Буквар - наш вірний друг.

Свято Букваря

Танець дзвіночків.

1. Ділі-ділі, дінь-ділень!

Гості й діти, добрий день!

2. Ділі-ділі, вам наказ:

Не спізніться в 1-ий клас!

3. Сьогодні незвичайне свято –

Таке в житті буває раз.

4. З Буквариком зібравсь прощатись

Наш веселий 1-ий клас!

5. І дзвінок веселий кличе

Друзів і батьків на свято:

6. Не запізнюйтеся, швидше,

Час з Буквариком прощатись!

Під музику виходять першокласники.

1. Добрий день вам, мами й тата,

Раді бачить вас на святі.

Хочемо, щоб подивились,

Як багато ми навчились.

2. Мені сьогодні пригадалось,

Як все у день той починалось.

Мене родина вся збирала,

До школи вранці проводжала.

3. Як перше вересня дзвіночком

Зізвало лунко в школу нас,

Відтоді ми звемося гордо

У нашій школі…

Всі: Перший клас!

Пісня «Перший дзвоник»

4. Буквар взяли ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

Тепер же раді вам сказати:

Всі: Ми всі навчилися читати!

 

5. Літеру за літерою

Вчили ми щодня.

Підійшли до світлого,

Справжнього знання.

6. І сьогодні ми вже справжні,

Справді, справжні школярі!

Бо читати і писати

Ми навчитися змогли!

7. Усі зібрались в цьому залі,

Бо нині свято Букваря.

Нам трішки сумно, трішки шкода,-

Прощання надійшла пора.

8. Букварик – розумна книга,

Друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора!

9. Ми Букварика сьогодні

Запросили в перший клас,

Скажемо йому «Спасибі»,

Що навчив читати нас.

10. Ми Букварика чекаєм,

А його усе немає.

Де ж так довго забарився?

Може, він десь заблудився?

Танець сорок.

1. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке?

Нині свято Букваря,

А Букварика нема!

Не прийшов до діток вчасно.

Може, трапилось нещастя?

2. Я можу вам допомогти.

Щоб Букварик міг прийти,

Треба стежку поладнати:

Гарну пісню заспівати!

 

Пісня «Ми браві першокласники»

І.  Ми браві першокласники,

    І все у нас гаразд.

    Сьогодні ми зібралися,

    Щоб вам прозвітувати.

Приспів:  Щоб все на світі знати,

                  Потрібно працювати.

                  Щоб школу закінчить,

                  В престижний ВУЗ вступить!

ІІ.  Ми щиро всіх вітаємо

     І шлем палкий привіт!

     І ми усім бажаємо

     Уроки вчить як слід!

Приспів:

Учні:

1. Всі чекаємо дарма,

А Букварика нема.

2. Гості зібралися, мами і тата

Невже не буде у нас свята?

3. Може, Букварик на нас розсердився,

І на свято не з’явився?

4. Годі вам панікувати,

Треба нам все пригадати,

Як ми грамоту вивчали,

Як усе запам’ятали.

5. Признаємось вам чесно:

Було нам важкувато

Азбуку вивчати,

А іще палички писати.

Танець  «Неслухняні палички»

6. Допоможіть мені! Палички!

Палички – виручалочки!

Станьте гарно всі в рядок

У мій перший зошиток.

7. Не лякайтеся чорнила

Руки я помила з милом.

Ну, а вас не буду мити,

Щоби клякс не наробити.

8. За рядок не вилізайте,

Стійте прямо, не схиляйтесь;

Чому мене не слухаєтесь?

З вами я замучилась.

9. Що ж ви стали як попало?

Мені знов за вас попало!

10. І не знає учителька,

І не знає навіть мама,

Як вас тяжко научити,

Щоб стояли прямо.

11. Час настав для відпочинку –

Зробимо фізкультхвилинку.

Танок «Фізхвилинка»

12. Букви були такі незвичні,

Та з часом стали симпатичні.

13. Коли літери не складалися,

Я навіть поплакала трішки,

Та із ними я подружилася,-

Не відірвати мене від книжки.

14. Нам знайома буква кожна,

Почали ми вже читать

І віднині всіх нас можна

Читачами вже назвать.

Учень:

До вашої уваги цікавинки із Букваря.

С – Є

 

Місяць, наче буква С,

Придивляється з небес.

Посміхнувся до Славка,

Показавши язика.

Хлопчик крейду дістає

І малює букву Є.

Щ – Ш

Букві Щ сказала Ш:

• Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,

Хоч стрибати так не можу.

• А відгадка тут проста:
• Я – з хвостом, ти – без хвоста.

І – О – Ю

• Як зробити букву Ю,

Здогадавсь, Іванку?

• Букви І та О приб’ю

На широку планку.

О – Л – Я

Десь пропала буква О.

Ми шукаємо давно.

Де ж поділася вона? –

Не знайдемо до темна.

А вона, от чудасія!

Всілась букві Л на шию

І від радості сія:

• Ось де я! ось де я!
• Пісня «Гей, чули, чули, чули»
• І. Прийшли ми всі на свято,
•    На свято Букваря,
•    І вивчили всі букви,
•    Усі від А до Я.
• Приспів:   Гей, чули, чули, чули
•                    Гей, чули, чули ви.
•                    З Буквариком ми дружим
•                    Він з нами назавжди!
• ІІ. У нас сьогодні свято
•      Шануєм Букваря,
•      Відкрив він нам дорогу
•      До знань від А до Я.
• Приспів:
•  

1. Свято наше вже триває,

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та із святом привітаєм.

Дівчатка: Букварику, наш любий друже,

Хлопчики: На тебе всі чекають дуже!

Дівчатка: Завітай до нас на свято.

Хлопчики: Чекають гості і малята.

Букварик: (співає на мелодію «Голубий вагон»)

І. Милі, любі друзі, я вітаю вас,

   Радий бачити усіх вас знов.

   Чув, що ви мене хотіли бачити,

   Ось тому на свято я й прийшов.

Приспів: Літери, літери, вчили їх, діти, ви

                            Вчили, читали всі і склади й слова.

                            Книги читаєте, вже багато знаєте,

                            І у вас у кожного розумна голова.

ІІ. 33 чудові гарні літери

    У мені, Букварику живуть.

    Разом звуки приголосні й голосні

    У танок зі мною хай підуть.

Танок букв і Букваря.

Буквар:  Вас вже просто не впізнати!

                 Як ви виросли, малята!

                 Це вже став таким Андрійко,

                 Коля, Женя і Сергійко?

                 Ганнусі виросли нівроку,

                 І Олеся підросла.

                 А Назар який дорослий

                 Не впізнати його просто!

                 А це Даші, Настя, Славік, Оля?

                 Не впізнав би їх ніколи!

                 А як підросли три Дані!

                А які дорослі Саша і двіТані!

                 Влада й Лєра не відстали

                 І також попідростали.

                 Владислав і Віка, не впізнати вас.

                 Дуже радий бачити

                 Мій любимий 1-ий клас!

Учень: Букварику, і ми добре пам’ятаємо тебе

          І твою науку.

Учениця:

А поглянь-но, Букварику,

Хто до нас в гості завітав.

Танець Бджілки.

 Бджілка (співає на мелодію «Чебурашка»)

Я – Бджілочка маленька,

Як сонце золотенька.

Я весело літаю й співаю:

Жу-жу-жу.

   Між квітами літаю,

   Нектар із них збираю.

   Медочок золотенький

   До вулика ношу.

• Добридень, любі гості!

Я – Бджілка-трудівничка.

Прозорі в мене крильця

Та золота спідничка.

Щодня роботу маю,

Без діла не сиджу.

Для вас медок збираю,

І з дітками дружу.

        Ще признаюсь Букварю:

        Дуже букву Б люблю.

        Люба буква Б моя

        Слово Бджілка почина.

Сорока:

Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Що тут коїться таке?

Сорока:

Як, скажіть, посміли свято

Ви без нас розпочати?

Бджілка:

Угамуйтеся, сороки,

Сороки – білобоки,

Адже ваша буква С

Теж на нашім святі є.

Сорока:

Ну то й добре.

Ми не просто так літали,

А до вас ми поспішали,

Щоб сказати, що Зайча

Теж на свято поспіша.

До зали заскакує Зайчик, бігає перелякано по сцені. Хапає Букваря за руку, ховається за нього.

Зайчик: Ой-ой-ой! Біда вже близько.

               Гониться за мною Лиска!

               Хоче з’їсти на обід!

               Люди добрі, поможіть!

Буквар:

Заспокойся, мій вухатий!

Ти поглянь – у діток свято.

Ми тебе захистимо,

Злодійці не віддамо!

Будеш ти допомагати

Діткам букву З вивчати.

Зайчик:

Дякує вам, дітки Зайчик,

Відтепер я буду Знайчик.

Сам до Лісової школи запишуся,

І читати, і писати в ній навчуся.

Чути пісеньку Лисички. Вона з портфеликом стрибає. Зайчик ховається.

Лисичка:

Я – Лисичка, я – сестричка,

Гарна учениця.

І за це мене по похвалять

Мама та сестричка. (Двічі)

В нашій школі Лісовій

Я не байдикую –

Дуже я читаю гарно,

І пишу й малюю.(Двічі)

Друзів я багато маю, гарно з ними граю,

А Зайчатко довговухе

Я чомусь лякаю. (Двічі)

А ще дужче, а ще дужче

Л я полюбляю,

Бо ім’я моє Лисичка

Вона починає.

Лисичка:

Ой, шановний Букварику, добрий день!

Букварик:

А звідки ти мене знаєш?

Лисичка:

Та ви ж у нашій школі

Довгенько гостювали,

Поки ми літери

По букварю вивчали.

Буквар:

Пригадую, пригадую, ти ж була найкращою ученицею. Чому ж Зайчатко кривдиш?  З’їсти його, бідненького хочеш?

Лисичка:

Що ви! Що ви!

Зайчик в нас – страхополох,

Учинив переполох.

Вранці митися не хоче,

Бо заходить мило в очі.

І до школи він не йде,

Бо лякається мене.

       Хочу я йому сказати:

• Зайчик, годі вже тікати!

Треба грамоти учитись,

А не плакати й труситись!

В школу лісову ходім,

Для звірят це другий дім.

Лапку дай! Давай дружити

Та у мирі й дружбі жити.

Танець Лисички і Зайчика.

           А вам, любі малята,

           Я завдання хочу дати.

           Нумо чесно розкажіть,

           Як ви грамоті учились?

           Чи ви часом не лінились?

Частівки

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас.

Заспіває вам частівки

Зараз весь наш перший клас.

          Як були ми ще малими

           Всі казали – малюки!

          А тепер не малюки ми

          Ми вже справжні козаки!

Розбудіть мене вночі,

В самій серединочці,

Розповім вам алфавіт

Без жодної зупиночки.

           Всі навчилися писати,

           Ну і я навчився теж.

           Кажуть вчителька і мати:

• З ліхтарем не розбереш!

Я труджуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

Дай мені до понеділка

Завтра батьку покажу!

               А у зошиті у мене

               Букви лягли спати

               Скільки їх не ставлю я

               Не можуть стояти.

      Мій щоденник – вірний друг

      Для мене старався.

      Я не вивчила урок –

      Дома він зостався.

      Ми подружки- говорушки,

      Любим мамам помагать,

      Вмієм ми порозмовляти

      І старанно працювати.

             Всі куплети доспівали

             Закінчили вже буквар.

             І читати гарно вміє

             І школярка і школяр!

Буквар: Букви – значки, як бійці на парад,

               Разом всі стали швиденько у ряд.

               Кожен в умовному місці стоїть

               І називається все…(Алфавіт).

Буквар: Букви від А до Я є? (Є)

               Букви, що позначають голосні? (Є)

               Букви, що позначають приголосні ?(Є)

               Букви, що позначають два звуки? (Є)

               Буква, що не позначає звука? (Є)

Діти: Раз! Два! Три!

          Перша буква – говори!

А 

Всім відомо: буква А –

Алфавіту голова!

Б 

Буква Бе – як бегемотик.

Бач, який товстий животик.

В

 Весела, як ведмедик Ве

На цій сторіночці живе.

Г

У словах гарбуз, нога

Г е– неначе кочерга.

Г

 Ге вгорі ріжечок має, -

Кожен першокласник знає.

Д

Що за буква далі йде?

Дивовижна буква Де!

Де – це буква на підставці,

Дуже добре їй на лавці.

Е

Далі після букви Де

Йде зубаста буква Е.

Є

Хто не знає букви Є?

Язичок у неї є.

Ж

Буква Же – вона така:

Дуже схожа на жука.

З

Буква Зе і цифра три –

Наче рідні дві сестри.

И

Палички з’єднайте три

От і буде буква И.

І

Буква І худа, як спиця,

І на вид, як одиниця.

Ї

Є дві крапки в букви Ї,

З І не спутаєш її.

Й

И беретиком накрий –

От і вийде буква іЙ.

К

Ось початок Колобка.

Познайомтесь: буква Ка!

Л

Буква еЛ – початок літа,

Люблять еЛ дорослі й діти.

М

Знають букву еМ малята,

З неї пишуть слово «мати».

Н

Нам знайома буква ця:

еН – як планка на стовпцях.

Буквар дзвонить дзвіночком:

На перерву кличе вас дзвінок,

Повертайтеся до іграшок.

Танець з іграшками.

 

О

М’яч летить! Ловіть його!

Ой, не м’яч! Це буква О!

П

Букву Пе я на футболі

Бачив – це ворота в полі.

Р

Тигреня ричить: тепер

Добре знаю букву еР.

С

Придивіться вночі до небес,

Світить там місяць буквою еС.

Т

Букву Те потрібно знати:

З неї пишуть слово «тато».

У

Сказав горобчик: «Букву У

Боюсь я дуже, татку!»

Татусь питає: «А чому?»

    «У – схожа на рогатку».

 Ф

Що це? Ключик від замка?

Ні! Це буква еФ така!

Х

Хрюша хрестики малює.

Ну й художник – ха-ха-ха!

«Це не хрестик! – каже Хрюша.

Я вивчаю букву Ха.

Ц

Буква Ц – внизу гачок,

Наче з краником бачок.

Ч

Че з четвіркою так схожі!

Хто їх розрізнити може?

Ш

Три стовпці, внизу межа –

От і вийшла буква Ша.

Щ

Букву Ща впізнає кожен,

Бо вона на щітку схожа.

Ь

Це – м’який хитрющий знак.

Бо не вимовиш ніяк.

Ю

Буква ю смішна така:

Бублик став коло кілка.

Я

 Я і буква, я і слово! –

Вихвалялась буква Я.

Та чомусь у алфавіті

Стала аж позаду я.

Буквар:

Бачу, букви вам відомі, з ними добре ви знайомі/

Ви любили працювати,

Все робили залюбки.

Щоб нам всім не сумувати,

Будемо разом співати.

Пісня «Ми вміємо читати»

І. Восени, восени

   Ми прийшли до школи.

   Було все, було все

   Нам тут незнайоме

             І  разом  почали

             Ми Буквар вивчати

             Так цікаво було

              Нове пізнавати.

Приспів: Ми тепер, ми тепер

                 Вміємо читати.

                 І усі можуть нас

                 Читачами звати.

ІІ. Школярі, школярі

     Ми тепер звемося.

     Школу любим свою

     Нею гордимося.

                Букви всі, букви всі

                Старанно вивчали

                І Буквар, і Буквар

                Ми щодня читали.

Приспів:

Учень:

Букви всі назвали,

Всі свої секрети розказали.

Учениця:

 Бачу я, що в залі

Наші гості заскучали.

Учень:

Не дамо ми їм скучати –

Будемо смішинки розповідати.

• Три + три

• Даня, скільки буде 3+3?
• П’ять.
• Значить, по-твоєму, 5?
• Ні, це не по-моєму. Це так мені Настя підказала.

• Урок чистописання

• Чому в чорнилі руки, Таню?
• У нас урок чистописання.
• Ну а щоки чом в чорнилі?
• Бо щоки я ж руками мила.

• Кого боїться тато.

• Тату, ти лева боїшся?
• Зовсім ні.
• А тигра боїшся?
• Ні-ні!
• Ну а вовка ти боїшся?
• Я нічого не боюся!
• Так, тату, бачу, що ти одну маму і боїшся.

• Коріння і насіння

• А ти, тату в школі вчився?
• Учився, Андрійку!
• А то правда, що ти, тату,

Був одержав двійку?

• Було таке, траплялося.

Малий засміявся.

• Тоді мама правду каже,

Що я в тебе вдався.

• За що двійка

• За що двійка?
• За казки!
• Що? Не вмів читати?
• Ні, я добре прочитав,

Можу й розказати…

• За що ж двійка?
• За казки!
• Ну й задав мороку!
• Ох, на співах я читав

Їх під час уроку.

• Змагання за тишу

                      - Чого з ганчірками весь клас?

• За чистоту змагання в нас!
• Ну, а чого так розкричались?
• Бо за тишу ми змагались.

 

• Допитливі батьки.

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають, -

Смішно і сказать комусь! –

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «Чому й чому?»

• Ти чому образив Віку?
• А чому отримав двійку?
• А чому прийшов так пізно?
• А чому в шкарпетках різних?
• Ти чому такий непослух?
• А чому не стелиш постіль?
• Ти чому цей вірш не вчиш?
• Чому голосно кричиш?
• А чому портфель без ручки?
• І чому такий  синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи…

Всі:  Хай питають вчителів!

 

Пісня про маму.

 

Сороки:

1. Скре-ке-ке! Скр-ке-ке!

Горе трапиться таке.

2. Не минути нам біди –

Йдуть розбійники сюди!

Танець розбійників.

Так ось де ви, маляточка,

Любі хлопчики й дівчаточка!

Співають:

Привіт! А ми – розбійники, розбійники, розбійники!

 Й до того ж лиходійними, такі ось лиходійними.

Дітей усіх ми любимо лякати,

А ще не вміємо читать й писати!

То ж Букваря ми хочем захопити,

Щоб неуки зростали,

Щоб неуки зростали

Щоб неуки зростали, а не діти!

1. Що? Думаєте, грамотними стали?
2. Ваша грамота проти нашої сили, тьху! Нічого!

Співають на мелодію Отаманши:

Вірних друзів ми не маєм,

Безтурботно живемо,

Бешкетуємо, гуляєм,

Та до школи не йдемо

Не йдемо, не йдемо та уроків не вчимо,

Не вчимо, не вчимо,

Ліньки!

А Буквар дітей навчає і читати і писать

Не дає Буквар нікому час даремно марнувать.

Ой,ля-ля! Ой, ля-ля!

Ми захопим Букваря!

Ой, ля-ля! Ой, ля-ля!

Попався!

Зв’язують йому руки за спиною.

Діти:

Розбійники, любесенькі, відпустіть нашого Букварика, ну будь ласочка.

Розбійники:

Може, й відпустимо, але ви мусите нам допомогти скарб знайти!

Коли допоможете ви карту прочитати,

Тоді зуміємо ми скарб безцінний відшукати.

Тоді ми зможемо на світі цім щасливо жити,

І Букваря до вас ми зможемо відпустити.

Діти:

Спуститися зі сцени.

Знайти п’ятий ряд.

Друге крісло.

1-ий розбійник:

Знайшов! Знайшов! Ой, що це?

(забирають скриню один в одного)

2-ий :  Ключик, бачиш, не простий,

            А чарівний, золотий

3-ій:  Відмикай ним скриню швидше!

           Що там? Хочу подивитись!

(дістає Буквар)

4-ий:  Оце так скарб!

           Цілий рік його шукали,

           І не їли, і не спали.

(махає розчаровано рукою)

1-ий : Так нас, дурнів, піддурили.

           Ми ж лиш скарб знайти хотіли.

2-ий:  Так тут ще й лист є!

           То, може, він й зуміє підказати,

            Як справжній скарб безцінний відшукати.

3-ій:   Ану, дрібното, хто-небудь прочитайте,

           Що тут написано?

Учень: (читає)

Знайшли у скрині цій ви скарб казковий,

Який навчить любити й шанувати мову.

Вас, ледарі, навчить писати та читати,

Розумними людьми нарешті стати.

Професію улюблену обрати

Й багато-пребагато друзів мати.

Розбійнички, щоб грамоти навчитись,

З Буквариком вам треба подружитись.

(Розбійники розв’язують Букварика і падають перед ним на коліна)

Розбійники:

Пробач нас, любий Букварик!

Тебе шанує всяк школярик.

Шанують і дорослі й діти.

Будь ласка, грамоти навчи ти

Нас, нерозумних, непутящих,

Ми більш не будемо нізащо!

Букварик:

Допоможемо їм, діти

Нашу грамоту учити?

Хай знання вони здобудуть,

Друзями нехай вам будуть.

Діти:  Допоможемо!

Пісня про  Букварик.

 

Буквар:

Бачу, дітки, ви часу не марнували, грамоту опанували і тому сьогодні вам вручаються мої іменні посвідчення.

Вручення посвідчень

1. Беру буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас.

І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» - говорю.

2. Книжечку першу беру я в руки,

Перший мій друже, перша наука!

3. Разом з тобою ми підростали,

Слово найперше тут прочитали.

4. Я сторінку останню

В Букварі перегорну,

Свого друга на прощання

Я до серця пригорну

5. Букви всі від А до Я

Дуже добре знаю я,

Далі я навчатись буду.

А Букварик не забуду.

6. Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок,

А ти найперший мій дружок!

Разом: Прощавай, Букварику,

             Наш найперший друже,

             Ми тобі, Букварику,

             Дякуємо дуже!

Букварик:

От і настав прощання час,

 Учися добре перший клас!

 А щоб не сумно було у цю мить,

Нехай на прощання пісня звучить.

   Пісня  «Прощання з Букварем» 

Учитель:

За доброю традицією батьки дарують своїм дітям книжечки на згадку про цей день.

Батьки вручають книжечки.

      Учитель:

У підготовці до свята приймали участь багато людей. Сьогодні від імені дітей виносимо подяку:

Музичному керівнику

Оператору

Вчителю праці

Педагогу-організатору

Батькам:

За виготовлення медалей та декорацій.