Боротьба чорношкірого населення ПАР проти апартеїду

Боротьба чорношкірого населення ПАР проти апартеїду. Виконав студент Гуманітарно – економічного факультету4курсу, 4іс групи. Коваленко Олександр

Історія Апартеїду Апартеїд (apartheid на африкаанс – поділ) – політика обмеження в правах небілого населення Південної Африки, проведена в ПАР до 1994 року.

Повернемося в минуле

Історія апартеїду – чорні сторінки в історії Південної Африки. ПАР – єдина держава, в якій у другій половині двадцятого століття був узаконений расизм.

Обмеження прав чорних практикувалося в ПАР з часів появи там європейців. Саме слово “апартеїд” в сенсі “расова сегрегація” було вперше використано ще в 1917 році Яном Сматсом, що став згодом прем’єр-міністром Південно-Африканського Союзу. У 1948 році Національна партія, що представляє в першу чергу інтереси афріканеров, використовувала ідею апартеїду як програмну і перемогла на виборах (чорні південноафриканці права голосу не мали вже тоді).

Всі жителі Південної Африки були розділені по расової приналежності на білих, кольорових, чорних і індійців (азіатів). Для різних груп були встановлені різні права, природно найбільше їх було у білих. Було введено роздільне навчання і медична допомога, розділений транспорт, громадські та розважальна установи, церкви, заборонені змішані шлюби. Навіть лавочки і пляжі були “тільки для білих” і “для інших”.

Світове співтовариство рішуче засудило расистський режим ПАР, а ООН запровадила проти нього економічні, політичні та інші санкції. Боротьбу проти апартеїду вела чорношкіра більшість населення ПАР, одначе ця боротьба послаблялася міжплемінними протиріччями. У країні існували два ворогуючі політичні угруповання "чорних — Африканський національний конгрес (АНК) і зулуський рух "Інката". 

У 1961 р. АНК і компартія, яка також діяла в підпіллі, створили збройне формування "Спис нації", одначе діяльність його паралізували масові арешти, а лідера АНК Нельсона Манделу засудили до довічного ув'язнення. 

Внутрішньополітичний розвиток країни багато в чому визначала правляча з 1948 р. націоналістична партія. Вона була ініціатором проведення всіх расистських законів і впродовж десятиріч обстоювала режим апартеїду. 

Після приходу до влади Фредеріка де Клерка, лідера націоналістичної партії, який став 1989 р. президентом країни, розпочався поступовий демонтаж системи апартеїду. Було скасовано одіозні обмеження для чорного населення, анульовано закон про заборону змішаних шлюбів. Де Клерк і його прихильники виступали за активне залучення до економічного й політичного життя не бІлого населення. Було легалізовано всі опозиційні політичні партії, амністовано багатьох політичних в'язнів.

Людина, яка війшла в історію

У 1991 р. вийшов на свободу Нельсон Мандела.

У квітні 1994 р. в ПАР уперше відбулися вибори до парламенту без расової дискримінації. За підсумками виборів АНК, за якого проголосувало 62,55% виборців, здобув більшість місць у нижній палаті парламенту (національна асамблея), у верхній (сенат) і відповідно посади президента ПАР і першого виконавчого віце-президента (Табо Мбекі). Його представники очолили 18 із 27 міністерств. Президентом ПАР став Нельсон Мандела. 

Н. Мандела та його уряд твердо здійснювали політику національного примирення, в тому числі через збереження статус-кво в економічній системі та становища білого населення з одночасним ужиттям масштабних заходів для поліпшення соціально-економічних умов життя чорних африканців. У червні 1999 р. на чергових виборах переміг Табо Мбекі, який продовжив курс Нельсона Мандели.

Дякую за увагу !