Виховний захід «Ми – нація єдина, твої ми діти, Україно»

Виховний захід
«Ми – нація єдина, твої ми діти, Україно»

Мета: розширити й поглибити поняття громадянськості; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості,поваги до державних символів, любові до рідного краю і особистої причасності до всього, чим живе народ.

(На дошці плакат із державними символами, вислови про Батьківщину.)

Учитель: Що таке Батьківщина? Де вона починається? Яку роль відіграє в житті людини і як впливає на її долю?

На ці питання у кожної людини своя відповідь. Для одного Батьківщина — це зруйнований дім та спогади про страшні дні війни, яка прийшла так несподівано, замінивши веселий  спів пташок на гуркіт снарядів. Для іншого Батьківщина — це дитинство серед мальовничих гір, безмежних полів  та дзюркотливого струмочка. Але для всіх людей Батьківщина — це  країна, яка дала  життя.   Безперечно, любов до Батьківщини починається з любові до рідної домівки ,до своєї мови.

Учениця 1:          1.Я - українка!

                             Горджуся й радію,

                            Що рідною мовою

                            Я володію,

                            Шевченковим словом

                             Умію писати ,

                             Слова мелодійні

                            І вірші складати.

Учениця 2: Я - українка!

                     Живу в Україні,

                     на вільній, єдиній

                    Моїй Батьківщині,

                    Де все мені в радість:

                    Ліси і садки.

                    Озера й річки,

                    І глибокі ставки,

                   Лани неосяжні,

                    І гори, й долини,

                    Цвіт білосніжний

                    У лузі калини.

                    В душі моїй солодко

                     Грає сопілка,

                    Бо я з України,

                    Бо я - українка!

О. Василенко

 Звучить Красивий кліп про Україну

https://www.youtube.com/watch?v=fxUDAikvoog

Учитель:    Кожен народ має свої священні символи, які  уособлюють його самобутність, національну єдність. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, самоутвердження, за власну самостійну державу.   

 Непростою була доля українських символів: їх забороняли й відтворювали, обожнювали й люто ненавиділи. Українські патріоти  йшли на смерть заради того, щоб сьогодні ми мали державний гімн, прапор і герб.          

Відповідно до статті 20 КонституціїУкраїни (1996р.) державними символами України є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.

Словничок

 Державні символи – закріплені в законодавстві країни офіційні знаки, чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного або історичного характеру і символізують суверенітет держави.

Учень 1 : 

Прапор — це державний символ,

він є в кожної держави;

це для всіх ознака сили,

це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

синє небо, жовте  жито;

прапор свій оберігаєм,

він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині,

ми навіки вже є народом,

українським в Україні.

Н. Поклад

Учень 2 : 

Державний Прапор України - стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Верхня смуга - синього кольору, нижня -жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини - 2:3.

Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно. Це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану - символом мирної праці і достатку. Це і поєднання символів життя - Золотого Сонця у Синьому Космосі. Однак, головна ідея синьо-жовтого - це гармонія Космосу, Сонця, Землі та всього живого, що є на землі.

    Ці кольори вперше з’явилися в 1410 р.на корогвах Галицько-Волинського князівства: на синьому полі був зображений золотий лев.

      Великого розквіту набуло українське прапорництво у героїчну козацьку добу. Тоді з’явився новий прапор – малинового кольору, який став основним у козаків. Сині і жовті барви використовувалися під час війни під проводом Б.Хмельницького. Потім їх почали використовувати Українські Січові стрільці та Українська Повстанська Армія. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями.

Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу. Блакитний, синій колір - це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще - це колір миру.

       4 вересня 1991 р. над будинком Верховної Ради України з’явився національний синьо-жовтий прапор. Такий же стяг піднімався під час візиту Голови Верховної Ради України Л.М.Кравчука до США і Канади у вересні – жовтні 1991р..

           28 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором.

Учень 3 : 

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

                      Н. Поклад

Учениця 3: 

Герб - це символ влади.  Золотий тризуб на синьому тлі – дуже давній знак. Він зустрічається ще за часів Князівської України, зокрема на монетах київського князя Володимира Великого. Отже, нашому гербу – понад тисячу років!

 Багато істориків висловлюють свій погляд на історію походження тризуба. Одні вважають його зображенням церковного світильника або якоря; інші – голуба. Є думка, що князівський знак-тризуб символізує місто Київ, яке виникло на трьох пагорбах: Старокиївському, Щекавиці, Хоревиці.

Є й інші погляди. Число "три" завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що лягають перед казковими героями. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько-Мати-Дитя. Вони символізують собою Силу-Мудрість-Любов.

Учень 4 : 

Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї  лине

Світло навкруги.

                      Н. Поклад

Учениця 4: 

Слово « гімн»  грецького походження (похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності. Гімн - це хвалебна пісня своїй Батьківщині, в якій народ висловлює побажання бути вільним, щасливим, жити в достатку.

Слова Національного Гімну «Ще не вмерла України…» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет Павло Чубинський. Музику - західноукраїнський композитор Михайло Вербицький.

Із гімну починають надзвичайні масові події, урочисті збори. Слухають і виконують гімн стоячи.

Презентація про символи

Учитель:    Ми поговорили  про державні символи. А з чим ще у вас асоціюється Україна?

( Відповіді учнів про народні символи)

Наші пращури дуже любили природу і вірили в  існування добрих і злих сил у ній.  Щоб захиститись від них,  люди створювали обереги.

 Оберіг - це талісман, що лікував і оберігав свого власника. Із їх допомогою народ зберіг свою родову пам'ять , історію, культуру. Оберіг - це чарівний предмет, що захищав свого власника   або звеличував його можливості.

Учениця 5: 

Я дарую тобі оберіг

Не на згадку  - на радість і долю!

Хай зігріє він сонцем поріг,

Хай врятує він душу від болю.

Учитель:   А зараз кожен із вас має можливість зробити оберіг своїми руками. Дівчата  навчать, як це зробити.

Будемо сподіватися, що виготовлені обереги вбережуть усіх нас і  нашу Батьківщину від лиха.

Учень 5:

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

 

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

М. Бакая