5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Конспект уроку для 8 класу Тема. "Не свідчи неправдиво..."(1-ий урок)

Про матеріал

Конспект уроку для 8 класу з теми "Заповіді Божі" (Перша частина) Тема "Не свідчи неправдиво на ближнього твого..." запланована на два уроки). другий урок я провела на тему"Значення імені для людини". Конспект містить кросворд, роботу в парах, цікаві поезії, а також ситуації для розвязання, а також цікаву павутинку, щоб дітям було цікаво.

Перегляд файлу

1-ий урок

Тема уроку: «Не свідчи неправдиво на ближнього твого» (Вих. 20, 16)

 

Мета: сформувати у дітей розуміння, що означає  заповідь Божа «не свідчи неправдиво на ближнього твого» і як ми можемо виконувати її в житті; розвивати мислення дітей; виховувати пошану до Бога та Його Слова.

Епіграф до уроку: Як би ти знав, як много важить слово.

(Іван Франко)

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 І.Організаційний момент 

Налагодження контакту з класом. Перевірка  присутніх.

Учні згадують  правила роботи в групах, парах.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Вступне слово вчителя.

Дорогі діти! Ми живемо сьогодні у дуже складний час, коли бурхливо розвивається людська цивілізація і, разом з тим, стрімко занепадає мораль і процвітає аморальність. Тому зараз ми продовжимо знайомство з тими надійними засобами, які допоможуть вам, діти, не потонути у небезпечних гріховних круговертях, а щасливо і гідно, як личить справжній Людині, пройти свою життєву дорогу. Але спочатку нагадайте мені, будь ласка, які ви вже знаєте риси характеру і особисті якості людини, котрі свідчать про неї, як про творіння Боже, допомагають кожному не втратити людську подобу? (Любов до ближнього; співчуття; милосердя; доброта і чесність; довготерпіння; послух та ін.)

Друзі, кожен з вас живе серед багатьох інших людей. Ви щодня спілкуєтеся між собою, зі своїми батьками, сусідами, різними приятелями і знайомими. Але всі ці люди дуже різні. Але чомусь з одними з них нам спілкуватися приємно, а з іншими — не дуже, або й зовсім неприємно. Чи згодні ви із цим?

Подумайте і скажіть, яка людина справляє на вас гарне враження? (Доброзичлива, чемна, охайна.)

А хто викликає нехороше ставлення — обурення, відразу, гнів? (Зла, неввічлива, нечесна людина.) Правильно, чесна людина варта нашої поваги.

Послухайте вірш українського поета Олександра Олеся та поміркуй над питаннями.

Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки.

Є слова, як жар, пекучі

І отруйні, наче чад…

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд.

  • Про які слова ідеться у вірші?
  • Як автор характеризує ці слова ? Чому?
  • Які емоції та почуття викликають у вас як добрі, так і погані слова, сказані на вашу адресу? Відповідь обґрунтуйте.

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку.

  Як ви вже напевне зрозуміли, ми сьогодні попрацюємо над заповіддю  «Не свідчи неправдиво на ближнього твого». (записують тему у зошит). Ми  також зясуємо, які гріхи є проти цієї заповіді і що робити, щоб ними не грішити.

 

ІV. Робота над темою уроку.

Розповідь вчителя.

«Не свідчи неправдиво на ближнього твого»,  читаємо у книзі Вихід 20 розділ 16 вірш .  На сторожі доброго імені людини, її гідності, честі Бог поставив цю заповідь.  Слово має дуже велику силу, тому ним не можна зловживати. З цього приводу у Біблії сказано: «І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого»(Мт.3-5).  «Свідок брехливий не буде без кари...» (Пр. 19:5).

Порушеннями цієї заповіді є знеславлення доброго імені свого ближнього, обмова, підозра, лихослів’я, осуд, несправедлива критика, подання неправдивої інформації, сіяння незгоди, навіть порушення клятви.

 Як ви думаєте, що роблять дівчата? Яким гріхом вони грішать проти Господа Бога нашого?

пліткарки

А чи часто ви займаєтесь обмовлянням чи осудженням інших? Чи доводилось вам бути обмовленим вашими ж друзями? Як ви себе почували?

Розповідь заздалегідь підготовлених учнів

Учень 1.          Що таке обмова?

Це виявлення без слушної причини правдивих, але таємних лихих діл ближнього. Хтось може мати особисті затаєні хиби або гріхи, але через те він ще не тратить шансу завоювати громадську славу. А це тому, що кожний, природньо, має право до честі й доброго імені. Обмова — це руйнування доброго імені й слави ближнього. Та хтось може сказати: «Але це була правда». І правди не можна говорити, якщо вона шкодить славі ближнього. Про шкоди, що їх довершує язик, читаємо            у Св. Письмі Старого Завіту: «Удар батогом залишає смугу — удар язиком ламає кістки. Від гострого меча полягло багато, але не стільки, скільки впало від язика» (Сир. 28, 17-18). Коли Христос за кожне пусте слово погрожує Божим судом, то що ж тоді сказати про гріх обмови? Обмовою грішить не тільки той, хто когось обмовляє, але й той, хто радо слухає обмови. Одне правило зазначає: «Хто інших обмовляє, той має злого духа на язиці, а хто слухає обмови, має злого духа у вусі». Не тільки живі люди мають право на добре ім’я і славу, але й померлі. Тому старовинна засада каже: «Про померлих говорити або добре, або нічого». Померлі вже стали на Божому суді.

  • Близьким до обмови є очорнення.

Учень 2.           Що таке очорнення?

Очорнення — це найбільший і найтяжчий гріх з усіх гріхів язика. Вже саме слово вказує на те, що щось чисте чи біле ми робимо чорним. Очорнення полягає в тому, що хтось свідомо приписує комусь такі провини чи гріхи, які він сам видумав з наміром пошкодити йому на славі. Очорнення вчинила жінка Путифара, звинувачуючи Йосифа в тому, що він хотів її згвалтувати, а це було очевидною неправдою. Подібно й євреї очорнили Христа перед Пилатом, бо Він бунтує народ і каже не платити податків кесареві, а це теж було неправдою. Очорнення — гріх проти правди, справедливості і любові до ближнього.

В одній парафії злобна жінка тяжко очорнила доброго й невинного священика. Її очорнення так на нього подіяло, що він дістав напад серця і лежав смертельно хворий. Жінка, що його невинно очорнила, маючи докори сумління, приходить до нього і просить прощення за свій гріх. «Жалую за все і перепрошую, — каже вона, — і хочу завдану кривду виправити». Священик витягнув подушку з-під голови, дав їй, промовивши: «Візьми цю подушку, йди на церковну вежу і висип з неї пір’я». Вона так зробила і знову прийшла до нього. А він до неї: «Тепер іди й позбирай пір’я знову до подушки». А тоді вона: «Цього не можу зробити, бо вітер уже розніс пір’я на всі сторони». Тоді вона, з умираючих уст, почула: «Це правда, що розсипане пір’я вже не можна позбирати, так також неможливо, щоб ти повернула мою добру честь і славу. Гріх очорнення твого язика зруйнував моє життя. Я вмираю, а тобі хай Бог простить. Нехай моя смерть буде пересторогою для інших, яким великим злом є гріх очорнення». Це справді глибоко повчальний приклад!

Учень 3.   Осудження

      Це сильне переконання про гріх нашого ближнього без слушної й розумної причини. Наприклад, гордий фарисей на молитві в храмі уважав митаря за великого грішника; приятелі багатостраждального Йова думали, що Бог покарав його за великі гріхи. Тільки один Господь знає наскрізь людське серце, тому тільки Він має право судити кожного. «Один лише Законодавець і Суддя, який може спасти і погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?» (Як. 4, 12).

      Підозрювання.  Буває так, що хтось підозрює когось в якійсь справі або грісі, не маючи на це достатньої причини. В підозрі можна дуже легко помилитися й завдати комусь велику кривду.

      Гостра критика.  Нею провиняється той, хто, не знаючи усіх справ чи обставин, гостро осуджує тих, що з ним живуть чи працюють, або накидається на розпорядки церковної чи цивільної влади. Тим він руйнує довір’я до інших, сіє незгоду й нарікання.

      Одна багата американська родина мала звичай часто справляти в себе гостини для своїх приятелів. Ці приятелі часто в очі вихваляли господарів дому, але перед іншими людьми різко їх осуджували. Господиня дому хотіла переконатися, чи ці похвали гостей справді щирі, чи, може,це лише пусті компліменти. Тому одного дня, поки гості зійшлися, вона помістила у гостинній кімнаті магнітофон на невидному місці. Наступного разу при кінці гостини господиня попросила гостей, щоб послухали цікавий магнітофонний запис. Всі радо погодились. І що відбулося? Вони слухали і не вірили своїм вухам: це ж їхні слова, розмови, жарти. Пані посміхалися з господині дому, її поведінки, одежі й зачіски, страв і напитків. Подібною була й критика чоловіків щодо господаря. Рум’янець стиду покривав обличчя гостей, деякі з них прямо повтікали з дому. Магнітофон сказав усю правду! Може, нас ніхто не підслуховує, але Боже вухо завжди чує нас.

 Бесіда

  •                   Які ж бувають наслідки від обмови, очорнення, осудження, критики? Ці наслідки деколи бувають прикрі, болючі й руйнівні. Вони стають причиною непорозуміння між людьми, ворожнечі й ненависті, руїною згоди та любові. А нас самих за гріхи язика чекає Божий гнів і суд.

Робота з Святим Письмом

  •                   Давайте звернемося до Святого Письма за порадою.  Що сказано у св. Євангелії  Мт. 7, 1? (Діти шукають у Біблії і записують у зошити: «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити» ). Як ви розумієте ці слова?
  • Як уникати гріхів язика?

   Підсумок вчителя.

Стараймося жити духом віри й дивитися на наших ближніх духом віри. Ми маємо бачити в них Божих дітей і навіть самого Ісуса Христа, що каже: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили» (Мт. 25, 40). Пам’ятаймо, що нема любові до Бога без любові до ближнього, а де гріхи язика, там нема любові до ближнього.Треба, щоб ми бачили свої провини й гріхи. Бо до всіх нас каже Христос: «Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш» (Мт. 7, 3). «Хто з вас без гріха, нехай перший кине каменем» (Ів. 8, 7). Хай нашою засадою буде: ніколи нічого такого не говорити про неприсутніх, чого б ми не мали відваги сказати їм в очі.

Робота з Святим Письмом.   Робота в групах

  • Давайте подивимось, що сказано у Святому Письмі стосовно брехні.

1 група: Пр.12, 22. («Осоружні Господові уста брехливі» )

2 група: Сираха 7, 12-13Не куй ложі на брата свого, а й другові не куй такого. Не бреши ніякою брехнею: нічого доброго з того не вийде»).

3 група: Послання апостола Якова 3, 9-10 («Язиком ми благословляємо Господа й Отця і ним клянемо людей, що створені на подобу Божу. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб так було»).

Вправа «Знайди головну думку»

Кожна група отримує  вірш, в якому говориться про заповідь «Не свідчи не правдиво на ближнього свого». Та в кожному з віршів є своя головна думка.

Групам дається завдання: визначити головну думку вірша і презентувати вірш класу.      І група:          


Між царями й судіями

На раді великій

Став земних владик судити

Небесний Владика:

«Доколі будете стяжати

І кров невинну розливать

Людей убогих? А багатим

Судом лукавим помагать?

Вдові убогій поможіте,

Не осудіте сироти

І виведіть із тісноти

На волю тихих, заступіте

Од рук неситих». Не хотять

Познать, розбити тьму неволі,-

І всує Господа глаголи,

І всує трепетна земля.

Царі, раби – однакові

Сини перед богом;

І ви вмрете, як князь ваш,

І ваш раб убогий.

Встань же, боже, суди землю

І судей лукавих.

На всім світі твоя правда,

І воля і слава.     (Т. Шевченко.)

 


ІІ група:

Хай гримить псалом гучний!

Дух прославимо благий,

Що над зорями витає!

Будь твердим в лиху годину,

Поміч скривдженим давай,

Всюди правду знай єдину,

Зроду клятви не ламай,

Не знижайсь перед потужним,

Коли треба – важ життям!

Шана й слава чесним, мужнім,

Згуба підлим брехунам!        (Йоган-Фрідріх Шіллер)

 

ІІІ група:                 Лжесвідок


Чи суд земний, чи суд небесний,

Не обмине ніхто й ніде

Ухвал правдивості і честі.

Повір – розставить всіх життя,

Не зваживши на імідж дутий…

Без свідка мовчазний суддя.

І свідком цим ти можеш бути.

Правди не поруш,

Клятви не поруш –

Не глумись над нею.

Не зганьби, прошу,

Честі інших душ

Власною брехнею.

Зрозуміть буття

Потаємну суть

Нам дано нерідко.

Сумнів не ховай,

Та не будь, не будь

Ти в житті лжесвідком.

Перед Творцем усі ми свідки

Своїх гріхів, чужих гріхів:

Хто крав, хто брав, по скільки й звідки,

Хто труту лив в медівку слів.

Хай прозвучить знов слово Боже,

Дасть зрозуміти нам усім –

Брехня нікому не поможе

З’явитись в образі святім.

                           (Вадим Крищенко)

 


  • Давайте прочитаємо епіграф нашого уроку – слова Івана Франка «Як би ти знав, як много важить слово». Чи знаєте ви тепер як багато  важить слово?

Робота  в парах. 

  1. - Знайдіть  відповідності між частинами прислів’їв, запишіть у зошит і поясніть  їх зміст.

Слів не розкидаєш –                                                    найбільше багатство.

Слово чемне                                                                  а брехуна — з усiх боків.

Брехнею свiт пройдеш,                                                добру славу маєш.

Спершу слово зваж,                                                      а назад не повернешся.                     

Добре ім’я –                                                                    кожному приємне.

Бiйся цапа спереду, коня — ззаду,                             а потім скажи.

  1.               -  Випишіть всі літери червоного кольору і ви довідаєтесь, що є гарним фундаментом для дружніх стосунків із людьми. Як ви розумієте це твердження?     (Додаток 1)

V. Закріплення навчальних досягнень.

Робота з текстом

- Прочитайте оповідання і поміркуйте над питаннями.

СТАВЛЕННЯ

– Світлано, ти хороша дівчина, я тебе шаную, але хімії ти не знаєш. Не хвилюйся. У кожної людини є рубіж, який вона не може подолати. Розумієш, не дано. А тепер – сідай, – показав жестом учитель.

… До дошки виходить високий і худий учень. Він перевалюється з ноги на ногу і замислено мовчить.

Ану, подумай гарненько, Іване, – припрошує вчитель. – Адже, ти здібний – факт, усе можеш. І цього разу, я певен, розв’яжеш задачку…

… Е-хе-хе! – думає сумно дівчинка. – Якби мені хоч раз у житті вчитель сказав: «Світланко, подумай, ти здібна, ти усе зможеш, - одразу б згадала формулу…»

(за В. Святовцем)

  1. Яку роль відіграло вчительське слово у життєвій ситуації?
  2. Як би ти вчинив на місці вчителя? Чому?
  3. Згадайте епіграф до уроку і сформулюй основну думку оповідання, відштовхуючись від Франкових слів.

Розповідь вчителя

В українського народу слова клятви мали дуже вагому значимість.           

На уроках історії ви багато вивчали про важливі сторінки з життя українського народу. Безперечно, можна навести безліч фактів, коли дотримання слова впливало на перебіг історичних подій. І тим самим вирішувало долю народу.

Послухайте історію про те, як один із князів порушив цю настанову і які були наслідки для нього.

У 1097 році у місті Любечі зібрався з’їзд князів Київської Русі. На цьому з’їзді князі мали намір обговорити питання припинення взаємної ворожнечі щодо поділу землі. З’їздом керував Володимир Мономах.

 Після тривалих дискусій князі досягли згоди і вирішили припинити міжусобні чвари.  Окрім того було проголошено: кожен князь повинен володіти тими землями, які отримав у спадок від батька, і не має права претендувати на чужі.

 Ось як сказано про це в літописі: «Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю».

На знак згоди вони присяглися не порушувати домовленостей. Клятву підтвердили цілуванням хреста.

 Дійсно, княжі чвари були припинені. Однак волинський князь Давид Ігорович порушив клятву: він посягнув на землі князя Василька Ростиславича. Сам факт порушення клятви викликав обурення не лише у князів, а й в громади. Як наслідок князь Давид був покараний: його не лише позбавили влади, а й вигнали з рідних волинських земель.

  •      Як ви вважаєте, що спонукало князів Київської Русі зібратися у місті Любечі? Про що це свідчить?
  • Якою дією князі підтверджували досягнуті домовленості? Чому?
  • Які наслідки були від порушення клятви для князя Давида?

 

VІ. Узагальнення та систематизація набутого досвіду.

Кросворд «Гріхи проти заповіді

                             «Не свідчи неправдиво на ближнього твого»               (Додаток 2 )

 

 

VІ.  Підведення підсумку уроку

Запам’ятайте!

Порушення Божої заповіді Не свідчи неправдиво на ближнього твого є вияв у слові недоброзичливого ставлення до свого ближнього. Інколи навіть необережно вимовлене недобре слово може ранити людину. Натомість добре – підносить на духу, викликає позитивні емоції, додає віри в себе.

Надто обережним необхідно бути у словах, коли ми щось комусь обіцяємо, особливо Богу. Потім, забувши про обіцянку, не дотримуємось слова. Особливо це стосується тих обставин, коли людина присягає або дає клятву. Ісус Христос наголошує: «А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ... Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні ...(Мт,5:34-37)»

Також слушним є настанова князя Київської Русі Володимира  Мономаха: «А поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою».

 

 VІІ. Домашнє завдання.

  • Створити плакат на тему дев’ятої заповіді.
  • За бажанням вивчити вірш Вадима Крищенко  «Лжесвідок».
  • Обговорити з батьками зміст заповіді.

 Підведення підсумків уроку.

  Вчитель підводить  підсумки уроку щодо активності  учнів, оцінює роботу на уроці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   (Додаток 2)

Кросворд «Гріхи проти заповіді

                             «Не свідчи неправдиво на ближнього твого»       

 

1.

 

 

 

Н

 

 

2.

Е

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.С

 

 

 

4.

 В

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

 

 І

 

 

 

 

6.

 

 

 Д

 

 

 

7.Ч

 

 

 

 

 

 

 

8.

 

 И

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.Н

 

 

 

 

 

 

10.

 

 

Е

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.П

 

 

 

 

 

 

12.

 

 

Р

 

 

 

 

 

 

 

13.

 

 

 А

 

 

 

 

 

 

 

14.

 В

 

 

 

 

 

 

15.

 

 Д

 

 

 

 

16.

 

 И

 

 

 

 

 

17.

 

 

В

 

 

 

18.

 

 

О

 

 

 

 

 

 

Кросворд «Гріхи проти заповіді

                             «Не свідчи неправдиво на ближнього твого

 

 

1.б

р

е

х

Н

я

 

2.ч

Е

с

т

ь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.С

у

д

 

4.с

 В

і

д

ч

е

н

н

я

 

5.с

в

 І

д

о

к

 

6.о

с

у

 Д

 

 

 

7.Ч

е

с

н

о

т

а

 

8.я

з

 И

к

 

 

 

 

 

 

 

 

9.Н

а

к

л

е

п

 

10.л

и

ц

Е

м

і

р

с

т

в

о

 

 

11.П

р

а

в

д

а

 

12.о

ч

о

Р

н

е

н

н

я

 

 

13.л

у

к

 А

в

с

т

в

о

 

 

14.с

 В

а

р

к

а

 

 

15.в

а

 Д

а

 

 

 

16.к

р

 И

т

и

к

а

 

17.с

л

а

В

а

 

 

18.о

б

м

О

в

а

 

 

 

 

 

      

 

 

п

к

ш

и

г

д

м о

б

к

а

г

п

 

м

о

К

с

о

г

м

х

ц

р

д

і

д

л

 

т

а

 

 

ч

е

п

л

м

ч

у

и

в

о

к

т

 

м

ц

е

д

 

 

у

г

о

р

є

о

в р 

и

ь

 

п

н

х

и

б

к

 

 

г

х

о

и

ь

о

б

б

 у

 

       х

г

р

р

б

ч

с

у

в

н

г

о

м

и

л

 

д

о

в

д

м

о

л

о

т

п

с

и

є

п

є

е

г

т

п

о

н

а

а

т

ї

с

г

о

р

т

ї

г

 

д

е

в

у

е

р

ь

х

р

ч

р

у

м

п

д

н

 

ч

є

ь

г

р

у

т

д

ь

д

о

х

е

є

ї

с

 

а

п

Г

х

і

р

м

к

о

б

і

а

ц

о

п

с

(«Говоріть одне одному правду»)

 

Старий Завіт

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло. (Пр. 17, 20)

Новий Завіт

Нехай жодне слово

гниле не виходить із уст ваших, але

тільки таке, що добре… (Еф.4,29)

 

 

 

Старий Завіт

 

Добре ім’я ліпше, ніж великі багатства (Пр.22,1)

Новий Завіт

Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! 37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений. (Мт. 12, 36-37)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24.Ціна слова у людському житті

Мудре і добре слово дає радість,

 нерозумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду.

                                     (Василь Сухомлинський)

 

 

Завдання 1.

znaki_a Прочитай уривок з вірша українського письменника Тараса Шевченка. Поміркуй над питаннями.

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує!..Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!..

 

  • Чи погоджуєшся з думкою поета про силу слова? Відповідь обґрунтуй.
  • Наведи приклад життєвої ситуації, коли слово мало суттєвий вплив на долю людини.

 

Завдання 2.

znaki_c Уважно прочитай пояснення до нього та уривок з Біблії. 

Друже, наша мова, уміння людини спілкуватися – це великий дар Божий. Інколи слово може вирішити долю людини, чи навіть цілого народу, а то й змінити хід історії. Словом можна вбити людину, а можна подарувати надію, надихнути на добрі справи, зрештою подарувати життя.

Пригадай, як Ісус Христос словом зцілював людей, зміцнював їхню віру.

 

А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає. Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його. А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга! Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить. Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!…

І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його. (Мт.,8, 5-11,14)

 

Боже слово врятувало життя людині. Тому і ти, друже, будь відповідальний за свої слова.

 

 

Завдання 3.

znaki_bДізнайся про те, як український дисидент В’ячеслав Чорновіл не обмовив (не очорнив) своїх побратимів, притому ризикував своєю свободою.

1960 роки були важкими для багатьох українців-патріотів. Багато з них потрапили у в’язниці за те, що обстоювали право українців мати незалежну державу, рідну мову, право говорити правду.

На одному із судових засідань В’ячеславу Чорноволу запропонували дати компрометуючі свідчення проти своїх побратимів-патріотів братів Михайла та Богдана Горинів. Він відмовився говорити неправду. Як наслідок – попереду чекало його звільнення з роботи та трьохмісячна примусова праця.

Минуло чимало років. В’ячеслав Чорновіл, його побратими вітали довгоочікувану ними незалежність України.

  • Друже, як ти оцінюєш мужній вчинок В’ячеслава Чорновола?
  • Як ти міркуєш, чи В’ячеславу Чорноволу легко було відмовитися від подачі свідчень?
  • Як ти вчинив би у схожій ситуації?

 

Завдання 4.

znaki_f Прочитай про те, як українські народні традиції стояли на сторожі чистоти слова.

Ще здавна люди вірили у силу слова. Мовляв, добре слово приносить радість, а погане навіть може вбити людину. Тих, хто лихословив, остерігалися. Не можна було лаятися в хаті. Якщо, скажімо, зводили дім, то господарі стежили за тим, аби робітники не лихословили під час праці. Якщо господарям вдавалося зловити когось на лихослів’ю, то таку людину виганяли з роботи. Більше того, могли покарати прив’язуванням до ганебного стовпа. Оце було жорстке покарання. Оскільки ганебний стовп стояв посередині площі (міста чи села). Усі, хто навіть випадково проходив мимо, цікавився, за що людина покарана. Повірте, переживши сором, навряд чи лихослівник хотів би ще раз бути покараний таким чином. Тому за будь-яких умов остерігався лихослів’я.

Якщо ж людина ставала свідком непристойних розмов, то хрестилася, промовляючи «Спаси, Боже», і швиденько залишала таке місце, щоб не осквернити себе.

Фотографія ганебного стовпа (історичний музей)

  • Друже, у чому виявлялася морально-етична мовленнєва культура українського народу? Про що це свідчить?
  • Які міркування виникли у тебе після прочитаного?
  • Як мораль Божої заповіді «Не свідчи неправдиво на ближнього твого» збереглася у традиціях українського народу?

 

Завдання 5.

znaki_v Запам’ятай

Наслідки порушення Божої заповіді Не свідчи неправдиво на ближнього твого є прикрими, болючими, інколи приводять до руйнації людських стосунків. На жаль, вони часто стають причиною непорозуміння між людьми, призводять до плачевних наслідків -  ворожнечі та ненависті.

Старий Завіт

 

Добре ім’я ліпше, ніж великі багатства (Пр.22,1)

Новий Завіт

Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! 37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений. (Мт. 12, 36-37)

 

Лицемірство – це

 

Завдання 6.

znaki_fПрочитай оповідання Василя Сухомлинського «Добре слово». Дай відповіді на питання.

Добре слово

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".
Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.

Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:

- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.

- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас. - Доброго слова.

  • Яку роль відіграло добре слово у житті Ольги?
  • Який висновок ти робиш для себе?
  • Друже, прочитай епіграф уроку, поясни його зміст, виходячи з конкретної ситуації, в якій опинилася Оля.
  • Яка етична вартість цього оповідання?

 

            Завдання 7.

 znaki_z Розгадай ребус і прочитай прислів’я про вагу людського слова. Поясни їх зміст.

Гостре словечко коле сердечко.

Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.

Слово може врятувати людину, слово може й вбити.

Гірше болить від язика, ніж від ножа.

 

Завдання 8.

znaki_w     Прочитай вислови відомих мислителів. Поміркуй над їх змістом.

Судити – означає безсоромно зазіхати на Боже право; а осуджувати інших є згубою власної душі (Іван Ліствичник)

Не осуджуй нікого, бо в осуді  твоє падіння (Антоній Великий)

Не слухай непристойних розмов, щоб не осквернити ума свого. Як дим шкодить очам, так непристойне слово – душі. (Єфрем Сирійський)

При старших годиться мовчати, премудрих слухати, бесіду вести без лукавства, не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, брехні остерігатись (Володимир Мономах).

За поданим зразком зроби закладку до книжки. На ній напиши один з висловів. Дотримуйся цієї настанови в житті.

 

 

ЩО ПОВИННО НАС УТРИМАТИ ВІД ПЛЯМУВАННЯ ЧЕСТІ БЛИЖНЬОГО?
Ми завжди повинні пам'ятати, що хто надто суворо судить свого ближнього, того колись і Бог буде судити так само.
Ісус Христос говорить: "Не судіте, щоб вас не судили" (Мат. 7, 11).
"Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені" (Лук. 6, 37).
Той, хто судить ближнього, чинить несправедливо щодо Бога, бо втручається в Його права.
Один є законодавець і суддя... А хто є ти, що судиш ближнього? (Як. 4, 12). Ти хто є, що судиш чужого слугу? (Рим. 14, 5). Хто не є всезнаючим, не має права судити, бо чи є якийсь учинок поганим чи добрим, залежить від наміру серця, а це якраз нам невідоме (св. Франц Сал.).
Хто відбирає ближньому добре ім'я, того карає Бог суворо часто вже тут, на землі; звичайно підстерігає його те саме нещастя, якого бажав для ближнього.
Людині з лихим язиком не буде добре вестися на землі (Пс. 140. 12). Єзавель, жінка єврейського царя Ахава, намовила двох злих людей, щоб підло звинуватили Кавутея в богохульстві, бо останній не хотів продати цареві своєї винокурні. Та невдовзі була покарана сама Єзавель. Новий цар наказав скинути ЇЇ з вікна палати, і тіло її пошматували коні та з'їли пси (І Цар. 21). Хто для кого яму копає, сам до неї потрапляє (Пс. 8, 16).
 Хто позбавляє ближніх честі, може бути покараний також і світським судом за образу честі.
Хто звик завдавати шкоди ближнім на славі, той вже на дорозі до вічного осудження.
Не один може багато молитися і часто ходити до церкви, і люди вважають його побожним; однак його лихий язик, котрим він безчестить інших, є найкращою ознакою смерті його душі (св. Альф.). Образа честі тому є таким тяжким гріхом, що честь — цінніше благо, ніж багатство (Прип. 22, 1). Несправедлива образа честі ближнього — це свого роду вбивство, бо ми таким чином руйнуємо його громадське життя (становище в суспільстві), головною підвалиною якого є честь і добре ім'я (св. Франц. Сал.). Ті, хто злословить, не досягнуть Царства Божого (І Кор. 6, 10). Ті, котрі лжесвідчать на свого ближнього, є дітьми диявола (І Цар. 21, 13). Наклепники варті смерті (Рим. 1, 32). Хто завдасть своєму братові тяжкої образи, той заслуговує пекельного вогню (Мат. 5, 22). Не допоможуть молитва і пости, якщо будемо судити інших та лихословити (св. Берн.).

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Етика, 7 клас, Розробки уроків
Додано
4 березня 2018
Переглядів
2343
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку