Дослідження коливань освітленості джерел світла та їх вплив на здоров’я людини

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації

Рівненської області

Рівненьскої малої академії наук учнівської молоді

 

Відділення: фізика та астрономія

Секція: експериментальна фізика

 

Дослідження коливань освітленості джерел світла та їх вплив на здоров’я людини

 

Роботу виконав:

Доманов Віталій Романович

учень 10 класу

опорного закладу

 «Шпанівський ліцей»

Рівненського району

Науковий керівник:

Котенко Тетяна Віталіївна

вчитель фізики та астрономії

 

 

2021

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………….2

Розділ І. Літературний огляд
1.1. Освітлення і його фізичний зміст…………………….…5

1.2. Види джерел світла……………………………………….7

Розділ ІІ. Об’єкти і методи досліджень

2.1. Основні світлотехнічні характеристики……………….11

2.2. Прилади для вимірювання освітленості……………….15

Розділ ІІІ. Експерементальні результати і їх обговорення

3.1. Дослідження коливань освітленості різних джерел світла………………………………………………………….17

ВИСНОВОК ………………………………………….23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….26

ВСТУП

Наразі не можнауявити собіжиттєдіяльність сучасної людини без використання електроенергії. Основна перевага електричної енергії - відносна простота виробництва, передачі та перетворення. Промислові підприємства є основнимиспоживачамиелектроенергії, так як витрачають до 70% усієї виробленої електроенергії в нашійкраїні. Система електропостачання повинна забезпечувати необхідну надійність живлення підприємства й окремихспоживачів відповідно до їхньоїкатегорії за ступенем надійності.

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення у житті людини. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.

Актуальність даної теми дуже велика, адже існує хибна думка, що сучасне світлодіодне  освітленя якісніше та краще. Проте це не завжди так. Світлодіоди бувають різними. Тому для оцінки якості їхнього світла існує низка показників, які неможливо побачити неозброєним оком. Для їх вимірювання необхідно мати спеціальні прилади та навички.

Серед таких «невидимих» параметрів, зокрема, індекс кольоропередачі (CRI). Для сонячного світла його прийняли за 100, а нормою для штучного освітлення шкільних приміщень вважають не менше, ніж 80. Цей параметр відповідає за «правильне» відображення кольорів навколишніх предметів. Особливо критичним він є для дітей віком до 5 років, коли відбувається формування зорових та колірних образів у їхньому мозку.

Наступним не менш важливим параметром є коефіцієнт пульсацій. Він має не перевищувати 10 %, краще – 5 %. Високий рівень пульсацій призводить до втоми та перенапруження м’язів ока. Постійне перебування в приміщеннях з освітленням, що «пульсує», викликає з часом незворотні зміни сітківки ока. Крім того, пульсації впливають на стан нервової системи дитини і, крім почуття втоми у дітей, поступово призводять до погіршення їх здоров’я.

Ще один дуже важливий параметр – колірна температура (СТ). Він відповідає за відтінок білого світла: теплий, нейтральний чи холодний. «Тепле» світло доречно використовувати у житлових приміщеннях (особливо у спальнях), «нейтральне» – в офісних приміщеннях, навчальних закладах та в більшості громадських просторів.

Метою мого  дослідження я поставив дослідження коливань освітленості різних джерел світла. Та вироблення рекомендацій щодо використання джерел світла для роботи школярів у школах та вдома.

Завдання моєї роботи: дослідження коливань освітленості найпоширеніших джерел світла, порівняння коливань освітленості, вироблення рекомендацій щодо використання джерел світла для роботи дітей у школі і вдома.

Розділ І.

1.       Освітлення і його фізичний зміст

Відчуття зору відбувається під впливом видимого випромінювання (світла), яке являє собою електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 0,38 ... 0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) і зменшується до кордонів видимого спектру.

Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками. До кількісних показників відносяться:

- Світловий потік  - частина променистого потоку, яка сприймається людиною як світло; характеризує потужність світлового випромінювання, вимірюється в люменах (лм);

- Сила світла  - просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку , що виходить від джерела і рівномірно поширюється всередині елементарного тілесного кута  до величини цього кута, вимірюється в канделах (кд);

- Освітленість Е - поверхнева щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку ,рівномірно падаючого на висвітлювану поверхню , до її площі, вимірюється в люксах (лк);

- Яскравість L поверхні під кутом α до нормалі-це відношення сили світла , випромінюваної, освітлюваної або світиться поверхнею в цьому напрямку, до площі  проекції цієї поверхні, на площину, перпендикулярну до цього напрямку, вимірюється в кд •м².

Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники як фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості, показник освітленості, спектральний склад світла.

Фон - це поверхня, на якій відбувається розрізнення об'єкта. Фон характеризується здатністю поверхні відображати падаюче на неї світловий потік. Ця здатність  визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку до падаючого на неї світловому потоку . У залежності від кольору і фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02 ... 0,95; при р> 0,4 ​​фон вважається світлим; при р = 0,2 ... 0,4-середнім і при р <0,2-темним.

Контраст об'єкта з фоном k - ступінь розрізнення об'єкта і фону-характеризується співвідношенням яскравостей розглянутого об'єкта (точки, лінії, знаки, плями, тріщини, ризики або інших елементів) і фону; k = вважається великим , якщо k> 0,5 (об'єкт різко виділяється на тлі), середнім при k == 0,2 ... 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю) і малим при k <0,2 (об'єкт слабо помітний на тлі).

Коефіцієнт пульсації освітленості -це критерій глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку

Показник осліпленості Ро - критерій оцінки сліпучої дії, створюваного освітлювальної установкою,

Екранування джерел світла здійснюється за допомогою щитків, козирків і т.п.

Видимість V характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Вона залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості, контрасту об'єкта з фоном, тривалості експозиції. Видимість визначається числом порогових контрастів в контрасті об'єкту з фоном.

2.       Види джерел світла

Джерелом світла є будь-який об'єкт, що випромінює електромагнітну енергію в видимому спектру. За своєю природою підрозділяються на штучні і натуральні.

Як джерело світла широко застосовують лампи розжарювання і

газорозрядні лампи: люмінесцентні, дугові ртутні, металогаллогенні і

ксенонові.

Джерела світла бувають теплові і люмінесцентні. У теплових джерелах

світла випромінювання виникає під час нагрівання тіла розжарювання до

високої температури, а в люмінесцентних − у результаті перетворення

електричної енергії безпосередньо на оптичне випромінювання з

використанням такого явища, як люмінесценція[3].

За цією ознакою джерела світла поділяють на три класи:

- теплові, до яких відносять всі типи ламп розжарювання, а також вугільні

дуги та електричні інфрачервоні нагрівачі;

- люмінесцентні, до яких належать люмінесцентні лампи низького тиску,

дугові ртутні лампи, лампи тліючого, високочастотного та імпульсного

розрядів;

- змішаного випромінювання, в яких одночасно відбуваються як теплові,

так і люмінесцентні явища, наприклад, дуги високої інтенсивності.

Люмінесценція – спонтанне світлове випромінювання збудженими

молекулами абсорбованої ними енергії з електронного чи коливального

збудженого стану, який не є в термічній рівновазі із середовищем. При цьому

випромінювання відбувається протягом часу після поглинання енергії

молекулою, не коротшого, ніж період світлових хвиль.

Речовина, в якій спостерігається люмінесценція, називається

люмінофором. Люмінесцентне випромінювання виникає за рахунок

квантових переходів атомів, іонів, молекул зі збудженого стану в основний

чи менш збуджений, тому кожен атом, іон чи молекула люмінофора є

центром люмінесценції.

Люмінесценція при збудженні речовини світлом називається фотолюмінесценцією. У разі збудження речовини струмом виникає електролюмінесценція, яка використовується в люмінесцентних лампах та світлодіодах. В електронно-променевих трубках, які ще до недавна використовувалися у телевізорах та дисплеях, люмінесценція збуджується потоком електронів. Основними характеристиками джерел світла є спектральний склад випромінювання, тобто розподіленергіївипромінювання за довжинами хвиль, і світлова віддача, підякою розуміють відношення світлового потоку, що випромінюється джерелом світла, до потужності, яку воно споживає.

Класифікація джерел світла:

Лампи розжарювання – освітлювальний прилад, штучного джерела світла. Світло випромінюється нагрітим металевою спіраллю, коли протікає через нього електричний струм.

Газорозрядні лампи - джерело світла, яке випромінює енергію в видимому діапазоні. Фізична основа-електричний розряд в парах металів.

Лампа люмінесцентна - це газорозрядне джерело світла, світловий потік якого визначається переважно світіння фосфора під дією викиду ультрафіолетових випромінювань; Видиме світіння розряду не перевищує кілька відсотків. Люмінесцентні лампи широко використовуються для загального освітлення, і їх світловий вплив в кілька разів більше, ніж у ламп розжарювання тієї ж мети. Строк життя може бути до 20 разів довше, ніж лампи розжарювання.

Галогенні лампи - лампа розжарювання в балон який додав Буферні газові пари галогенів (бром або йод). Це збільшує термін служби лампи до 4 000 годин.

Компактна Лампа люмінесцентна (КЛЛ) або енергозберігаюча лампа люмінесцентна. Лампа з меншими вимірами і менш чутливі до механічних пошкоджень.

Світлодіодна лампа - напівпровідниковий пристрій, який випромінює некогерентне світло при одночасному проходженні електричного струму.

Джерела світла поділяють на три класи: теплові (лампи розжарювання, а також вугільні дуги), люмінесцентні (люмінесцентні лампи низького тиску, дугові ртутні лампи, лампи тліючого, високочастотного та імпульсного розрядів), змішаного випромінювання (в яких одночасно відбуваються як теплові, так і люмінесцентні явища

Джерела штучного освітлення

В якості джерел штучного освітлення широко використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і виромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг і потужностей.

Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.

Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.

Світлова віддача цих ламп становить 40-100 лм/Вт, що у 3-5 разів перевищує віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації – до 10 тис. год., а температура нагрівання (люмінісцентні) – 30-60 °С. Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь –якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора. Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінісцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

До основних характеристик джерел штучного освітлення належать:

• номінальна напруга живлення, В;
• електрична потужність лампи, Вт;
• світловий потік, лм;
• світлова віддача, лм/Вт;
• термін експлуатації;
• спектральний склад світла.

Розділ ІІ

2.1. Основні світлотехнічні характеристики

Освітлення, або світло, характеризується кількісними та якісними показниками, при цьому застосовують стандартні одиниці та терміни.

Кількісні показники освітлення визначають світловий потік, силу світла, освітленість та яскравість.

Світловий потік (F) – потік променевої енергії, що сприймається органами зору як світло, тобто характеризує потужність променевої енергії.

Одиниця світлового потоку – люмен (лм) – дорівнює потоку, який випромінюється до одиничного тілесного кута ω рівному 1 стерадіан точковим джерелом світла в 1 канделу. Стерадіан – одиничний тілесний кут ω, який утворює на сферичній поверхні радіусом 1м поверхню, площа якої дорівнює 1м2. Значення ω = S/R2

Рис. 1. Схема кількісних показників освітлення

Джерела світла випромінюють світловий потік у різних напрямках неоднаково. Тому, щоб дати характеристику інтенсивності випромінювання, застосовуємо поняття «просторова або кутова щільність світлового потоку», яку називають силою світла (I), тобто світловий потік, віднесений до тілесного кута, в якому він випромінюється:

I = F/ω, кд. (2.1)

За одиницю сили світла приймають канделу (кд)

Величину світлового потоку, який припадає на одиницю освітлювальної поверхні, називають освітленістю (Е):

Е = F/S, лк. (2.2)

Одиниця освітленості – люкс (лк) – освітленість поверхні S=1 м² при світловому потоці F=1 лм, який падає на неї.

Видимість предмета оком залежить від частини світлового потоку, відбитого освітлювальним предметом і характеризується яскравістю (L). Яскравість залежить від сили світла, кута падіння світлового потоку та ряду інших факторів. За величину яскравості прийнято ніт – це яскравість 1м² плоскої поверхні, яка відбиває у перпендикулярному напрямі силу світла в 1 канделу:

L=I(S·cosα), кд/м². (2.3)

До якісних показників належать фон, контраст об'єкта з фоном, видимість, показник осліпленості, коефіцієнти відбиття і т.д.

Коефіцієнт відбиття (ρ) характеризує здатність поверхні відбивати падаючий на неї світловий потік:

ρ = F_від/F_пад. (2.4)

Фон – це поверхня, яка прилягає до об'єкта розрізнення, на який він розглядається. Фон вважається світлим при ρ>0,4, середнім при ρ=0,2...0,4 і темним при ρ<0,2.

Контраст об'єкта з фоном (К) характеризується співвідношенням яскравостей розрізняльного об'єкта та фону:

К = (L_фон. – L_об.)/ L_фон. (2.5)

Контраст вважається великим при К > 0,5, середнім при К = 0,2...0,5 і малим при К < 0,2.

Видимість (V) характеризує здатність ока сприймати об'єкт при освітленості від 0,1 до 100000 лк, залежить від освітленості, розміру даного об'єкту, його яскравості, контрасту об'єкту з фоном, та визначається числом порогових контрастів (тобто, найменшим розрізняльним контрастом):

V = K/К_пор., (2.6)

де К – контраст об'єкту з фоном;

К_пор – пороговий контраст, тобто найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає невиразним.

Показник осліпленості (Р) є критерієм оцінки сліпучої дії освітлювальної установки:

Р = (S – 1)·1000, (2.7)

де коефіцієнт осліпленості S = V₁/V₂, причому, V₁ – при екрануванні блискучих джерел; V₂ – коли вони у полі зору.

+Коефіцієнт пульсації освітленості (К_п) – критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку.

Об'єкт розрізнювання – це мінімальні окремі частини об’єкту, які необхідно розрізняти в процесі роботи.

2.2. Прилади для вимірювання освітленості

Для вимірювання освітленості та світлотехнічних величин застосовують прилади – люксметри модифікації Ю-16, Ю-17, Ю-116 (рис. 5.2), Ю-117 та портативний цифровий люксметр-яскравомір ТЭС 0693. Всі вони працюють із застосуванням ефекту фотоелектричного явища. Світловий потік, потрапляючи на селеновий фотоелемент, перетворюється на електричну енергію, сила струму якої вимірюється міліамперметром, який проградуйований у люксах. Застосовують також вимірювачі видимості – фотометри та інші комплексні вимірювачі світлотехнічних величин.

Для вимірювання освітленості фотоелемент встановлюють в площині вимірювання, підбирають найближчу шкалу міліамперметра, починаючи з «грубішої», і прочитують показання приладу. При необхідності розширити межі вимірювання застосовують поглинаючі насадки. Для вимірювання об'ємної освітленості або яскравості застосовуються спеціальні насадки на фотоелемент люксметра.

Прилад має дві шкали – від 0 до 30, та від 0 до 100 (рис. 5.2. поз. 4) та набір поглинаючих насадок (рис. 5.2. поз. 3), які дозволяють розширити діапазон вимірів у 10, 100, або 1000 разів.

Рис. 5.2. Люксметр Ю-116.

1 – фотоелемент; 2 – поглинаюча насадка; 3 – поглинач;

4 – індикатор; 5, 6 – перемикачі межі вимірювань

 

Також сьогодні починають широко використовуватись цифрові фізичні лабораторії, які дають змогу дослідити багато різних фізичних величин і явищ. Так і ми використали у своїй роботі даний пристрій для вимірювання коливань світлових джерел, для цього використовували датчик освітленості.

Розділ III. Експерементальні результати і їх обговорення

3.1. Дослідження коливань освітленості різних джерел світла

На даній експериментальній роботі я вирішив дослідити коливання освітленості різних джерел світла. Адже саме коливання освітленості мають значний вплив на наш зір і на збереження зору. Давно відомий факт, що чим більша частота коливань, тим більше наш око і кришталик буде зазнавати змін, пристосовуючись то цих коливань, що може призвести до різних захворювань зору, до підвищеної втоми, головних болей.

Отже, маючи цифрову лабораторію у кабінаті фізики і датчик для вимірювання освітленості, дослідити коливання дуже просто. Цифрова лабораторія не лише міряє освітленість у люксах але і зображаж на графіку залежність частоти освітленості в реальному часі. Саме завдяки графікам , можна зробити висновки, щодо коливань освітленості різних джерел світла.

Всі досліди я виконував з однаковими параметрами цифрової лабораторії і однакової відстані до джерел світла, для того щоб дані були якомога точніші.

Спочатку я виміряв освітленість кишенькового ліхтарика, вона становила 701,4 lux, але графік показав що освітленість не рівномірна а має досить помітні зміни освітленості з часом. По піках коливань з гафіка видно частоту коливань.

Ліхтарик

Наступним джерелом світла я вибрав нічник, часто їх включають на цілу ніч, вважаючи, що він не дуже впливає на зір. Так, освітленість нічника менша ніж кишенькового ліхтарика, вона становить 326,6 lux, але з графіка видно що кількість піків теж є значною.

Нічник

На сьогоднішній день  багато людей переходять на Led освітлення. Тому, звичайно я вирішив перевірити і це джерело світла, для цього я знайшов Led лампу потужністю 7 Ват. ЇЇ освітленість цифрова лабораторія оцінила у 22,2lux, але як видно з графіка, теж є певна зміни частоти освітленості і відстань між піками хоч і менша ніж у попередніх джерелах світла, але все одно має певне значення. 

Led лампа 7 wat

Мені стало цікаво дослідити звичайну електричну лампу потужністю 60 wat, якою користувалися колись, кілька десятків років тому, майже всі. Освітленість такої лампи становила 240,8 lux, але цікавим виявився графік частоти освітленості: у ньому частота набагато менша ніж у всіх попередніх джерелах світла. Отже, част ота коливань освітленості такого джерела менша. 

Звичайна лампа 60 wat

І врешті у нас в класі,  у фізичному кабінеті і не лише у фізичному, а в багатьох класах нашої школи освітлюють приміщення лампи денного світла. Звичайно цікаво і необхідно було дослідити ці джерела світла. Отже, люксметр показав освітленість770 lux, і з графіка  коливань частоти коливань видно що пікі знаходятьсЯ майже так само на невеликій відстані один від одного , як і в звичайній лампі. Лише амплітуда коливань значно більша.

Лампа денного світла

Таким чином, у даній роботі я дослідив частоту коливань різних джерел світла, а також було виміряно їх освітленість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини у процесі праці, світло посідає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів відносяться адаптація, акомодація та конвергенція.

Адаптація – пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня освітленості).

Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика.

Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людина швико втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно зі статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад таких, як робоча міопія (короткозорість), спазм акомодації.

Отже, можна зробити висновок, що найкращими джерелами світла, які можна використовувати для роботи, для навчання у приміщеннях звичайно є лампи денного світла, також я був здивований висновком про звичайні лампи, які стали кращими джерелами світла ніж ледлампи, якщо порівнювати по частоті коливань освітленості. Хоча, ледлампи  є більш енергоефективнішими, але частота коливань у них більша.

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому пофарбуванні інтер`єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20-40% (при тій ж потужності джерл світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення.

При надмірній яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутись засліплення учня. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів призводять до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього – до швидкого втомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освтлюються і знаходяться у полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбивання яких знаходиться в межах 0,3-0,6,і, бажано, щоб вони мали матову поверхню.

 

Значення світла для здоров’я і працездатності людини величезне. Світло сприймається людиною через зір. Воно є не тільки важливою умовою робочого зорового аналізатора, але й важливим біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Світло і темрява, день і ніч для людини визначають біологічний ритм – бадьорість та сон. Тому недостатня або надмірна освітленість впливає на збудженість центральної нервової системи і на активність усіх життєвих процесів. Чистоту та порядок в приміщенні неможливо забезпечити, коли в ньому постійно буде напівтемрява, будуть брудними шибки вікон, світильники.

Важливе значення має освітлення не тільки в побуті, але й на виробництві. Через погане освітлення стається багато нещасних випадків, тому освітлення важливе для попередження травматизму.

Раціональне освітлення повинно: бути достатнім; рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати очі; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це зберігає здоров’я людини, сприяє підтримці високого рівня працездатності та зменшує травматизм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. https://www.obudom.com/uk/vidi-shtuchnogo-osvitlennya/
2. https://blox.com.ua/normy-osvitlenosti-prymishchen-i-pulsatsiia-osvitlennia.html
3. https://studfile.net/preview/5597940/page:27/
4. https://www.youtube.com/results?search_query=vernier+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8