Розробка уроку та презентація «Інтеграційні процеси в Європі наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть: здобутки та невдачі»

Про матеріал

Урок для 11 класу ( профільний рівень) «Інтеграційні процеси в Європі наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть: здобутки та невдачі». Всесвітня історія, 11 клас

Перегляд файлу

2.5 Урок: «Інтеграційні процеси в Європі наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть: здобутки та невдачі». Всесвітня історія, 11 клас

 

Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:

  • висловлювати судження щодо реалій процесу євроінтеграції;
  • розуміти переваги та недоліки євроінтеграції;
  • визначати своє ставлення до участі України в процесах інтеграції;
  • пояснювати сутність поняття «європейські цінності», наводити приклади;
  • визначати сильні і слабкі сторони європейських цінностей;
  • вдосконалити свої вміння аналізувати інформацію, робити висновки, висловлювати свої думки, слухати опонентів;
  • займати певну позицію зі спірного питання, підкріплювати її аргументами, відбивати контраргументи, дискутувати цивілізовано;

Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу

Форма : урок - конференція

 

І. Організаційний момент

ІІ. Виклик (Актуалізація опорних знань, мотивація)

Віртуальна подорож до « Картинної галереї»

Вчитель.Чи бували ви в картинній галереї? Пропоную переглянути колекцію картин ( Слайди 3 -10)

Що об’єднує побачені вами картинки? Яку назву ви дали б цій колекції картин? (Євроінтеграція,Євросоюз)

 

ІІ. Введення в тему. Осмислення

Питання для обговорення:

  • Об’єднана Європа: від античності до сьогодення;
  • Проблеми та перспективи входження України до ЄС;
  • Європейські цінності: сильні і слабкі сторони.

Вчитель. Які ж завдання, дивлячись на тему і план роботи ми маємо виконати на уроці? ( відповіді учнів)

Здійснимо екскурс у минуле, послухаємо розповіді наших експертів

( презентація випереджувальних завдань)

Орієнтовні доповіді учнів:

Експерт із Античності

Європа – настільки стародавнє слово, що простежити його походження складно. Назва могла походити від семітського „ереб” чи „іріб”, що означає „захід”. Ще одна версія: у стародавній Греції слово „еребос” означало темряву. Тобто сторона, де сідає сонце.

 Ідея створити єдину Європу зародилась ще в античну епоху. Культура тих часів є загальним спадком і надбанням усіх європейських народів.

Експерт із Середньовіччя

У Середньовіччі уявлення про єдину Європу було пов’язане з розповсюдженням християнства. Саме християнська церква виступає важливою об’єднуючою силою. Перші проекти Європейської єдності з’явилися ще в ХІ –

ХІІ століттях. У феодальній роздрібненій Європі лунали заклики до припинення війн, міжусобиць, до об’єднання держав і народів у єдиний „союз націй”.

Експерт із Новітнього часу

У другій половині ХІХ століття видатний письменник Віктор Гюго висунув ідею „Сполучених Штатів Європи”. Але політична і воєнна ситуація у Європі не давала можливості реалізувати ці ідеї. Після болісних випробувань Першої Світової війни розроблялися моделі об’єднання європейських країн під знаком миру, на принципах добровільності.

 У 1923 році виходить у світ книга „Пан-Європа” графа Р. Коуденхов–Калергі. У 1926 році у Відні відбувається „Пан’європейський конгрес”. Подальший розвиток подій у політичному житті Європи, Друга Світова війна не сприяли впровадженню в життя принципів європейської єдності. Але у 1946 році У. Черчіль знову нагадав про ідею „Сполучених Штатів Європи”. У цей час, після закінчення війни, між Європейськими державами виникають відносини співпраці у відбудові зруйнованої війною економіки, згодом – відносини співпраці у політиці та інших сферах.

В 1949 році на Європейському Конгресі в Гаазі постала Рада Європи. Вона об’єднала 40 держав і є окремою організацією. Її завдання – полегшення політичного співробітництва європейських країн. Діяльність Ради Європи зосереджується, у першу чергу, в трьох сферах: захист прав людини і демократії, проблеми культури, спорту і освіти та соціальні проблеми. Україна є членом Ради Європи.

9 травня 1950 року Роберт Шуман (Міністр закордонних справ Франції) запропонував створити Європейське співтовариство з вугілля та сталі (ЄСВіС). Засновниками цього об’єднання стали колишні супротивники у війні: Франція та Німеччина. Символічно, що сталь – сировина  війни – перетворилася на інструмент миру і співробітництва.

Експерт з ЄЕС

 У 1951 році за Паризькою угодою шість країн входили в це об’єднання: Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург. За Римськими угодами в 1957 році вони створили Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) та Євратом. До 1968 року були скасовані всі митні податки – було утворено „Спільний ринок”, у межах якого вільно пересуваються товари, послуги, капітали, люди.

У 1973 році три країни – Великобританія, Ірландія, Данія – приєдналися до Європейського Співтовариства. Це перше розширення ЄЕС від шести до дев’яти учасників. У 1981 році до Співтовариства приєдналася Греція. У 1986 році – Іспанія та Португалія.

У цей час ЄЕС почало відігравати суттєвішу роль на міжнародній арені. Європа стає одним з найпотужніших центрів світової економіки. Та й політичний вигляд Європи докорінно змінився. У 90-ті роки ХХ століття була зруйнована соціалістична система.У Західній Європі в цей час також відбувалися зміни.

Експерт з ЄС

7 лютого 1992 року в Маастрихті була підписана „Угода про Європейський Союз”. Її називають  „Маастрихтським договором”, який набув чинності 1 листопада 1993 року ЄЕС було перейменовано в Європейський Союз. Ця угода передбачала створення валютного союзу, введення європейського громадянства, нової спільної політики, заходи внутрішньої безпеки, охорону навколишнього середовища. У цей час у Європейський Союз входило 12 країн.

Європейський Союз відкривав нові перспективи розвитку, 1 січня 1995 року до ЄС приєднуються Австрія, Фінляндія та Швеція (на мультимедійній дошці карта Європейського Союзу). Тепер до Європейського Союзу входить 15 держав. 1 січня 2002 року введена в обіг нова європейська валюта – „євро”. Сьогодні євро є однією з провідних валют світу .У 2004 році Європейський Союз розширюється ще на 10 країн. Членами ЄС стали наші західні сусіди: Польша, Угорщина, Словаччина, а також Чехія, Словенія, Латвія, Литва, Естонія, Кіпр та Мальта. А у 2007 році приєдналися Румунія та Болгарія. Таким чином, Європейський Союз включає в себе 27 європейських держав.

Вчитель. Наші шановні „ експерти” розповіли нам про історію створення Європейського Союзу. Якщо у вас виникли питання, прошу поставити їх доповідачам, а вони дадуть вам вичерпні відповіді

Орієнтовні питання

1 питання: Які країни Західної Європи не вступили в Європейський Союз?

Орієнтовна відповідь

У Європі такими державами є Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія  та  Ісландія. У кожній з них були на це свої причини. Наприклад, Норвегіядвічі підписувала з ЄС договори про приєднання, але на Референдумі громадяни країни не підтримали це рішення, проголосували „проти”. Більшість громадян вважає, що існуючий  достатньо високий рівень життя  може погіршитися, бо Норвегія буде вносити в бюджет ЄС більше, ніж отримувати від нього. Швейцаріятрадиційно підтримує політику нейтралітету, знаходиться на особливому „захищеному” положенні у Європі. Громадяни цієї країни також проголосували „проти”. Ліхтенштейн – це маленька країна, яка має митне об’єднання зі  Швейцарією. Ісландія– має особливе географічне положення, підтримує тісні економічні та політичні відносини з ЄС, але питання приєднання поки не вирішується.

2 питання: Чому Україна не стала членом ЄС разом з країнами, що вступили в Європейський Союз  у 2004-2007 р. р?

Орієнтовна відповідь

Для вступу в ЄС країни – кандидати повинні відповідати основним критеріям, які були встановлені юридично. А також пройти шлях асоційованого членства в ЄС.

Європейський Союз встановив три основні критерії:

  • Перший – політичний критерій: країни–кандидати повинні мати стабільні інститути, що гарантують демократію, владу закону, права людини, повагу і захист меншин.
  • Другий – економічний критерій: країни–кандидати повинні мати дієздатну ринкову економіку та бути в змозі існувати в умовах тиску конкуренції та ринкових сил у межах Союзу.
  • Третій – здатність брати на себе зобов’язання членства в ЄС, у тому числі – відданість цілям політичного, економічного та валютного союзу.

Крім того, держава–кандидат проводить Національний Референдум: громадяни повинні проголосувати за вступ країни до ЄС. На сучасному етапі Україна ще не повністю відповідає критеріям ЄС. За попередніми опитуваннями, громадяни України ще не дуже добре обізнані в цьому питанні.

Вчитель. Свого часу Віктор Ющенко під час інавгурації зазначив: « Наш шлях у майбутнє – це шлях, яким іде Об’єднана Європа. Ми з її народами належимо до однієї цивілізації. Поділяємо одні цінності. Історія, економічні перспективи, інтереси людей дають чітку відповідь на запитання – де нам шукати свою долю. Наше місце – в Європейському Союзі. Наша мета – Україна в Об’єднаній Європі”.

Давайте послухаємо експерта, який займався проблемою Європейського вибору України

Експерт з євроінтеграції

Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон і, як безпосередні сусіди, будуть посилювати свою політичну та економічну співпрацю. 21 лютого 2005 року у Брюсселі було підписано План дій „ Україна – Європейський Союз”. Цей план, який було розроблено в рамках Європейської політики сусідства (ЄПС), спрямований на посилення відносин з Україною на основі спільних європейських цінностей. Україна та ЄС спільно працюватимуть з метою виконання „Плану дій”. Європейський Союз визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір.

Але до вступу у ЄС Україна повинна пройти певний шлях: досягти високого рівня розвитку економіки, продовжити демократизацію, мати відповідну законодавчу базу тощо. Найважливішим чинником вступу України в ЄС має стати свідома підтримка цього вступу широкими верствами населення.

Вчитель. Які ще питання виникли у присутніх до експертів?

3 питання: Що таке європейські цінності?

Орієнтовна відповідь

Європейський Союз зберігає та сприяє розвитку національних культур країн – учасниць та основних цінностей, таких як повага до людини, її індивідуальності, захист прав людини, відмова від насилля, захист навколишнього середовища, важливе місце сім’ї, право людини на освіту, охорону здоров’я, на роботу і гідну її оплату, свободу слова, право отримувати інформацію, відсутність цензури тощо.

Метод «Кластер» Слово для пошуку асоціацій – «європейські цінності».

Прогнозовані слова – асоціації:

  • людська гідність;
  • демократія ( рівність, мир, соціальна справедливість,безпека громадян, відкритість, відповідальність,плюралізм, толерантність, повага до чужої точки зору, визнання свободи совісті)
  • громадянська відповідальність людини (дотримання законів, протидія пасивності);
  • громадянська освіченість;
  • компетентність;
  • виховання поваги до прав людини;
  •  вміння знаходити компроміс;
  • мова;
  • увага до навколишнього середовища;
  • громадянськість (здатність приймати необхідні рішення та відповідати за них, жити й діяти в певному соціумі, зберігаючи власне самовизначення, зважаючи на власну громадянську позицію; вміння орієнтуватись у політичному, економічному, культурному та правовому контекстах. Громадянин європейського типуі готовий до сприйняття нового; здатний пристосовуватись до ситуації, змінювати напрямки діяльності, володіти декількома європейськими мовами, спілкуватись та взаємодіяти з іншими, поважаючи їх права, культуру, самобутність; вміє коректно розв'язувати конфлікти);
  • вільний ринок;

 

Метод «Займи позицію»

  1. Пропоную учням проблемне питання «Чи можна вважати ціннісні стандарти Європи взірцем?»
  2. Розміщую плакати «За», «Проти», « Це складне для мене питання»  у протилежних кінцях кімнати.
  3. Пропоную учням стати біля відповідного плакату, залежно від їхньої думки.
  4. Кілька учнів обґрунтовують свою позицію,називають найбільш переконливі аргументи.

Вчитель. "Vita еst via"… Так, дійсно, життя – це дорога. Вона дуже рідко буває гладенькою і рівною, найчастіше – життєва дорога звивиста і повна різноманітних розгалужень. Яку дорогу обрати в майбутньому? Як зробити правильний вибір?

Метод «Дебати»

  1. Формулюю бінарне питання «Що має робити Україна: якомога глибше інтегруватися до ЄС, чи  рухатися іншим, самостійний шляхом?»
  2. Учні обмірковують та обговорюють питання, при потребі, пишуть свою відповідь на аркуші паперу.
  3. Пропоную учням  розділитись. Ті, хто вважають, що правильною є одна відповідь. Вишиковуються біля однієї стіни класу; а ті,хто вважає, що правильна інша відповідь – уздовж стіни напроти
  4. Пояснюю учням основні правила дебатів (не проявляти жорстокість і некоректність стосовно одне одного, якщо учні чують аргумент, що змушує їх змінити свою думку, вони мають перейти на іншу сторону)
  5. Учні з кожної сторони 3-4 хвилини обговорюють свої відповіді, формулюють аргументи, що виражають їхню позицію
  6. Учні висловлюють свої аргументи та контраргументують.
  7. Підводимо підсумки: учні узагальнюють сказане у письмовій формі.

 

Орієнтовна аргументація учнів, підтримують інтеграцію України до ЄС:

1.Угода про асоціацію має посилити економічну інтеграцію, сприяти зоні вільної торгівлі (ЗВТ) і поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

2.Україна повинна привести свою економічну систему у відповідність до європейських норм, оскільки головними перешкодами торгівлі з ЄС є технічні бар’єри у торгівлі – це вимоги до безпечності та якості продукції її характеристик.

3.За угодою про асоціацію є сподівання отримати безвізовий режим.

4.Також передбачається створення міждержавних органів контролю, рішення будуть прийматися за згодою сторін.

5.Завдяки ЗВТ для українських експортерів відкриється внутрішній ринок з ЄС шляхом усунення митних зборів, інвестицій в українську економіку. В Україні це матиме особливо позитивний вплив на роздрібну та оптову торгівлю, а також на сектор комунікацій, вільний рух капіталів  сприятиме економічному зростанню, тому що зараз проблема відмінності технічних норм і стандартів ускладнює транс кордонну торгівлю.

6.Я хочу навести приклади: за підрахунками Єврокомісії, 750 млн. євро зможуть зекономити виробники завдяки скасуванню 98% мит, із тих, що є тепер, це означає, що експортери зможуть запропонувати свою продукцію європейцям дешевше ніж зараз. Натомість Україна ще матиме час щоб підготовитися до конкуренції з європейськими товарами на своєму ринку. Це матиме особливо важливе значення для аграрного та металургійного секторів України, які є традиційно найсильнішими і такими, що можуть збільшити експорт своєї продукції в країни ЄС.

7.Дорога до Європи відкриється лише тим виробникам, які виготовляють продукцію європейської якості. Деякі вже модернізували виробництво, збудували лабораторії, отримали сертифікацію в ЄС ( продукція фабрики Рошен, українські вина, курятина ). Решті – хочеш, не хочеш – доведеться робити те саме, інакше рано чи пізно, якісніші продукти витіснять їх навіть з українського ринку. Європейський сертифікат якості дає право продавати продукт де завгодно без додаткових перевірок.

8.Головною перевагою вільної торгівлі з Європою є навіть не скасування митних бар’єрів, а відсутність політичного чинника. Європейцям жодного разу не спало на думку заборонити ввезення будь – якого українського товару заради політичного тиску, це не характерно для європейського бізнесу.

9.Основними статтями українського експорту товарів до країн ЄС є чорні метали та руди ­- біля 40% , енергетичні матеріали – 10,5%, деревина та вироби з неї – 4,4%, одяг текстильний – 3,9%, вироби з чорних металів – 3,9%. Регіон ЄС є дуже важливим для нарощування українського співробітництва, адже він об’єднує високорозвинені країни світу, що спроможні купувати товари і послуги українського виробництва за світовими цінами. Окрім того, торгівля з ЄС займає 15 % частку від загального обсягу товарообігу України з країнами світу.

Орієнтовна аргументація учнів, які виступають проти української Євроінтеграції

1.За оцінками аналітиків в результаті підписання договору про асоціацію та ЗВТ замість зростання інвестицій продовжується масове закриття українських підприємств і збільшення імпорту товарів з ЄС, що остаточно підірве слабку економіку України. Зниження доходів до бюджету може становити 10 – 15%.

2.Українські товари можуть виявитись не конкуренто спроможними, а вихід українських товарів на ринки ЄС буде жорстко обмежений квотами та європейськими нормами торгівлі і виробництва, які сьогодні на Україні не дотримуються.

3. На відміну від інших країн Східної Європи, Україні ЄС відмовився списати зовнішні борги в рамках процесу євроінтеграції. Також існують ризики відсутності  серйозних інвестицій з боку ЄС.

 

ІІІ. Генералізація. Рефлексія

Підводячи підсумки хочу згадати слова видатного французького письменника Віктора Гюго: „Прийде день, коли всі нації цього континенту, зберігши свої характерні риси і славну індивідуальність, зіллються в Союзі вищого порядку та створять Європейське братство. ”Сподіваюсь, що знання, які ви сьогодні отримали, допоможуть вам краще розуміти сьогодення і зробити в майбутньому свідомий вибір.

Метод « Незакінчене речення». Пропоную учням підсумковірефлективні формули: « Для мене сьогодні важливим було…», « Сьогодні я навчився…», « Мені хотілося надалі навчитись…» ( учні висловлюють свої думки)

Підсумки.Оголошення домашнього завдання

Опрацювативідповіднийпараграф підручника, повторити матеріал теми«Країни Західної Європи в 1945 — на початку XXI ст. »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
1 липня 2018
Переглядів
6497
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку