Останній урок літератури
Урок-прощання. Урок-підсумок.
11 клас, ми разом з вчителькою української літератури провели останній урок літератури разом. Це був бінарний спарений урок літератури. Ми пройшлися сторінки вивчених нами творів. Учні готували презентації та виступи на захист своїх улюблених творів. Це вийшов незвичайний урок. Сім років разом ми вивчали літературу, читали й переказували, мислили й домислювали, дискутували й робили висновки. Нам подобались або не подобались деякі твори. Ми разом шукали істину – що хотів донести до читача письменник. Сім років спливли, як один день. Ми пройшли шлях від казок Пушкіна до модернізму. Що запам’яталось, що вразило, що сколихнуло душу – про це ми щиро та відверто востаннє поговорили на цьому уроці. Урок вівся двома мовами: російською та українською.
Тема: Уроки літератури... Що я візьму з собою...
Мета: узагальнити вивчене; підкреслити важливість знань у житті;
підвести підсумки роботи на уроках української та
зарубіжної літератур; розвивати вміння аргументувати свої
думки; залучити до світу прекрасного; виховувати
людяність; прищеплювати смаки.
Тип уроку: бінарний урок-прощання
Обладнання: проектор, ноутбук, екран, виставка книжок.
Хід уроку:
Вступне слово вчителів:
(вчитель зарубіжної літератури)
Литература… Уроки литературы. Ты не зависишь от графиков и формул, от правил и определений. У тебя может быть своё собственное суждение и ты можешь его высказать. Ты читаешь, слушаешь, обсуждаешь, ставишь себя на место героев, оцениваешь, критикуешь, поддерживаешь и осуждаешь. Ты учишься жить… В большую жизнь пойдут с тобой тургеневская Ася и пушкинская Татьяна, князь Андрей Болконский и солдат Сотников. Ты берёшь самое лучшее для подражания, ты учишься жить… На страницах книг ты встречался с человеческой подлостью и низостью, с благородством и великодушием, с отчаянием и величием характера. Ты учишься жить, вбирая в себя самое лучшее, выбирая для себя самое ценное и достойное. Не зря ведь Лев Николаевич Толстой назвал литературу человековедением. Она раскрывает человека изнутри, объясняет и мотивирует его поступки; литература даёт ответы на многие вопросы, которые поставит жизнь… А жизнь их обязательно поставит. Что же вы выберете?! Жизнь ценой измены или смерть во имя своего народа? Что выберете?! Долг материнства или страстную любовь? Нечестные деньги или честный труд? Заботу о ближнем или о себе, любимом? Что выберете?! Вспомните ли вы, что «трусость – самый большой порок»? Вспомните ли вы, что жадность способна погубить всё на своём пути? Будете ли вы помнить, что человека нельзя сломить, если он этого не хочет? И каждый из вас должен выйти на борьбу со злом, искоренив это зло в первую очередь в себе. Иначе… Иначе человечество положит голову на плаху. А топор уже занесён… И не зря писатели показали нам, что иногда дикие звери, хищники, ведут себя достойнее людей. И не зря писатели показали нам, что история, к сожалению, повторяется, потому что люди не способны раскаяться в своих злодеяниях. А ведь писатели показали нам нас, людей, в своих героях; они хотят нас остановить, предостеречь, научить. О наших с вами любимых произведениях зарубежной литературы в последний раз поговорим сегодня…
(вчитель української літератури)
Дорогі мої, любі мої учні… Спливає час і годинник невмолимо відраховує вам останні години шкільного життя. Ви іноді жартували, що вам здавалось, наче всі уроки були суцільна література. Адже ви за профілем філологічний клас. Все це залишиться позаду… А сьогодні ми знову і востаннє пройдемо стежками наших улюблених героїв, згадаємо Михайлика, що зачаровано спостерігав за лебедями, і Климка, що босоніж простував в Слов'янськ за сіллю. Ми повернемось до сторінок веселої багатонаселеної «Енеїди», ми пригадаємо, як невгамовні винахідники з Васюківки будували метро під свинарником. Ми сьогодні знову повернемось до тих безсмертних образів, створених уявою письменників, щоб назавжди полонити наші душі. Ви знаєте, що вам вже нікуди не дітись від заповіту наного славетного Кобзаря, від проникливого слова Симоненка, від критики Ліни Костенко. Ви не забудете ніколи Катерину, що йде навмання засніженою долиною; ви ніколи не забудете трагічну історію кохання Марусі Чурай; ви вже ніколи не зможете виправдати Чіпку за його злочин... Разом з нашими відомими майстрами слова я виховувала вас: разом з Гончаром намагалася закласти підвалини для соборів ваших душ; разом з Сосюрою закликала вас любити «вишневу свою Україну»; разом з Малишком нагадувала вам, що немає нічого сильнішого на землі, ніж «свята материнська любов»... Багато перегорнуто сторінок... Безліч пройдено доріг... Що візьмете ви з собою? Які книжки стануть вашим дороговказом?
І. Захист улюблених творів.
(учні коротко доповідають, який твір з укр. та заруб. літ вважають для себе найкращим) Це фіксується на дошці. По закінченні виступів картина мала такий вигляд: (в класі було 28 учнів)
Українська література:
І.Франко «Украдене щастя» - 2 голоси
Зарубіжна література:
Е.Хемінгуей «Старий та море» - 1 голос
ІІ. Вікторина «Сторінками прочитаних книг»
Зарубіжна
Українська
І що зі мною не станеться –
У мене жодних претензій нема
До долі – моєї обраниці.»
12. До якого жанру належить твір о.Довженка «Україна в огн
ІІІ. Завдання на слайдах: цитати. (по 5 слайдів з кожної літератури. Кому належать слова?
IV. Поєзія: найкраще!
Зе завдання готувалося заздалегідь. Вчителі обрали по три зразки найкращого декламування напам’ять окремих учнів. Ті собі готували або музичний супровід, або презентації.
Зарубіжна
Українська
V.Робимо висновок: ланцюжком добираємо дієслова, даємо відповідь на питання: що робить літератур? (учни відповідають по одному: навчає, виховує, розповідає, розвиває, підказує, пропонує, пояснює і т.д)
VI. Заключне слово вчителів
Зарубіжна
Ось і все. Останній урок літератури завершено. Наскільки вдалими були наші уроки – покаже життя. Адже роботу вчителя можна оцінити лише тоді, коли за учнями закриються двері школи. Чи станете ви гідними людьми? Чи не розминетесь з совістю? Чи збудуєте собори в душах своїх?
Українська
Хай будут з вами поради видатних письменників, хай живуть в ваших серцях улюблені герої, хай стелеться вам доля маминим рушником і пам’ятайте слова Симоненка: « Ти на Землі - людина!»