ТЕМА. Просте ускладнене речення на історичному матеріалі Національно-визвольної війни.
МЕТА:
ТИП ЗАНЯТТЯ:урок перевірки, корекції та закріплення знань, умінь, навичок.
ОБЛАДНАННЯ: картка самореалізації студента, репродукції картин на історичну тематику, презентація, відеоматеріал.
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ : «Історія України», «Українська мова та
література».
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ: правильна будова та інтонування простих ускладнених речень, виразне читання, культура спілкування.
ТЕХНОЛОГІЇ: інтерактивна, проблемного навчання, ігрова, тестова.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент.
1. Вступне слово викладача ( створення «Ситуації успіху» ).
- Доброго ранку, шановні студенти та студентки. Ми дуже раді, що нам випала нагода з вами поспілкуватися, обмінятися думками та емоціями.
Людина ніколи не повинна зупинятися ні в своєму навчанні, ні в творчості. Невпинний розвиток – це потреба душі. Сьогодні ми спробуємо цю потребу реалізувати, хоч частково.
А допоможе в цьому рідне слово, бо воно є схованкою людського духу, його багатою скарбницею.
Нам знадобляться ваші наполегливість, творчість, ясний розум і гарний настрій.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Епіграф
Нашої заслуги в тім не бачу
Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.
Нам і те не добавляє слави,
Що вони од чужоземних сил
Заступили землю кучеряву
Горами високими могил.
Бо коли, закохані в минуле,
Прогуляєм свій великий час,
Наша лінь нікого не розчулить,
Слава й та відмовиться від нас.
Спогади докучливі, як нежить,
Щотій славі принесуть нове?
Тільки тим історія належить,
Хто сьогодні бореться й живе.
В. Симоненко
Обмін думками (історія + мова)
Які ж події стають історією?
- Хто знає, кому належать ці слова?
Вправа «Розминка» (історія + мова)
- Для початку пропонуємо невеличку розминку. Увага на екран.
- Визначте які логічні рядки відносяться до періоду козаччини і що вони означають??
1. 1602 р. 1606 р. 1608 р. 1609 р. 1614 р.
2. 1648-1649рр. 1650-1653 рр. 1654-1655 рр. 1656-1657 рр.
3. 1591 – 1596 рр. 1625 р. 1630 р. 1635 р. 1637 – 1638 рр.
4. 1524 р. 1541 р. 1568 р. 1572 р. 1578 р.
-Утворіть з поданими словами речення. Визначте їх тип.
1. Суботів, на, хутір, ймення, Хмельницьких.
2. Небезпечно, тут, але, гарно, господарювати, було.
1.Хутір Хмельницьких на ймення Суботів. (односкл., називне)
2.Гарно було тут господарювати, але небезпечно. (односкл., безособ)
Повідомлення теми заняття.
Викладач історії.
- Сьогодні ми поговоримо про одну з таких історичних подій, яка вплинула не лише на долю українського народу, а й на перебіг подій в Європі, – Національно–визвольну війну українського народу середини ХVІІ ст. під проводом Б.Хмельницького. З кінця 15 ст. і майже до кінця 18 ст. історія України визначалася однією особливістю, яка була відома на всю Європу та Азію . Це особлива верста населення, яка весь час боролася за власну свободу, за право на самовизначення та свободу як України і українців – і це – козацтво.
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю…
Викладач філолог.
А ще ми будемо вести мову про ускладнювальні елементи простого речення, а саме – звертання, однорідні члени речення, вставні слова та вставлені конструкції в текстах, реченнях, у яких розповідається про історичне минуле нашої держави та відомих історичних особистостей.
- На цьому занятті ми попрацюємо в ігровій формі, тому ми зараз маємо дві команди. Тож всі приготуйте свою ерудицію та інтуїцію і в бій.
Робота за темою заняття
Розповідь викладачаісторії.
Козацтво мало певні права, звичаї, заняття, займало власну територію. Саме козацтво стало на чолі Національно-визвольної боротьби українського народу та заклало фундаментну основу Української держави.
А завдяки правильно побудованим письмовим джерелам ми сьогодні можемо використати історичний матеріал у своїй роботі над ускладненнями. Розпочнемо з естафети …
№1Естафета«Народна мудрість» (історія + мова)
Без коня |
а все знає. |
Назва ускладнення |
Що козаку треба? |
козаку не біда |
Назва ускладнення |
Терпи , козаче, |
немає й козака |
Назва ускладнення |
Козак мовчить, |
козакові товариші |
Назва ускладнення |
Як є хліб і вода |
отаманом будеш |
Назва ускладнення |
Кінь та піч |
Степу, хліба й неба. |
Назва ускладнення |
Козак, як не сало їсть, |
ні тучі, ні грому |
Назва ускладнення |
Козак не боїться |
то турка б′є. |
Назва ускладнення |
Відповіді:
Терпи, козаче, отаманом будеш . (звертання)
Що козаку треба? Степу, хліба й неба. (однор. додатки)
Без коня немає й козака. (неускладнене)
Козак мовчить, а все знає . (однор. присудки)
Кінь та піч козакові товариші. (однор.підм)
Як є хліб і вода козаку не біда. (однор.підм)
Козак не боїться ні тучі, ні грому. (однор. додатки)
Козак, як не сало їсть, то турка б′є.(однор. присудки)
№2 «Орфографічний практикум» з історії на тему «Передумови Національно-визвольної війни»(історія + мова).
(пустий бланк роздаєте командам)
Передумови |
Причини |
|
|
Пер_творення к_зацтва на провідну політичну силу _країнського суспільства. |
Загострен_я національно–рел_гійних утисків українського населення під владою _ольщі. |
Нас_льниц_ке окатоличен_я та оп_ляч_ння українського населен_я. |
Наявн_сть в_ликого мас_ву вільних з_м_ль Дикого поля |
Почат_к формуван_я українс_кої нації. Посилення соц_ально–економічн_го гніту селян, міщ_н і к_заків. |
Н_ здатність влади організувати надійний за_ист від татар. П_ява значної кіл_кості людей, які пр_гнули п_р_с_л_тися на нові з_млі. |
Перевірка
Передумови |
Причини |
1. Поява значної кількості людей, які прагнули переселитися на нові землі. 2.Початок формування української нації. 3. Наявність великого масиву вільних земель Дикого поля. 4.Нездатність влади організувати надійний захист від татар.
|
1. Загострення національно–релігійних утисків українського населення під владою Польщі. 2. Посилення соціально–економічного гніту селян, міщан і козаків. 3. Насильницьке окатоличення та ополячення українського населення. 4.Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства. |
(в той час як вони заповнюють таблицю на екрані транслюється мультик)
№ 3 Вправа «Пригадай»(історія)
Хронологічні межі |
|
|
Характер |
|
|
Рушійна сила |
|
|
Керівник |
|
|
Періодизація |
|
|
|
1 період |
|
|
2 період. |
|
|
3 період. |
|
|
4 період. |
|
Перевірка результатів та фіксація балів .
Хронологічні межі |
лютий 1648–серпень 1657 року. |
|
Характер |
національно–визвольний, релігійний, соціальний. |
|
Рушійна сила |
козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина шляхти. |
|
Керівник |
Богдан Хмельницький. |
|
Періодизація |
|
|
|
1 період |
1648–1649 рр. |
|
2 період. |
1650–1653 рр. |
|
3 період. |
1654–1655 рр. |
|
4 період. |
1656–1657 рр. |
Перевірка результатів та фіксація балів .
Принципи розподілу речень: |
Види речень |
|
за наявністю другорядних членів речення |
|
|
за складом граматичної основи |
|
|
за кількістю граматичних основ |
|
|
Ускладнення, які не є членами речення |
|
|
Ускладнення, які є членами речення: |
Форма підкреслення Питання ускладнень |
|
|
Однорідні підмети |
|
|
Однорідні присудки |
|
|
Однорідні додатки |
|
|
Однорідні означення |
|
|
Однорідні обставини |
|
Перевірка результатів
Принципи розподілу речень: |
Види речень |
|
за наявністю другорядних членів речення |
Поширені, непоширені |
|
за складом граматичної основи |
Односкладні, двоскладні |
|
за кількістю граматичних основ |
Прості, складні |
|
Ускладнення, які не є членами речення |
Звертання, вставні слова |
|
Ускладнення, які є членами речення: |
Форма підкреслення Питання ускладнень |
|
|
Однорідні підмети
|
Хто? Що? |
|
Однорідні присудки |
================= Що робити? Що зробити? |
|
Однорідні додатки |
- - - - - - - - - - - - - - - Кого? Чого? Кому? Чому? Кого? Що? Ким? Чим? На кому? На чому? |
|
Однорідні означення |
~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї? |
|
Однорідні обставини |
_ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ Де? Куди? Звідки? Чому? Як? |
№ 4Вправа«Загадка історії» (історія)
Викладач історії
Його батьком називали люди українські,
Поважали і боялись королі чужинські.
Він був генієм військовим, будівник державний,
Був освічений, знав мови.
Хто діяч цей славний? ( Б. Хмельницький)
№ 4Вправа«Лінгвістичне лото»(мова + історія)
Викладач історії.
Ми з вами вже дослідили причини, рушійні сили, періодизацію та очільника війни.
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О, найстрашніше з літочислень
Війна — війною — до війни!
/ Л. Костенко /
Викладач філолог.
Однорідні члени Речення |
Узагальнюючі слова при однорідних членах речення |
Вставні слова |
Звертання |
Вставлені конструкції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перевірка:
Однорідні члени Речення |
Узагальнюючі слова при однорідних членах речення |
Вставні слова |
Звертання |
Вставлені конструкції |
Вжепочав оточувати себе слухняними, а треба — здібними. (П. Загребельний) |
Тих іжалі, стогони, плачі й грізний гомін — усе стало чутно. (П. Загребельний) |
Може, перща моя мова була в листі до короля після поразки під Боровицею… (П. Загребельний) |
— Силою постоїмо, панове-браття, за нашим правом і тих собачих синів на шаблях рознесемо. (А. Чайковський) |
Семен Непорадний - так вiнзвався – бувкремезний козак лiт тридцяти. (А. Чайковський) |
Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. (І.Крип′я-кевич) |
Це була школа войовничості не скореного ніким народу, велике горнило уміння підпорядковувати людині будь-що: ворогів-напасників, ревучу навалу води, мовчазність гордого каменю.
|
Та, мабуть, знав служебник Киселів мою натуру ліпше за мене самого… (П. Загребельний) |
"Ой Богдане, Богданочку! Якби була знала — у колисці б задушила, під серцем приспала" (Т. Шевченко) |
Чи справді так було, чи, може, хтозбрехав (хто ворогів не мав!)… |
№ 5 Конкурс «Творчі мотиви»
Складання сенкану з опрацьованої теми з історії чи з української мови.
Викладач філолог.
Темою будуть такі слова – Історія, Б. Хмельницький, Війна, Мова, Звертання, Речення. (Одні історію, інші мову - жереб)
Пам’ятка складання сенкану:
(Студенти працюють в командах і зачитують свої сенкани).
(в той час як учасники складають сенкани, всі інші слухають цікаву інформацію)
№ 6. Рубрика«Цікаво знати»
(інформація з історії)
Викладач історії. Пропоную студентам перепочити і для всіх присутніх цікава інформація. У роки національно-визвольної війни кожна з воюючих сторін намагалася надати своїм діям вигляд боротьби за віру. До Б. Хмельницького прибув із Греції митрополит Коринфський і привіз меч, освячений у Єрусалимі на Гробі Господнім. Це означало, що православна церква в Османській імперії вбачала в українських козаках, яких очолював гетьман, борців за православну віру. Зі свого боку, до короля Речі Посполитої Яна Казиміра прибув спеціальний легат, який передав йому від Папи Римського освячений меч і благословіння на війну з козаками, оскільки це є боротьба за інтереси католицької церкви проти православних. У деяких західних хроніках цю війну називали «хресним походом» проти невірних, тобто , православних. Ми з вами ведемо мову про національно-визвольний характер війни, а у Польщі до сьогодні існує визначення цих подій , як «масова різня поляків в Наддніпрянщині».
Викладач філолог. (інформація з мови)
В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
Кли́чний або звертальний відмі́нок чи вокати́в (лат. casus vocativus, від voco — «кличу», «зову») позначаєзвертання до певної особи чи предмета. Кличний відмінок посилює стилістичні функції звертань.
Історія
Категорію кличноговідмінка реконструюють уже у праіндоєвропейській мові. Утворення його форм у різних індоєвропейськихмовах виявляєбагатоспільного. У таблиці наведені приклади утворення кличного відмінка від слова «вовк».
Мова |
Називний |
Кличний |
*wl̩kʷ-o-s |
*wl̩kʷ-e |
|
vr̩k-a-s |
vr̩k-a |
|
λύκ-ο-ς |
λύκ-ε |
|
lup-u-s |
lup-e |
|
vilk-a-s |
vilk-e |
|
вльк-ъ |
вльч-е |
|
Вовк |
вовч-е |
Праслов'янська і давньоруська парадигма кличноговідмінка була вельми схожою з сучасною.
У «Граматіці словенскій» Лаврентія Зизанія кличний відомий як звателный падежь[2].
У «Граматиці слов'янській» Мелетія Смотрицького звателный числиться шостим за ліком, стоячи перед місцевим відмінком. Смотрицький так тлумачитьйогозначення: звателныйєстъ/ имжезовемъ: человѣче.
Форма кличного відмінка могла вживатися замість називного у функці їпідмета. Ця особливість тривалий час зберігалася у фольклорі: «Ой, плаче, плаче молодий козаче».
Сучасність
Кличний відмінок мають усі іменники першої, другої та третьої відмін в однині. У множині форма кличного відмінка збігається з формою називного відмінка: сестри, брати, але для деяких слів також продовжує існувати архаїчна форма із закінченням -ове: сестрове, братове (зараз переважно вживаються у поетичному та урочистому мовленні, як-от у вірші Івана Драча «Німібратове дерева»). Серед таких слів єдиним загальновживаним та нормативним є звертання «панове» (варіант кличного відмінка від «пани»). Ці форми можуть мати різне походження: або архаїчна форма називного відмінка множини іменників з давньою основою на *-ŭ (сватове), або запозичена питома форма називного множини (панове — від пол. panowie)[3], або утворені за аналогією до них форми (сестрове, братове).
Рідше утворюється він від іменників третьої відміни, бо це здебільшого назви предметів, понять, до яких ніхто не звертається, хоч і тут існує ця форма (переважно в поезії) із закінченням -е: вісте, змінносте, ноче, смерте. Як правило, обидва слова мають форму кличного відмінка у таких звертаннях, як друже Іване, Василю Миколайовичу, пане офіцере (але можна і пане офіцер)[4].
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
Відео про Дніпро (він чи воно).
Відео про Ігоре, Ігорю.
Можна слухати або переглядати на відео.
(Студенти зачитують свої сенкани).
№7 Батл «Лінгвоживопис» історичного факту.
Викладач філолог. Командам необхідно скласти правильно пазл і прочитати текст. З виділених слів студенти по черзі повинні утворити звертання.Хто перший помилиться, той програв. Гра завершується. Починає утворювати звертання та команда, яка перша склала пазл.
(вступ, передісторія)
Викладач історії.
140 років тому, липневого дня 1878 року компанія молодих художників, які проводили літо в абрамцевському маєтку мецената Сави Мамонтова, аж надто розгулялася.
Хтось уголос прочитав збитошне послання з Запорозької Січі турецькому султанові, що здавна ходило в численних версіях і вповні відображало суспільні настрої після переможної війни з Османською імперією, яка щойно закінчилася. Присутній при тому 33-річний Ілля Рєпін, уродженець української Слобожанщини, повернувшись до себе в студію, відразу накидав вугіллям ескіз сцени козацької творчості. Вона йом уявилася мов би якась "симфонія людського реготу", що втілювала хробрий дух козацької вольниці. Але ці слова з'являться потім, а тоді художник, ніби розгубившись перед складністю задуму, надовго покинув роботу над картиною…
Два роки по тому маршрутом, складеним істориком Миколою Костомаровим, він вирушив у подорож Україною, вивчаючи історичний матеріал, роблячи десятки етюдів місцевих типажів. Первісний задум ("Ну й народ! Голова обертом іде від їхнього гамору й шарварку, веселий народ. Чортячий народ!") дедалі глибшає, стає більшзначущим: "Наше Запорожжя мене захоплює цією волею, цим піднесенням лицарського духу, ця жменя зухвальців… не тільки захищає всю Європу від східних хижаків, а погрожує навіть їхній сильній тоді цивілізації і віддуші регоче над їхньою східною пихою".
Лист турецького султана до козаків
Я, султан і владика Блискучої Порти, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога на землі, володар царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким непереможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, повеліваю вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без жодного опору, і мене вашими нападами не змушувати перейматись.
Султан турецький Мухаммед IV
Відповідьзапорозькихкозаків на лист султана
Запорозькі козаки турецькому султану!
Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар.Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашогоБога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а деньтакий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!..
Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зовсім кошом запорозьким
№ 8. Завдання – змагання.Гра «Хто найшвидше»і найкраще продовжить думку». Змагаються студенти за рядами. Кожен ряд отримує початок речень. студенти з однієї парти можуть написати лише одне продовження, потім передають листок далі. Останній студент ряду, коли написане все, піднімає руку і зачитує створені речення.
№ 9. «Поетична хвилинка» єднання з сучасністю (М+І)
► Аудіювання. Прослухайте уривок з вірша. Дайте відповіді на питання.
Яке то щастя — Землю таку мати,
Щозлитакров’ю, а пшеницю родить.
І скільки б воріженькам не топтати —
На ній Надія, наче сонце, сходить.
Яке в нас щастя… Болю аж по вінце! —
Богун, Нечай, і Гонта, й Морозенко…
Яке то щастя — бути українцем!
Є. Лещук
► Бесіда.
М. :У чому, на вашу думку, полягає поняття «бути українцем»?
І. :Які справжні українці названі в уривку з поезії?
М.: У чому полягає подвиг кожного з названих героїв?
- Виконаймо наступне завдання.
(Мультики про козаків)
№ 10.Складання діалогів (робота в парах).(історія + мова)
Складіть діалог з теми «Національно-визвольна війна».
Головна умова – використовувати в діалогах прості речення.
1 к – «Діалог між Б. Хмельницьким і В.Бутурліним (союз, Московське царство, цар Олексій Михайлович, переговори, православна віра, Переяслав, протекторат, присяга, 8 січня 1654 р, Березневі статті, відмова, автономія.)
2 к – «Діалог між Б. Хмельницьким і кримським ханом» ( бусурмани, союзництво, татарська кіннота, викуп, зрада, ненадійність, Берестечко, Іслам-Гірей, воєнна здобич).
Закріплення знань.
№ 11. Завдання. Експрес тест «Назустріч ЗНО»
І. Тест
А) головні члени речення
Б) другорядні члени речення
В) всі члени речення
а) прості і складні
б) примітивні і складені
в) односкладові і двоскладові
А) головні
Б) другорядні
В) однорідні
А) головні
Б) другорядні
В) однорідні
А) підметом
Б) присудком
В) не є членом речення
А) одну
Б) дві і більше
В) жодної
7. Якими членами речення виступають вставні слова?
А) додатком
Б) обставиною
В) не є членами речення
8. На щастя – це
А) звертання
Б) вставне слово
В) однорідний член речення
9. Слова, які своїм значення об’єднують однорідні члени речення – це:
А) вставні слова
Б) звертання
В) узагальнювальні слова
10. У реченні: «Весь коледж: і студенти, і викладачі готуються до Нового
року»
узагальнювальним словом є:
А) весь
Б) коледж
В) готуються
11. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення,
ставиться:
А) тире
Б) двокрапка
В) кома
12. В якому реченні немає однорідних членів:
А) Кожна пора року чарівна по-своєму: і осінь, і зима, і літо, і весна.
Б) І сум, і радість сповнюють серця випускників.
В) Веселе сонечко яскраво світить з неба.
ІІ Тест.
1. Національно–визвольна війна українського народу тривала проти:
а) Московії, б) Туреччини в) Речі Посполитої
2. Війна мала характер:
а) національно–визвольний б) загарбницький в) релігійний
3. Національно–визвольна війна розпочалась у січні:
а) 1646 б) 1647 в) 1648.
4. Керівником війни був:
а) Б.Хмельницький б) І.Виговський в) М.Кривоніс
5. Рушійними силами війни були:
а) магнати б) селяни в) козаки
6. У чому проявилось соціальне гноблення українців:
а) заборона мови б) заборона православної віри
в) збільшення панщини
7. З якою країною Б.Хмельницький уклав військовий союз:
а) Кримське ханство б) Молдавія в) Угорщина.
8. Соратниками Б.Хмельницького були:
а) І.Богун б) Д.Чаплинський в) М.Гладкий
9. Керівником польського війська виступав:
а) М.Потоцький б) С.Кричевський в) А.Жданович
10. Допомога татар українському війську становила:
а) 6 тис. б) 8 тис. в) 10 тис.
11. Національно–визвольна війна поділяється на :
а) 5 періодів б) 4 періоди в) 3 періоди.
12. Національно–визвольна війна тривала :
а) 1648–1654 рр б) 1648–1656 рр в) 1648–1657 рр.
МОНОЛОГ ТАРАСА БУЛЬБИ
Підсумок заняття.
- Ось і підійшла до завершення наша робота. Попрацювали творчо, плідно, експресивно.
Відмітимо сьогодні роботу керівників груп.
Оцінка роботи команди.
Прізвище найактивнішого учасника.
Підсумок (мова)
- Усі завдання виконано. Ви старанно працювали. Та найцінніше те, що ви свої знання, уміння зуміли застосувати на практиці. Адже ще давно грецький драматург Есхіл казав: «Мудрий не той, хтобагато знає, а той, чиї знання корисні».
Я бажаю вам активно бути творцями своєї долі, долі своєї сім”ї, держави, творити добро, вміти практично оцінювати свої й чужі погляди й водночас бути терпимими, чуйними, толерантними, милосердними.
Підсумок (історія)
- Отже, давайте підіб’ємо підсумки нашого уроку. На уроці ми з вами охарактеризували причини Національно–визвольной війни, з’ясували її характер та рушійні сили. Дослідили постать Б.Хмельницького та його сподвижників. Вони всі принесли на вівтар власне життя не через прагнення слави і шани, а тому, що не могли чинити інакше. І як тут не згадати слова Ліни Костенко.
Вітри гули віоланчеллю, писали пальми акварель.
Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.
В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл.
ЇЇ показують туристам, туристи дивляться в бінокль.
Тут берегів амфітеатри і море міниться від барв.
О Прометею! Варто?! – Варто! –
Так він мені сказав з–за хмар.