Конспект інтегрованого уроку з історії України у 8 класі Тема: Практичне заняття. " Військове мистецтво, побут та традиції українського козацтва. "

Конспект інтегрованого уроку з історії  України 

у 8 класі

                                      Тема: Практичне заняття.

Військове мистецтво, побут та традиції українського  козацтва.

Мета: повторити і узагальнити матеріал з теми «Українська козацька держава», охарактеризувати побут та культуру козаків у вільний від походів час ( а саме одяг, звичаї та їжу), удосконалювати навички учнів у виокремленні потрібної інформації із джерела; виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до звичаїв та традицій українського народу.

Тип: інтегрований  урок.

Обладнання: проектор, слайди по темі, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організацій учнів до уроку.

Вчитель історії:  Доброго дня Вам шановні учні, гості. Дітки в нас сьогодні на уроці присутні гості – це вчителі історії району та методист районного відділу освіти.  Непомітно робиться історія... Так, малими процесами, зміною днів і ночей творяться епохи, росте і шириться культура. Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути людиною освіченою, треба знати - минуле свого народу, його історію. У минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорозька Січ.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель історії : Наше з вами завдання : закріпити набуті під час вивчення теми знання та використовувати їх під час створення проектів, під час вивчення інших предметів, щоб проникнутися духом патріотизму, яким була пронизана вся історія запорозького козацтва.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

 

( 1 слайд) Вчитель історії: Тож, тема сьогоднішнього уроку «Військове мистецтво, побут та традиції українського козацтва». Сьогодні ми розглянемо козака у вільний від походів час.

Вчитель історії: А  які  асоціації викликає у вас слово «козак»?   

 ( вуса, шаровари, оселедець, кінь, свобода, вільна людина…)

• А що є складовими життя козака?

 

Вправа «Дерево асоціацій»  

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель історії:  На уроці ми дізнаємось більше про звичаї, культуру, їжу, виховання господарство та одяг козаків. Розкриємо багато козацьких таємниць.

IV. Основна частина уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Вчитель історії: Яким же було життя козака у вільний від походів час?  Які традиції та звичаї панували на Січі?

Козаком бути — це було почесно, але стати ним — надзвичайно складно.

Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками.

(2слайд) Новачок, незалежно від віку, приймався спочатку в «молодики». Молодик сім років учився фехтувати, влучно стріляти, «реп'яхом» на коні сидіти, (3слайд) виконувати гопак, який колись був не танцем, а різновидом бойового мистецтва, що полягав у вмінні вести бій найперше ногами з багатьма суперниками.

(4 слайд) Козак  мав не тільки бути неперевершеним воїном, а й так само добре знати грамоту, основи астрономії, медицини. Більш талановиті навчалися ще й основам дипломатії, вивчали іноземні мови, оскільки у невтомній боротьбі доводилося бувати у різних країнах. 

 

 

(5 слайд) Кепський той козак, який не вмів грати бодай би на одному народному інструменті, чи не вмів би співати і танцювати. 

Лише після успішного навчання майбутній козак допускався до іспиту на звання запорожця.

 

Вчитель історії: Я пропоную вашій увазі сценку"Як приймали у козаки". (Ставиться сценка "Як приймали у козаки", фрагмент пісні :«…Ой там на горі Січ іде …»)

Кошовий. Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак-писар. Та це, батьку, чолов'яга у козаки проситься!

Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок. З Тверської я, батьку.

Кошовий. У Бога віриш?

Парубок. Вірю.

Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?

Парубок. Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.

Кошовий. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.

Парубок. Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши, пане писарю!

Писар. Як кличуть" тебе, хлопче?

Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!

 

   Вчитель історії: На перший погляд, процедура прийому була проста.

  А насправді стати козаком не так просто. А як видумаєте, які іспити мав здати молодик для того, щоб його прийняли в козаки? (підказка на слайді 6 слайд)

Спочатку юнак мав з'їсти миску дуже наперченого борщу, після чого пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, і не впасти у       

                                                                                             Слайд 6

воду.  Наступне випробування — подолати всі пороги, пливучи човном по Дніпру проти течії.

На завершення молодик, осідлавши необ'їждженого коня задом наперед, без сідла й вуздечки мав проскакати по степу й благополучно повернутися. 

Козаки нерідко залишалися холостяками. Холостяцькому життю «сприяли» постійні війни – люди просто не встигали створити сім'ю. Були й ті козаки, які брали обітницю безшлюбності, цілком віддаючи себе військовій службі. Такі люди виховували чужих дітей – майбутніх козаків – «всім світом».

(Слайд 7) Народження хлопчика для козака – справжня радість... І справжнє горе  для матері.

 Микола Гоголь без перебільшень описував побут козаків у своєму творі «Тарас Бульба»: в ньому показують  матір, яка вмовляє батька залишити дитину хоча б на кілька днів, щоб надивитися на свою кровинку,  боячись, що більше ніколи його не побачить, не булла вигадкою. Також у творі Андрія Чайковського «За сестрою», ця повість створена на основі історичних матеріалів про часи татарських набігів на українські землі. Про цю повість  ви поговорите з  вчителем  української літератури.

Вчитель української літератури:

 Про минуле нашої країни ми з вами знаємо з історії та творів українських письменників, які намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу. Зі сторінок художніх творів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі гартовані об шоломи…
        Перш, ніж перейти до основного завдання, я пропоную вам цікаву річ:
 Гра « Скринька літератора».
Візьміть до рук мобільні телефони і розшифруйте за допомогою алфавіту, розміщеного на клавіатурі,   наступні криптограми.
І -     15, 19, 10, 1, 15. (козак)                  
ІІ -   22, 20, 1, 22, 12, 3, 15, 1. (Спасівка)                  
   Звичайно, письменник художньо обробив історичні факти, створив за допомогою творчої уяви переконливий образ романтичного героя, наповнив твір цікавими та незвичайними пригодами.
     У центрі повісті – захоплююча, неймовірна історія Павлуся з козацького роду Судаків, який урятував із татарського полону свою сестру Ганусю.
     Давайте пригадаємо що таке повість.
-( Повість - це розповідний художній твір, що має розгорнуті ший, ніж в оповіданні, сюжет, більшу кількість персонажів і зображує значну кількість подій)
    Повість А.Чайковського «За сестрою»  визначають як героїчу. Які героїчні риси присутні у цьому творі?
-(Боротьба козаків із татарами, захист вітчизни, побратимство, вірність вірі та присязі,готовність до подолання труднощів, гордість козацтва)
Слово вчителя.
       У козацьких сім’ях дітей змалку готували до військової служби. Тому хлопчаки добре трималися в сідлі, знали, як можна певний час вижити в дикому степу. Усе це дуже знадобилося Павлусеві, герою повісті А. Чайковського «За сестрою», який зміг не тільки врятувати себе, а й допомогти рідній людині.     Отже:
- Про які козацькі звичаї, традиції говориться у творі?
( Усі чоловіки їхали на Січ; хлопчиків змалку навчали козацької справи дідусі або бувалі козаки, діти знали, як їздити на коні, орієнтуватися у степу,ховатися від ворога, бути витривалими у скрутному становищі, фізично загартованими, любити свою вітчизну)
  Закріплення знань, умінь і навичок
       

Гра «Знайди пару».
      Утворіть логічні пари, поєднавши імена героїв повісті, подані в лівому стовпчику, із назвами, що позначають родинні зв’язки, поданими в правому стовпчику.
Андрій                                   дочка
Степан                                   молодший син
Палажка                                старший син
Петро                                     мати
Павло                                     батько
Ганна                                     дід
   Літературний диктант
1. Де було звичайне місце зустрічі козаків у степу? (Біля Свиридової могили)
2. Що побачив козак Семен Непорадний на заході, коли встав уранці? (Широку заграву, пожежу)
3. Чим зайнявся козак Семен після того, як причепурився? (Став варити кашу)
4. Яка пригода перервала роздуми козака біля вогню? (Поява хлопчика на татарському коні)
5. Що знайшов Семен у сідлі хлопчикового коня? (Золото,гроші)
6. Чому козаки брали із собою вісімдесятилітнього діда Панаса? (Бо він лікував і розважав козаків)
7. Як дід Панас угамував розлючених козаків? ( Почав співати довгу сумну думу)
8. Ким виявився малий хлопець Павлусь для козака Петра? (Рідним братом)
9. Що вирішили зробити козаки у зв’язку  з нападом татар на Спасівку? (Зробити розвідку і відбити взятих у полон людей)
10. Як Семен Непорадний  впіймав татарина? ( На аркан)
11. Чому посварилися два загони козаків? (Бо Остап Тріска не виставив сторожі)
12. Як звали сестру Павлуся? (Гануся)

 

Вчитель історії Ставлення до старших.Виховання.

Із  цього твору  ми дізналися ,як ставився Павлусь до свого дідуся, старшого брата, своїх батьків. Ми чітко бачимо ставлення молодшого покоління до старшого.

( 8 слайд) Якщо старший (за віком) заходив у будинок або на збори, козаки вставали, а зустрічаючи старшого на вулиці – кланялися. 

Крім того, при старших(за віком) не дозволяли сидіти, курити люльку і говорити без дозволу. Лихословити і перечити старшому – нечуваний злочин  тих років! Неввічливо було обганяти на коні старшого за віком – обов'язково треба спитати дозволу, аби проїхати  повз нього. В хату вперед пропускали старших. 

 

 

 

 

Вчитель історії: Козацьке житло.

А зараз ми з вами розглянемо козацьке житло.

(9 слайд) Курі́нь — початково будівля різних розмірів, часто тимчасова, призначена для ночівлі. В подальші часи курені мали дуже різні розміри — від невеликої будівлі, складеної з гілок дерева з листям, чи з жердин і вкрита соломою сторожка , до міцної великої хати з товстих дубових брусів на кілька сот чоловік. 

(10слайд)Козаки залишалися невтомними трудівниками.  Вони  активно  освоювали  нові  землі,  піднімаючи  цілину,  прокладаючи  шляхи,  споруджуючи  мости . Понад  берегами  рік,  на  островах,  у  балках  чи  байраках  козаки  закладали  свої  поселення- зимівники.  
  Поселення  зазвичай  виникали  на  місцях  уходів,  тобто  промислів.  Тут  козаки  рибалили  й  переробляли  рибу,  а  також  полювали,  розводили  бджіл.

 

Вчитель історії :Культура. Заходячи в будинок, козаки обов'язково хрестилися, дивлячись на образи святих, а чоловіки обов'язково при цьому знімали шапку. При виході з хати або куреня вони робили те ж саме. 

Просили вибачення і дякували козаки практично завжди з Божим  ім'ям на вустах: «Прости Христа ради», «Бережи тебе Господь», «Спаси, Боже». Без молитви козаки не починали і не закінчували ані трапези, ані польової роботи. (11 слайд) У них навіть була пересувна церква .

(12 слайд) Запорозькі козаки вважали Присвяту Богородицю своєю заступницею, і покровителькою  Війська Запорозького. Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Вони вірили, що свята Покрова охороняє  їх.

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва , а коли?  Підкажіть дату ( 14 жовтня).

(13 слайд) На всіх Січах вони закладали церкви саме на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Покрова була храмовим святом на Запорожжі.

 

 

 

Вчитель історії: ( слайд 14) давайте звернемо увагу на зовнішній вигляд козака.

                                                                                                                                                                  

 

 

 

                                            

 

Одяг – друга шкіра козака. Кожен козак носив тільки свій  одяг і тримав його в чистоті. Козацький костюм поділявся на буденний та парадний. Тому головними якостями буденного костюму були зручність та невисока ціна. Для пошиття буденного одягу використовувалось домоткане полотно, дешеві сорти сукна, шкіра, недорогі дерев’яні, кістяні та металеві ґудзики. При виготовленні парадного одягу використовувалось хутро соболя, куниці,  рисі. Основним елементом козацького костюму були широкі шаровари, які були добре пристосовані до верхової  їзди, вони  були з великими кишенями, у які можна було покласти шаблю, що було важливо та зручно для козаків.

Вчитель історії: Запорозькі козаки були невибагливі в їжі. У домашніх умовах їжа козаків не відрізнялася  від  їжі селян. Головне, щоб було ситно і смачно. 
        Учениця  8 класу Столяр Каріна  провела  дослідницько– пошукову роботу , та підготувала слайдову презентацію  про козацьку їжу.

 

V. Закріплення  опрацьованого матеріалу.

Вчитель історії :Сьогодні ми опрацювали велику кількість матеріалу з різних предметів,  я пропоную вам опитування для закріплення здобутих знань (картки з питаннями)

                                                   Запитання:

1. На яких музичних інструментах грали козаки ?

2. Хто написав твір : «За Сестрою»?

3. Назвіть  три  невід’ємні речі для козака .

4. Що не дозволялося  робити козакам  в присутності старших за віком ?

 5. Назвіть види козацького житла.

6. Якими словами просили вибачення і дякували  козаки ?

7.  Кого козаки вважали своєю захисницею ?

8. Основний елемент козацького костюму ?

9. Які страви готували на Січі?

10. Яких правил дотримувалися козаки перш ніж сісти за стіл ?

11.  Що означає слово "козак"?

(Відповідаємо ланцюжком)

VI. Оцінювання учнів

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати

VII. Підсумок  уроку.

 Вчитель історії : Ніщо так не може відтворити цю дивовижну епоху про добу козацтва в історії не тільки України, а й Європи, як українська пісня. Я пропоную всім нам разом заспівати гарної, козацької пісні . (Пісня : « Ми  козаки, ми гордість – України » .)

 

На цьому наш урок завершено, дякую за увагу!