Брейн-ринг “Цей всюдисущий кисень”

Брейн-ринг “Цей всюдисущий кисень”

(для учнів 7-8 класів)

1. Прістлі запалив свічку, вніс її у скляну посудину, куди посадив маленьку мишку, і щільно закрив її кришкою. Деякий час свічка горіла, потім згасла, а мишка дуже швидко загинула. “Повітря може псуватися, коли в ньому щось згоряє”, ‒ подумав Прістлі. Поясніть, чому повітря “зіпсувалося”? (кисень витратився на горіння свічки, тому вона згасла, а мишка задихнулася і загинула).

2. Прістлі продовжував розмірковувати: “Чому повітря в земній атмосфері залишається “чистим”? Адже люди здавна користувалися вогнем. На Землі живуть тисячі живих істот… Може “зіпсоване” повітря можна очищувати й воно знову стає придатним для дихання?” (зелене листя рослин і водорості очищують повітря від вуглекислого газу й насичують його киснем, який утворюється на світлі в результаті фотосинтезу).

3. “Припустимо, що тварини гинуть під скляним ковпаком, знаходячись в атмосфері повітря, де горіла і згасла свічка, ‒ думав Прістлі. – А рослини? Вони теж живі істоти?”.

Прістлі поставив під скляний ковпак горщик із квітами й запалив свічку. Свічка згасла. Минуло декілька годин, а рослини ніяк не змінилися. Прістлі залишив усе на підвіконні на сонці до наступного дня. Уранці він помітив, що на квітці з’явився ще один бутон. Невже рослини очищують повітря? Прістлі вніс запалену свічку під скляний ковпак. Свічка… Чи буде горіти свічка? Чому квітка не загинула? Чому на ній з’явився бутон? (свічка буде горіти, бо в процесі фотосинтезу утворився кисень. Крім кисню утворилася глюкоза, що робить можливою появу бутону. Квітка не загинула, бо була у повітрі, де був кисень).

4. У 1772 році Лавуазьє нагрівав алмаз у закритій посудині до тих пір, поки він не зник. “Може незвичайне “зникнення” алмазів якось пов’язане з повітрям? Може вони з’єднуються з ним?” – подумав Лавуазьє. Поясніть цей дослід з точки зору хімії. (алмази згоріли, утворивши вуглекислий газ).

5. У часи Лавуазьє було відомо, що в результаті “з’єднання” повітря з ме-

талами утворюється окалина, а з деревиною – гази. Лавуазьє поставив питання: “Чому в такій взаємодії бере участь не все повітря, а тільки його п’ята частина?” (у реакції горіння бере участь лише кисень, а в повітрі його п’ята частина).

6. Чи можна побачити кисень? (можна. Якщо охолодити до -182,9°С (світло-блакитна рідина) або до -218,8°С (кристали синього кольору)).

7. Чи завжди в атмосфері нашої планети був кисень? (близько 4 млрд. років тому кисню в атмосфері Землі не було. Він виник близько 2,5 млрд. років тому у воді океанів завдяки синьо-зеленим водоростям).

8. Що сталося б, якби кількість кисню в атмосфері зросла до 30%? (перша блискавка спалила б усе на Землі через прискорення процесів окиснення).

9. Два учні одержували кисень із бертолетової солі. Чому в одного учня кисень утворився, а в іншого ні? (кисень утворюється в даному випадку лише при наявності каталізатора МnО₂. Очевидно один із учнів не додав цей каталізатор, тому і не одержав кисню).

10. У романі “Таємничий острів” сказано, що Сайрес Сміт узяв два випу-

клі скла від кишенькового годинника, налив води, склав їх і заліпив глиною. Скориставшись цим склом, він підпалив сухий мох. Чому? (мох нагрівся до температури горіння і завдяки кисню, що є в повітрі, почав горіти).

11. Чи може загорітися ліс у суху літню погоду від випадково залишеної скляної пляшки? (може, бо пляшка виконає роль запалу, особливо, якщо в ній залишилася вода).

12. У романі Жуля Верна “Досліди доктора Окса” написано: “Cлід кинути в землю насіння, як з нього піднімається зелена стеблинка, що росте не по днях, а щогодини… капустини перетворювалися на кущі, а гриби ставали завбільшки з парасольку. Але на жаль! Усі ці рослини… блякнули й умирали, обпалені, виснажені, неспроможні… Цей газ, зовсім безбарвний, позбавлений запаху, вдихуваний у великій кількості, спричиняє ряд серйозних порушень в організмі. Людина, що живе в атмосфері, перенасиченій киснем, приходить у вкрай збуджений стан і швидко згорає. Але, повернувшись у звичайну атмосферу, вона знову приходить у норму”. Оцініть правдоподібність ситуації. (в атмосфері, збагаченій киснем, процеси обміну речовин прискорюються, тому рослини швидше ростуть, але організм швидко старіє і рослини гинуть. Це ж стосується і людини).

13. У повісті Костянтина Паустовського “Повість про ліси” написано: “Не

можу зрозуміти, ‒ сказав Леонтьєв, ‒ чому зустрічний вогонь загасив пожежу.

Роздули таке вогнище, що здавалося, що горів увесь світ”. (за великої пожежі кисень швидко згорає, просіка наповнюється димом та вуглекислим газом, вогонь гасне).

14. Чому під час підпалювання сухе пальне займається не одразу, а через деякий час? (його треба нагріти до температури горіння).

15. Чому риба, викинута на берег, швидко гине, навіть якщо її весь час поливати водою? (риба гине від високої концентрації кисню в повітрі, бо у воді його значно менше).

16. Чому у акваріум не можна наливати кип’ячену воду? (у кип’яченій воді зменшується розчинність газів, в тому числі й кисню. Тому в такій риба швидко загине).

17. Чому величезні терикони в Донбасі димлять? (завдяки процесу повільного окиснення речовин, що є в цих териконах).

18. Свічку поставили в чашку Петрі з водою і підпалили. Коли вона розгорілася, накрили хімічним стаканом. Свічка згасла, а вода почала рухатися вгору. Чому це відбулося? (кисень витратився на горіння свічки, а вода заповнила порожнину, що виникла після витрати кисню).

19. За допомогою концентрованого розчину калій нітрату малюють картинку на фільтрувальному папері. Коли папір висохне, торкаються розжареним дротом до малюнка. Мерехтливий вогник відобразить те, що ви намалювали. Чому? (під час розкладання калій нітрату виділяється кисень, який підтримує горіння, і папір обвуглюється, малюючи картинку).

20. Чи можна з допомогою збільшувального скла “сплавити” дрібні алмази в один великий? (ні. Вони згорять).