14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Церковне та освітнє життя.

Про матеріал
  • -Хто і коли ініціював висвячення православних владик? На прохання православних міщан, козаків і шляхти патріарх Феофан висвятив київським митрополитом Іова Борецького та інших в 1620 р.
  • -Коли було визнано православну ієрархію польською владою? Після 1632 р., коли Владислав IV погодився узаконити православну церкву, привілей на Київську митрополію він надав архімандриту Києво-Печерського монастиря Петру Могилі.
  • -Які реформи провів Петро Могила?
Перегляд файлу

План конспект уроку історія України 8 клас. Урок 17-18. 12/11/18

Тема: Церковне та освітнє життя.

Мета: скласти уявлення про вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні; охарактеризувати зміни в становищі православної церкви у 20—30-х рр. XVII ст.; пояснити, як діяльність митрополита П. Могили сприяла зміцненню православної церкви; розповісти про становище греко-католицької церкви; удосконалювати набуті учнями вміння і навички; сприяти осмисленню ролі особи в історії, відповідальності за власні дії.

Література: Підручник «Історія України 8 клас» Н.М. Гупан

Прилади та матеріали: підручник, карта України в ХVІ ст., ілюстрації з даної теми, документи.

Основні дати та поняття: єпархіальний собор, митрополича консисторія, Катехізис, ієрархія; 1616р. – укладено акт про заснування Київського Богоявленського братства, 1620 р. — відновлення ієрархії православної церкви на українських і білоруських землях у складі Речі Посполитої; 1633 р. — початок легалізації православної церкви в Речі Посполитій. Петро Могила(1596-1647) – митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (його зусиллями король Владислав ІV Ваза узаконив православну церкву), Йосиф-Вельямін Рутський (1613— 1637 рр.) - митрополит греко-католицької церкви.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І Організаційна частина

  •     Відмітити відсутніх

ІІ Перевірка раніше засвоєних знань

  •     Берестейська церковна унія, причини укладення, рік укладення, наслідки? Кальян Дмитро
  •     Суходільні походи козаків
  •     Морські походи козаків
  •     Хотинська війна.

ІІІ Актуалізація опорних знань

1. Якими були передумови морських походів козаків?

2. Охарактеризуйте походи українського козацтва першої чверті XVII ст.

3. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні?

4. Якими були результати та наслідки Хотинської війни?

12 листопада, класна робота, тема уроку: Церковне та освітнє життя.

План:1. Боротьба за відновлення православної церкви

2. Реформи Петра Могили

3. Становище греко-католицької церкви

ІV Вивчення нового матеріалу

1.Укладення Берестейської унії спричинило розкол між прихильниками православної та греко-католицької церков в українському суспільстві. Одразу після укладення унії 15 грудня 1596 р. король Сигізмунд III видав універсал із вимогою до всього православного духовенства й віруючих визнати унію. Користуючись правом патронату, він роздавав єпископські кафедри тим, хто визнав унію, фактично ліквідувавши православну ієрархію. На місцях у православних силою відбирали церкви й монастирі та передавали греко-католикам. Проте православні чинили цьому опір.

На початку 1616 р. було укладено акт про заснування Київського Богоявленського братства, до якого записалось багато осіб з духівництва, шляхти, міщан. Також важливу роль у захисті православної церкви в Україні відіграли козаки. Гетьман реєстрового козацтва П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до цього Київського братства. Він підтримав ідею, що виникла у православних колах, про відновлення православної ієрархії без згоди влади Речі Посполитої. Для цього було вирішено скористатися приїздом до Києва в 1620 р. єрусалимського патріарха Феофана. Його охорону забезпечував гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

На прохання православних міщан, козаків і шляхти патріарх Феофан висвятив київським митрополитом Іова Борецького, а також луцького, володимирського, холмського, перемишльського, полоцького й турово-пінського єпископів. Таким чином, було відновлено православну ієрархію.

Влада Речі Посполитої відмовилася визнати висвячених за допомогою козацтва православних ієрархів, вбачаючи в цьому порушення королівського права патронату. Розпочалася тривала боротьба, у якій важлива роль належала козацтву, що на той час являло собою потужну військову силу. Лише в 1632 р. при обранні нового короля Речі Посполитої Владислав IV погодився офіційно визнати ієрархів православної церкви. Це рішення увійшло до складених 1632 р. «Статей для заспокоєння народу руського». За ними відновлювалося право обрання православного митрополита «за давніми правами та звичаями — дворянством, духовенством та обивателями грецької віри, які не перебували в унії». Тож православні отримали право обирати собі чотирьох єпископівЛьвівського, Перемишльського, Луцького і Мстиславського.

Після 1632 р., коли Владислав IV погодився узаконити православну церкву, привілей на Київську митрополію він надав архімандриту Києво-Печерського монастиря Петру Могилі.

2.Ставши митрополитом київським і галицьким, П. Могила спрямував свою діяльність на реформування церкви. Перш за все він упорядкував церковне життя. Відтепер жоден єпископ не міг посісти кафедру без згоди митрополита. За розпорядженням П. Могили було проведено ретельну перевірку дотримання церковних канонів під час призначення всіх рядових священиків і видання їм нових свідоцтв із детальним визначенням обов’язків.

Для контролю за станом церковного життя й поведінкою духовенства до парафій монастирів і єпископів направляли спеціальних «митрополичих намісників» і «візитаторів». Запроваджувалися спеціальні екзамени на знання пастирських обов’язків для священиків. Для вирішення поточних проблем у єпархіях щорічно скликалися з’їзди священиків — єпархіальні собори. Із метою ліквідації звичаю розв’язання позовів серед духовенства світськими судами П. Могила заснував митрополичу консисторію — церковний судовий орган.

Митрополит упорядкував відносини із церковними братствами, примусивши їх зважати на його владу. П. Могила домігся послаблення негативного впливу права патронату на церковну організацію. Було чітко визначено права й обов’язки патронів, закріплено парафії за впливовими патронами з православної шляхти або братствами. Митрополит залишав за собою право відмови висвячувати на церковні посади запропонованих патронами негідних осіб.

Митрополитом П. Могилою та його сподвижниками було підготовлено новий православний Катехізис («Православне ісповідання віри») із викладом основ християнського віровчення, що був затверджений Київським церковним собором 1640 р. П. Могила написав великий полемічний твір «Літос, або камінь» (1644 р.) та «Требник» (1646 р.), у якому визначалися догмати й обряди православної церкви.

Біографію П. Могили почитаєте в підручнику.

3.Становлення греко-католицької церкви відбувалося досить успішно завдяки підтримці влади Речі Посполитої та Папи Римського. Однак досить часто воно супроводжувалося утисками й насильством над православними. Водночас обіцяних місць у сеймі Речі Посполитої греко-католицькі єпископи так і не отримали.

Митрополит Іпатій Потій (1599—1613 рр.) активно залучав до греко-католицької церкви українську шляхту. Так, 1603 р. завдяки його наполегливості греко-католиками стали представники 50 родів волинської шляхти. У 1605 р. І. Потій отримав від короля Сигізмунда III право зверхності над усіма церквами «гречеського та руського обрядів» на території Речі Посполитої. Він заснував першу греко-католицьку семінарію у Вільні та школу в Бересті.

Реформи устрою греко-католицької церкви здійснив митрополит Йосиф-Вельямін Рутський (1613— 1637 рр.). Для покращення рівня освіти греко-католицького духовенства він домігся від Папи Римського дозволу навчатися в західноєвропейських католицьких семінаріях. Прагнучи перешкодити полонізації та окатоличенню українців та білорусів, Й.-В. Рутський 1615 р. за дозволом Рима зрівняв статус греко-католицьких та єзуїтських шкіл. У 1617 р. за зразком католицького чернецтва митрополит здійснив реорганізацію греко-католицького чернецтва, об’єднавши його у Василіянський орден. За його наполяганням ченці-василіяни майже при кожному своєму монастирі засновували школи.

Після відновлення православної церкви в 1621 р. митрополит Й.-В. Рутський розпочав переговори з її владиками про примирення «Русі з Руссю» та створення в Речі Посполитій для об’єднаних православної і греко-католицької церков окремого Київського патріархату, підпорядкованого Риму. Однак проти цього категорично виступили православна шляхта та запорозьке козацтво. Католицьке духовенство було незадоволене тим, що внаслідок реформ Рутського воно втрачає прибутки, оскільки митрополит переманював віруючих до себе.

У 30-х рр. XVII ст. після легалізації православної церкви королем Владиславом IV греко-католицька церква отримала сім єпархій. У цей період становище греко-католицької церкви ускладнилося. Влада Речі Посполитої, переконавшись у неможливості об’єднати всіх українців та білорусів в одній греко-католицькій церкві, була змушена піти на діалог із православною церквою, яка зберігала свої вплив і значення.

V Закріплення вивченого матеріалу

  •     Хто і коли ініціював висвячення православних владик? На прохання православних міщан, козаків і шляхти патріарх Феофан висвятив київським митрополитом Іова Борецького та інших в 1620 р.
  • Коли було визнано православну ієрархію польською владою? Після 1632 р., коли Владислав IV погодився узаконити православну церкву, привілей на Київську митрополію він надав архімандриту Києво-Печерського монастиря Петру Могилі.
  •     Які реформи провів Петро Могила?

VІ Підсумок уроку

Унаслідок Берестейської унії православна церква опинилася у важкому становищі. Вистояти вона змогла лише завдяки підтримці широких верств населення України.

Відновлення ієрархії православної церкви відбулося насамперед завдяки підтримці козацтва, що набувало ролі захисника й виразника прагнень українського народу.

Реформи православного митрополита П. Могили сприяли зміцненню церковного управління, дисципліни й моральності духовенства.

Греко-католицька церква в цей період переживала період становлення. Зміцненню її устрою сприяли церковні реформи митрополита Й.-В. Рутського.

VІІ Домашнє завдання

Опрацювати § 16, повторити попередні §фи.

 

 

1

 

docx
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
12 листопада 2018
Переглядів
803
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку