черепахи мають розмір 3 см. Ледве з'явившись з яйця, вони поводять себе дуже активно і здатні кусатись. Перші години життя для них дуже небезпечні. Вони пробираються до моря, рятуючись від голодних крабів.
Але ще й не народившись можуть потрапити до рук браконьєрів!
Адже яйце – це ще й цінний продукт харчування. Ось які бувають різні яйця! Та нам найближче, найсмачніше оце – куряче яйце!
Учитель хімії. (інструктує проведення лабораторного досліду старшокласники допомагають молодшим виконати роботу)
Т.Б. Обережно, ви працюєте із склом та кислотою! Слідкуйте, щоб скло не розбилось, а кислота не потрапила на шкіру та в очі.
Після виконання роботи ретельно вимити руки!
4. Лабораторний дослід «Властивості яєчної шкарлупи»
Обладнання і реактиви: ступка з товкачиком, шпатель, штатив з пробіркою, штатив для пляшок, яєчна шкарлупа, оцтова кислота.
Завдання 1. Розглянути яєчну шкарлупку та описати її фізичні властивості.
Завдання 2. Покласти шкарлупку у ступку та ретельно подрібнити товкачиком до утворення порошкоподібної маси. Шпателем насипати ¼ пробірки подрібненої шкарлупи. Долити до порошку 2-3 мл оцтової кислоти. Опиши свої спостереження.
Зробити висновок відповівши на питання: (для молодших учнів)
Учень старшокласник :
СаСО3 + 2СН3СООН → (СН3СОО)2Са + СО2 ↑ + Н2О
Кальцый карбонат - найважливіша і найпоширеніша сполука кальцію.
Хімічна формула СаСО3.
В природі він зустрічається у вигляді кількох різновидів: вапняк, крейда, мармур.
Де знаходиться ?
Кальцій карбонат є неорганічною основою яєчної шкарлупи , черепашок , коралів .А також кальцій карбонат є основою кісток і зубів .
Де використовується ?
Будучи основою крейди, використовується для письма на дошках.
Використовується в побуті для побілки стель, фарбування стовбурів дерев.
Будівництво - ще один з основних споживачів карбонату кальцію. Шпаклівки, різні герметики - всі вони містять карбонат кальцію в значних кількостях.
Кальцій карбонат рекомендований при хворобах кісткових тканин, як лікарський засіб.
5.Зв'язок між народними традиціями та астрологічними знаннями.
Виставка «Які бувають яйця?»
ПАСХАЛЬНЫЙ ФЕНОМЕН ЮЛИАНСКОГО КАЛЕНДАРЯ
Все знают, что совсем скоро, через около трех недель мы все будем праздновать такой великий праздник как Пасха. Я думаю, вы знаете, что каждый год День празднования этого праздника меняется, но думаю не все догадываются почему. Сейчас я вам попробую рассказать.
Обозначение дня празднования Пасхи берет своё начало из славно-известного Юлианского календаря. Все потому, что
Юлианский календарь феноменален своей периодичностью. Луна совершает 235 циклов смены фаз каждые 19 лет. Каждые 28 лет дни недели попадают на те же дни месяца.Я думаю вы не знали что Каждые 532 года Пасха празднуется в тот же день месяца. Сейчас я расскажу вам про этот календарь поподробнее. Сложите цифры у этих чисел - 235, 19, 28, 532 - и вы содрогнетесь от четырехкратной (!) божественной гармонии календаря:
2 + 3 + 5 = 1 + 9 = 2 + 8 = 5 + 3 + 2 = 10 = X ===>>> Пасха наша - Христос!
Юлианский календарь ведет свою историю из Древнего Египта. Именно там Гай Юлий Цезарь познакомился с солнечным календарем, после чего твердо решил провести в Риме календарную реформу. В основе предложенной им системы лежит солнечный год, длительность которого принята равной 365,25 суток. А так как в календарном году бывает только целое число суток, то предписывалось считать в трех из каждых четырех годов по 365 дней, а в четвертом - 366. Эта же реформа Цезаря упорядочивала число дней в месяцах: во всех нечетных месяцах должен был быть 31 день, а в четных (кроме февраля невысокосного года) - 30. В невысокосном феврале было 29 дней.
Счет дней по юлианскому календарю начался с 1 января 45 года до н. э., а сам Цезарь пережил свое детище всего на год с небольшим. В ознаменование его заслуг месяц Квинтилис был переименован в Юлиус - нынешний июль. А дальше началось самое интересное. По непонятной причине високосные годы первое время устраивались не каждые четыре, а каждые три года! К 9 году до н. э. прошло 12 високосных лет вместо девяти положенных. Эту ошибку заметил и повелел исправить римский император Август. В знак признания его больших военных заслуг, а также в благодарность за исправление римский сенат переименовал месяц Секстилис в Августус. Одновременно при этом месяц Августус был удлинен на один день (за счет все того же февраля), а чтобы три длинных месяца не шли подряд, сентябрь (то бишь Септембер) и ноябрь (Новембер) были сделаны короткими, а Октобер (октябрь) и Децембер (декабрь) - длинными.
Так или иначе, но от Цезаря до введения современного летосчисления прошло еще почти шесть сотен лет. Первым, кто решил отказаться от счета лет, связанного с римскими императорами ("эры Диоклетиана") и перейти к отсчету "от рождества Христова", был монах Дионисий Малый.(Он в своих расчетах к 532-м годам еще предполагаемый возраст Христа, а в те времена считали, что Иисус Христос воскрес на 31-м году своей жизни). При этом он никак не обосновал тот факт, что начало своей эры он отнес именно на то, а не на другое место в хронологии. Именно поэтому
С хронологией Дионисия согласились далеко не все и далеко не сразу. Время от времени делались попытки уточнить дату рождения Христа, пользуясь астрономическими данными, разбросанными в различных местах Нового Завета. Можно с уверенностью сказать, что хронология "от рождества Христова" победила только потому, что вместе с нею Дионисий предложил очень удобную и простую систему расчета дат Пасхи, в то время как ранее составление пасхальных таблиц было очень трудным делом.
К сожалению, простота нововведённого юлианского календаря неизбежно становилась и причиной его недостатков. Главным среди них было несоответствие продолжительности "истинного" года и календарного. Дело в том, что тропический год - время обращения Земли вокруг Солнца - длится не 365,25 суток, а чуть меньше, Все ведь знают, что продолжительность дня с каждым годом увеличивается. Следовательно, юлианский календарь каждый год накапливает ошибку примерно в 0,0078 суток, а ошибка в целые сутки набегает за 128 лет.
За 16 веков, прошедших с введения юлианского календаря до 1582 года, точка весеннего равноденствия "убежала" на целых десть дней. Поэтому папа Григорий XIII в феврале 1582 года издал специальную буллу о календарной реформе. Эта булла предписывала исправить календарную систему так, чтобы из каждых 400 лет было не 100 високосных, а всего 97. Этот календарь получил название григорианского и сохранился по сей день.
В соответствии с волей папы Григория годы 1700-й, 1800-й и 1900-й были невисокосными и состояли из 365 дней. Ближайший "круглый" год - 2000-й - был високосным, а за ним снова последуют три невисокосных - 2100-й, 2200-й и 2300-й.
Надо сказать, что и такой календарь небезупречен: ведь 97/400 тоже не равны дробной части тропического солнечного года. Но, в отличие от прежнего календаря, ошибка в сутки теперь накапливается не за 128, а за 3250 лет. Иными словами, на наш век точности этого календаря вполне хватит.
Кроме того, сама продолжительность года тоже немного меняется. Ныне принято считать, что вращение Земли вокруг своей оси постепенно замедляется, а продолжительность суток - увеличивается. Соответственно уменьшается число суток, укладывающихся в одном году. Этот эффект задается приближенной формулой Саймона Ньюкома: 1 год = 365,24219879 - 0,0000000614*(# года - 1900). В частности, григорианский календарь был бы совсем точным примерно 5000 лет назад, а с каждым годом его погрешность чуть-чуть растет.
ІV. Висновки
Учитель хімії: підходить до завершення наш урок. Давайте разом підведемо підсумки:
Учитель хімії: на цьому наша зустріч завершується, якщо вам сподобалося, то ми з вами обов’язково ще зустрінемося. А неодмінно зустрінемося у 7 класі під час вивчення хімії. До наступних зустрічей!
Учитель хімії: ми дякуємо за цікаво проведений урок, ми дізналися багато нового та цікавого. І сподіваємося ще зустрітися у цьому цікавому кабінеті. До побачення!