«Бринить – співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить». Урок – конкурс знавців української мови.

Тема: «Бринить – співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить». Урок – конкурс знавців української мови.

Мета: повторити та узагальнити знання з рідної мови; удосконалювати орфографічні уміння і навички; розвивати увагу, кмітливість; виховувати любов до рідної мови, слова.

Тип уроку: нетрадиційний.

Обладнання: ноутбук з презентаціями, картки із завданнями, проектор.

Хід уроку:

І. Оголошення теми та мотивації навчальної діяльності учнів на уроці.

ІІ. Організаційна частина.

За тиждень до проведення уроку група ділиться на 2 команди, обирають капітана, вигадують девіз, привітання, емблему.

Обираються члени журі.

Кожному з членів журі роздається таблиця для оцінювання відповідей команд.

№ конкурсу	1 команда «­­­­____________________»	2 команда «____________________»
1

 

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань з української мови.

1 конкурс «Привітання» (5 балів)

Кожна з команд представляють свою назву, девіз і емблему, пояснюючи її. На все дається кожній із команд по 3 хв.

2 конкурс «Відгадай слово» (6 балів – по 2 бали за кожну правильну відповідь)

На картках представлено тлумачення значення слова. Потрібно відгадати дане слово. Кожна з команд по черзі витягує картку, на якій дається опис. Якщо команда за 1 хв. не відгадала слово, то право відповіді переходить іншій команді

1.     Погодні, теплі дні на початку осені, а також павутиння, що літає в цей період, пора року, коли в сузір’ї Велеса видно Плеяди, які в народі називають Бабами; за стародавнім віруванням, ця пора ділить рік на дві частини: коли Баби показуються навесні, починається літо, восени – зима; з павутинням пов’язані деякі жіночі роботи – прядіння, вишивання, в’язання. (Бабине літо або баболітник).

 

2.                  солома або сіно, що стелять у хатах під Різдво Христове;

 ритуальний сніп жита або пшениці, який ставлять у Святвечір на покуті під образами; робили його іноді у вигляді пишного вікна, ув’язаного з кільканадцяти пучків соломи з конусоподібною верхівкою з безлічі колосся; після Водохреща його змочували, зерно з нього використовували з охоронною метою, зокрема в похоронних обрядах; у Карпатській Україні цей сніп звався корочуном, у деяких інших місцях – колядою, колядником;

 пробка (чіп) із соломи;

 гніт, просякнутий залишками від перечищення воску;

 сніп очерету або соломи, який використовували для загородки або обшивки стінок куреня, стін хати тощо.

 

(Дідух)

 

3.      солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот із сухофруктів;

 ритуальна страва у Святвечір та Щедрий вечір, разом з кутею та іншими стравами Багатої вечері й вечері на Голодну кутю.

За різдвяним обрядом разом з кутею і буханцем хліба ставлять цей компот на покуті, почесному місці.

Його ще вживають і під час інших обрядів – на хрестинах, похоронах, на поминках.

 

(Узвар)

 

4.          Дерево або кущ з гнучким гіллям, продовгуватими вузьким листками і зібраними в сережки квітками; з нього здавна виготовляли музичні інструменти (бандуру, сопілки та ін.)

Спрадавна існує повір’я: у темному лісі треба знайти це зелене дерево, яке ніколи не чуло ні шуму води, ні співу півня; з його можна зробити таку флейту, що як заграєш на ній, то мертві встануть з могил і живими прийдуть з того світу.

Ця рослина – весняне дерево, бо одне з перших викидає бруньки і починає зеленіти, тому під цими деревами з давніх часів водили круглий танець, співали веснянок.

Його гілля освячували на Великдень як ритуальний предмет.

 

(Верба)

 

5.      Страва з локшини, борошна, картоплі, пшона, рису, сиру з яйцями;

 Камінець, черепок, який пускають по воді рикошетом;

 Хижа комаха з довгим і тонким тілом і двома парами великих прозорих крил;

 Народна назва гриба підберезника;

 Одна з народних назв кульбаби;

 Маленьке ковадло, що забивалося у дерев’яний стоян з ослоном для сидіння; служило основою для відбивання леза коси;

 Копа льону з 10 снопиків. Їх розставляють у такий спосіб для просушування рослини.

 

(Бабка)

 

6.      Дядько по матері, брат матері;

 Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні);

  перен. Ведмідь.

 

(Вуйко)

 

3 конкурс «Склади речення» (5 балів)

 

З поданих на окремих картках слів скласти речення і розставити правильно розділові знаки. Пояснити правопис речення. Команди вибирають собі картку і за 5 хв. виконують завдання.

 

1. Повіяв вітер на долині – пішла дібровою луна. (Т. Г. Шевченко)

 

(Безсполучникове складне речення. Тире ставиться, бо 2-га частина виражає наслідок з того, про що говориться у 1-й частині)

 

2. І пані з дверей каже: «Йдіть за ним!» (П. Куліш)

 

(Речення з прямою мовою А: «П!»)

 

3. Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О. Гончар)

 

(Змиті дощем – це відокремлені узгоджені означення, які стоять після означувального слова. Речення ускладнене дієприкметниковим зворотом).

 

4 конкурс «Розшифруй слово» (2бали )

 

Потрібно розшифрувати слово, яке знаходиться на картках, використовуючи ключ до нього. Пояснити дане слово. Команди вибирають собі картку і за 5 хв. виконують завдання.

 

А



Б



В



Г

$

Ґ



Д

❈

Е

∯

Є



Ж



З

ʁ

И

@

І

Ⱋ

Ї

❀

Й

≞

К



Л



М

Ψ

Н

Σ

О

⊗

П

❞

Р

☁

С



Т



У

β

Ф



Х

&

Ц

➹

Ч



Ш



Щ

Ѧ

Ь



Ю

♪

Я

〄

 



∯





@



⊗



⊗

$

Ⱋ

〄

1.  

 

2.  

Ψ

⊗

☁



∯

Ψ

Ⱋ





 

 

3.  



@

Σ









@



 

1. Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови, або лексику.
2. Морфеміка (будова слова) – розділ мовознавства, що вивчає значущі частини слова (морфеми).
3. Синтаксис – розділ граматики,, який вивчає будову й граматичне значення словосполучень і речень.

 

5 конкурс «Знайди помилку» (12 балів – по 2 бали за кожну правильну відповідь)

 

Командам роздаються картки з реченнями. За 5 хвилин вони повинні знайти допущені помилки та виправити їх.

 

1 команда

 

1. Повнозначне слово має тільки лексичне значення (лексичне значення доповнене граматичним)
2. Слова, вживання яких обмежене певною місцевістю називаються загальновживаними (діалектними)
3. Дієприслівники виражають ознаку предмета за кольором (додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом)
4. Слова автора і пряма мова поєднуються за допомогою сполучників (поєднуються за змістом та інтонаційно)
5. Якщо друга частина складного безсполучникового речення пояснює, розкриває зміст першої, то між ними ставиться тире (ставиться двокрапка)
6. За будовою сполучники поділяються на прості і складні (прості, складні і складені)

 

2 команда

 

1. Кличний відмінок називає місце або час дії (називає особу, до якої звертається мовець, тому його форму мають переважно іменники – назви істот)
2. Тире між підметом і присудком ставиться, якщо підмет виражений іменником, а присудок – дієсловом дійсного способу теперішнього часу (1) якщо підмет і присудок виражені називним відмінком іменника або числівника; 2) якщо один або обидва головні члени речення виражені неозначеною формою дієслова; 3) перед вказівними часками це, то, ось)
3. Підмет найчастіше виражається прикметником (виражається іменником чи займенником)
4. Словосполучення – це поєднання кількох слів, що не залежать одне від одного (поєднання двох або більше слів, пов’язаних між собою за змістом і граматично)
5. Використання синонімів у мовленні вносить малопомітні зміни (допомагає уникнути повторів слів, зробити мову виразнішою)
6. Порядкові числівники, на відміну від кількісних, змінюються тільки за числами (змінюються за відмінками, числами і родами)

 

ІV. Підведення підсумків уроку.

Виставлення оцінок, підрахунок балів.

 

V. Домашнє завдання. Скласти твір – розповідь про один із своїх днів, використовуючи лише дієслова.