Біологія 7 клас розробка уроку з теми "Тип Членистоногі"

ТЕМА: Членистоногі – найбільш високоорганізовані безхребетні тварини.
ЦІЛІ: Формування предметних  компетентностей  :

-Предметна компетентність :

-Сформувати знання учнів про особливості організації членистоногих; виявити й дослідити особливості будови, життєдіяльність і поведінку членистоногих  у зв’язку із середовищами існування;

-вміти знаходити ознаки подібності та відмінності між представниками членистоногих .

- Розвивати логічне та екологічне  мислення, допитливість, творчі здібності учнів;

-Виховувати спостережливість, формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Інформаційно-цифрова компетентність :

-використовувати сучасні цифрові технології (мультимедійна презентація «Тип Членистоногі »)

Математична компетентність :

-Застосовувати математичні методи для розв’язування біологічних задач .

Екологічна та краєзнавча компетентність :

-Виховувати екологічну та краєзнавчу свідомість ,соціальну активність та відповідальність за збереження тварин .

Формування ключових   компетентностей  :

Уміння вчитися впродовж всього життя :

-самоорганізація до навчальної діяльності у взаємодії,оцінювання результатів власної діяльності .

-організовувати навчальну діяльність як самостійно ,так і в групі .

-Соціальна та громадянська компетентність :

-відстоювати власну позицію щодо збереження членистоногих своєї місцевості через спеціальні акції та конкурси  (охорона ракоподібних, серед комах –роль бджіл ).

-Загальнокультурна компетентність :

-дотримуватися норм мовленнєвої культури .

-самостійна компетентність :

-самостійно формувати висновки, гіпотези,самооцінювання отриманих результатів.

Очікувані результати після закінчення уроку :учні називають середовища існування Ракоподібних, Павукоподібних та Комахоподібних,ознаки будови, які вирізняють цих тварин серед інших.

 Наводять приклади видів, характеризують особливості способу життя, розмноження і розвитку.

Пояснюють пристосування Членистоногих до середовища існування                  ОБЛАДНАННЯ:підручник для 7 класу "Біологія", таблиця "Тип Членистоногі", мікропрепарат рака, ноутбук , презентація, таблиці, конверти, картки – завдання,ромашка Блума з картками ознак, набір слів для схеми,малюнки тварин трьох класів..

ТИП УРОКУ:формування компетентностей

МЕТОДИ, ФОРМИ, ПРИЙОМИ:інсценування( рольова гра),опорні слова, продовж речення, диктант, робота в парах, ромашка Блума, ланцюжок, вправа на аналогію,кросворд, декламування віршів, робота з таблицями.

МІЖПРЕДМЕТНІ ТА ВНУТРІПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: екологія, народознавство, ботаніка, економіка, математика ,фізика .
Основні поняття та терміни: Членистоногі , фасеткові очі, мозаїчний характер зору, системи органів, хітин,кутикула

Епіграф «Всі ви – мешканці однієї планети і у вас дуже багато спільного. Так живіть у мирі і злагоді»

Хід уроку

I. Організаційний момент

Добрий день, діти! Подивіться на мене й один на одного, посміхніться. Адже нічого так не привертає уваги один до одного, навіть у дуже серйозних справах, як усмішка. А на нас сьогодні дійсно очікує дуже багато роботи.

1.ПСИХОЛОГІЧНИЙ НАСТРІЙ.

 Я вітаю вас із ще одним чудовим днем. Ви, звичайно, можете заперечити: день похмурий, на вулиці осінь. Тому поясню: я хочу, щоб цей день зробив чудовим ваш і мій настрій, нашу спільну продуктивну працю.
Оберіть будь ласка картку з тим настроєм з яким ви завітали до мене на урок та обведіть, а на звороті запишіть очікування від нашого уроку  та позначте на березі очікувань.(«Валіза емоцій» )

2.Давайте згадаємо, що ми вивчаємо.
Ми вивчаємо:

II. Актуалізація  опорних знань .

Працюючи на уроці ми будемо подорожувати та отримувати багаж знань.Де ж зберігаємо ми цей багаж ?Звичайно у валізі .

Картка самооцінювання-Валіза знань .

Прізвище, ім'я учня __________________________________  Дата

1.«Експрес –тест»

1.Які ознаки пристосування до грунтового середовища існування характерні для дощового черв’яка ,знайти всі правильні відповіді :

А)загострений кінець тіла ;

Б)наявність кінцівок ;

В)наявність щетинок ;

Г)наявність пояска;

Д)волога і вкрита слизом шкіра;

Є)наявність очей .

2.Тіло кільчастих червів :

А)сегментоване; б)несегментоване.

3.Дощові черви забезпечують родючість грунту :а)так;  б)ні.

4.Травна система кільчастих червів :

А)наскрізна; б)ненаскрізна .

5.Покриви кільчастих червів утворені:

А)окремими шкірно-мязовими клітинами ;

Б)шкірно-мязовим мішком .

6.Яка симетрія тіла характерна для кільчастих червів : А)променева ; б)двобічна .

2.Бліц-опитування «Термінологія»:

1. Найменша структурно-функціональна одиниця живого організму – це ....(клітина)
2. Здатність відновлювати втрачені або пошкоджені частини тіла – це... (регенерація)
3. Найвища систематична категорія – це... (імперія)
4. Сукупність клітин та міжклітинної речовини – це ... (тканина)
5. Наука про тварин .... (зоологія).
6. Більш-менш подібні за будовою частини тіла,   розміщені послідовно одна за одною(сегменти).                                                                                                                           7.Шар щільної речовини, що вкриває поверх­ню тіла і виконує захисну та опорно-рухову функції (кутикула )

8.Простір,заповнений рідиною, в якому розташовані внутрішні органи(порожнина тіла).

3.Метод "Так чи ні" та метод взаємоперевірки

1. Дощовий червяк це представник кільчастих червів? (так)
2. Його тіло несегментоване? (ні)
3. Він розрізняє темряву від світла? (так)
4. Дощовий червяк належить до класу Малощетинкові черви? (так)
5. Тіло дощового червяка складається з 14 сегментів? (ні)
6. До кільчастих червів належать пявки? (так)
7. Кільчасті черви були предками представників типу Членистоногі? (так)
8. Тіло членистоногих розділено на голову, грудь та черевце? (так)

До кільчаків  належать пявка медична та дощовий червяк ? (так)                         4.«Установи відповідність».

Установити відповідність між назвами кільчастих червів та їхнім зображенням.

1 нереїс

2 трубочник

3 піскожил

4 п’явка

5 дощовий черв’як

Відповідь: А — 4, Б — 2, В — 3, Г — 1.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Вступна бесіда вчителя .

Нам у жит­ті часто хочеться чогось незвичайного та дивного, адже тоді цікаво жити. Але дивне й незвичайне за­вжди поряд з нами — треба лише трішки призупи­нитися, придивитися, і з'явиться маса питань, на які захочеться знайти відповідь. Світ живої при­роди дивний тим, що допитливим і кмітливим він завжди ставить питання. Від того, що ми будемо знати, залежить те, ким ми будемо. І ми зі­бралися сьогодні, щоб поговорити про найчисленніших тварин нашої планети — гарних і не дуже, тих, що лякають і приваблюють, шкідливих, небезпечних, і корисних для люди­ни — про представників типу Чле­нистоногі, а також про необхідність охороняти їх, незважаючи на вели­чезну їх кількість.

До Членистоногих належать раки, павуки, клі­щі, жуки, метелики, мухи. Що їх, таких різних, об'єднує в один тип?

Від яких тварин вони походять?

Слово вчителя

Учені до останнього часу не знали вікової межі цієї тварини. У підручниках була інформація, що вони живуть до 15–20 років. Справа в тому, що ці тварини не мають «паспорта» (як луска в риб, річні кільця в дерев), і тому визначити їхній вік дуже важко. Та як це зробити, якщо вони линяють двічі на рік? Учений-іхтіолог В. Рум’янцев з Каспійського НДІ протягом 10 років вивчав біологію і промисел цих унікальних тварин і знайшов простий та надійний, хоча і трудомісткий спосіб. Він позначив кілька тисяч особин, а потім з року в рік визначав їх приріст за одне линяння, за рік. Виявилося, що ці тварини живуть усього 7–8 років.

— Тривалість життя якої тварини визначав учений? (Річкового рака.)

2.Мотиваційний момент-інсценування( рольова гра)

Жили собі на землі три великі народи.За чисельністю не було їм рівних, бо нараховували вони більше 1 млн.людей. Кожен народ мав свого правителя.

Круст правив народом, що підкорив водне середовище. Арахніда – була царицею жителів суходолу. Інсекта – стала королівною найчисельніших істот на землі.

КРУСТ. Мій народ ,Ракоподібні, підкорив водне середовище

АРАХНІДА.Мій народ ,Павукоподібні, проживає переважно на суходолі.

ІНСЕКТА.Мій народ, Комахи, немає собі рівних за кількістю видів

РАЗОМ: ВІТАЄМО ВАС.

Жили вони в мирі та злагоді. Та одного разу щось трапилося поміж ними. І почали вони ворогувати, виясняти, хто з них найголовніший, хто особливий.

КРУСТ. Ми кращі, ми найголовніші. Ми повинні займати панівне становище.

Чому? Спробуємо допомогти Крусту. Як вони пристосовані до навколишнього середовища?

АРАХНІДА. Ні, першість буде за нами. Ніхто не схожий на нас. Ми найголовніші!

• Чим же вони не схожі?

ІНСЕКТА.Як би не так! Геть з нашого шляху! Ми господарі, і тільки ми!

• А в чому ж ваша перевага?

КОМАХИ: нас багато! Нас не подолати! Ми всюди!

І так би ці народи сперечалися довго, якби до них не спустилася всемогутня цариця Членистоногих Артропода.

АРТРОПОДА: Зупиніться ,мої вірні народи. Послухайте, що вам скаже ваша Артропода. Усі ви маєте свої ознаки. Вони характеризують вас як окремі класи, але всі ви діти природи і як багато у вас спільного.

АРТРОПОДА: Що скажете? Чи не рідні  ми? Чи варто ворогувати?

ІНСЕКТА: Так, ми рідні і близькі  й повинні допомагати один одному.

АРАХНІДА. Ми мешканці однієї планети

КРУСТ.У нас спільне майбутнє.

АРТРОПОДА .Хоча мова йде про Членистоногих, людям теж треба жити в мирі та знаходити спільні риси й інтереси.
Я думаю, ви вся здогадались, про кого піде мова на уроці. Назвіть ці імена.

Учні.(Артропода – тип членистоногі.

Круст – клас ракоподібні.

Арахніда – клас павукоподібні.

Інсекта – клас комахи.)
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Діти ,як Ви вже зрозуміли тема нашого уроку урок-подорож «Тип Членистоногі ».

1. Вчитель: Як ви вважаєте, чому питання про тварин типу членистоногі є дуже важливим?

(Учні: - тому що чисельність їх дуже велика; - тому що ці тварини засвоїли всі середовища існування).

2. Вчитель: Саме тому я хочу запропонувати вам протягом уроку вирішити таку проблему – «Чи впливають тварини типу членистоногі на життя кожного організму? (на дошці)

Вчитель: сподіваюсь, діти, що ви:

- поглибите свої знання з цієї теми;

- розкриєте практичне значення членистоногих;

- виявите бережливе ставлення до братів своїх менших.

1.Зупинка №1.«Асоціативний кущ»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «ракоподібні». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: гетеротрофи, зелені, плавають, розмножуються, мають клешні, водяні тварини, еукаріоти , володарі міцної броні ,живуть  в різних середовищах існування тощо.

2.Валіза знань.Робота з новими термінами (Вправа 3 с.15 робочий зошит)

Кутикула -шар щільної речовини, що вкриває поверх­ню тіла і виконує захисну та опорно-рухову функції .

Хітиновий покрив –це хітинова кутикула, просякнута кальцій карбонатом, що надає міцності, виконує захисну функцію.

Линя́ння  —періодичне оновлення зовнішніх покривів (луски, шерсті, пір'я, рогів тощо) у тварин.У членистоногих відбувається линяння хітинового покриву, що забезпечує можливість продовження їх росту.

Жирове тіло —пухка сполучна тканина, яка розміщується в проміжках між внутрішніми органами багатоніжок та комах. Клітини жирового тіла багаті на ліпіди, звідси назва. Забарвлення може бути біле, жовте, помаранчеве або зелене. У личинок складається з зовнішньої та внутрішньої частин, у імаго поділ не є чітким.

Мозаїчний зірхарактерний  для комах. У них велике око складається з безлічі простих вічок. І кожен з цих вічок бачить предмет. Виходить, що комаха бачить безліч зображень. А вони складаються в об'ємне зображення, як мозаїка.

Фасе́ткове око (від фр. facette — «грань») — основний тип ока, що притаманний деяким класам членистоногих, таким як комахи чи ракоподібні. Фасеткове око, яке також називають складним оком або мозаїчним оком, складається з 5—50 тисяч простих вічок, які щільно прилягають одне до одного^. Кожне з простих вічок сприймає лише невелику частину зображення. 

ІV. Вивчення нового матеріалу

      Розповідь учителя з елементами бесіди, складання опорної схеми .

 ЗУПИНКА №2. ОПОРНІ СЛОВА

1. Загальна характеристика типу Членистоногі

Членистоногі — найбільш численний тип царства Тварини, що включає в себе понад 1,5 мільйона видів. Далекими предками членистоногих були кільчасті черви.

Членистоногі заселили не тільки морські й прісні водойми, але й наземну поверхню, ґрунт і повітряне середовище. До життя в наземному середовищі пристосувалися членистоногі трьох класів: Павукоподібні, Комахи й Багатоніжки. Вони є справжніми наземними тваринами, широко розповсюдженими в різних кліматичних зонах.

До характерних рис організації членистоногих належать такі риси:

1. Тіло сегментоване й диференційоване на три відділи: голову, на якій розміщаються рот і органи чуття, груди, що виконують в основному рухову функцію, і черевце, що містить найбільшу кількість внутрішніх органів. У деяких груп членистоногих голова зливається із грудьми.

2. Покрови тіла — багатошарова хітинізована кутикула, що виконує захисну функцію. У наземних членистоногих її зовнішній шар містить жироподібні речовини, що запобігають втраті води тілом тварини. Кутикула служить також зовнішнім кістяком, до різних ділянок якого прикріплюються пучки поперечносмугастих м’язів, що забезпечує рух різних частин тіла й кінцівок. Через нерозтяжність кутикули ріст членистоногих супроводжується періодичним линянням.

3. Членисті кінцівки рухливо з’єднані з тілом і являють собою багаточленні важелі, здатні до складних рухів. Членики кінцівок рухливі завдяки наявності суглобів. Кінцівки забезпечують різноманітні види рухів —1 ходіння, біг, стрибання, плавання, а також виконують ряд інших функцій — захоплення й подрібнювання їжі, дихання, дотик та ін.

4. Порожнина тіла змішана, тобто зачатки целому й залишки первинної порожнини злиті: один з одним. Целом не виконує опорної функції, тому що розвинений зовнішній кістяк.

5. Травна система має три відділи: передній, середній і задній. Передній і задній відділи ектодермального походження і зсередини вистелені хітинізованою кутикулою. Ротові апарати різних груп членистоногих різноманітні, що дозволяє їм харчуватися різними видами кормів. Добре розвинені травні залози, що прискорюють процес травлення.

6. Кровоносна система незамкнена. Серце являє собою розташовану на спинному боці тіла трубку, поділену перегородками на кілька камер, які скорочуються послідовно одна за одною, перекачуючи гемолімфу.

7. Органами дихання є зябра, а у наземних — легеневі мішки й трахеї.

8. Органи виділення — видозмінені метанефридії («зелена» залоза раків), у наземних — мальпігієві судини — численні замкнуті короткі епітеліальні трубочки, що відкриваються на межі між середньою й задньою кишкою. Продукти виділення з порожнинної рідини (гемолімфи) потрапляють у мальпігієві судини, а з них — у задню кишку.

9. Нервова система побудована за типом черевного нервового ланцюжка кільчастих червів. Її відмінною рисою є зменшення числа парних черевних гангліїв внаслідок їхнього злиття один з одним у зв’язку з укороченням тіла або малими розмірами тварини. У гуртових комах значного розвитку досягають надглоткові ганглії — «мозок», що є основою формування складних форм уродженої поведінки. Добре розвинені різні органи чуття: дотику, смаку, нюху, зору, рівноваги, слуху.

10. Членистоногі — роздільностатеві тварини, багатьом з них властивий статевий диморфізм. Запліднення внутрішнє. Постембріональний розвиток у деяких прямий, у більшості — з неповним або повним метаморфозом. Деякі комахи набули здатності на різних стадіях онтогенезу існувати у двох середовищах — водному й наземному.

2.Вправа «Доповніть речення» завдання 2.с.15 –робочий зошит .

3.Заповнити таблицю «Загальна характеристика Членистоногих»(завдання 4.с.15 робочий зошит).

4.Зупинка №3. Випереджувальне завдання учня .

Річковий рак живе у прісних водоймах з чистою водою та високим вмістом кисню. Тому їх існування у водоймищі є показником його не засміченості. Це нічні тварини: вдень вони відсиджуються у схованках, а вночі активно шукають їжу. Це всеїдні тварини, які харчуються живими (черви, молюск, ракоподібні, риба, комахи) або мертвими організмами, а також водяними рослинами. Органи нюху розвинені добре, тому запах їжі (м’яса, яке розлагається) вони відчувають на значній відстані. При цьому вони повзають за допомогою ходильних ніг або плавають. Живуть річкові раки до 20 років і можуть досягати до 25 см та маси тіла – до 200 г.

Рак - донна тварина. Нормально він рухається по дну на ходильних ногах головою вперед.
За допомогою плавальних ніжок плаває в товщі води, головою вперед.
Але варто його налякати, як він робить різкий змах хвостовим плавцем під себе і швидкими поштовхами спливає задом наперед (задкує).

5.Визначення систематичного положення Рака річкового.

6.Робота з підручником (§7 ), з муляжем рака та таблицями.

1. Ознайомитися з особливостями зовнішньої будови рака.

2. Відповісти на питання:

• З яких відділів складаються тіло рака? (головогруди  та черевце)
• Внаслідок чого утворюється головогрудь? (при зростанні голови та грудей)
• Які органи розташовані на голові? (складні очі, виходи зелених залоз, короткі вуса - органи нюху, довгі вуса – органи дотику, ротовий апарат це 3 пари щелеп і 3 пари ногощелеп)
• Що кріпиться до грудей? (5 пар ходильних ніг)
• На що перетворилася перша пара ходильних ніг? (на клешні – органи захисту та нападу)
• Що розташовано на черевці? (плавальні черевні ніжки)
• Як утворюється хвостовий плавець? (при перетворенні останньої пари ніжок та анальної лопасті)
• Чи є шкірно-м’язовий мішок? (ні)
• Чим вкрито тіло рака? (епітелій виділив хітин, який просочується солями кальцію, утворюючи панцир-кутікулу.).
• Що утворює опорно-рухову систему? (кутикула та м’язи, які кріпляться до неї)

Кутикула не має зовнішнього шару з жироподібних речовин, тому ракоподібні не витримують пересихання: вони не можуть ефективно утримувати вологу у своєму тілі.

7.Відео-сюжет

Хітин – це особлива органічна речовина. Хітиновий покрив майже не розтяжим. Це заважає росту молодих раків. Тому, раки періодично линяють. Під старим покривом утворюється новий. Старий хітиновий покрив лопається та скидається. Рак швидко росте. Під час того, як хітин просочується вапняком, ріст уповільнюється та потім зовсім зупиняється до наступної линьки.

8.Випереджувальні завдання учнів «Цікава інформація про павука хрестовика та комах ».

9.Зупинка №4."Хвилинка цікавинка"

1. Розміри ракоподібних: від 1 мм (дафнія) до 80 см (омар).
2. Тривалість життя: мокриця – 3-4 роки, креветки – 4 роки, омар – до 50 років, річковий рак – до 2 років.
3. Відкладають яйця: тропічні краби – 20-150 штук, річковий рак – 60-500-600, паразитичні види – кілька тисяч до 1,5 млн.

10.Зупинка №5.Рубрика "Чому?"

• Як пояснити вислів "Червоний як рак"?

Рак має буро-зелений колір. Покрив тіла містить червоний пігмент астаксантин, який при взаємодії з білками панциря стає бурим. Під час нагрівання білки руйнуються, астаксантин звільняється, і рак червоніє.

• Де раки зимують?

Взимку свого місця проживання вони не міняють, а просто опускаються значно глибше, туди, де вода не замерзає. З пізньої осені до ранньої весни раки ведуть малоактивний спосіб життя, відсиджуючись в укриттях по 20 годин на добу. Життя у самок в цей період більш насичена, ніж у самців. Адже через два тижні після спарювання, яке відбувається у жовтні, самка відкладає собі на черевце близько 100 ікринок і виношує їх довгі 8 місяців, тобто до початку літа, коли з них вилуплюються молоді рачки. Для повноцінного розвитку ікринок турботливим матусям доводиться час від часу залишати нору, щоб вигуляти їх і почистити. Навесні, коли вода прогрівається, раки стають дуже активними, здобуваючи прожиток, левова частка якого припадає на рослинну їжу, і захищаючи свій будинок, який являє собою довгу, до 35 см, нору. Так що ніякої загадки, що стосується місця, де раки зимують, зовсім і не існує.

• Існує думка, що нормальний спосіб пересування раків – задом наперед.

Річ у тім, що у спокійному стані рухаються передом, а плавають задом. Коли рак пливе, він різко згинає черевце, яке закінчується хвостовим плавником, загрібає. І, відповідно, згинаючись, рухається головогрудьми уперед, а очі, вусики і черевце спрямовані назад.

• При лові річкових раків іноді попадаються особини, у яких одна клешня менше іншої. Як можна пояснити таке явище?

Іноді линька відбувається дуже важко для раку: він, не будучи в силах звільнити зі старої шкіри свою клешню або ходильних ногу, обриває її. Але пошкоджена кінцівка здатна до регенерації, тому-то і трапляються раки, у яких одна клешня менше іншої. Іноді рак, коли йому загрожує небезпека, за допомогою свого мускульного зусилля відламує свою клешню.

• Голова в раку нерухома. Яким чином він може одночасно дивитися в різні боки, не повертаючи голови?

Кулясті очі сидять на довгих стеблинках. Тому рак може одночасно дивитися в різні боки. У разі небезпеки він ховає очі в поглибленнях панцира.

11.Зупинка №6 .Рубрика "Фізична біологія"

Як пояснити появу у рака органів рівноваги – статоцистів?

Закон Архімеда: Будь-яке занурене у воду тіло втрачає частину своєї ваги, що дорівнює вазі витісняється їм води.

Щільність тіла раку практично дорівнює щільності води, тому на підставі закону Архімеда, рак занурений у воду втрачає свою вагу. Будучи практично "невагомим", він не може розпізнати, де знаходиться верх і низ, тому в процесі еволюції у рака з'явилися органи рівноваги - статоцисти.

V. Узагальнення та систематизація знань

1.Тестування (завдання 7 с.16 робочий зошит)

1. Рак живе у .... водоймах

А) прісних,  Б) солоних, В) прісних та солоних.

2. За способом живлення рак – це ....тварина

А) хижа, Б) рослиноїдна, В) всеїдна.

3. Тіло рака складається з ....

А) черевця, Б) анальної лопаті, В) головогрудей.

4. Органи дихання рака – це ...

А) легені, Б) трахеї, В) зябра.

5. Видільна система представлена .... залозами

А) червоними, Б) синіми, В) зеленими.

6. За статевою ознакою, рак є ....твариною

А) роздільностатевою,  Б) гермафродитною.

2.Згадай ознаки ,залишивши тільки ті, що характеризують тип Членистоногі.(ромашка Блума )
1.Залози виділяють слиз

2.Двобічна симетрія тіла

3. Зовнішній хітиновий скелет

4. Ведуть прикріплений спосіб життя

5. Відділи тіла:голова, нога, тулуб

6. Тіло утворене із сегментів

7. Сегменти неоднакові й утворюють відділи тіла

8.Кінцівки складаються із члеників

9.Мають джгутики

10. Первинна порожнина тіла

11. Періодичне линяння

12. Тіло несегментоване

13.Статевий диморфізм

14. Незамкнена кровоносна система

15.Є шкірно – мускульний мішок

Відповідь : 2.3.6.7.8.11.13
 

3.Закінчити речення

1. Тіло рака складається з …. (головогрудей та черевця)
2. До головогрудей приєднуються 5 …    (пар кінцівок)
3. Перша пара кінцівок перетворилася на…   (клешні)
4. За типом живлення ….    (всеїдні)
5. На черевці розташовуються….   (плавальні ніжки)
6. Раки дихають за допомогою …  (забер)
7. Органи дотику у раків  ….    (довгі вусики)
8. Органи нюху у раків ....(короткі вусики)
9. Складні очі рака складаються з ....(простих вічок)
10. Органи виділення представлені (зеленими залозами)
11. Головний орган у кровоносні системі – це ... (серце)
12. Для раків властивий ..... диморфізм (статевий)

1.Наука, що вивчає Ракоподібних (Карцинологія)

2.Наука, що вивчає Павукоподібних (Арахнологія)

3.Наука, що вивчає Комах (Ентомологія)

4.Наука, що вивчає поведінку тварин (Етологія)

5.Наука про тварин (Зоологія)

6.Наука, що вивчає взаємозв’язки між живими організмами й довкіллям (Екологія)

VI. Підсумок  уроку.

1. В яких творах художньої літератури зустрічаються представники типу Членистоногі .Згадування байки  І.А.Крилова "Лебідь, щука та рак",К.Чуковський «Муха-Цокотуха ».

2.2. Вправа «Розумний куб».

Запитання на гранях куба:

1. Назвіть ознаки пристосування  рака до середовища існування.

2. Які тварини належать до типу Членистоногі ?

3. Поясни, чому   членистоногі отримали таку назву?

4. Придумай фантастичну тварину типу членистоногі .

5. Поділися цікавою інформацією зі своїми однокласниками

6. Запропонуй поради щодо  збереження членистоногих .

3. Рефлексія:

- чи сподобалась вам така форма уроку?

- як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

червоний– відмінно

Жовтий – добре

синій – задовільно

4.Вправа “Валіза. М’ясорубка. Корзина ”. Чи реалізували Ви свої очікування ,зобразіть це на малюнках ?

Валіза –щось нове     У м’ясорубку,якщо вам       У корзину - якщо

від уроку .                потрібно щось обміркувати.      вважаєте, що нічого корисного ви

не отримали.

VIІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати §  7підручника, дати відповіді на запитання (усно), підготувати кросворд.

2.«Біологічна задача».

Самка річкового рака відкладає до 600 яєць за сезон. Скільки яєць вона відкладе за все життя, якщо живе вона до 8 років і статевозрілою стає на четвертому році життя?

3.Біологічний крос.«Поміркуйте? У чому членистоногі перевищують кільчастих червів?».Вправа 8.с.16(робочий зошит )