"Бояриня", " Камінний хрест"

Урок української літератури

10 клас

Вчитель Небрат Н.В.

Тема уроку: Патріотичні мотиви та  руїна людських душ ( за драмою Лесі Українки „Бояриня” та новелою Василя Стефаника „Камінний хрест”). Компаративний урок-екскурс в історію України

Мета уроку: висвітлити суперечливі моменти в історії України, які знайшли своє відображення у літературних творах; з’ясувати  історичні та психологічні аспекти у драмі та новелі,  дослідити засоби неоромантизму; навчити співставляти два різнопланові твори, використовуючи компаративний метод роботи з текстами, розвивати власну думку та озвучувати її,  продовжувати роботу над навичками аналізу художнього тексту, аргументації відповідей, виховувати почуття патріотизму та любові до Батьківщини, її „темних та світлих” сторінок історії.

Хід уроку:

1.Вступна частина

Запитання на загальний обсяг знань з історії, літератури.

Як ви розумієте поняття руїна у літературно-історичному контексті?

Чи співвідноситься у вас поняття руїни із внутрішнім світом людини? Якщо так, то поясніть чому? (Учні, використовуючи метод „прес”, висловлюють власну думку, аргументуючи її).

2.Очікувані результати від уроку:

а) Визначити ознаки неоромантичного напрямку  в українській літературі;

б)Виявити історичний та літературний контекст  у драмі „Бояриня” та новелі „Камінний хрест”;

в) порівняти  патріотичні мотиви у творі В.Стефаника „Камінний хрест” та драмі „Бояриня” Лесі Українки;

г) виявити спільні та відмінні  риси у характері, поведінці, мотивах вчинків головних героїв;

д) співставити вплив чужорідної нації на свідомість та менталітет українця, обравши за приклад головних героїв творів;

3.Актуалізація опорних знань учнів:

 До якого  жанру можна віднести твір Лесі Українки, а Василя Стефаника? (Це психологічна драма на тлі історичних подій).

 Самостійна робота, екскурс в історію:

Спочатку учні самостійно  пригадують матеріал з уроків історії про добу Руїни, наводять приклади, історичні факти, персонажі,  конкретні історичні постаті, визначні дати.

 Повідомлення вчителя.

У своїй праці „Тисяча років української культури” Мирослав Семчишин зазначає: «В ІІ половині 17 століття за гетьманування  Івана Виговського, Юрія  Хмельничанка, Петра Тетері, Івана Брюховецького, Петра Дорошенка, Івана Самойловича, Івана Мазепи, що дотримувалися різних поглядів – то на російський царизм, то на польського короля, то на турецького султана чи на шведського короля, Україна стала ареною боротьби проти внутрішніх і зовнішніх ворогів та гетьманських міжусобиць”.  Цей період має назву доби Руїни. Ця тема є актуальною, оскільки й зараз наше життя нагадує руїну, а політичні змагання нагадують прагнення  отримати гетьманську булаву. В українській літературі ця тема освітлена кількома письменниками: „Чорна рада” П.Куліша, „Чернігівка” М.Костомарова, „Гетьман Дорошенко” Л.Старицької-Черняхівської, „Бояриня” Лесі Українки. Устами Оксани письменниця висловлює свої власні почуття до Московщини. Душа головної героїні розривається на дві частини: перша -  прагнення залишитися з братом Іваном, друга -символізує взаємні почуття до свого чоловіка  (Степана). 

         Як стає зрозумілим  із новели В. Стефаника, не стало кращим життя  українців і  через століття після Руїни, так само  селяни залишалися безправними, бідними,  без найменших засобів для нормального існування, що змушувало цих людей  покидати батьківські землі та шукати кращого життя. Так сім’я Івана Дідуха збирається від’їздити до Північної Америки,  а саме до Канади, не знаючи про те, що  там селяни-емігранти потрапляли  у нове рабство, гинули тисячами, часто ці пошуки закінчувалися трагічно. Це була мандрівка в один кінець…

 Отже, „Камінний хрест”- соціально-психологічна новела, у якій автор вдається до глибокого аналізу переживань та душевного болю головного персонажа.

Запитання до класу (використовуємо метод прес, обов’язково наводимо приклади з тексу. Робота з текстом твору передбачає детальну ілюстрацію  описів психологічного стану головного персонажа: його сумніви,  переживання, тугу)

Як змінюється психологічний стан   героїні Оксани впродовж усього твору? Ностальгія за рідним домом Україною  спричинила сум, тугу, страждання, хворобу і, врешті, смерть. Проходять своєрідні чотири етапи, які приводять до фатального кінця:

1.Нерозуміння місцевих традицій, звичаїв, обрядів, ставлення до жінок;

2.Заборона спілкування з рідними;

3.Відмова Степана втікати на Україну;

4.Сни і реальність стали для Оксани єдиним цілим, що спричинило хворобу та смерть

5. Зрештою, психологічний надлом, нерозуміння власної трагедії призводить до печального завершення.

 Що ж турбує Івана Дідуха? Які страхи є у його душі? Чи може він вчинити інакше, ніж згодитися на еміграцію до далекої країни? Відповіді учнів.

 (Його штовхає безвихідне становище, категоричність прохання дружини та синів, він вагається, його особистість роздвоюється: одна частина хоче кращого життя, а інша  понад усе бажає залишитися  на землі своїх предків. Символічним є прощання сім’ї Дідухів із усією громадою, побажання кращої долі, Іван промовляє слова, просить пробачення за вчинені прикрощі, бо знає, що ніколи не повернеться). Ф прохання поставити по собі хрест означає розуміння головного героя про безповоротність рішення.

Творче завдання:

      Запитання вчителя: Пам’ятаючи те, що ім’я Оксана у перекладі з грецької мови означає чужоземка, а Степан – коло, вінець, чи можна  довести символіку цих імен, вибраних письменницею?

(Ім’я Оксани прозоре, вона чужа, не на своїй землі, де все інше, вона так і не стала своєю в іншій країні, хай і не далекій, була чужою серед ніби-то своїх,  а  ім’я Степана – означає замкнуте коло, у яке він себе добровільно заточив, муки та страждання, на які він прирік себе і свою дружину.

 Чи можна сказати, що й персонажі новели „Камінний хрест” знаходяться у замкненому колі, безвиході? Доведіть своїми роздумами).

 Безперечно, людина завжди має право вибору, але іноді вона поставлена в такі жорсткі рамки існування, що не може вирішувати за покликом душі та серця, а змушена підлаштовуватися під обставини, пливти за течією, дослухаючись прохань близьких.

Спільні та відмінні риси  між двома творами

та рішеннями головних героїв – Оксани та Івана:

Спільні риси:

1. прагнення кращого життя.
2. безвихідне становище.
3. надії на світле майбутнє.
4. патріотичні поривання;
5. любов до рідної землі;
6. туга, сум за Батьківщиною;
7. обоє  психологічно знищені чужиною;
8. прощаються зі світом, бо для обох життя – це Україна, земля батьків;
9. спільне розуміння безвихідності ситуацій, залежність від обставин.

Відмінні риси:

1.соціальне положення

     2.вікові особливості, місце проживання;

3. способи вирішення проблем;

4. участь у громадському житті;

5. прагнення змін у своєму житті (Оксана змиряється зі своїм новим статусом, бо кохає Степана, вірить йому, а  Іван не має іншого вибору, як виїхати на пошуки свого щастя).

Закріплення матеріалу, повторення (метод „рефлексії”)

Проблемне питання:

Учні самостійно роблять висновки з почутого, проаналізованого, висловлюють думку стосовно того, чи могли змінити свої погляди головні герої, що їм було необхідно для самоствердження та власної реалізації.

      Як ми бачимо, є чимало спільного між такими на перший погляд різними героями, але найголовніша їхня подібність полягає у любові до рідного краю, у повазі до звичаїв, традицій (прощання з односельцями, українські пісні, відкритість, щирість почуттів, що притаманна українцям, Оксана вперто не хоче одягати російський сарафан, не сприймає його як одяг, не розуміє деяких заборон та вольностей: дівчина сама не повинна ходити на прогулянки, по вулиці, в той же час має підставляти щоку для поцілунку з незнайомим чоловікам, які відвідують чоловіка).

       Але обставини життя бувають іноді сильнішими за будь-які патріотичні поривання, наші персонажі стали заручниками життєвих обставин, котрі вимагають від них відректися  від Батьківщини,  минувшини, історії. Ці обидва твори доводять те, що людина іноді просто не може змінити  складні обставини і змушена їм підкоритися. Оксана, переступаючи через власні переконання, зберігає добре репутацію чоловіка, втрачає бажання їхати на Україну,  власну індивідуальність, переживає глибоку депресію, бо бачить, що  словами важко що змінити, а Іван, покидаючи рідну землю, прощається зі своїми родичами, сусідами, кумами і ставить перед від’їздом хрест з вибитими іменами себе та дружини, ніби його вже немає серед живих.

Варто пригадати причини , які змушували покидати рідний край. Вони завжди були: це і трудова міграція, і  переїзд за власним бажанням, одружившись, соціальні та політичні мотиви.

 Останнім часом дуже вагомою причиною вимушеної розлуки з Україною, на жаль, стала війна, коли десятки тисяч українців змушені шукати нові помешкання в інших країнах, бо часто «Справа в тому, що у тебе немає дому… , як співає відома виконавиця Христина Соловій. Тобто кожне століття - 18, 19, 20, 21 – має об’єктивні та суб’єктивні причини для ностальгічних настроїв. Але зараз свідомі українці можуть робити вибір, як їм жити, планувати своє життя, сподіватися на краще.

 Учитель пропонує прослухати аудіофайл із піснею.

Підсумки уроку:

1.Чи досягнута мета уроку, очікувані результати отримані?

2.Ознаки неоромантизму. Учні називають.

3.Жанрові особливості обох творів творів

Домашнє завдання:

І варіант: написати план-характеристику до образу Оксани ( драма „Бояриня» Лесі Українки)

ІІ варіант: написати план-характеристику до образу Івана Дідуха (новела „Камінний хрест Василя Стефаника)