Буклет "Закони оптики"

            На межі двох прозорих середовищ спостерігаються явища поглинання, відбивання й заломлення світла.

            Заломлення світла — явище зміни

напрямку поширення світла в разі його проходження через межу поділу двох середовищ.

              Причиною виникнення явища залом-

лення світла є зміна швидкості поширення світла при переході з одного середовища в інше. Як ви вже знаєте, у вакуумі світло поширюється зі швидкістю 300 000 .

            Уповітрі швидкість поширення світла змінюється незначно, тому вважається, що і для повітря вона становить 300 000 . Швидкість поширення світла у прозорих середовищах зменшується порівняно зі швидкістю світла в повітрі у відповідну кількість разів: у воді в 1,33 раза; у склі — майже в 1,6 раза; в алмазі — у 2,4 раза.

Абсолютний показник 

заломлення, n     

                                                                                Табл.1

            Фізична величина, що позує, у скільки разів швидкість поширення світла у вакуумі (с) є більшою, ніж швидкість світла в середовищі, називається абсолютним показником заломлення середовища n. Із двох прозорих середовищ оптично більш густим називають середовище з більшим показником заломлення, тобто середовище, у якому швидкість поширення світла є меншою. 

            Вимірювання кутів

падіння та заломлення, співвідношення абсолютних показників заломлення середовищ дозволяють визначити закони заломлення світла:

-  падаючий промінь, заломлений промінь і перпендикуляр, установлений до межі поділу середовищ у точці падіння променя, лежать в одній площині;

-  відношення синуса кута падіння  до синуса

            Заломлення, або рефракція або залом — зміна напрямку поширення випромінювання, при проходженні межі розділу двох середовищ з різною оптичною  густиною (наприклад, повітря-скло, скло-вода).