Церковне життя XVII-XVIII ст.

Церковне життя. Освіта, архітектура, образотворче мистецтво в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.Історія України 8 клас

План уроку:1. Становище православної церкви в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ ст..2. Розвиток освіти. Книгодрукування та література.3. Розвиток природничих наук. Феофан Прокопович.4. Архітектура в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.5. Особливості образотворчого мистецтва.

Особливості розвитку української культури в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Збереження культурної основи, закладеної в другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Наявність в українців власної державності – Війська Запорозького (Гетьманщини). Підтримка розвитку культури українськими гетьманами. Значне збільшення української етнічної території. Відмінності в культурному розвитку внаслідок перебування у складі різних держав. Набуття українською культурою світського характеру. Наступ російського царизму на українську державність та утиски у сфері культури, відплив діячів української культури до Москви. Вплив на українську культуру західноєвропейського бароко.

Становище православної церкви в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.. Насильницька ліквідація польською владою осередків православ'я. Православна церква в Південній Київщині та на Брацлавщині з 1672 по 1699 р. перебувала під османським володінням. Підпорядкування Української православної церкви стало важливою частиною подальшої колонізації України.

Розвиток освіти. На Лівобережжі, Слобожанщині та Запоріжжі існували початкові школи, де навчали дяки. На Правобережжі та західноукраїнських землях діяли школи при братствах. Діти шляхти навчалися в єзуїтських і василіянських школах. Початкова освіта. Дяківська школа (сучасний малюнок).

Середня освіта. Здібні та охочі до науки діти мали змогу продовжити освіту в колегіумах. Перші колегіуми були всестановими: у них навчалися не лише діти священиків, козацької старшини із шляхтичів, а й вихідці із селян та міщан.1700 р. – Чернігівський колегіум. Будівля Чернігівського колегіуму.

Вища освіта. Вищим навчальним закладом в Україні, головним осередком науки і мистецтва, залишалася Києво-Могилянська академія. Багато випускників Києво-Могилянської академії продовжували освіту в західноєвропейських університетах. Гравюра І. Щирського із зображенням студентів Києво-Могилянської академії та її головного корпусу. 1689 р.

Найвідомішою в Україні в середині ХVІІ ст. була Львівська братська друкарня. Києво-Печерська друкарня згуртувала низку відомих українських учених, перевершувала інші друкарні високим технічним виконанням. Діяльність Києво-Печерської та Чернігівської друкарень перервалася після указу Петра І 1720 р.

В українській літературі другої половини ХVІІ ст. поширюється стиль бароко.

Розвиток природничих наук. Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681 – 1736 рр.)український богослов, письменник, поет,  математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець-гуманіст, ректор Київської академії (1710—1716); архієпископ Псковсько- Великолуцький та Нарвський (1718—1725), Великоновгородський (1725—1736). Його праці торкаються фізики, філософії, математики,  астрономії, логіки, наук про державу і право, теології.

Архітектура.

Архітектор Йосип Старцев. Військовий Микільський собор. Київський Братський монастир

Архітектор Йоган Баптіст. Троїцький собор у Чернігові. Спасо-Преображенський Мгарський монастир, що розташований неподалік міста Лубни. Покровський собор у Харкові.

Чернігівська церква святої Катерини. Спасо-Преображенська церква у Прилуках. Козацьке бароко в архітектурі рідного краю. Троїцька церква Густинського монастиря.

Образотворче мистецтво.

Розп'яття. Ікона ХVІІ ст.І. Руткович. Архангел Михаїл. Ікона ХVІІ ст. Й. Кондзелевич. «Вознесіння». Ікона 1705 р.

Невідомий художник. Портрет М. Миклашевського. ХVІІ ст. Невідомий художник. Параскева Сулима. ХVІІ ст. Невідомий художник. Семен Сулима. ХVІІ ст.