Болота, їх типи і поширення

Про матеріал

Конспект уроку для учнів 8 класу з теми "Води суходолу і водні ресурси". Метою уроку є формування знань про природу України, уявлення про болота, їх географію, умови утворення і значення; показує взаємозв’язок компонентів природи; розвиває вміння вести полеміку; виховуває любов і дбайливе ставлення до природи.

Перегляд файлу

ТЕМА УРОКУ: БОЛОТА, ЇХ ТИПИ І ПОШИРЕННЯ.

МЕТА: формування знання про природу України, дати уявлення про болота, їх географію, умови утворення і значення; показати взаємозв’язок компонентів природи; розвивати вміння вести полеміку; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

СТРУКТУРА УРОКУ

Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Вивчення нового матеріалу.

Поняття про болото.
Типи боліт.
Дискусія «Осушення боліт».
Підбиття підсумків дискусії.

Закріплення нових знань і умінь учнів.
Підсумок уроку.
Домашнє завдання.

Організаційний момент.

Актуалізація опорних знань і вмінь.

Завдання 1. «Буквений каламбур»

Які річки, озера зашифровані в цих назвах?

*I Варіант*	*II Варіант*
Подрін – Дніпро	Дісрент – Дністер
Кросвол – Ворскла	Сенад – Десна
Арамас – Самара	Нугеліць – Інгулець
Гуляп – Ялпуг	Ресинів – Синевір
П’ятьрин – Прип’ять	Тпру – Прут
Всезіть - Світязь	Гакул - Кагул

Завдання 2.

Робота з німою картою.

Завдання 3.

*I Варіант*				*II Варіант*
Визначте похил річки Південний Буг, якщо її витік розташований на висоті 321 м над рівнем моря, гирло – на висоті 0 м, а її довжина 806 км.				Визначте похил річки Дністер, якщо її витік розташований на висоті 1000 м над рівнем моря, гирло – на висоті 0 м, а її довжина становить 1362 км.
А	40 см/км	В	21 см/км		А	73 см/км	В	18 см/км
Б	72 см/км	Г	54 см/км		Б	42 см/км	Г	50 см/км

Відповідь: А Відповідь: А

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Пам’ятаєте пісню Водяника з мультфільму «Небесний корабель» (фрагмент мультфільму на дошці) «Я Водяной, я Водяной, никто не водится со мной…», – голосом чудового актора Папанова скаржиться на життя цей персонаж. Не задоволений він і побутовими умовами, й сусідами – його оточують «одни пиявки да лягушки». Коротше кажучи, ну його в болото таке життя! Уявлення про болото як непривабливе, непотрібне й небезпечне місце склалося в людей давно.

У міфології багатьох культур болото асоціюється з поганим, згубним, нечистим місцем. З давніх пір людей лякало нічне світіння на болотах. Через характерне розташування вогників – на висоті людської руки – їх називають «свічками небіжчика». Вважається, що побачив їх – отримав попередження про швидку смерть, а несуть їх прибульці з того світу.

У Німеччині говорили, що вогники на болоті – це привиди тих, хто вкрав у сусідів землю – в покарання їх душі бродять по болотах у пошуках твердої землі. Фіни називали їх «льеккьо» і вірили, що це душі дітей, похованих в лісі. У Північній Європі вважали, що вогники на болоті – духи стародавніх воїнів, що охороняють скарби. За англійським повір’ям ці, так звані блукаючі вогні намагаються заманити людину в болото або в інше небезпечне місце. Цей елемент фольклору добре показаний у фільмі «Володар кілець», коли хоббіти йдуть по болотах.

Насправді, вогні на болотах це не фантазії і не вигадки дрімучих бабусь. У теплі темні ночі на болотах можна дійсно спостерігати блідо-блакитні, слабо мерехтливі вогники. Вони ніби танцюють в повітрі, виписуючи складну траєкторію. Це «горить» фосфоритний водень. Фосфорні сполуки, що входять до складу трупів тварин і людини, під дією води розкладаються з утворенням фосфористого водню. При невеликому шарі води в болоті газ, вийшовши на поверхню, запалюється , вступаючи в реакцію з киснем.

Вивчення нового матеріалу.

Інформація про болото. Походження боліт.

Слово «болото» має стародавнє балто - слов’янське походження. Цей корінь зустрічається в усіх стародавніх і сучасних балто - слов’янських мовах. Невипадково прабатьківщиною слов’ян вважається болотиста місцевість між білоруським Поліссям і Балтійським морем. Сама назва Балтика також є похідним від цього кореня. У слов’янських мовах з повноголоссям (російська, українська, білоруська та ін.) звучить у вигляді болото, в інших слов’янських та балтійських мовах, у тому числі в старослов’янській як «блат», «балто».

Болотом називають надмірно зволожені території суходолу,на яких сформувався шар торфу понад 30 см.

Болота утворюються в районах з вологим кліматом і гірськими породами, що неглибоко залягають і погано пропускають воду ( водотривкими).

Болота утворюються двома шляхами.

Шляхи виникнення боліт

Заболочування грунту Заростання водойм

У першому випадку заболочування відбувається внаслідок надмірного зволоження (коли опади переважають над випаровуванням при відсутності належного дренажу або під час затоплення території поверхневими водами річок, озер. Так утворюються болота на берегах річок.)

Другий шлях утворення боліт – заростання водойм. Спочатку на дні водойми відкладається мінеральний і органічний мул. Потім, у міру обміління водойми, рослини з плаваючими листками змінюються очеретом, хвощем. Їх рештки відкладаються на дні, водойма поступово міліє і перетворюється на болото.

Загальною ознакою всіх боліт є недостатня кількість кисню та надлишок вологи. В таких умовах відмерлі рослини повністю не розкладаються. З року в рік вони накопичуються і поступово перетворюються на торф, який являє собою одноманітну масу,що має коричневий або чорний колір. У торфі містяться цінні речовини. Тому його використовують, як органічне добриво, паливо, у медицині.

Завдання: Знайдіть і покажіть на карті України найбільші масиви боліт.

Відповідь: На північному заході Полісся болотяні масиви сягають великих розмірів. Цьому сприяють кілька чинників. Це незліченні річки і струмки, які повільно несуть до величезної низинної території свої води з навколишніх височин. Це й порівняно рясні дощі, що нечасто можуть проникнути далеко вглиб через водонепроникні породи. До того ж дає про себе знати й спадщина давнього льодовика – численні водойми, які тепер чергуються з болотами.

Типи боліт.

Болота розділяють на три основних типи.

Схема Типи боліт.

Верхові болота живляться лише за рахунок опадів. Ґрунтових вод в таких болотах або дуже мало, або ж вони розташовані занадто глибоко. Оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин , на верхових болотах розвиваються лише рослини, пристосовані до дуже бідного харчування. Головним чином – це мох сфагнум. Наростаючи щорічно, мох накопичує потужні, понад 6 метрів, товщі торфу. Наростання зазвичай швидше відбувається в центрі, тому верхові болота опуклі в центрі, у зв’язку з чим їх іноді називають опуклими, причому опуклість може досягати 10 метрів. Верхові болота важко прохідні, ґрунтові води в них відділені від рослинності потужним шаром торфу. Найбільше верхове болото в Україні знаходиться в Українських Карпатах – у зниженні на Полонинському хребті на висоті близько 1800 м. воно утворилося внаслідок заболочування низки невеликих озерець.

Низинні болота утворюються в низинах, де збираються ґрунтові води. Завдяки багатому мінеральному складу ґрунтових вод низинні болота мають рясну рослинність і, зазвичай, вкриті зеленими мохами, хвощем, високою густою осокою, очеретом, заростями верби, вільхи та берези. Низинні болота розташовані в заплавах річок, по берегах озер. Середина таких боліт розташована нижче окраїна або на одному з ними рівні. Найбільші низинні болота утворилися на Поліссі, в долині Дніпра та його приток, плавнях Дунаю. Щороку в повінь їх заливає водою й у місцях, де вона залишається впродовж літа, утворюються грузькі, непрохідні ділянки.

Перехідні болота мають добре виражені ознаки як низинного, так і верхового боліт. На перехідних болотах росте велика кількість сфагнума, можна зустріти журавлину та росичку.

Поступово низинні болота накопичують торф і через сотні років можуть перетворитися на верхові.

В Україні найбільш заболочена територія Полісся, в окремих районах вона перевищує 10%, у лісостепу заболоченість складає 1-5%, а в степовій частині України – не перевищує 1%.

У господарських цілях болота часто осушують, а отже, руйнують. Осушення відбувається під час меліорації земель.

Меліорація земель ( від лат. melioratio – поліпшення) – це комплекс організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на поліпшення земельних, рослинних, водних і кліматичних ресурсів.

Учні вашого класу отримали завдання з’ясувати «Чи потрібно осушувати болота на Україні?»

Зараз ми з вами вислухаємо їх думку.

4. Підбиття підсумків дискусії.

Болота забезпечують рівномірний стік рік, регулюють рівень ґрунтових вод, очищують воду. Досить багатий рослинний і тваринний світ боліт, тут виростає багато лікарських і медоносних рослин, до того ж болота – це багаті мисливські угіддя. У ході господарської діяльності людина осушує болота , це призводить до загибелі лісів і луків, зниженні рівня ґрунтових вод, обміління річок, може привести до зменшення родючості ґрунтів, збільшення наслідків паводків і, звичайно, до зникнення унікальної флори та фауни.

Однак здійснення планів меліорації дозволяє створити на місці боліт сільськогосподарські угіддя, тут сіють трави, вирощують овочі й зернові культури. Осушення боліт сприяє зменшенню кількості мошкари, кліщів та інших переносників хвороб, скороченню або знищенню території поширення кліщового енцефаліту.

Можна зробити висновок, що до осушення боліт треба підходити обережно, оскільки воно може призвести до непередбачених і небажаних наслідків. При господарському використанні боліт потрібно попередньо проводити спеціальні дослідження, щоб визначити припустимі межі втручання. Необхідно також розумно поєднувати використання боліт з їх охороною,для цього на території природних болотних масивів треба створювати заповідники і заказники.