Біологія-наука про живу природу

6 клас

Урок № 1

Тема заняття: Біологія – наука про живу природу

Мета заняття: 

                             навчальна:

• сформувати уявлення про біологію як науку, що вивчає живі організми;
• розвивати критичне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки;

                        виховна

• сприяти вихованню екологічної свідомості, активності та самостійності учнів

Тип навчального заняття:  змістово – пошуковий

Основні завдання психосоціального розвитку:

• сприяти розвиткові довготривалої пам’яті, образної уяви;
• впливати на розвиток логічного мислення;
• сприяти розвиткові самостійних пошукових дій;
• формувати прийоми аналізу й синтезу розумових операцій.

Передбачувані результати навчального заняття:

А) Знати:; що вивчає наука біологія;

•      основні ознаки живого;
•       основні галузі біології;
•       принципи класифікації організмів;
•       значення біології у практичній діяльності людини

Б) Нормувати: - теоретичний матеріал у вигляді усної розповіді та діалогу;

В) Цінувати: - старанність, ініціативність, працьовитість;

-    переконання у справедливості;

-    особисту точку зору.

Хід уроку:

І. Рефлексія настрою та готовності до заняття

                                       Епіграф                                       Чому дерево плаче?

                                                                          Я зірвав квітку - і вона загинула.

                                                  Я спіймав метелика -  і він помер у мене на долоні.

                                   I тоді я зрозумів, що торкнутися краси можна тільки серцем.

                                                                                      П.Гвездослав (словацький поет)

Учитель. Знову надворі вересень і ми з вами продовжимо захопливу подорож біологічними лабіринтами. Заплющіть очі й уявіть себе в осінньому лісі.

                         Ти -  в осінньому лісі.

                         Отож роздивись

                           В день погожий на барви казкові,

                           Кучеряві дуби в височінь піднялись

                            I ведуть таємничу розмову.

                        В золотистих косинках берізки стоять,

                         Мов дівчатка зійшлися у коло.

                        Пурпуровими кленами крони горять,

                        Розпаливши багаття довкола.

                        Ось калина рубінами грон пломенить

                       Вся в промінні осіннього сонця,      

                       І безхмарного неба блакить

                      Заглядає крізь крони в віконця.

- Які думки навіяв цей вірш?

(Учні розповідають про красу і неповторність природи рідного краю.)

II. Актуалізація опорних знань

Вправа «Мої очікування» (початок)

Учитель заздалегідь готує «Дерево очікувань» (з картону, паперу, дроту, гілля тощо), а також картки у формі кленового листя та весняних квітів - їх роздають кожному учневі.

На «листку» учень пише те, що його хвилює або викликає занепокоєння, а на «квіточці» - щось приємне, чого він зможе досягнути або навчитися до кінця навчального року (або уроку). Всі роздуми діти мають пов'язати з вивченням біології. Зі зворотного боку можна написати своє ім'я та прізвище.

«Дерево очікувань» допоможе вчителю скоригувати роботу з класом та індивідуально з кожним учнем. Очікування з дерева («квітки») зберігаються до кінця року. На останньому уроці учні знімуть її.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

                                       Методика «Вільне письмо»
       Учитель пропонує учням прочитати епіграф та висловити свої думки щодо поезії чи логічно продовжити ці слова (у віршованій формі або прозою). Діти протягом 3 хв записують все, що їм спаде на думку (не повертаються і не радяться). Після виконання перечитують написане і, за бажанням, виносять на розсуд класу.
            Приклад продовження:
   Чому ми часто не чуємо співу пташок?

А райдуга нам здається звичайним явищем?

Проліски, зірвані в лісі,  в’януть в руках дуже швидко...

Їжачок, якого принесли дітлахи, помре в неволі...

Від чого люди іноді такі жорстокі?

Чому ми сліпі в щоденному дивосвіті краси?

ІV. Розкриття сутності окремих елементів навчального матеріалу

1. Біологія як наука.

Розповідь учителя

Поняття «біологія» водночас запропонували 1802 р. незалежно один від одного французький учений Ж.-Б. Ламарк (1744-1829) та німецький учений Г.Р.Тревіранус (1776-1837).

Біологія (від грец. біос - життя і логос - учення) - це наука про життя у всіх його проявах.

Біологія - система наук про живу природу (живі організми).

До неї входять:

• Ботаніка (ботане - рослина) - вивчає рослини.
• Зоологія (зоон - тварина) - вивчає тварини.
• Мікологія (мікес - гриб) - вивчає гриби.
• Мікробіологія (мікрос - малий) - наука про мікроскопічні організми; до неї входять вірусологія (вірус - отрута) та бактеріологія (бактеріоз - паличка).
• Екологія (ойкос - дім, житло) - наука про зв'язки між організмами і середовищем існування.
• Систематика (систематикос - упорядкований) - вивчає різноманітність живих організмів і класифікує їх.
• Анатомія (анатоме - розтинаю) - наука про будову організму.
• Фізіологія (фізіс - природа) - наука про функції та процеси життєдіяльності організму.
• Гігієна (гігієнос - цілющий) - вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров'я.
• Генетика (генетикос - той, що стосується народження, походження) - наука про спадковість і мінливість організмів.
• Палеонтологія (палайос - давній) - вивчає вимерлі організми.

• Ембріологія (ембріон - зародок) - наука про розвиток зародків.
• Цитологія (китос - клітина) - вивчає клітини організмів.

Кожна із цих наук може розділятися на окремі галузі. Наприклад, ботаніка включає: систематику рослин, анатомію рослин, фізіологію рослин, палеоботаніку (вивчає викопні рослини), екологію рослин (вивчає взаємозв’язки між рослинами і середовищем), а також науки, що вивчають окремі групи рослин: наприклад, альгологія - водорості, бріологія - мохи, ліхенологія - лишайники.

2. Живе й неживе.

1) Елементи проблемного навчання

Проблемне запитання

- Як відрізнити живе від неживого? (Учні називають ознаки живого: дихання, рух, ріст, розвиток, живлення, обмін речовин, розмноження, подразливість.)

Порівняйте явища живої та неживої природи. Знайдіть ознаки живого.

Явища природи

1а. Сталактити і сталагміти - кам'яні нарости із солей кальцію в печерах, що збільшуються з кожним роком. Отже, вони ростуть.

1б. Синичка щодня приносить своїм пташенятам гусінь та різних комашок. Вони їдять, збільшуються у розмірах і ростуть.

2а. 3 великої гранітної брили шляхом подрібнення виробляють щебінь, тобто каменів стає багато, отже, це - розмноження.

2б. Кульбаба поширює вітром парашутики з насінинками, з яких виростають нові рослини. Це - розмноження.

За. Під час дощу річка поповнюється водою - це називають живленням річки.

3б. Рослина вбирає воду, вуглекислий газ та сонячне проміння, здійснює фотосинтез і так живиться.

4а. На вершині гори є кратер вулкану, який періодично випускає дим - це дихання вулкану.

4б. Дельфін вистрибує з води, вбирає повітря, так він дихає.

5а. Дюни та бархани рухаються, коли вітер піднімає і перекидає пісок.

5б. Соняшник рухається, повертаючи свої квіти до сонця

ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Що вивчає біологія?
2. Які галузі біології ви знаєте?
3. З якими науками біологія має тісний зв’язок?
4. За якими ознаками живі організми відрізняються від неживих організмів?

V. Загальні висновки. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.  

Опрацювати матеріал підручника  § 1.

По варіантам: по вивченій темі з додаткової літератури підготувати:

І варіант -  загадки         ІІ варіант -  вірші   

Індивідуальне завдання для учнів з високим рівнем навчання: скласти кросворд з ключовим словом  біологія