Конспект уроку "Урок розвитку зв`язного мовлення. Письмовий твір-опис процесу праці за власним спостереженням"

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРОЦЕСУ ПРАЦІ ЗА ВЛАСНИМ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ

М е т а  у р о к у: ознайомити учнів з вимогами до складання твору-опису процесу праці в науковому стилі;  оволодіти вмінням чітко і послідовно розповідати про трудові процеси, дотримуючись вимог стилю; стимулювати увагу й спостережливість; розвивати вміння планувати виклад і реалізовувати план; удосконалити вміння аналізувати тексти-описи, викладати матеріал послідовно, логічно, дотримуючись стильових ознак наукового стилю; розвивати мовне чуття, художній смак; виховувати любов до праці, повагу до людей праці; підвищувати мовну й мовленнєву культуру семикласників

Тип  уроку: розвиток зв’язного мовлення; інтегрований.

Обладнання: виставка робіт місцевих майстрів та учнів школи.

Епіграф:

Що вміти – за плечима не носити.

                                                                              Народна мудрість.

Х і д  у р о к у

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети та завдань уроку

Українці здавна цінували людей за їх ставлення до роботи. Про це вони склали чимало прислів’їв. Діти, хто з вас знає прислів’я про працю?

(Відповіді учнів).

Тож і епіграф до нашого уроку теж з народної мудрості.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Бесіда:

• Який тип мовлення ми будемо використовувати на уроці?

      Чи можна поінформувати про трудовий процес, застосовуючи лише опис? Чому?

     Який стиль доречно вибирати для твору-опису процесу праці?

     Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Який твір називається описом? (Твір-опис — це текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи в усній чи писемній формі)

2. Яку особливість має розвиток дії у творах-описах процесу праці? (Розвиток дії відбувається за рахунок того, що кожна наступна думка додає до сказаного щось нове)

3. З яких 3 основних структурно-композиційних частин складається опис процесу праці?

4. Які характерні ознаки мають тексти наукового стилю?

ІV. Сприйняття нового матеріалу та практичне застосування. Складання твору – опису процесу праці

1. Вивчення матеріалу.

Учитель:

Розповідь про трудовий процес може бути складена у науковому або художньому стилях.
Особливості опису у науковому та діловому стилях:
♦    трудові операції стосуються не конкретної особи, а будь-кого, тому опис має дуже загальний характер;
♦    трудові дії не стосуються певного часу;
♦    подається розповідь лише про те, що слід робити всім і як робити;
♦    ім'я виконавця може опускатись;
♦    характерні дієслова 3-ої особи множини: так роблять, для цього застосовують,  поєднання слів можна, треба, слід, необхідно з неозначеною формою дієслова: треба почистити, необхідно з'єднати;
♦    розповідь має характер інструкції;
♦    всі слова вжито тільки у прямому значенні.
Особливості опису праці в художньому стилі:
♦    опис повинен викликати певне ставлення до процесу праці, до виконавця та результату;
♦    розповідь має бути емоційною, образною;
♦    використовуються художні засоби: епітети, порівняння, метафори.
 

2. Опрацювання прикладів творів – описів. Прочитати, визначити особливості, стиль мовлення

       Як розписують писанки

Одного разу ми завітали в гості до знайомої художниці. Скільки цікавого побачили ми в її оселі, оздобленої в українському народному стилі! Найбільше мене здивувала і зацікавила велика колекція писанок, які були неймовірно гарні і всі різні. Я поцікавилась у господині, як вона їх робить, і вона розпочала захоплюючу розповідь про таємниці писанкарства.

Писанки розписують воском. Віск на писанку наноситься за допомогою писачка, який можна змайструвати із залізного наконечника звичайної шнурівки. Чим менше буде дірочка, з якої витікає розігрітий віск, тим тоншою буде лінія на писанці. Після цього треба взяти дерев'яний патичок, випалити в ньому дірочку розпеченим шилом.

Зачерпуємо писачком гарячий віск і закрапуємо ним спочатку ті цяточки на яєчку, які мають залишатися білими. Після цього яйце занурюємо в найсвітлішу (жовту) фарбу. Коли писанка обсохне, по жовтому тлі покриваємо воском ті цятки, які повинні залишитися жовтими.

Далі, якщо ми хочемо зелених цяток, умочуємо сірничок в зеленку і малюємо на яєчку зелені цятки, які відразу закрапуємо воском.

Потім занурюємо яєчко в червону фарбу. По червоному тлі закапуємо воском ті цятки, які залишаються червоними.

Нарешті, тло забарвлюємо якоюсь найтемнішою фарбою - вишневою чи, скажімо, чорною. Ось і все. Тепер писанку покладемо на цвяшки, вбиті в дерев'яну дошку, і ставимо в не дуже гарячу духовку. Коли віск почне розм'якати, обережно стираємо його м'якою тканиною. Ось так робиться красуня писанка-крапанка.

      Як варити борщ

Борщ — одна з найпоширеніших перших страв української кухні. До його складу входить багато різноманітних продуктів.
Моя мама часто варить борщ, а я люблю спостерігати і допомагати їй.
Перед приготуванням мама миє руки та одягає фартух. Спочатку вона готує бульйон. Дрібно нарубані кістки варить дві години, додає м'яса і продовжує варити до готовності. Зварене м'ясо нарізає порціями, а бульйон відціджує. Очищені і помиті буряки мама шаткує соломкою, солить, збризкує оцтом, змішує, кладе у каструлю, додає жиру, томатного соусу, цукру, тушкує до готовності. Потім злегка обсмажує на свинячому салі цибулю, моркву, петрушку. На кухні уже так смачно пахне, аж слинка тече.
У проціджений бульйон мати кладе нарізану дольками картоплю, доводить до кипіння, додає нарізану соломкою капусту і варить 10-15 хв. Після цього кидає в бульйон тушковані буряки, злегка підсмажує разом з цибулею нарізані свіжі помідори, гіркий і запашний перець, лавровий лист, підсмажене і розведене водою борошно. Потім дає 5 хвилин покипіти, заправляє товченим часником, доводить до кипіння і дає настоятись 10 хвилин.
Нарешті борщ готовий. Настає обід. Подаючи борщ на стіл, мама у кожну тарілку кладе шматочок вареного м'яса, сметани і посипає зеленню петрушки і кропу.
Сім'я із задоволенням смакує улюблену страву. Який смачний борщ!
 

   Твір-опис процесу праці

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.

Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.

Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.

     Бабусині пиріжки

Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось спостерігати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба.

Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.

Спочатку бабуся замішує тісто, додаючи в нього дріжджі, яйця, цукор, масло, борошно, молоко. Вона вимішує тісто ложкою, тоді руками, а потім смішно б'є тісто кулачками та об стіл. Вимішане тісто кладе у дерев'яну діжу, щоб підходило. Вона каже, що у дерев'яній діжі тісто пахне смачніше, бо там живе давній дух предків. Поки тісто підходить, бабуся готує начинку для пиріжків: капусту, товчений горох, ягоди вишні, мак. Від швидкої роботи на обличчі у бабусі виступають крапельки поту, але вона на це не звертає увагу. Вона не стомлюється, бо хіба ж можна втомитись від улюбленої справи?

Мені подобається спостерігати, як росте тісто у діжі, а іноді аж вилізає звідти. Ось тісто вже готове. Бабуся виробляє невеликі формочки пиріжків, кладе в них начинку і викладає на змазані олією листи. Треба почекати, щоб пиріжки підійшли. Потім бабуся змазує пиріжки збитим яйцем і ставить їх у піч. Перед цим піч витоплена до певної температури. Закриває піч заслінкою і чекає десь хвилин 15—20. Ось тепер вона може трошки відпочити. Я так люблю ці хвилини. Моя бабуся лагідно посміхається, гладить мене по голівці, ніби маленького, а інколи ще й пісню співає. І таким теплом, радістю віє від неї, що я забуваю про всі свої невдачі, і теж чекаю пиріжків. І от прийшов довгоочікуваний час. Бабуся бере лопату, дістає нею листи. На столі, застеленому білою тканиною, вона викладає пиріжки. Накриває їх теж біленькою тканиною. Я завжди дивувався, для чого це? Але моя втіха, моя бабуся таємниче мені шепоче: "Не займай, встигнеш, хай пиріжечки вільно подихають, відпочинуть". Так воно і є. Пиріжки духмяні, м'якенькі, так і ваблять до себе.

3. Користуючись схематичним планом твору та обравши тему,  скласти усний твір – опис процесу праці

Схематичний план твору

1.     Який процес праці мені довелося спостерігати (виконувати) коли й де?
2.     Хто виконував роботу?
3.     Як це робиться?
4.     Чому саме цей процес праці припав до душі (запам’ятався, вразив?)

Орієнтовні теми для творів
"Як я готую уроки".
"Як варити борщ".
"Догляд за домашніми тваринами".
"Як працювати з книжкою".
"Пошиття плаття (штанів)".
"Збирання лікарських рослин".
"Як садити буряки".
"Як я доглядаю за кущами".
"Як виготовити паперову прикрасу для ялинки".
"Рецепт мого улюбленого торта".

4. Рефлексія

Вікторина.

1. Виготовлення виробів з ниток за допомогою різних вузликів?  (Макраме)
2. Картини із частин різних порід дерев? (Маркетрі)
3. Мереживо із ниток тканини, на якій буде зроблена вишивка? (Мережка)
4. Розпис по емалі? (Фініфть)
5. Вироблення виробів з глини. (Кераміка)
6. Аплікація тканиною. (Колаж)
7. Центр гончарного виробництва в Україні? (Опішня)
8. Знаменитий розпис Дніпропетровщини. (Петриківський)

VІ.  Підсумок уроку. Самооцінювання.

Аркуш «Сходинки знань»

Прізвище та ім’я _______________________________

Розмісти себе, на певній сходинці, після виконання завдання

- Багато помилок.

- Потребую допомоги

- Припускаюся
  незначних 
  помилок

 - Необхідна
      підтримка

- Виконую всі
  завдання

- Надаю
  допомогу іншим

VІІ. Домашнє завдання. Скласти художній опис процесу праці.