Асканія-Нова – найвідоміший заповідник у Європі. Знаходиться на Херсонщині, в Україні. На початку 20 століття Асканія-Нова була єдиним центром культури в Приазовських степах. Сьогодні вона – останній залишок колись безкрайнього цілинного степу в Україні.Історія Асканії як приватного зоопарку родини німецьких колоністів Фальц-Фейнів почалась у 1880-х. Метою зоопарку було не просто створити колекцію тварин. Фридрих Фальц-Фейн прагнув навчитись розводити рідкісних тварин, щоб змогти відновити їх в природі, якщо вони вимруть, одомашнити диких тварин та змогти використовувати їх у господарстві, а також вивести нові породи свійських тварин, придатних до умов степу.Історія створення
З 1886 до 1917 року Асканія-Нова стала європейським центром туризму в степовій зоні. Відтоді й до цього часу в Україні не було більш популярного природного об’єкту. Революційні роки, селянські погроми й постійна зміна влади становили небачену загрозу Асканії. Та 1919 року природоохоронці домоглися видання Декрету про оголошення Асканії заповідником. Саме тому, 1919 рік є ювілейним, роком сторіччя Асканії як заповідника. Роки радянських репресій і Друга світова знищили всіх ентузіастів, хто лишався в Асканії. Про більшість з них тепер практично неможливо знайти будь-яку інформацію. Навіть друковані видання про Асканію вилучались і знищувались у 1930х. Лише 1995 року унікальний заповідник поновив свій статус.
Група науковців та волонтерів (загалом 86 чоловік) витратила понад два роки зусиль, щоб зібрати всі історичні публікації про Асканію, від найпершої 1845 року й до останніх статей 1945 року (після цього настає сучасний період публікації, який є загальнодоступними). Загальна кількість історичних публікацій, зібраних нами на цей час – понад 1000. Понад половина з них існує сьогодні в єдиному екземплярі в архівах та фондах стародруків наукових бібліотек. Ще третина матеріалів взагалі не зберіглась на території України. Більшість з них у наш час знаходиться в аварійному стані та не видається в бібліотеках, тож НЕ ДОСТУПНА ЧИТАЧАМ і вже ніколи не буде доступною.
Копитні тварини. Зараз коня Пржевальського можна побачити майже в кожному зоопарку. А в 1889-1904рр саме в Асканії-Новій вперше успішно оселилися чистокровні представники цієї породи. Африканська антилопа гну - найвідоміша африканська антилопа в світіАнтилопа-канна – найбільша антилопа в світі. Її батьківщина – африканський континент на південь від Сахари.
Двогорбий верблюд – найбільший серед верблюдів. Раніше двогорбий верблюд у великій кількості мешкав у Центральній Азії, але зараз їх популяція стрімко скорочується. У ватуссі ростуть величезні роги. За допомогою них вони охолоджуються в жарку погоду. Кров потрапляє в роги і охолоджується, а потім несе прохолоду в тіло тварини. У жарку пору дня африканський буйвол любить відпочивати в брудних болотах. Але як тільки сонце опускається за горизонт, до нього повертається бадьорість, і він йде пастися.
Коли американським бізонам загрожувало зникнення, Фрідріх Фальц-Фейн вирішив перевезти частину з них в заповідник. З тих пір ці величезні тварини мешкають в Асканії-Новій і регулярно нарощують популяцію. У 2002 році сайгак був визнаний твариною, яка знаходиться в «критичному стані» зникнення з планети. В Асканії-Новій живуть реінтродуційовані сайгаки. Тобто ті, які мешкали тут раніше, але потім з якихось причин зникли. Якщо домашній, то гаял. А якщо дикий, то гаур. Найбільший представник роду биків. Довжина його тіла досягає більше 3 метрів. Батьківщина – Пакистан. Гаури вважаються твариною під загрозою зникнення.
Дендропарк – оаза в степу. Поруч із зоопарком, який щораз то більше розростався, його власник згодом розбив дендрологічний парк. Зараз тут ростуть різноманітні і навіть дуже рідкісні дерева і кущі. Що більше – усі вони ростуть посеред степу! Особливістю цього парку є те, що він постійно мусить бути на штучному зрошуванні. Два тижні без води – і рослини загинуть. Для цього спеціально бурили артезіанські свердловини, з яких каналами надходить вода. У створеному серед степу дендрологічному парку, який є найбільшим у степовій зоні України, ростуть 73 види рослин, занесених в Червону книгу України. Також у заповідній зоні є рідкісні види, які непритаманні для євразійського континенту. Ковила, певні види тюльпанів та волошок, які двадцять років тому зникли в природі Євразії, в українському заповідному степу ростуть собі далі.