Презентація на тему "Чому Чорне море називають чорним?"

Чому Чорне море називають чорним ? Виконала вчитель біології Сидорюк Т. В.

Важко уявити, що 8000 років тому, Чорне море було гігантським прісноводним озером, схожим на Каспійське море. Коли потужний землетрус розколов сушу, утворилася протока Босфор у Туреччині. Вона з’єднала озеро із Середземним морем, й ось тоді, сюди ринули потоки морської, солоної води

Особливістю Чорного моря є повна (за винятком деяких бактерій) відсутність життя на глибинах понад 150–200 м. Річ у тому, що глибинні шари Чорного моря насичені сірководнем. Сам сірководень у Чорному морі з’явився внаслідок загибелі всього живого в ньому через злиття із Середземним морем. Є цікава версія, що море назвали Чорним через жахливі шторми, під час яких вода в морі темніє. Хоча, це буває дуже рідко. Чорне море омиває береги України, Румунії, Болгарії, Росії, Туреччини і Грузії. Найбільша глибина — 2 210 м. Площа Чорного моря — 422 000 км². У Чорне море впадають приблизно 15 річок, серед яких Дунай і Дніпро. У Чорному морі мешкає всього 2 500 видів тварин, для порівняння в Середземному — приблизно 9 000 видів.

Багато хто задається питанням, чому ж Чорне море називають чорним? Правда воно чорного кольору і в чому причина такої назви?Відповідь на це питання можна отримати, пролітаючи над ним на літаку .з висоти воно дійсно виглядає чорним, на відміну від Середземного та інших морів. Але насправді, питання сягає своїм корінням далеко в історію,

І болгари його звуть - Чорно море, і італійці - Маре Неро, і французи - Мер Нуар, і англійці - Блек Сі, і німці - Шварце Мєєр. Навіть по-турецьки «Кара-Деніз» не що інше, як «Чорне море». Звідки ж така одностайність у найменуванні цього дивовижно синього моря, яке підкорює нас своєю променистою безтурботністю? Звичайно, трапляються дні, коли море розсерджене і тоді його лик темніє до синювато-фіолетового... Але це буває рідко, та й то лише у важкий для нього зимовий час.

А в ясну погоду з ранньої весни і до пізньої осені Чорне море надовго запам'ятовується своєю соковитою синявою, що переходить у світлі бірюзові тони з наближенням до берега... «Небо хоче бути прекрасним, море хоче бути - як небо!» - поетично сказав про це В. Брюсов. І все ж таки, хто і коли прозвав це море Чорним?

Є така цікава наука - топоніміка, яка вивчає походження географічних назв (топонімів). Згідно з даними цієї науки, існує щонайменше дві основні версії походження назви Чорного моря.

Версія першаЇї висунув давньогрецький географ та історик Страбон, що жив у I столітті до н. е. На його думку, Чорним назвали море грецькі колоністи, яких тут колись неприємно вразили шторми, тумани, невідомі дикі береги, населені ворожими скіфами і таврами... І вони дали суворому незнайомцю відповідне ім'я - Понтос Аксейнос - «море негостинне», або «чорне». Потім, примостившись берега, поріднившись з морем добрих і світлих казок, греки стали називати його Понтос Евксейнос - «гостинне море». Але перше ім'я не забулося, як перша любов...

Версія друга. У I тисячолітті до н. е., задовго до появи тут необережних на мову грецьких колоністів, на східних і північних берегах Азовського моря жили індійські племена - меоти, сінди й інші, які і дали назву сусідньому морю - Темарун, що означає буквально «чорне море». Це вийшло в результаті чисто візуального порівняння кольору поверхні двох морів, іменованих нині Азовським і Чорним. З гористих берегів Кавказу останнє здається спостерігачеві більш темним, в чому можна переконатися і зараз. А раз темне - значить, чорне. Меотів на берегах згаданих морів змінили скіфи, які повністю погодилися з такою характеристикою Чорного моря. І прозвали його по-своєму - Ахшаена, тобто «темне, чорне»

Є й інші версіїНаприклад, одна з них свідчить, що море так назвали за те, що після шторму на його берегах залишається чорний мул. Але це не зовсім так, мул насправді не чорний, а сірий. Хоча... хто його знає, як все це бачилося в давнину...

Крім того, існує ще одна гіпотеза походження назви «Чорне море», висунута сучасними гідрологами. Справа в тому, що будь-які металеві предмети, ті ж якорі кораблів, опущені на деяку чорноморську глибину, піднімаються на поверхню почорнілими під дією сірководню, що знаходиться в глибинах моря. Ця властивість напевно була помічена ще з давніх-давен і, безперечно, могла послужити закріпленням за морем ось такої дивної назви.

Взагалі ж море здатне приймати найрізноманітніші кольори і відтінки. Скажімо, в лютому-березні можна виявити, що вода біля чорноморських берегів не блакитна, як зазвичай, а бура. Ця колірна метаморфоза - явище вже біологічного характеру і викликається воно масовим розмноженням найдрібніших одноклітинних водоростей. Починається цвітіння води, як кажуть у народі.

Тваринний світ Чорного моря бідний на види порівняно з середземноморською фауною . Він нараховує близько 350 видів найпростіших тварин, 650 видів ракових, понад 200 видів м'якунів, близько 160 видів риб і 4 види ссавців: тюлень і три види дельфінів. Ссавці і риби мають промислове значення.

Єдина акула, яка живе в Чорному морі — Катран. Вона боїться людини й тому рідко з’являється біля берегів. Єдину небезпеку для людей представляють спинні плавники акули, оснащені великими отруйними шипами.

Чорноморський шпрот- це вид риби, що відноситься до сімейства оселедцевих. Вона невелика. Іноді шпрот часто плутають з чорноморською хамсою – анчоусом. На відміну від анчоуса шпрот має плоске тіло. Його спина звичайно синьо-зелена, а боки сріблясто-білого кольору. Шпрот - риба холодолюбива, влітку знаходиться в придонних шарах вод, а взимку - наближається до узбережжя, тут же і розмножується.

Морський дракончик — найнебезпечніша риба для людини в Чорному морі. Колючки спинного плавника морського дракончика і кришок на зябрах містять сильну отруту.

Ще деяку небезпеку становить скат-хвостокол, що має отруйний шип на хвості. Його ще називають рибою-котом.

Ставрида. До числа найпоширеніших риб в Чорному морі іхтіологи відносять ставриду. Розрізняють ставриду велику і малу (ставридку). Велика ставрида швидко росте і досягає в довжину 25-50 сантиметрів. Розміри ставридки бувають 12-17 см. Останнім часом в Чорному морі запаси крупної ставриди значно зменшилися і її промислове значення майже припинилося.

Вугор. До числа унікальних риб, що зустрічаються в Чорному морі, можна зарахувати вугрів, що прославилися своїми походами в Саргасове море на нерест. Вугор - риба незвичайна. Її тіло схоже на змію - довге, майже кругле. Здатна пересуватися на великі відстані по сирим місцям на суші. В зрілому віці угрі йдуть нереститися на глибину до 100 м в Атлантичний океан, звідки вже не повертаються - після нересту гинуть. Вугор в Чорному морі - риба рідкісна, але цікава.

Бички - в основному морські донні риби. Багато видів бичків виділяються своїм незвичайним забарвленням. Бички завжди були найпопулярнішим видом риб у чорноморських любителів рибного лову. Недаремно завжди існувала простонародна приказка: «Хто бичків не їдав, той моря не знав». На жаль, останніми роками кількість цієї смачної риби в Чорному і Азовському морях різко скоротилася

Тунець під час нічного полювання проходить шлях до 100км . Зграї цих риб рухаються зі швидкістю 20- 25 км за годину. Часом підвищуючи її до 70 км за годину

Мідії вживаються в їжу. Належать до довгожителів (окремі види живуть до 100 років), вони є численними у Чорному морі. Ведуть сидячий спосіб життя. Мідії – це "легені" Чорного моря. Вони проганяють через себе каламутну воду і видають чисту. Мідії стійкі до бруду і можуть здійснювати свій екологічний подвиг в будь-яких умовах.

Устриці Вони здебільшого живуть на камінні та піщано-кам'янистих ґрунтах. Вони дуже чутливі до температури води, особливо в період розмноження. Мінімальна солоність, при якій можуть жити ці тварини,— не нижче 12 %о. Устриці дуже чутливі також до чистоти води та вмісту у ній кисню. Часто гинуть при заносі їх піском та мулом під час шторму.

молюск-хижак Рапана, занесений кораблями з Далекого Сходу. Аномальний ріст рапанів зафіксований з 2007 р. Практично зруйнував поселення двостулкових молюсок, а особливо мідії. Рапан наповзає, присасується і силою мязів розкриває стулки. Мідія тримає, але згодом стомлюється і відктиває стулки

У Чорному морі живе понад 660 видів рослин.. Рослинний світ Чорного моря представлений водоростями. У північно-західній частині моря є величезне скупчення червоних водоростей — філофори З філофори видобувають агар-агар (желеподібна речовина), який використовується у кондитерській, текстильній промисловості та в мікробіології.

Цистозира. Росте в Чорному морі. Густо вкриває підводні камені та скелі. Досягає висоти 1,7 м. Це найкрупніша водорість флори України. Має вигляд куща, але не має стебла та коренів. Складається зі стебловидної слані – талому. В його тканинах утворюються повітряні пухирці, завдяки яким пагони плавають у воді й мають розправлений вигляд. Вони дають прихисток великій кількості морських організмів.

Ульва. Звичайна водорість прибережних районів Чорного моря. Росте на будь-якому твердому ґрунті, на підводних скелях і спорудах. Її тіло складається з 2 плотно зімкнутих слоїв кліток. Не має стебла, листя та коренів. Слоєвище пластичне, цільне, розсічене або розгалужене, довжинана 30—150 см, існує біля 20 видів, найбільш широко поширена в морях субтропічних и помірних поясів.

Чорне море – унікальне через наявність у ньому сірководню. У центральних районах з глибин 100-150 м, а ближче до берегів – від 150-200 м і до самого дна вода насичена сірководнем. На дні моря виділяється отруйний газ H2 S, який убиває все живе. Особливо небезпечним є те, що кількість сірководню на дні зростає і він піднімається з дна все вище. Сірководнева "подушка" займає 87 % об'єму всього моря й заселена лише бактеріями, які споживають сірководень. Верхня частина вод містить кисень і заселена тваринами, рослинами та мікроорганізмами. Жодного іншого такого моря у світі немає.

Зостера. Квіткова рослина зостера — одна з найбільш поширених рослин Чорного моря. Вона складається з листків коричневого та світло-коричневого кольору. Вона багата на полісахариди та мінеральні речовини. Особливо цінним є наявність у зостері заліза (73,0 мг%), селену (65—75 мг%), йоду (100—110 мг%). Зостера також багата на полісахарид пектин — зостерин. Зостерин має виражені антимікробні властивості, завдяки чому його використовують для лікування ран, опіків, хронічних неспецифічних гепатитів.

Із – за сірководня у морі значно скоротилася чисельність риб-хижаків і дельфінів. На жаль, це реальна жахлива катастрофа, яка загрожує Україні.

Вчені побоюються, що вже до кінця ХХІ століття Чорне море стане мертвим. У ньому не буде ні водоростей, ні риби, ні крабів, ні молюсків. Пляжі перетворяться на мертві зони, наповнені смородом. Птахи вимруть, прибережна рослинність загине, а люди тікатимуть якомога далі від згубних місць.

Хоча, існує думка і іншої групи вчених, що екологічна катастрофа не загрожує Україні. Цілком можливо, що концентрація сірководню на дні Чорного моря зростає, але відбувається це дуже повільно. І вже точно не становить ніякої небезпеки. А щоб унаслідок перенасичення сірководнем спричинилася екологічна катастрофа, або взагалі стався вибух, концентрація цієї речовини у воді має бути на порядок більше реальної. Тож сірководневого вибуху в Чорному морі можна не побоюватися

У «колірній гаммі» Чорного моря багато цікавого. У всьому іншому дивного і цікавого - взагалі не злічити...