Бінарний урок з хімії і біології

                                          Бінарний урок з хімії і біології

Оксиген як хімічний елемент. Кисень – проста речовина. Фізіологічна роль кисню. Добування кисню в лабораторії. Каталізатори. Фізичні властивості кисню.

Мета:  На конкретному прикладі закріплювати поняття про «елемент» і «просту

             речовину»; дати відомості про відкриття кисню та його фізіологічну

            роль в живих організмах; ознайомити з поширенням Оксигену в

            природі і добуванням кисню в лабораторії; формувати поняття

            «каталізатор».

Обладнання: прилад для добування газів, колба з водою, скіпка, KMnO₄, МпО₂,

                          Н₂О₂,  комп’ютер, інтерактивна дошка, діаграма «Склад повітря»,

                          роздатковий матеріал (таблиця «Фізичні властивості кисню»).

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                                              Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

   «Мозковий штурм»

1. Напишіть хімічний символ елемента Оксигену.
2. Яка відносна атомна маса Оксигену?
3. Яку валентність проявляє Оксиген у сполуках?
4. Напишіть хімічну формулу простої речовини кисень.
5. Яка відносна молекулярна маса кисню?

Відповіді на ці запитання учні оформлюють в зошити:

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

2 учні підготували міні – проекти :

1. Історія відкриття кисню.

На інтерактивній дошці виводимо портрети вчених – відкривачів кисню.

Учні під час заслуховування складають хронологічну таблицю історії відкриття кисню.

Вчитель хімії : Надзвичайно важливо для подальшого розвитку хімії і науки

                          взагалі мало встановлення того факту, що кисень –

                           найважливіша складова частина повітря. Також була

                           спростована теорія флогістону, яка гальмувала подальші

                        дослідження процесів горіння.

2. Перші досліди по дослідженню впливу кисню на живі організми.

Вчителяь біології: У 1898 р. вчений Вільям баронет Томсон лорд

                                   Келвін твердив, що людство задихнеться, оскільки в

                                   Повітря  виділяється велика кількість вуглекислого

                                    Газу не тільки від дихання, а й від промислових

                                    Підприємств. Це твердження спростував К.Тимірязев.

                                    Він довів, що людству не дадуть загинути зелені

                                    Рослини.

На інтерактивну дошку виводимо відеофрагмент про значення        зелених рослин.

 Повідомлення учня – хіміка:

• Людина за добу видихає 800 – 900 г , а за рік приблизно 300 кг вуглекислого газу. Все людство – 900 млн. т.
• Велика кількість вуглекислого газу виділяється при диханні тварин, що населяють планету.
• При спалюванні кам’яного вугілля щорічно виділяється вуглекислого газу приблизно 11 – 12 млрд. т.
• Багато вуглекислого газу надходить в атмосферу з грунту, вулканів, тріщин землі.

Повідомлення учня – біолога:

Але , в той же час:

• Культурні рослини з 1 га поглинають приблизно 20 т вуглекислого газу, а всі рослини Землі  за рік – 175 млрд. т.
• Зелені рослини Землі виділяють близько 450 млн. т кисню.

Поширення О₂  в природі.

               Робота учнів з діаграмою «Склад повітря».

Учні записують в зошит перелік всіх газів , що входять до складу повітря.

Вчитель біології: Давайте проаналізуємо фізіологічну дію атмосферного

                               кисню. Дихання – сукупність фізіологічних процесів . що

                               забезпечують надходження в організм з навколишнього

                               середовища кисню, використання його клітинами

                               й тканинами для окиснення органічних речовин та

                               виділення з організму вуглекислого газу.

Вчитель хімії: Добування кисню в лабораторії.

                         Знайомлю учнів з приладом для добування газів, складаємо,

                         аналізуємо основні принципи, на яких грунтується спосіб

                          добування кисню витісненням води.

   Учні працюють з підручником, записують всі можливі способи добування кисню і визначають рівняння реакції, за яким будемо одержувати кисень в лабораторії.

Добуваємо кисень, наочно демонструємо визначення кисню за допомогою тліючої скіпки.

  Добування кисню з Н₂О₂.

 Порівнюємо кількість кисню, що виділяється в результаті нагрівання пероксиду гідрогену з каталізатором МпО₂ і без нього . Даємо основні поняття про каталізатор, розкриваємо поширення явища каталізу в промисловості.

Вчитель біології: В живих організмах також є каталізатори. Вони називаються ферменти, або біокаталізатори. Характерною ознакою ферментів є те , що вони впливають на швидкість біологічних реакцій навіть в мінімальних концентраціях. Наприклад, 1 моль ферменту каталази може розкласти за 1 с 100 000 молів пероксиду гідрогену.

Вчитель хімії: Під час добування кисню ми мали можливість спостерігати

                         фізичні властивості кисню .Узагальнимо їх за допомогою

                         таблиці: (учні одержують роздруківку). В процесі роботи з

                           таблицею працюємо з підручником.

ІІІ. Закріплення вивченого.

       «Мозковий штурм»

1. Наведіть приклади речовин, до складу яких входить Оксиген.
2. Чи можна з них одержати кисень? З яких?
3. Якими способами можна збирати кисень? Чим це зумовлено?
4. З якої речовини: KClO₃  чи    NaNO₃  можна добути більше кисню? Дайте відповідь, розрахувавши масову частку Оксигену в цих речовинах.
5. В процесі фотосинтезу рослина поглинула 2 м³ вуглекислого газу Визначте, скільки літрів кисню виділиться при цьому і скільки грамів глюкози синтезується ( за н.у.).

Підсумок, домашнє завдання :Скласти порівняльну таблицю Оксигену і

                                                           кисню.