Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків (Андрій Чайковський. «За сестрою»)

Автор ресурсу. Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіБлагородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків

Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди. Щоб налаштувати себе на активну роботу, проведемо аутотренінг. Прошу повторювати за мною: Я – учень. Я – творча особистість. Я – думаю, аналізую. Я – не боюсь висловлювати свої думки. Помилившись, міркую далі. На помилках учаться. Шукаю істину. Я хочу багато знати та вміти. Аутотренінг

Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків. Тема уроку

Епіграф уроку: Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається. Народне прислів’я

Мета уроку: продовжити опрацьовувати зміст твору, зосереджуючи увагу на V, VІ розділах повісті; дослідити, як на прикладі козаків розкрива-ються кращі риси характеру українського народу-патріоту;розвивати творче та логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки;розвивати навички узагальнення та системати-зації інформації; виховувати почуття поваги до творчості А. Чайко-вського, шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність.

Розгадування кроссенсу. В Англії - Paul , в Італії - Paolo, в Іспанії - Pablo, у Польщі - Pawel,у Франції – Paul, в Україні - …Спас - Спасівка. Судак – родина Судаків. Козак – козацький рід. Знахідка під сідлом коня. Павло - Павлусь. Кінь, зброя – атрибути козака. Золото - червінціПолон – полонена Ганна та батько. Татарин – Мустафа-ага

«Коло думок»- Хто є представниками українського козацтва у творі? Родина Судаків, Семен Непорадний, Андрій Недоля, Остап Тріска, дід Панас.- Що їх об’єднує? Дружба, єдина мета, взаємодо-помога, розуміння одне одного.- Чому козаки намагаються досягти своєї мети, хоча це і досить складно?

• вірно служити народу, обороняти його від будь-якого ворога;«Історичний калейдоскоп»- За якими правилами живуть козаки? • бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім;• допомагати один одному;• стійко витримувати військові труднощі;• дотримуватися клятви.

Яким у творі зображений рід Судаків?

В Спасівці жив славний козацький рід Судаків. Вони славились тим, що не було між ними одного, який не бував би на Січі між низовим товариством. Із цього виходило, що було їх мало. Багато з них полягло в боях, багато пішло в неволю, а жіноцтво переходило до інших родів. Тому то ці Судаки, що остались живими, багатіли на ціле село і з того були в усіх у великій пошані.

Рідня Судаків у той час складалася з старого діда Андрія — яких 70 років, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни. Властиво, Петра тоді вже не було дома. Пішов на Запоріжжя. Другому синові Павлові було п'ятнадцять, а дочці Ганні тринадцять років. Поки діти були молодші, цілим господарством клопоталися Степан із жінкою. Дід Андрій пильнував пасіки, наглядав хати й дітей. Уважав за свій обов'язок привчити Павлуся до лицарського ремесла. Отже, вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею.

Розповідав дід Павлусеві про Запоріжжя, про козаків, їх звичаї та про походи й пригоди із свого життя. Діти слухали залюбки оповідань дідуся, а Павлусеві снилися відтак бої з татарвою, широкий степ, і він мріяв усе про те, коли то й він підросте та стане славним козаком. Павлусь і Ганна дуже любилися. Він її вчив потай діда тих усіх штук, яких навчився від дідуся, бо дідусь усе говорив, що це не жіноче, а козацьке діло.

Дід Андрій із Степаном стали зі списами в руках перед хатою, яка ще не зайнялася. За ними на призьбі сиділи налякані діти, притулившись одне до одного. Палажка поралась ще в хаті. Павлусеві приходило на гадку забрати Ганю, скочити в город та сховатися в бур'ян. Та йому здавалося, що за плечима тата й діда безпечніше. Дрижачи із страху, він голубив і заспокоював сестру.

Якийсь татарин розігнався до них, висунувся довгий спис, наче гадючий язик, і татарин злетів з коня. Перед ним лежало вже декілька татарських трупів... Та в цій хвилині, наче шуліка на курча, впав татарський аркан на голову Степана і повалив його на землю. Дід Андрій нахилився розмотати сина, та в тій хвилині татарська шабля розчерепила йому голову... Оборона пропала. Діти закричали в один голос і задеревіли.

Татари позлазили з коней і зв'язали Степана. Один вхопив налякану на смерть дівчину, її вчепився з усієї сили Павлусь. Татарин тягнув їх обох. Павлусь у розпуці схопив татарина зубами за руку і вкусив так, що татарин аж засичав з болю. Він пустив Ганю і вдарив з усієї сили Павлуся кулаком по голові. Павлусь втратив пам'ять і впав на землю. Ганя кинулась прожогом у хату. Другий татарин зловив її за довгу косу і почав тягнути до себе.

Тепер стала на порозі Палажка. В одній спідниці, простоволоса, виглядала страшно. Очі набігли кров'ю з лютости й розпуки. В руках держала сокиру. Заки татарин успів зв'язати Ганю, Палажка кинулась, мов ранена левиця, й розрубала йому голову. Відтак скочила перед дитину і, за-криваючи її своїм тілом, рубала сокирою на всі боки. Татари нерадо вбивали жінок. То була для них найкраща добича. Один зайшов з боку і вирвав їй сокиру з рук. Тоді Палажка стала оборонятися кулаками, мов довбнями, і зубами. Не могли її перемогти, бо коли бачила, як її Ганю взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала й била кулаками та розкидала татар, мов околоти.

Татарин добув ножа і штовхнув їй у груди. Кров жбухнула далеко, Палажка застогнала й повалилася мертва... В цій хвилині Павлусь розплющив очі й побачив трупа матері. Тепер вже нікому його боронити, і він поліз поза хату і сховався в бур'яни. Звідси міг бачити все, що тоді діялося.

Павлусь дивився на все наляканими очима… А хата займалася одна по одній. Було ясно, як удень..

Павлусь виліз із куща, підв'язав уздечку, заспокоїв коня, закинув поводи на шию і видряпався на сідло. Один вартовий татарин, що стояв за частоколом та вступився волам з дороги, побачив Павлуся. Хлопець був у білій свитині й відбивав від чорного сідла. Татарин доміркувався, що це хтось із бранців, і пустився доганяти. На щастя кінь у Павлуся був швидший, а ще й хлопець не затяжив йому стільки, що рослий татарин. Поганець зміркував, що бранець утече. Він взяв із-за плеча лук і почав стріляти. Павлусь почув, як стріли свистіли йому попри голову. Від цього кінь налякався і став гнати, мов вихор. Хлопець не міг досягти своїми ногами стремен, і вони били коня по ногах. Серед такої шаленої їзди міг він легко злетіти з коня, мов перце. Тому схилився і держався обіруч його гриви.

Як склалася подальша доля Судаків?

Семен Непорадний — так він звався — був кремезний козак літ тридцяти… Одягнений у широчезні червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка подерта й замащена, на грудях широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та сонцем опалені груди. Миючись, засукав рукави вгору поза лікті і показав жиласті руки, закінчені п'ястуками, мов довбеньки.

Непорадний уходив на Січі за неабиякого силача. Згинав залізні штаби, а коня підносив, мов барана. А мимо його лицарської справности його прозвали на Січі Непорадним за те, що в якійсь зустрічі не вмів собі з татарином дати ради, аж товариші його визволили. Та він цим не ображався. На Січі не питали нікого, як зветься; там зараз причіпали кожному ймення, з яким не розставався вже до смерти. Хоч би як козака негарно назвати, він цього не соромиться. Козаки говорили: «Не ймення тебе красить, а ти його краси». Найбільше чванився козак тим, коли на ділі показував, що він не є такий, яким його при перший нагоді прозвали...

Гра «Найуважніший» Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза 1. «…Стала оборонятися кулаками, мов добнями, і зубами. Не могли її подолати, бо коли побачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти». 2. «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». 3. «…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди».

Гра «Найуважніший» Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза4. «Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співами». 5. «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос… Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». 6. «…Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга».7. «Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, котрий прийшов сюди з першими поселенцями».

Гра «Найуважніший» 8. «…Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла».9. «В такім молодечім пориві зробив він не одно таке, за що хотіли його батьки покарати. Тоді він утікав або до діда в пасіку, або в тернину, звідки не вийшов би був нізащо в світі, хоч не раз був дуже голодний». 10. «…Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». 11. «Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч». 12. «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога».

Ідея:віра Павлуся у можливість віднайти свою сестру — визволити її з поневолення. Тема:зображення визволення окремих спасівчан від татарської неволі, зустріч батька (Степана) з синами.«За сестрою»V розділ. Основна думка:тільки мужня, наполеглива, сильна духом людина здатна на великі звершення; віра, надія, любов — ось ті критерії, яких дотримується головний герой твору.

Сюжет- Степан Судак розпутує мотузку на руках і за допомогою ножа допомагає багатьом спасівчанам. - Під час нападу козаків на татар бранці тікають до річки в очерет.- Зустріч Степана Судака з синами. - Козаки переслідують татар.- Павлусь всупереч застереженням батька і брата вирушає у небезпечну подорож, щоб визволити рідну сестру з неволі.

Діалог із текстом. Знайдіть у творі, як дідусь виховував Павлуся? «Дід привчав Павлуся до лицарського ремесла — їздити на коні, кидати спис та аркан, стріляти з лука, орудувати шаблею, розповідав про звичаї козаків та їхні пригоди. Павлусь багато дечого навчив і сестру Ганну, а та захищала брата перед батьками».«…Розмістили бранців за їх вартістю. Дівчат та малих дітей окремо, жінок та козаків теж окремо. Усіх стерегли пильно і не розв’язували їм руки. Гіршу частину здобичі вели на мотузках рядом з кіньми».

Діалог із текстом Яким чином Степан визволився з пут мотузки і допоміг іншим? «На його радість, вузол попускав щораз більше. …Вкінці почув свої руки вільними. Не встаючи із землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуз. Ніж пішов по руках…»

Діалог із текстом Прокоментуйте, з чим пов’язано те, що Павлусь вперше у своєму житті зарубав людину — полоненого татарина? «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру зарубали! Ось тобі, ось тобі!» «Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів».

Діалог із текстом. Яка доля очікувала Ганну в полоні? Що про це розмірковував Павлусь? «Він знав… що то значить татарська неволя, в яку попала Ганна. Кожна дитина на Україні знала, що поганці виробляють з бранцями, як їх продають, мов товар, на базарі. І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар, як її поганці оглядають та торгують, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись».

Діалог із текстом. Як наука діда Андрія допомогла Павлусю знайти вірний шлях до Криму? «Там і Крим лежить». «Ось це — Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь».

«Коло думок»• Яким ви уявляєте Павлуся-козака? Що про це зазначено у творі? «Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі»• Як можна охарактеризувати хлопця, який вирішив самостійно розшукувати свою сестру?• Якими навичками повинен володіти подорожуючий? Чи є вони у Павлуся?• Що приготував собі хлопець на вечерю, зупинившись вдруге?

► Робота в парах (випереджаюче завдання) Підготуйте коротенькі повідомлення про керманичів-гетьманів Запорозької Січі: І пара – Дмитро Байда-Вишневецький; Богдан-Зиновій Хмельницький; ІІ пара – Іван Виговський; Павло Моржковський Титеря; ІІІ пара – Іван Брюховецький; Михайло Ханенко; ІV пара – Дем’ян Многогрішний; Іван Самойлович; V пара – Іван Мазепа-Колядинський; Пилип Орлик; VІ пара – Іван Скоропадський; Кирило Розумовський. Домашнє завдання

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література:1. Українська література: підруч. для 7 кл. закл. загальн. середн. освіти: 2-ге видання, перероблене / Олександр Авраменко.-Київ: Грамота, 2020.-224 с.:іл.Інтернет-ресурси: URL:http://pidruchniki.com. URL:https://uk.wikipedia.org. URL:http://studopedia.org. URL:http://www.panoramio.com. URL:https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2008/fil_2008_1_2/2008-26-06/mykytiv.pdf. URL:https://naurok.com.ua/a-chaykovskiy-za-sestroyu-blagorodstvo-vidpovidalnist-muzhnist-virnist-zhitt-lyubstvo-zaporozkih-kozakiv-40381.html