Cценарій лінійки-пам`яті до Дня партизанскої слави«БЕРЕЖІМО МИР НА ЦІЙ СВЯТІЙ ЗЕМЛІ!»

Про матеріал

Під час проведення заходу учні знайомляться з подвигом українського народу в роки війни, мають змогу

розширити знання про підпільний та партизанський рух на Херсонщині під час окупації.

Перегляд файлу

«Бережімо мир на цій святій Землі!»

сценарій лінійки-пам`яті до Дня партизанскої слави

Мета: Формувати повагу до героїв Другої світової війни, героїчного минулого нашої країни

- ознайомити вихованців з подвигами народу в роки війни;

- розширити знання вихованців про підпільний та партизанський рух на Херсонщині під час окупації;

- виховувати патріотичні почуття, повагу до старших, прищеплювати почуття гордості за свій народ, свою Батьківщину.

Обладнання: Музична та акустична апаратура, костюми, музичний супровід.

Хід заходу

Вчитель:(музикальний супровід, фото-ряд подій 1941-1945 рр. на території Херсонщини).

22 вересня, у День партизанської слави з почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками.

Є події, дати та імена людей, які увійшли в історію свого села, міста, країни та навіть у історію всієї Землі! Про них складають легенди, пишуть книжки, їм присвячують пісні та вірші…а головне – про них зберігають священну пам'ять! І ця пам'ять передається із покоління в покоління та не дає згаснути тим далеким дням та подіям. Однією з таких подій стала Друга світова війна. Наш борг – зберегти пам'ять про біль, втрати та звитягу нашого народу.

Діти читають вірші

Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому…

А небо світле закрили чорні хрести!
Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..
Крізь руки у двір гусенята малі...
І кров на травиці... І кров на землі...

І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум'я дике шугає над лісом...
І мама мовчазно-бліді, мов стіна...
І тато поволеньки кажуть: «Війна...»

Вед.1: Героїчна боротьба українського народу проти німецько-фашистських загарбників є однією з найславніших сторінок країни, одну з яких вписали мешканці Херсона та Херсонської області. З перших же днів, тижнів війни розпочався партизанський рух — збройна боротьба українського народу проти фашистських загарбників на окупованій території, в тилу ворога.Вони створили загони народного ополчення, підпільні та партизанські загони, добровільно відправлялися на фронт.

Вед.2: 19 серпня 1941 року фашисти окупували Херсон, а згодом і всю область. В цей період починається боротьба проти окупантів партизанського загону під керівництвом О.Ю.Гірського та О.К.Ладичука. Уже в вересні 1941 року партизани біля с. Костогризово вступили в бій з загоном гітлерівців, нанесли йому тяжких втрат. Згодом загін пошкодив телеграфну й телефонну лінії між селами Костогризове, Малі Копані, Радянське, здійснив напад на ресторан Херсонського готелю «1 Травня», де було знищено основний офіцерський склад гарнізону. Але партизанський рух на Херсонщині розгортався в степовій смузі, де майже не було лісів, тому боротьба проти гітлерівців ускладнювалася.

Вед.1:16 вересня 1941 р. Нижні Сірогози захопили німецько-фашистські окупанти, які силою насаджували «новий порядок». Так, у перші ж дні вони схопили і розстріляли 10 людей. 23 вересня 1942 р. гітлерівці зігнали жителів села на площу, де начальник польової жандармерії власноруч розстріляв 5 осіб, які відмовилися працювати. За період окупації фашисти розстріляли і закатували 30 жителів. 186 юнаків і дівчат погнали на каторжні роботи в Німеччину.

Вед.2: Незважаючи на жорстокий терор, радянські люди розгорнули боротьбу проти ворога. Для організації відсічі фашистам за рішенням бюро Запорізького обкому партії були створені Нижньосірогозький підпільний райком партії на чолі з колишнім першим секретарем райкому партії М. В. Купрієм і партизанський загін, командиром якого став колишній другий секретар райкому партії І. Д. Височин. М. В. Купрій та В. Д. Височин створили підпільну групу, до складу якої входили комуністи І. Д. Коваленко, В. С. Мурко, К. Ф. Онищенко, А. О. Швець та інші. Підпільники розповсюджували листівки, в яких закликали населення вести нещадну боротьбу з окупантами, саботувати їх розпорядження, чинили диверсійні акти. Вони допомагали радянським воїнам втекти з полону і переховували їх.

Вед.1: У нашому селі Дем’янівка існувала невелика підпільна група . В її складі були Марія Лєтнікова, Іван Ковальов, Іван Вороний, Іван Лобанов. Вони розповсюджували листівки, які друкувалися на машинці в селі Першопокровці через Марію Лєтнікову потрапляли до Дем’янівки. Марія Федорівна – була вчителькою нашої школи. Останні роки працювала головою виконкому Верхньоторгаївської сільської ради. Нагороджена медаллю «За бойові заслуги» та орденом «Вітчизняної війни IIступеня».

Вед.2: В Дем’янівці містився табір для військовополонених, серед яких був льотчик, літак якого було збито в районі річки Молочної біля м. Мелітополя. Однієї ночі його вивели з табору двоє військовополонених (вони охороняли цей табір) і затим разом переховувалися в домі вчительки місцевої школи – Зої Федорівни Селіванової. Невдовзі всі троє пішли на схід, до своїх, перейшли лінію фронту. Після звільнення нашого села врятований льотчик приїжджав до Дем’янівки провідати свою рятівницю. Подальша доля цього льотчика та саме його ім’я невідомі.

Вед.1: Жителі надавали всебічну допомогу народним месникам, забезпечували їх зброєю, одягом, взуттям, продуктами харчування. 26 жовтня 1943 року територія нашого району була звільнена від фашистських окупантів військовими 2-ї гвардійської армії, 5-ї ударної армії, 51-ї армії і кінно-механізованої групи «Буря» в складі 4-го гвардійського Кубанського козачого кавалерійського корпусу і 19-го танкового корпусу

4-го Українського фронту, командуючий генерал армії Б. І. Толбухін, Дем’янівку звільняли війська 2-ї гвардійської армії ,командуючий генерал-лейтенант Г. Ф. Захаров Гідний внесок у боротьбу проти німецько-фашистських окупантів внесли жителі села.

Вед.2: У нашому селі Дем’янівка є меморіальний комплекс в якому захоронені воїни Великої Вітчизняної війни та земляки-односельці, які захищали наше село від нападів гітлерівської Німеччини.

А також Алея Пам’яті, яку заклали в 1979-1980 р.р. на честь односельців, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Це імена 133 воїнів-односельців. Визволяючи село Дем’янівку загинули лейтенант Г. М. Бондарь, сержант А. Г. Баталов, рядовий Л. В, Колегін, рядовий М. Б. Малов, рядовий А. М. Санін, сержант А. П. Самойлов, рядовий П. С. Харитонов, та два невідомі солдати.

Вед.1: Найвищою славою вкрили себе радянські воїни в роки війни – близько 11 тис. з них удостоєні найвищої нагороди – звання Героя Радянського Союзу. В їх безприкладних подвигах глибоко розкрились безмежна любов до Батьківщини і велика ненависть до ворога, безстрашність, хоробрість, постійна готовність виконувати свій обов’язок до кінця. В славній сім’ї наших воїнів-героїв – люди різних національностей і звань. Це полум’яні патріоти, які беззавітно люблять свій народ.

Вед.2: До золотого списку Героїв, які прославили свою Вітчизну, внесені і імена воїнів з Херсонщини – 166 чоловік. І серед них імена чотирьох героїв Сірогозщини. Пилипа Федотовича Чепуріна, Івана Трифоновича Гришина, Дмитра Тихоновича Бридасова, Володимира Карповича Загноя.

Учень

І знов біля братської тихо стою,

І спогад приходить, мов тихе зітхання.

Пливе, наче вічність, здобута в бою,

Хвилина мовчання.

Натягнуті нерви, немов тятива,

Пронизує пам'ять скорбота прощання,

І сумно згасає і тяжко сплива

Хвилина мовчання.

І подвиги мужні, і дружнє плече,

І роки надій, перемог, сподівання.

І серце сльозою нараз опече

Хвилина мовчання.

Вед.1: Вшануймо всіх загиблих героїв у роки Другої Світової війни хвилиною мовчання.

Хвилина пам’яті

Вед.2: Віддаємо данину пам'яті людям, які загинули в боротьбі з фашизмом в роки війни, любов та пошана до воїнів-переможців, партизанів, підпільників, трудівників тилу, усіх, хто не щадив свого життя в ім'я перемоги над фашизмом; солдатів антигітлерівської коаліції, героїв руху Опору, мужніх борців проти фашизму в Європі.

Вед.1: Солдатська пам’ять – це той голос історії, який ми повинні слухати щодня для усіх поколінь, як голос правди про Другу світову війну.

Вчитель:Подвиг героїв передається з покоління в покоління і житиме в людській пам’яті вічно. А якою пекучою є солдатська пам’ять! Солдати війни – це гіркота перших поразок, і радість повної перемоги над ворогом, і

біль тяжких втрат рідних, друзів, побратимів…

Сьогодні ми схиляємо голови перед подвигом наших дідів, батьків, братів, сестер. Ми віддаємо глибоку данину шани, славимо їх безсмертний подвиг. Ми живемо під мирним небом, вчимося в школі і дякуємо за це всім тим, хто відстояв мир.