Іван Іванович Ляшко – академік Національної академії наук, доктор фізико- математичних наук, професор, лауреат Державної премії Української УРСР, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки УРСР, заслужений діяч науки України, лауреат премії імені М. М. Кирилова, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора багатьох медалей, учасник Великої Вітчизняної війни.
Народився Іван Іванович 9 вересня 1922 року в селянській родині. Середню освіту здобув у Лубенській школі №1, яку закінчив 1940 році. Майже 8 років Іван Ляшко прослужив на Чорономорському флоті, був главстаршиною на лінкорні «Севастополь». Після демобілізації у 1948 році поступив у Київський учительський інститут, який закінчив за рік і пішов працювати учителем в одне із сіл Київської області. Без відриву від виробництва закінчив Київський педагогічний інститут, теж достроково і з відзнакою.
А вже в 1952 році Іван Ляшко – аспірант механіко – математичного факультету Київського державного університету імені Шевченка, через 3 роки захистив кандидатську дисертацію і став працювати на кафедрі математичної фізики. З 1963 року Іван Іванович – доктор фізико-математичних наук, професор, завкафедрою, декан. У той час Іван Іванович працював у галузі кібернетики разом з академіком В. М. Глушковим, згодом самостійно створив факультет кібернетики в університеті, якому не було аналогу в світі.