Останні Галицько-Волинські князі

Тема уроку: Останні Галицько-Волинські князі

Мета уроку: охарактеризувати основні напрямки діяльності нащадків Данила Галицького та причини занепаду Галицько-Волинської держави

Очікувані результати

 Після цього уроку  учні зможуть:

•           називати останніх галицько-волинських князів – наступників Данила Галицького;
•           вміти показувати на карті історичні об’єкти та території приєднані до князівства за правління Даниловичів;
•           розповідати про причини і наслідки заходів, до яких вдавалися Даниловичі, щоб утримати могутність Галицько-Волинської держави

Обладнання: Смолій В.А, Історія України: Підручник для 7 класу. загальноосвіт.  навч. закл/ В.А. Смолій, В.С.Степанков – К.: Генеза, 2007.– 224с.: іл.; Слабошпицький М. «З голосу нашої Кліо» –К.: Довіра, 1993; посібник «Експрес-контроль».- К.: Ранок, 2011; О. Олесь. «Княжа Україна» - К.: Веселка, 1991; Літопис Руський /переклад з давньорус. Л. Махновця. – К.: Дніпро, 1989;

Карта « Галицько-Волинське князівство в XІІ – XІV ст.»; відеоролики з телефільмів «Невідома Україна», «Обличчя української історії»; аудіозаписи на підставі різних історичних джерел.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу, формування знань, вмінь та навичок

Хід   уроку

Робота з документом

 «По смерті батька Лев правив виділеними йому землями і жив у Галичі. Якось він сказав братам — Мстиславові та Шварну…: «Львів мені миліший, перенесу столицю з Галича до Львова». І молоде місто, засноване його батьком, стало рости та розбудовуватися. Багато гарних і величних споруд з’явилося тоді в ньому. І татари не перечили цьому — Лев умів підтримувати з ними мирні стосунки… На вулицях Львова вже чути було і німецьку, й польську, й угорську мови. А потім залунала й вірменська — з дозволу Лева тут оселилася ціла вірменська колонія. Збереглася про те спеціальна княжа грамота, у якій Лев давав притулок людям з Кавказу, чия батьківщина переживала… трагічні часи… Львів став їм другою батьківщиною… Місто Лева швидко стало знаним на всю Європу. Це була столиця все ще сильної держави і важливий культурний центр. Князь спробував розширити свої володіння, здійснив похід на Польщу, щоб приєднати собі й краківські землі. Однак похід той був невдалий, Лев повернувся додому ні з чим. Тепер він більше дбав про мир та спокій у своїй державі, де процвітали всякі ремесла й науки, виростали церкви й монастирі — свідчення заможності краю.

(Уривок із твору М. Слабошпицького «З голосу нашої Кліо» про перебування Льва Даниловича у Львові)

• Завдяки чому місто Львів стало процвітати та стало знаним у всій Європі?
• Дайте власну оцінку діяльності князя Льва Даниловича у Львові.

Проблемне завдання

Чи погоджуєтеся ви з істориком І. Крип’якевичем, який давав таку оцінку князю Льву Даниловичу: «Лев був талановитим володарем, з незвичайною енергією проводив свої плани, намагався скупчити в своїх руках якнайбільшу територію і вести провід над іншими членами свого роду».

• Спираючись на свої знання доведіть або спростуйте наведене твердження.

• Використовуючи уривок з поеми Олександра Олеся та матеріал підручника,

   проаналізуйте політику короля Юрія І. Дайте її власну оцінку.

• Що ви дізналися з наведеного уривка про наступників Юрія І та їх долю?
• Чи згодні ви з твердженням літописця, який зазначає, що за правління Юрія І

   Львовича «Руська земля тішилася спокоєм і славилася своїм багатством»? 

   Свою відповідь аргументуйте.

Після Льва закняжив Юрій,
Внук Данила-короля.
І за його панування
Розгорнулася земля.
За Карпатами забрав він
Мукачів та Ужгород.
Знов зміцнилася держава,
Знов на ноги став народ.
Землі Галицьку й Волинську
В одне ціле Юрій злив
І корону королівську
Діда славного носив.
Мудрі теж сини у його
І відважні, як орли,
Та в боях в степах татарських
Лев з Андрієм полягли.

                                 ( О.Олесь)

У 1303 р. Юрій І Львович домігся від константинопольського патріарха згоди на підвищення Галицької єпархії в ранг митрополії.

• Про що свідчить цей факт?
• Поміркуйте, яким було значення цієї події для Галицько-Волинського

   князівства.

Робота з текстом підручником

• Прочитайте текст вказаного вище підручника про правління братів  Андрія та

   Лева та заповніть пропуски в запропонованому вам тексті:

«Після смерті Юрія І Львовича його сини — … (Андрій) та… (Лев) поділили батьківщину. Один отримав… (Галицьку землю та Володимирське князівство), а другий — … (Луцьке князівство). Проте в… (1308—1323) рр. вони фактично правили разом. Загроза з боку Литви спонукала їх укласти союз із… (Тевтонським орденом). Ймовірно, 1323 р. ці князі загинули в бою із… (золотоординцями)».

Розповідь вчителя про Юрія ІІ Болеслава

 Смерть братів дала новий поштовх боротьбі за владу. У 1325 р. стіл перейшов до сина їхньої сестри й мазовецького князя – Болеслава. Він прийняв православ’я й правив під іменем Юоія ІІ. Осівши і Володимирі, обмежив склад боярської думи, у найбільші міста замість воєвод і тисяцьких почав призначати своїх намісників. Не довіряючи місце­вій знаті, він оточував себе іноземцями-католиками (чехами й німцями), відверто підтримував католицьке духовенство.

У зовнішній політиці зблизився з Литвою, уникав загострення сто­сунків з Ордою. Невдоволені діями князя, боя­ри в 1340 р. його отруїли.

Ой, ти князю Тройденович,
Діло ти зробив негоже —
Хоч прийняв ти нашу віру,
Та народ манив, небоже.
Та обман завжди помститься,
За вину іде покута:
З рук бояр тобі дісталась
У вино отрута!

• У чому поет звинувачує останнього правителя Галицько-Волинського

    князівства?

• Що ви дізналися про смерть цієї людини?
• Використовуючи матеріал підручника, визначте основні заходи його

   правління.

Розповідь вчителя – про польсько-литовську агресію після смерті Юрія ІІ Болеслава.

Довідавшись про смерть Юрія II, польський король Казимир III у союзі з угорцями вчинив напад на Львів та інші міста. Наштовхнувшись на спротив бояр і горо­дян, поспішно відступив, прихопивши із собою зі Львова «дві корони величезної вартості, оздоблені дорогим камінням і перлами, а також мантію і трон». У Галицькій землі бояри вирі­шили правити самі, обравши старшим Дмитра Дедька, котрий титулувався «управителем і старостою Руської землі». Волинські бояри запросили на стіл сина великого князя литов­ського – Любарта Гедиміновича, одруженого з донькою Андрія Юрійовича, котрий став воло­дарем Галицько-Волинської держави (Дедько визнав його владу).

У середині 40-х років Казимир III захопив Сяноцьку землю, а в 1349 р. заволодів Галичиною й більшою частиною Волині. Галицько-Волинська держава втратила незалежність. Любарт намагався відродити її цілісність і самостійність, а відтак повів жорстоку боротьбу з Польщею, яку підтримувала Угорщина. У 1352 р. Литва й Польща уклали угоду про роз­поділ земель Руського королівства: Галичина відходила Польщі, а Волинь – Литві, якою во­лодів Любарт. На початку 80-х років XIV ст. він здійснює останню спробу повернути втраче­ні землі Галицько-Волинської держави, але зазнає невдачі. Зробивши чимало для розвитку господарства й торгівлі Луцького князівства, розбудови міст, замків і церков, у 1385 р. Любарт помер. У першій половині 1387 р. польське військо окупувало Галичину. Галицько-Волинська держава припинила своє існу­вання.