Бінарний урок «В. Королів-Старий «Потерчата». Домовик – оберіг оселі» («Українська література» + «Трудове навчання», 5-й клас)

О.М. Кизименко, учитель української мови та літератури, С.В. Кодацька,

учитель трудового навчання ЗОШ № 142, м. Харків

 

Бінарний урок

«В. Королів-Старий «Потерчата». Домовик – оберіг оселі»

(«Українська література» + «Трудове навчання», 5-й клас)

Мета: ознайомити учнів із творчістю В. Короліва-Старого (казкою «Потерчата»), значенням та походженням різних оберегів, зокрема домовиком як оберегом будинку; опрацювати ідейно-художній зміст твору; поглиблювати знання учнів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, культури Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності, бережне ставлення до предметів побуту, прищеплювати інтерес до позакласного читання; розвивати творчу уяву, вміння аналізувати почуте, почуття прекрасного, художній смак, образне мислення, творчі та комунікативні здібності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: бінарний урок.

Обладнання: зразки виробів, ілюстрації до казки В. Короліва-Старого «Потерчата», її аудіозапис, інструкції по виготовленню оберегу, презентація «Схема виготовлення домовика», записи українських пісень.

Інструменти та матеріали: мішковина, солома (трава-осока), солоне тісто, горох, пшоно, квасоля, насіння гарбуза й соняшника, ягоди шипшини, засушені квіти, колосок, шматок тканини, монетка, клей, пензлик, ножиці, фарби.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф уроку)

«Тисячі речей забудете, а тих хвилин,

коли люба мама чи бабуся розповідала казки,

не забудете до смерті».

І. Франко

ІІ. ВСТУП

1.               Учитель. Народна уява витворила багато фантастичних істот – добрих духів, які допомагають людям у житті, а ще більше злих, що на­магаються їм зашкодити. Письменник Василь Королів-Старий зацікавився цією темою і написав збірку казок «Нечиста сила», уявивши відьом, домовиків, потерчат, лісовиків зовсім по-іншому. Він поставив перед собою нелегке завдання: облагородити «нечисту силу», показати традиційно злі й лихі алегоричні образи добрими, вчинки яких здебільшого приносять людям користь. На уроках літератури ми з вами відкрили для себе таємничий світ персонажів Василя Короліва-Старого, (Яку казку ми читали?) А вдома ви самостійно познайомились із казкою «Потерчата», де перед нами постало ще більше міфічних істот. Про деяких ви вже чули раніше, про інших дізналися вперше
   Хто ж вони, персонажі авторського демонічного світу? Звідки їхнє коріння? Як ставився до них наш народ, починаючи з давніх часів?

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Короткі повідомлення учнів про уявлення  «нечистої сили» в народі.

1-ий учень. Демонологія – це людські уявлення про злих духів, що дійшли до нас з давніх часів.

Демони – фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мавки, домовики, хухи, потерчата, русалки.

Домовик – найдавніший демонічний образ у багатьох народів. Найчастіше домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. Проте домовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить.

2-ий учень. Русалка – один із найколоритніших персонажів української демонології. За повір’ям, русалки – це молоді вродливі дівчата, які живуть на дні річок. Уночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи, чудовим співом заманюють юнаків та дівчат, затягують їх у воду і залоскочують. Русалками ставали дівчата, які втопилися. Інші русалки живуть у полях та лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев.

Мавка – подібна до русалки. Живе в річках або водоймах, виходить на берег тільки вночі, приманює хлопців своєю незвичайною красою, потім перетворюється на стару страшну бабу. Від русалок мавки відрізняються іншим волоссям. Вони бувають і лісові.

3-ій учень. Лісовик – істота, яка уявлялася українцям у вигляді трохи здичавілого пастуха. Він пасе свою череду – вовків, зайців, оленів – і полюбляє жартувати над людиною: відбере в неї пам’ять – і людина заблукає в лісі, а лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі.

4-ий учень. Потерчата – душі дітей, які померли нехрещеними, загублені діти або діти-байстрята (народжені поза шлюбом, без батька). За народними уявленнями, загублені діти не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно перебувають на межі двох світів – цього і того. Такими межами вважалися «лихі» місця: цвинтарі, перехрестя доріг, урвища, болота. Потерчата мають у руках каганці з вогниками синього кольору.

5-ий учень. Хуха – міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з’являлися перед очима людей. Хто з нас не згадував цю істоту, коли зробивши якусь нелегку справу, добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!» У народних повір’ях представники нечистої сили не лише шкодили, а й допомагали людям. При цьому кожен займався своїм ділом.

2. Бесіда за змістом казки.

• Про що розповідається в казці «Потерчата»?

(Учні стисло переказують зміст казки).

• Назвіть героїв казки і згрупуйте їх (реальні, міфічні).

 

 

Реальні	Міфічні
Дячиха Євпраксія Дяк Оверко	Домовик Левадна Хуха Потерчата

 

• Хто є головною дійовою особою? Чому саме?

3. Повідомлення учнів про домовика.

Учитель. Сьогодні ми з вами докладно розглянемо образ домовика. Домовик (похатник, господар, хованець, служка, помічник). Українці уявляли Домовика так, як і інші народи. Іноді його вва­жали істотою невизначеного роду (воно). Проте найчастіше Домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що Домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. Проте Домовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить. Образ Домовика як опікуна родинного вогнища переплітається з об­разом домашнього чорта – Дідька. Існувало повір’я, що Дідько сидить у курячому яйці і його може виховати кожен, хто виносить його дев’ять днів під пахвою. Заможні господарі прагнули мати собі таких опікунів і регулярно ставили для них у куточку їжу.

1-ий учень. У нашого народу переважає шанобливе ставлення до домовика. У будинку домовик вважається дбайливим господарем, він любить ті сім’ї, в яких переважають мир, злагода і любов, де в оселі завжди прибрано, порядок і чистота. Як потоваришувати з домовиком? Щоб не було біди, здавна при переїзді в новий будинок необхідно було провести невеликий ритуал, щоб домовик переїхав разом з господарями. Так як вважається, що домовик не може жити без людей. Кинутий у старому і занедбаному будинку, який втратив своїх господарів домовик гірко плаче і виє... Без людського суспільства домовик стає лютим і злим. Таких домовиків неможливо заново привчити до людей. Їх необхідно проганяти або навіть вбивати, якщо, звичайно, вистачить сил, так як цей домовик може заподіяти шкоду людині.
2-ий учень. У великі свята (у Чистий четвер, на Великдень, на Різдво) в хороших сім’ях після святкової вечері обов’язково залишали домовику частування на столі. Навіть святкувалися іменини домового «домоведушки», їх справляли 10 лютого, на Ефріма Сирина. У цей день треба було обов’язково залишити «хазяїну» гостинця на столі. Зазвичай це хліб з кашею. При цьому говорили: «Хазяїн-батюшка, побережи худібку», «Хозяїн-батюшка, хліб-сіль прийми, худібку води». Після ж святкового вечера «сусід» весь рік був смиренним і услужливим. Якщо цього не зробити, то домовик з доброї істоти міг перетворитися на злого та шкідливого, і після цього всі справи у господарстві підуть наперекосяк. Дев’ятого червня, в день Федора, домовик влаштовується спати на вінику та його випадково можна винести з будинку разом зі сміттям. Тому в цей день селяни на Русі взагалі не мели підлоги, щоб не пішли разом з домовиком з дому благополуччя і затишок.
А ось дванадцятого квітня на Іоанна Лествичника домовик міг колобродити і біситися всю ніч до тих пір, поки не заспівають півні.

3-ій учень. Як не образити домовика? Домовик дуже не любить, коли в будинку свистять, і може назавжди піти з дому. Йому також дуже не подобається тютюновий дим, тому ніколи не можна палити в своєму будинку, так як дим цей осідає на домашнє начиння, меблі і не вивітрюється.
Якщо у вас гостюють злі люди, домовик буде намагатися вижити таких людей будь-якими способами: він може душити, тиснути на них. Передчуває домовик також і наближення біди. Він намагається попередити господаря, якщо в будинок прийшла людина зі злими намірами і чорними думками. У таких випадках з рук у цієї людини може падати на підлогу і розбиватися посуд, може що-небудь розлитися на скатертину. Також це може відбуватися і у самого господаря, так як домовик буде намагатися попередити його. За повір’ями, не можна залишати на ніч колючо-ріжучі предмети на столі (вилки, ніж), тому що це заважає домовику захищати будинок і протистояти злим силам.

4-ий учень. Як спілкуватися з Домовиком? Раніше люди вірили, що якщо заговорити з домовиком, то можна або оніміти або стати заїкою назавжди. Тому рекомендують просто прислухатися до того, про що домовик попереджає. Якщо загримить посудом, то може статися пожежа; якщо водою обіллє, то до хвороби, а якщо заплаче і заохає, то буде горе; якщо почне вити і плескати дверима – до смерті. Іноді, щоб попередити, домовик може стрибнути на груди сплячої людини і розбудити, в цей момент його потрібно запитати: «До добра або до лиха?» Домовик повинен дуже тихо відповісти людським голосом. Деякі його скидали на підлогу, домовик при цьому кректав, але не ображався, так як сонній людині це можна пробачити. Справді, автор ставив собі за мету показати всіх цих істот не як щось загрозливе та небезпечне, а як світ добра, реальність, яка супроводжує людське життя, роблячи його кращим.

4. Бесіда за змістом твору.

- Про що ви дізналися з казки «Потерчата»?

- Хто є героями твору?

- На які дві групи їх можна поділити?

- Якими постають перед нами персонажі казки Василя Короліва-Старого?

- За що домовик любив свого господаря? («... був веселий, говіркий, а коли бував чогось задоволений, то виспівував дуже гарно тонесеньким голоском, мов хлопчисько, троїнне «Господи, помилуй!»)

- Чим був стурбований Домовик? (Відсутністю господаря вдома, хоча. вже і «споночіло»).

- Якими рисами характеру наділений Домовик? (Порядність, доброзичливість, турботливість, відповідальність, доброта).

- Довести, що Домовик – справжній охоронець оселі (зачитати цитати з твору).
- Що свідчить про порядність Домовика? («Як і всякий порядний Домовик, він довго вагався, чи виходити зі свого двору, чи ні. Із кожною хвилиною Домовик помічав, яку нього в серці наростає неспокій за свого господаря»).
- Чим Потерчата намагалися допомогти дяку Оверку? Опишіть цих істот. («Потерчата були малесенькі, зовсім голі, з великими, блискучими очима й сторчоватими синенькими чубиками на голівках. Бігли вони жваво, тільки ж їхні маленькі ніжки не могли широко ступати, а через те вони посувалися вперед дуже повільно»).

- Як дяк Оверко, віруюча людина, сприймав представників «нечистої сили»?

- Чому Дяк Оверко так злякався Потерчат?

- Чим і як Домовик допоміг врятуватися дяку від втоплення у болоті?

- Що висміює автор у казці?

- Визначити основну думку казки (про те, що навколо набагато більше носіїв добра, ніж зла, людині треба бути лише трохи уважнішою до навколишнього світу).

- Яким чином міфологічні персонажі можуть виховати людину? Яким чином вони можуть вплинути на нас? (через повір’я, забобони. Так, все це може бути безглуздим, смішним, а іноді навіть і шкідливим, але часто й таким, що не позбавлене здорового глузду. Вироблені віками, ці повір’я демонструють справжню мудрість нашого народу.

- Пригадайте ті уявлення про домовиків та інших міфологічних істот, що можуть нас справді чомусь навчити. Чому саме?

5. Народна педагогіка у прикметах і повір’ях (презентація, учитель зачитує, учні роблять висновки).

- Домовик дуже не любить, коли в будинку свистять, і може назавжди піти з дому.
- Домовикам також дуже не подобається тютюновий дим, тому ніколи не можна палити в своєму будинку, так як дим цей осідає на домашнє начиння, меблі і не вивітрюється.

- За повір’ями, не можна залишати на ніч колючо-ріжучі предмети на столі (вилки, ніж і тощо), тому що це заважає домовику захищати будинок і протистояти злим силам.

- Він любить ті сім’ї, в яких переважають мир, злагода і любов, де в оселі завжди прибрано, порядок і чистота.

- Неохайна жінка може спровокувати появу домовика, якщо залишить хату на ніч неметеною. Домовик прийде вночі й местиме долівку.
- Не давай голки без нитки, бо нападуть злидні.

- На Федорин день (24 вересня), коли домовик не залишав своєї схованки, в хаті не залишали і не виносили сміття.

III. ПРАКТИЧНА РОБОТА (розгляд схеми виконання роботи та пояснення вчителем послідовності виконання роботи)

Учитель. Щоб зробити домовика, вам знадобляться:

- тканина (мішковина, холст);

- голка й нитка;

- пензлик;

- клей;

- акварельні та гуашеві нитки;

- солома (трава-осока);

- солоне тісто;

- горох;

- пшоно;

- квасоля;

- насіння соняшника й гарбуза;

- ягоди шипшини;

- засушені квіти;

- пшеничний колосок;

- шматок тканини;

- монетка.

Інструктаж виготовлення виробу

(учні працюють під тиху народну музику)

1. Візьміть шматок міцної мішковини. Із цупкого паперу зробіть викройки, за якими будете виготовляти деталі голови й тулуба домовика.

2. За викройками розкроїть і змийте заготовки, залишивши отвір для заповнення набивочним матеріалом.

3. Заповніть деталі ватою, обрізками тканини або іншим підходящим матеріалом.

4. Із соломи (трави-осоки) зробіть вуса і пришийте до голови в потрібному місці. Щоб полегшити собі задачу, можете намітити риси обличчя домовика олівцем або крейдою.

5. Над вусами приклейте ніс, зроблений за допомогою половинки горіха.

6. Виріжте з цупкого паперу деталі очей домовика, приклейте і розфарбуйте їх акварельними фарбами. Очі й рот можна зробити з підходящих по розміру, формі й кольору засушених ягід, намистин та ін.

7. Виріжте й приклейте рот домовика.

8. Із соломи (трави-осоки) зробіть «зачіску» домовика. Для цього візьміть потрібну кількість трави і стягніть у пучок. Пришийте до голови.

9. Наповніть заготовку тулуба домовика. Майте на увазі, від кількості набивочного матеріалу буде залежати фігура вашого домовика – ви можете зробити його більш чи менш товстеньким, в залежності від вашого уявлення.

10. Стягніть мішечки заготовок міцною ниткою і пришийте деталь голови до тулуба.

11. Місце з’єднання деталей сховайте під галстуком чи бантиком.

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою «Рекламний ролик» (Учні повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано їхній оберіг).

Учитель аналізує виконані учнями роботи, звертаючи увагу на їхню оригінальність, демонструє кращі роботи.

V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ

Василь Королів-Старий у своїх творах переконує, що навколишній світ не є ворожим до людей. Треба лише вміти його зрозуміти, бути уважнішим до оточуючих. Роль домовиків, потерчат полягає в прагненні зробити чистішим, добрішим не лише навколишній світ, а й душу людини. Завдяки домовику й потерчатам розумієш, що носіїв добра поруч з людиною набагато більше, ніж зла.

Ось і готовий ваш оберіг – домовичок. У ньому сила, яка буде оберігати власника від усіх бід. Наші предки здавна вважали домовика оберегом своєї оселі, добробуту родини. Тож нехай домовички стануть надійними вашими оберегами, поселившись у ваших домівках.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вигадайте казкову історію про якийсь предмет, рослину чи тварину.

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво: Навч. посібник для пед. ін-тів. – Львів: Світ, 1992 . – 272 с.

2. Антонович Є.А. Художні техніки у школі. –  Київ: ІЗМН, 1997. – 86 с.

3. Булашов Г. Український народ у своїх легендах та віруваннях. – К.: Довіра, 1992. – 414 с.

4. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Харків: Фоліо, 2005. – 508 с.

5. Дмитренко М.К., Дмитренко Г.К. Уроки з народознавства. – К.: Редакція газети «Народознавство», 1995. – 222 с.

6. Ігнатенко І. Етимологія для народу. – Харків: Клуб сімейного дозвілля,  2016. – С. 111-121.

7. Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. –  К.: Школа, 2006. –  256 с.

8. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-етнографічний нарис. – К.: Наукова думка, 1966.  – 198 с.

9. Лозко Г.С. Українське народознавство. – 3-є вид. – X.: Видавництво «Див», 2005. –  472 с.

10. Лукашенко Т. Українські обереги своїми руками. – Харків: Віват, 2015. – 224 с.

11. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Український письменник, 1995. – 292 с.

12. Репіленко Л. Аплікація з природного матеріалу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 112 с.

13. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред.                               С.П. Павлюка,  Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. –  Київ: Знання, 2004. –  570 с.

14. Файник Т. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. – 208 с.

15. Чух Г. Не така вже й страшна нечиста сила // Дивослово. – 2005. – № 1. – С. 24-27.

16. Шевчук В. Про «нечисту», чи невидиму силу, силу та письменника, який про неї писав, Василя Короліва-Старого // Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. –  К.: Школа, 2006. –  С. 5-10.

17. Шепшуля А. Обереги своїми руками. – М.: Ексмо, 2008. – 64 с.

18. https://www.youtube.com/watch?v=vv75fte3PSw

19. http://ukrbooks.com/ua/Poterchata/

20. https://uk.wikipedia.org/wiki