Шляхи та засоби соціалізації особистості дошкільника безпосередньо залежить від вікового етапу розвитку і визначаються типом провідної діяльності. В залежності від віку головним в особистісному розвитку дитини виступає наступне:
Соціалізація дітей дошкільного віку, як правило, відбувається в дитячому садку. І навіть якщо у батьків є можливість сидіти з малюком до школи вдома. Краще відмовитися від цього, адже чим раніше у дитини з’явиться нове коло спілкування, тим вірогідніше він досягне успіху в житті і у нього буде більше шансів для самореалізації.
Не менш важлива і соціалізація дитини в сім`ї. Але, слід пам’ятати, що у колі батьків і родичів малюк грає одну і ту ж роль, а в колективі у нього є можливість приміряти на себе нові.
«ІГРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ»
Мета: створювати психоемоційний комфорт.
Дітям пропонується привітатись, як «веселі котики» — торкаючись плечима одне одного та говорячи: «Мур-мур-мур», потім, як «веселі песики» — торкаючись ступнями та говорячи: «Гав-гав-гав», як «веселі ведмедики» — торкаючись спинами, тручись одне об одного (діти об'єднані у пари).
Мета: виховувати доброзичливість.
Діти передають одне одному м'ячик і називають подарунки, які вони хотіли б подарувати одне одному.
Мета: виховувати доброзичливість, уважність одне до одного.
Діти об'єднуються у пари, уважно розглядають одне одного, потім розвертаються та спинами торкаються одне одного. Психолог запитує у дітей-партнерів про зовнішній вигляд, колір очей, волосся, одягу. Опис порівнюється з оригіналом і робиться висновок про те, наскільки діти уважні одне до одного.
Мета: виховувати доброзичливість, емпатію.
Одна дитина грає роль «хворого» друга. Решта дітей прийшли його провідати, принесли з собою гостинці, вкривають хворого ковдрою, наливають теплого чаю, жаліють його, поглядають на нього зі співчуттям, лагідно посміхаються. Психолог наголошує на тому, що коли люди піклуються одне про одного, тоді хворим легше перебороти хворобу, знайти в собі сили швидше одужати.
Психолог пропонує дітям вивчити народне прислів'я:
«Вірний друг — то найбільший скарб».
Якщо діти не розуміють значення слів, потрібно їм розповісти про них («вірний» — ніколи не зрадить, прийде на допомогу, «скарб» — багатство, подарунок).
Мета: виховувати доброзичливість до інших.
Діти стоять у колі. Одна дитина стоїть у центрі кола. Вона починає кликати іншу дитину, лагідно називаючи її ім'я та кидаючи їй декілька разів м'яч. Потім перша дитина запитує: «Я гралась з тобою, а з ким хочеш гратись ти?» І так по черзі.
Мета: закріплювати знання та вміння користуватися мімікою та жестами..
Кожна дитина отримує предметну картинку, яку вона повинна без слів, за допомогою міміки та жестів показати решті дітей, а ті, у свою чергу, повинні її відгадати та назвати.
Мета: виховувати доброзичливість.
Діти об'єднуються у пари. Кожна пара повинна скласти картинку з частинок (пазлів). Діти повинні працювати злагоджено, ввічливо звертатись одне до одного.
Мета: розвивати невербальне спілкування.
Діти не вербально показують казку «Ріпка» («Колобок»), заздалегідь домовившись про роль кожного.
Поради батькам щодо соціальної поведінки дітей
• Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час спілкування з іншими дітьми, спільних ігор.
•Розмовляйте з дитиною про її перебування в дитячому садку, на подвір'ї . Будьте уважним співрозмовником, разом із дитиною з'ясуйте причини та правильність її поведінки щодо інших дітей.
•Проводьте бесіди з дитиною про її однолітків із групи, сусідських дітей. Спонукайте, щоб дитина сказала щось позитивне про них, про риси характеру, таланти, вміння, а не про зовнішність.
•Привчайте дитину бути відповідальною перед іншими, дотримуватись правил поведінки, завжди замислюватись над своїми вчинками та вчинками інших дітей, дорослих, знаходити правильне розв'язання складної ситуації.
•Підтримуйте та підбадьорюйте дитину, радійте за неї, хваліть за хорошу поведінку. Станьте прикладом для наслідування, демонструйте бажану поведінку, пояснюйте свої вчинки.