Божі Заповіді – основа морального життя людини

Тема. Божі Заповіді – основа морального життя людини       8 клас

Мета. Розкрити значущість Божих Заповідей як основи та ключового джерела моральності людського життя; ознайомити з етапами отримання людиною Божих настанов; виховувати  в учнів прагнення жити у відповідності  з християнськими законами

Біблійна основа:Вих.20,2-17; Мт. 5, 18; Мт. 19, 20.

Ключові вірші: І будеш виконувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його (Вт.8,6);  «Це бо любов до Бога: берегти Його Заповіді. А Заповіді Його не тяжкі»(1Ів.5, 3). Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.(Мт.19,20)

Обладнання і наочність: стенд із Божими Заповідями, Святе Письмо, підручник «Основи християнської етики» 8 клас Г.Сохань

Терміни та поняття

Декалог – (букв. “десять слів”, “десять глаголів Божих”) – Божі правила праведного життя. Це 10 основних  заповідей, даних Богом людям.

Хід уроку

1.Організація до уроку. Налагодження контакту з учнями.

Вступна частина. Християнське вітання

Пояснити, як ви розумієте цитати з книги «Щирі розповіді прочанина своєму духовному отцеві»

 «Сила молитви така могутня, що ніщо – ніяка сила пристрасті проти неї не може встояти».

«Молись, і не трудись багато своєю силою побороти пристрасті, молитва їх розіб ` є в тебе».

«Молись і не остерігайся нічого, не бійся біди, не страхайся напастей, молитва захистить, відверне їх».

«Молись, хоч як-небудь, тільки завжди, і не падай в смуток: будь духовно веселим і спокійним, молитва укладе все і врозумить тебе».

Молитва.

2.Актуалізація опорних знань. Прочитати і пояснити зміст Псалма 1.

Оголошення теми і завдань уроку.

3. Основна частина.

Десять заповідей – це десять основних законів, котрі були дані Самим Богом Мойсею на горі Синай приблизно через п'ятдесят днів після того, як ізраїльтяни залишили Єгипет. Хоча з того моменту минуло стільки часу, ми продовжуємо жити саме за цими десятьма заповідями. Чому змінюються епохи, змінюються обставини, а заповіді лишаються тими самими?

Господом, який усе передбачив. Божі заповіді для усіх людей всіх часів і віків. Тому Ісус Христос промовляє: «Істинно-бо кажу вам: «Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.(Мт. 5, 18).

Божі заповіді актуальні, бо вони — основа людського добробуту та щастя

Господь Бог створив людину не тільки до вічного щастя, але у своїй доброті призначив для неї найповнішу і найкращу дорогу до цієї мети. Ця дорога — Божі заповіді. Вони дані для нашого дочасного й вічного життя. Вони — непорушний фундамент щастя й ладу. Вони є для людства тим, чим фундамент для дому, мотор для машини, повітря для легенів, крила для птиці. Що б сказали ми про людину, яка руйнувала б фундамент свого дому або нищила мотор у машині чи не давала повітря своїм легеням? Це був би великий нерозум. А так, на жаль, поводиться сьогоднішній світ. Він хоче жити й бути щасливим без Бога і Його заповідей. Тому бачимо мільйони нещасливих, розчарованих, безнадійних і знеохочених до життя людей. Вони покинули Бога, а Бог опустив їх. Добре каже прислів’я: «Без Бога — ні до порога». Св. Августин, що у молодості хотів жити своїм богом, врешті мусів закликати: «Неспокійне наше серце, Боже, поки не спочине в Тобі!»

Зберігання Божих Заповідей – це найпевніша і найпростіша «дорога до неба», що її подає нам Сам Господь наш Ісус Христос. Ця «дорога» призначена для всіх людей, усіх часів. Іншої «дороги до неба» немає. Нема людини на світі, що по своїй смерті, не хотіла б бути вічно щасливою. І ту щасливу вічність можемо осягнути, зберігаючи Божі заповіді під час нашого земного життя. Божі заповіді є досконалими. Хто дотримується Божих заповідей, той любить Господа Бога, як це нас навчає св. Євангелист Іван: «Це бо любов до Бога: берегти Його Заповіді. А Заповіді Його не тяжкі»(1Ів.5, 3).

Хто береже Божі Заповіді, той буде добрим батьком, доброю матір'ю, добрим сином чи дочкою. Хто береже Божі Заповіді, той цінуватиме власне життя і життя своїх ближніх; той плекатиме чистоту серця; той шануватиме чужу власність і добре ім’я та славу своїх ближніх. Хто береже Божі Заповіді, той завжди уникатиме всяких гріхів, що порушують будь-яку Божу Заповідь.

Чому сьогодні на світі стільки біди, голоду, крадіжок, неморальності, вбивств, так багато нещасливих людей? Бо світ відвернувся від Бога і знехтував Божі Заповіді. Єдиний порятунок — це повернення до Бога і до практики Божих Заповідей у житті кожної людини.

Божі Заповіді були, є і будуть завжди актуальні, бо вони досконалі під кожним оглядом. Людські закони, хоч би які були досконалі, але вони згодом перестають бути актуальні, старіються і при культурних і політичних змінах тратять свою силу. А Божі Заповіді – незмінні. Вони вічно актуальні, ніколи не старіються, хоч змінюються люди, часи й обставини.

Етапи отримання людиною Заповідей Божих

Робота у групах. Поділ класу на  групи, кожній з яких роздати індивідуальні завдання на 5-7 хв., після чого – кожна група повинна знайти і прочитати слова зі Святого Письма ,виписати  основні тези(цитати) та представити роботу  перед класом.

Завдання для І групи. Буття 1,29-30; Буття 2, 16-17;Буття 3,17-19

Завдання для ІІ групи. Буття 9, 1-17

Завдання для ІІІ групи. Буття 17, 1-9

Завдання для 4 групи. Вихід 1-20

Завдання для 5 групи. Матвія 5,17; Матвія 22,37-40;

Записати  схему «Етапи отримання заповідей»

Декалог і Дві Заповіді Любові

Закон Божий – Десять Заповідей Божих, у яких міститься норматив відносин між людиною і Богом – у перших трьох; у решті семи – між людиною і ближнім. Вони написані не випадково саме в такому порядку.

Десять заповідей Закону розміщені були на двох скрижалях, бо в них містяться два види любові: любов до Бога і любов до ближнього.

Вказуючи на ці два види любові, Господь Ісус Христос на запитання, яка заповідь найважливіша в Законі, сказав: "Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мт  22, 37-40).

Любити Бога ми повинні насамперед і понад усе, тому що Він наш Творець, Промислитель і Спаситель - "Бо ми Ним живемо, і рухаємось, і існуємо" (Дії.17, 28). Потім повинна йти любов до ближнього, яка служить виявленням нашої любові до Бога. Хто ближнього свого не любить, той і Бога не любить. Св. апостол Іван Богослов пояснює: "Хто каже: Я Бога люблю, а брата (тобто ближнього) свого ненавидить, той говорить неправду, бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?" (1 Ів 4, 20).

4.Закріплення теми – завдання для учнів.

Притча про любов

Один чоловік прийшов до Вчителя і сказав:

- Я хочу знайти шлях до Бога. Допоможи мені!

Учитель уважно подивився на нього і запитав:

- Скажи мені спочатку, чи любиш ти когось?

Шукач відповів:

- Я не цікавлюся мирськими справами, любов'ю та іншим. Я хочу прийти до Бога!

- Подумай ще раз, будь ласка, чи любив ти в своєму житті батьків, дітей або хоча б когось?

- Я ж вже сказав тобі, що я не звичайний мирянин. Я - людина, що бажає пізнати Бога. Все інше мене не цікавить. Я нікого не любив. Очі Вчителя наповнилися глибоким сумом, і він відповів шукачеві:

- Тоді це неможливо. Спочатку тобі слід пізнати, як це - дійсно, по-справжньому любити когось. Це і буде перша сходинка до Бога. Ти питаєш мене про останню сходинку, а сам ще не ступив на першу. Молись Богу, щоб Він відкрив тобі любов. А відкриваючи любов, Він відкриє тобі себе. Адже Бог є любов.

Чи ви погоджуєтеся з Вчителем?

Чи можна любити Бога, не маючи любові до людей?

А що би ви порадили чоловікові?

5.Підсумок уроку.

Людина мусить зробити вибір, тобто скористатися Божим даром – вільною волею вибору: все життя ганятися за вітром, годувати ненаситну утробу пристрастей і тваринних бажань і, врешті, пожати страждання, скрегіт зубів і сльози; чи віднайти, прийти, і поєднатися з Творцем і мати повноту своїх прагнень та заспокоєння душі. Бо як влучно сказав Св. Августин: „Неспокійна душа моя, доки не поєднається з Богом”.

Бо увесь сенс людського життя на землі полягає в тому, щоб послуговуючись Заповідями – уподібнитися Сину Божому, Ісусу Христу, і через уподібнення Йому та за Його допомогою – відновити втрачену гідність бути Божою дитиною. І тоді вже, як дитина, сподіватися на спадок від Отця – Царство Небесне.

Головне ж що потрібно запам`ятати, що Люблячий нас Творець дає ці Десять Заповідей нам зі Свого великого милосердя, через любов до нас немічних. Не як обузу і непотрібний тягар, а як інструмент для осягнення щастя і Царства Небесного. Не випадково Ісус Христос наголошує на цих словах: „Хто любить Мене, той заповіді Мої зберігає”. В іншому місці Євангелія читаємо: „А Заповіді Мої не важкі..., бо тягар Мій легкий і ярмо Моє любе...”, „Заповіді, які дають життя тому, хто їх виконує...”.

Для роздумів…

Маленька дівчинка повертається з недільної школи додому. Назустріч їй йде атеїст, який звернув увагу на радісну посмішку на обличчі дитини.

- Чому це ти так радієш? - Запитав атеїст.

- Іду з недільної школи.

- Ну і що ж вам сьогодні там розповідали? - Він вирішив посміятися над дитиною.

- Нам розповідали історію з Біблії про те, як пророка Йону проковтнула велика риба.

- Як може риба проковтнути людину, і вона після всього залишиться живою?

Дівчинка задумалась на секунду, але потім відповіла:

- Я не знаю, як це сталося, але коли я буду в Раю, то зустріну там Йону і спитаю в нього.

- А якщо Йона потрапив до пекла? - Запитав атеїст.

- Ну, тоді ти в нього спитаєш.

 8. Домашнє завдання. Дати відповідь на питання. Як Христос удосконалив Заповіді? (Прочитати Єв. Від Матвія 5, 21 – 48)