Урок "Італія після Другої світової війни"

Про матеріал

Мета: охарактеризувати процес розвитку Італії у повоєнні роки. Розкрити основні тенденції економічного, політичного, соціального розвитку. Показати основні проблеми, що стояли перед країною, і шляхи їх подолання. Навчити використовувати набуті знання для аналізу конкретно-історичного матеріалу. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, критично мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами, висловлювати власні судження. Виховувати в учнів зацікавленість історією.

Перегляд файлу

Тема: Італія після Другої світової війни

Мета: охарактеризувати процес розвитку Італії у повоєнні роки. Розкрити основні тенденції економічного, політичного, соціального розвитку. Показати основні проблеми, що стояли перед країною, і шляхи їх подолання. Навчити використовувати набуті знання для аналізу конкретно-історичного матеріалу. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, критично мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами, висловлювати власні судження. Виховувати в учнів зацікавленість історією.

Тип уроку: комбінований.

Методи: бесіда, розповідь, робота з підручником та додатковою літературою, картою; інтерактивні ( робота в групах).

Обладнання: підручник Т.В. Ладиченко «Всесвітня історія», презентація, картки, картосхеми в підручнику.

Основні поняття і терміни: «економічне диво», мафія, терор, Червоні бригади, корупція, операція «Чисті руки».

Основні дати:

8 червня 1946 р.- проголошення республіки

1946-1996-період існування Першої республіки

1 січня 1948 р.- прийняття конституції

1949 р.- вступ до НАТО

1957 р.- вступ до ЄЕС

Листопад 1969 р.- загальний страйк

1978 р.- убивство Альдо Моро

1986 р.- найбільший судовий процес над мафією

1992 р.- початок операції «Чисті руки»

1993 р.- референдум щодо виборчої системи.

 Пiсля цього уроку учень/учениця  зможуть:

- Показувати на карті територію провідних європейських держав

-Визначати сутність  італійського “економічного дива”

 -Аналізувати  внутрішню та зовнішню політику Iталii наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. Інтеграційні процеси в Iталii та участі в них України

 -Характеризувати  діяльность одного з провідних західноєвропейських політиків - С.Берлусконі.

 -Тлумачити  та  застосовути  поняття і терміни:

план Маршалла, економічне диво, соціальне ринкове господарство,  мафія, радикалізм, ЄC.

Структура уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV.Вивчення нового матеріалу.

1.Повалення монархії. Прийняття конституції 1947 р.

2.Альчіде де Гаспері. Італійське «економічне диво».

3.Політичний розвиток Італії в 1970 р.- на початку 21 століття.

4.Сучаснi політичні i економiчнi змiни в Iталii.

5.Украiна i Iталiя.

V. Закріплення нових знань учнів.

VІ. Підсумки уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

 -Слайд 1. Добрий день, мої любі учні! Я  рада вітати вас на уроці історії. Посміхніться один одному, налаштуйтеся на плідну працю.

Настанова учителя на роботу.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Яку тему вивчаємо? Які країни вже встигли вивчити?

 Назвіть спільне і відмінне в повоєнному розвитку країн Західної Європи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми продовжуємо розглядати розвиток країн Західної Європи після Другої світової війни. І у нас з вами залишилася ще одна країна, яку ми не розглянули. Погляньте на ці фото і здогадайтеся що це за країна. Слайд 2-9. Що це за країна? Так це Італія. 

Слайд 10.Отже, тема нашого уроку «Італія після Другої світової війни». Завдання  уроку: слайд 11: охарактеризувати соціально – економічний та політичний  розвиток Італії у ІІ половині ХХ – на початку ХХІ століття;Визначити сутність італійського «економічного дива», вчитися встановлювати причино – наслідкові зв’язки, роботи висновки та узагальнення;Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами, висловлювати власні судження. Працювати будемо за таким планом:////

План уроку.

1.Повалення монархії. Прийняття конституції 1947 р.

2.Альчіде де Гаспері. Італійське «економічне диво».

3.Політичний розвиток Італії в 1970 р.- на початку 21 століття.

4.Сучаснi політичні i економiчнi змiни в Iталii.

5.Украiна i Iталiя.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Повалення монархії. Прийняття конституції 1947 р.

Італія була однією з ініціатором Другої світової війни, але вона вийшла з неї інакше, ніж Німеччина.  Як це сталося?

Учнi.слайд 12. Ще в 1943 р. Б. Муссоліні було скинуто, а новий уряд оголосив війну Німеччині. У відповідь на це Німеччина окупувала північну частину країни і відновила владу Б.Муссоліні. Це викликало розгортання масового руху Опору, у якому брали участь майже 500 тис. італійців. Партизанам вдалося звільнити значну частину території Італії, захопити в полон і стратити Б.Муссоліні.

Вчитель. Слайд 13. До кінця 1947 р. Італія перебувала під окупацією англо-американськими військами та під політичним контролем союзників. Втрати Італії у Другій світовій війні склали: 450 тис. населення, у порівнянні з довоєнним рівнем удвічі скоротилося промислове виробництво, на дві третини сільське господарство. У країні панувала інфляція і «чорний ринок», 2 млн населення не мали роботи. Проте однією із головних проблем післявоєнної Італії була доля монархії. 

Вчитель. Слайд 14. У політичному житті Італії провідну роль відігравали сили, які очолювали антифашистську боротьбу (комуністи, ліберали. Республіканці), в 1946 р. вони підписали пакт про єдність дій. Найавторитетнішою партією стала Християнсько-деморкатична партія (ХДП), яка була створена в 1944 р. ////Лідер ХДП  Альчіде де Гаспері в 1945 р. очолив уряд. 2 червня проведено референдум, а 18 червня 1946 р. Італія була проголошена республікою. В 1947 р. було прийнято конституцію, яка набрала чинності з 1 січня 1948 р. Слайд 15.

Відповідно до конституції Італія проголошувалась демократичною парламентською республікою. Вперше в історії країни було введено загальне виборче право. Королівській сім’ї заборонялось повертатися в Італію. Вищим органом влади проголошувався двопалатний парламент, який обирав президента — главу держави. Президент республіки обирається на спільному засіданні обох палат терміном на 7 років. Його повноваження обмежені, фактично виконавча влада належить Раді міністрів. Запроваджувався суд присяжних і принцип повної незалежності судової влади.

Запитання на закріплення.
1.      Назвіть політичні сили Італії, що відігравали провідну роль після Другої світової війни.
2.      Коли в Італії було повалено монархію?
3.      За конституцією 1947 р. Італія ставала парламентською чи президентською республікою?

Слайд 16. 2 червня італійці згадують важливі події, що відбулися у 1946 році і відзначають День Республіки. Зазвичай у День Республіки у великих містах відбуваються військові паради. У небі над центром Риму пролітають новітні винищувачі «Єврофайтер», розпорошуючи в повітрі кольори національного прапора Італії. Слайд 17 символи Італії.

2.Альчідо де Гаспері. Італійське «економічне диво».

 Перші парламентські вибори на основі нової Конституції дали впевнену перемогу ХДП, яка сформувала уряд на чолі з Альчідо де Гаспері. Він знаходився при владі в Італії до 1953р. Слайд 18.

    Повідомлення учня про Альчідо де Гаспері.

Слайд 19. Гаспері не мислив  Італію  поза  європейським  співтовариством.  У   1949  р.
однією  з  перших  вона  стала  членом  НАТО   єдиною  з  колишніх
фашистських  країн,  якій  було  виявлено  таку  честь  (ФРН  прийняли в НАТО   1955  р.).   Слайд 20. У   1957  р.  Італія  стала  однією  із  співзасновниць  ЄЕС.

Вчитель. Слайд 21. Політика де Гаспері призвела до того, що в 50–60-ті рр. — Італія посіла перше місце в Європі та друге місце у світі після Японії за темпами економічного зростання. Це явище дістало назву італійського «економічного дива».

Робота в групах. слайд 22.

 Опрацювати підручник (параграф 14, ст.. 101) і роздавальний матеріал, з’ясувати передумови італійського економічного дива (1 група), зміст дива (2 група) та результати економічного розвитку Італії (3 група).

Музикальна хвилинка.

Передумови «Італійського

економічного дива» 

            Зміст

////Дешева робоча сила.

Масова закупівля патентів і ліцен-

зій, структурна перебудова економіки.

«План Маршалла», іноземні інвестиції.

Зменшення військових витрат.

Вступ до ЄЕС

/////Державна підтримка корпорацій, створення держсектору до 40%.

Пільги дрібному і середньому бізнесу.

Орієнтація на експорт.

Розвиток туризму

Результати:

////Зростання промислового виробництва втричі 1950 – 1963 рр.

Перетворення на високорозвинену індустріальну державу.

Збереження диспропорції у розвитку півдня і півночі.

Італія перетворилася на високорозвинену в промисловому відношенні країну, яка мала найширшу в Європі систему соціального забезпечення. 

Слайд 23. Символом італійського економічного дива став автомобіль «Фіат».

 

3.Політичний розвиток Італії в 1970 р.- на початку 21 століття.

Вчитель.  Слайд 24. В умовах боротьби за соціальні права зростав авторитет лівих партій, а християнські демократи втрачали свою популярність. У період 1963-1976 pp. ХДП вступила в коаліцію з ІСП. Лівоцентристський уряд, очолюваний Альдо Моро, посилив втручання держави в економічне життя суспільства, прийняв п’ятирічну економічну програму, націоналізував електротехнічну промисловість. Запроваджувався 40-годинний робочий тиждень, розширювалися права профспілок на підприємствах. Прийняті закони передбачали захист орендарів землі та обмеження спекуляцій у житловому будівництві.

Слайд 25. Наприкінці 60-х років Італія, як і інші країни Заходу, була охоплена масовим молодіжним рухом, підтриманим робітниками. У листопаді 1969 р. відбувся загальний страйк, в якому взяли участь 20 млн осіб. Майже всі вимоги страйкарів було виконано.

Слайд 26. Економічна криза 1974-1975 pp. загострила проблеми в Італії: зростала популярність комуністів; ////на виборах 1976 р. /////ІКП набрала ////34,4% голосів (227 місць у парламенті з 630); лідери ////ХДП відмовились допустити комуністів в уряд. Це призвело до кризи в суспільстві та розколу ХДП. /////

Частина ХДП на чолі з Альдо Моро стала на шлях укладення угоди з ІКП.

Слайд 27. Перспектива стабільності в країні не влаштовувала лідерів “Червоних бригад” — ультралівої терористичної організації. Слайд 28. Списати визначення «Червоні бригади». Слайд 29. В 1978р. Альдо Моро було викрадено, а згодом його труп знайдено в машині в центрі Рима. В таких умовах ХДП, не бажаючи співпрацювати з ІКП і втративши підтримку з боку ІСП, створила багатопартійну коаліцію. У 80-х роках при владі перебували вже п’ятипартійні уряди.

Слайд 30. Політична нестабільність сприяла розвитку тероризму як з боку неофашистів, так і з боку ультралівих організацій. Найбільш "кривавим" був 1980 рік, коли кожні два дні відбувалося вбивство. 2 серпня 1980 р. у м. Болонья на залізничному вокзалі внаслідок терористичного акту вибухнула бомба, загинуло 84 чоловіки і біля 200 поранено. Слайд 31.  У травні 1982 р. скоєно замах на главу католицької церкви Папу Іоанна Павла II.. В країні процвітала мафія. За рівнем корупції Італія не мала собі рівних у Західній Європі.

Слайд 32. В Італії мафія, злившись з корумпованими елементами, стала винятково могутньою, небезпечною силою.

Повідомлення учня про мафію..

////Сьогодні м а ф і я — специфічна система соціальних відносин, яка виявляється у стійкому існуванні й широкому розгалуженні таємної структури, що вдається до методів економічного примусу, насильства, терору та вбивств, тобто радикальних методів. 

Назвіть факти, що свідчать про зростання політичної нестабільності в країні у 70–80-ті роки.
 

4.Сучаснi політичні i економiчнi змiни в Iталii.

Початок 90-х років ознаменувався в Італії серією великих політичних скандалів, що значною мірою паралізували діяльність вищих органів влади. Причина полягала в посиленні корумпованості урядових і парламентських структур, їхніх зв'язків з мафіозними об'єднаннями. 

Слайд 33. У лютому 1992р. в Італії розгорнулася широкомасштабна кампанія «Чисті руки», спрямована проти мафіозних структур. У ході цієї операції було виявлено численні факти корупції у вищих ешелонах влади і серед керівництва політичних партій. Під слідством опинилося майже 2 тис. осіб. Майже всі традиційні політичні партії були дискредитовані. Записати визначення.

Слайд 34. Італія постала перед необхідністю проведення глибоких реформ. У 1993 р. на референдумі італійці висловилися за ліквідацію пропорційної системи виборів. Це стало початком реформування італійського політичного життя. Декретом президента Оскара Луїджі Скальфаро від 16 січня 1994 р. парламент було розпушено. Розпуск парламенту XI скликання фактично означав кінець італійської Першої республіки, яка проіснувала майже півсторіччя. Слайд 35. У 1994р. відбулися вибори на новій основі, які засвідчили нову розстановку сил у країні. Перемогу отримали нові партії, які об’єдналися в блок «Полюс свободи»: «Уперед, Італіє», «Ліга Півночі», «Національний альянс». Уряд очолив Сільвіо Берлусконі. Проте перемога правих була не тривалою, і він подає у відставку.

Слайд 36.  У 1996 р. відбулися вибори. Головна боротьба розгорнулась між блоками лівих і правих партій. Зрештою, перемогли ліві, які знаходились при владі до 2000 р. Вони зуміли погасити інфляцію, прийняли нові соціальні закони, сприяли подальшій європейській інтеграції. Уряд очолив колишній християнський демократ Романо Проді.

Слайд 37.  У квітні 2000 р. На парламентській арені знову з’являється Берлусконі. Він здобув перемогу на виборах як лідер правого блоку «Дім свободи». Повідомлення учня про С.Берлусконі.

Прем’єр-міністром з 2011 року є

Слайд 38. ////Маріо Монті (італ. Mario Мonti; 19 березня 1943, Варезе, Ломбардія, Італія) — італійський державний і політичний діяч, безпартійний. Економіст. Довічний сенатор. Голова Ради Міністрів Італії з 12 листопада 2011 по24 квітня 2013.

/////Енріко Летта (італ. Enrico Letta; * 20 серпня 1966, Піза, Тоскана, Італія) — італійський політик, заступник секретаря Демократичної партії. 83-й Голова Ради Міністрів Італії з 24 квітня 2013 року до 14 лютого 2014 року.

////Маттео Ренці (італ. Matteo Renzi; * 11 січня 1975, Флоренція) — італійський політик, прем'єр-міністр Італії від 22 лютого 2014 року. Матео Ренці стояв на боці "Великої сімки", коли лідери країн-учасниць погрожували Росії жорсткішими санкціями за дестабілізацію Сходу Україні а також за підтримання територіальної цілісності України.. це свідчить про те, що італьянська  спільнота підтримує Україну в її боротьбі.

5.Украiна i Iталiя.

 Як складалися відносини України і Італії?

Слайд 39. Повідомлення учня «Україна і Італія».

 

V. Закріплення опорних знань і вмінь учнів.

1. Що ви знали з цієї теми?

2. Що нового дізналися?

3. Що вас найбільше зацікавило?

4. Про що ви б хотіли дізнатися більше?

VІ. Підсумок уроку.

Слайд 40. отже, У другій половині ХХ ст. Італія пройшла складний шлях подолання фашистського минулого. Завдяки наполегливості політичної еліти Італія стала однією з провідних країн Західної Європи, членом «великої сімки». У 1950 – 1960-ті рр. у розвитку економіки країни спостерігалося стрімке піднесення так зване італійське економічне диво.  Найбільш складною проблемою для країни була корупція – вагомий чинник політичного життя, що сприяла процвітанню організованої злочинності (мафії). 1990-ті рр. стали періодом розгортання широкомасштабної боротьби з корупцією. Відбулися кардинальні зміни і в політичному житті країни, що дало підстави вважати, що в Італії встановилася Друга республіка (початок 1990-х рр.).

VІІ. Домашнє завдання. Слайд 41.

  1. Опрацювати параграф 14.
  2. Вивчити нові поняття та дати.
  3. Виконати письмово завдання на ст.. 106.
  4. Підготуватися до уроку тематичного оцінювання. Повторити параграфи  10-14.

Релаксацiя: А зараз подивимось ролик, який був  підготовлений до видатної  дати в iсторii Iталii, до якої? (в 1970р.,   до 100-рiччя об’єднання Iталii).- 4 хв.

 

 

 

 

 

Додаток.

 

Роздавальний матеріал


Італійське «економічне  диво»
У  50—60-ті  рр.  ХХ  ст.  Італія  пережила  період  бурхливого розвитку  економіки.  За  темпами  зростання  вона  поступалась
лише  ФРН.  Завдяки  економічному  зростанню,  Італія  розрахува-лась  із  боргами  і  стабілізувала  грошову  одиницю  ліру.  Зріс  жит -тєвий  рівень  італійців,  сформувалась  держава  процвітання.
У  1950—1951   pp.  було  досягнуто  довоєнного  рівня  у   вироб -ництві.  Наступні  десять  років  середній  приріст  у  промисловості
дорівнював  10  %.  А  в  цілому  за  цей  час  виробництво  виросло
у   два  рази.  Три  чверті  промислового  виробництва  становила
продукція  машинобудування,  автомобілебудування,  хімії  тощо.
Італія  з   аграрної  країни  перетворилася  на  індустріально-аграрну
передову  державу.  Швидкому  економічному  розвиткові    іта-лійському  «економічному  диву»   сприяли  такі  чинники:
   аграрна  реформа,  яка  активізувала  попит  на  машини,  буд -матеріали  тощо  для  сільських  фермерів,  що  зумовило  роз-ширення  внутрішнього  ринку;
   рішуче звільнення промисловості від непродуктивних затрат
завдяки  ліквідації  корпоративної  системи  та  автаркії;
   оновлення  основного  капіталу  та  кредити  згідно  з   планом
Маршалла;
   структурні  зміни  в   економіці,  спрямовані  на  створення
нових  прогресивних  галузей:  електротехніки,  нафтохімії,
автомобільної  промисловості;
   раціональне  використання  патентів  та  ліцензій;
   вступ  Італії  до  «Спільного  ринку»,  що  сприяло  створенню
кон’юнктури  для  низки  галузей  промисловості  та  сільсько -го  господарства;
   дешевизна  робочої  сили   пошуках  роботи  та  заробітків
у  1946—1966   pp.  країну  залишило  6  млн  осіб);
   низький  рівень  військових  витрат,  оскільки  армія  зна -чною  мірою  утримувалася  за  рахунок  коштів,  що  надхо-дили  зі   США.
Слід  також  мати  на  увазі,  що  державне  втручання  у  при -ватний  сектор  мало  економічний  характер  і   було  спрямоване  на
підтримку  всіх  галузей  господарства.
Післявоєнні  економічні  труднощі  зумовили  швидке  впро-вадження  системи  державно-монополістичного  капіталізму,  яка
в   Італії,  зокрема,  проявилася  також  в   існуванні  гігантських
державних  об’єднань,  таких  як  ІРІ  (Інститут  промислової  ре-конструкції)  та  ЕНІ  (Національне  управління  рідкого  палива).
В  умовах  Італії,  де  існував  дух  економічної  корпоративності,
а  проблема  палива  й  багатьох  видів  сировини  тісно  пов’язана
з  імпортом,  наявність  значної  державної  власності  була  певною
мірою  виправданою.  У  цьому  плані  монополізм  ІРІ  та  ЕНІ  (на
підприємствах,  які  ними  контролювалися,  видобувалося  і  вироб-лялося  80   %  залізної  руди,  90  %  чавуну,  70  %  сталі,  25  %  про-дукції  машинобудування,  75  %  природного  газу,  100  %  штучно-го  каучуку)  не  можна  оцінити  однозначно.  Проблемою  для  Італії,
з  іншого  боку,  стало  те,  що  продукція  італійських  державних
підприємств  була  неконкурентоспроможною  на  західних  ринках
і  збувалася, як правило, у   соціалістичних країнах Східної Європи.
Наслідки  «економічного  дива»  в   цілому  для  Італії  були  по-зитивними.  Щорічне  зростання  виробництва  від  1951  до  1974   р.
у  середньому  становило  7,5   %,  а  в  приватних  компаніях    ще
вище.  Прибуток  останніх  у  середньому  щорічно  зростав  на  30   %.
Однак  «економічне  диво»  не  ліквідувало  та  й  не  могло  ліквідува-ти  всі  проблеми  італійського  суспільства.  Зарплата  працюючого
в  Італії,  попри  її  певне  зростання,  усе  ж   залишилася  дещо  ниж-чою,  ніж  в  інших  високорозвинених  країнах  Європи.  Кількість
безробітних  ніколи  не  опускалася  нижче  ніж  1  млн  осіб.  Розроб-лений  у   1956  р.  «план  Ваноні»  так  і   не  привів  до  цілковитої  інте -грації  економіки  Півдня  в   загальну  економічну  систему.  Значні
диспропорції  між  Північчю  і  Півднем  продовжували  зберігатися.
Відмінності  мали  місце  не  тільки  в  рівні  економічного  розви -тку,  а   й  у  психології  людей.  Якщо  на  Півночі  працювали  в  поті
чола,  то  на  Півдні  багато  хто  прагнув  жити  на  нетрудові  доходи.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

Відкритий урок з всесвітньої історії  (11 клас) на тему :

«Італія після Другої світової війни»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Вчитель історії

Пологівського колегіуму №1

Цвяткова Оксана Василівна

 

 

 

 

doc
Додано
27 червня 2018
Переглядів
1229
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку