Комунальний заклад

«Березнянський навчально-реаблітаційний центр»

Чернігівської обласної ради

Колективне спілкування:

Чарівна краса вишиванки - дзеркало народної душі

     підготувала

                                                                               вихователь

                                                                               Оліференко А.В.

2022-2023 н.р.

Мета:

- навчальна: ознайомлювати вихованців з традиціями рідного краю, розширювати уявлення про вишиванку, як вид мистецтва, про її значення у житті українців;

- виховна: виховувати любов до національних традицій, до краси і гармонії навколишнього світу; повагу до старшого покоління, шанобливе ставлення до людей праці; почуття національної гордості;

- розвивальна: формувати художньо-естетичні смаки, творчість, фантазію, спостережливість, уяву, асоціативне мислення, допитливість;

- корекційна:розвивати емоційну, когнітивну сферу і дрібну моторику рук за допомогою арт-терапії.

Обладнання: вишиванки, проектор, ноутбук, презентація, відеокліпи «Вишиванка», «Два кольори», «Мамина вишиванка», відеоролики «Легенда про вишиванку»,«Якими візерунками прикрашали вишиванки в різних регіонах України», «12 фактів про українську вишиванку»; вишиті рушники, сорочки,  матеріали для створення уявної вишиванки (паперовий шаблон вишиванки, фарби, олівці та пензлики).

ХІД ЗАХОДУ

І. Організаційний момент.  Повідомлення теми та мети виховного заходу.

ІІ. Основна частина.

1. Історія вишиванки.

2. Легенда про вишиванку.

3. Хліб і рушник — одвічні людські символи.

4. Кольори вишиванки.

5. Символи вишиванки.

6. В Україні вишивають у всіх регіонах

7. Майстрині рідного краю.

8. 12 фактів про вишиванку.

9. День вишиванки.

10. Арт-терапія «Візерунками прикрашена сорочка».

Вихователь. Наш виховний захід я хочу розпочати словами незабутнього Василя Симоненка.

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,

Простели до сонця вишивку-маніжку,

Щоб по тій доріжці з лебедями-снами

Плавати до щастя білими човнами.

Нам з вами давно добре відоме народне прислів’я: «Без верби і калини нема України». до сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому, що вишитий рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості та любові. Українська вишивка –  це «молитва без слів», а сама вишиванка – це є оберіг людини.

Вонa завжди булa нашим національним символом, оберегом, гордістю. Проте сьогодні вишиванка є однією з модних тенденцій, навіть голлівудські зірки одягають українські вишиванки, тим самим маючи змогу не лише виглядати по-особливому, а й відчути себе частинкою України.

«Народитися в сорочці» – означає, бути щасливим у житті. Тому сорочка – це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса.

В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.

Звучить відеоролик Наталія Май «А сорочка мамина».

1. Історія вишиванки.

Вихователь.Вишивання – один з найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва слов’ян. Народні вишивки захоплюють нас досконалою композицією, різнобарвним колористичним вирішенням.

 Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам’ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота,  був прикрашений одяг скіфів.

Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їхніх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні дарували вишиту сорочку, аби та оберігала їх від злих духів.

Не можна точно встановити період виникнення вишиванки. Зачатки цього ремесла існували ще у скіфів. Також візерунками, схожими на вишиванку, прикрашені деякі предмети посуду Трипільської культури. На бляшанках 6 століття зображені фігури чоловіків у вишитих сорочках, схожих на костюми часів Київської Русі.

Під час розкопок могил і курганів археологи знаходили старовинні вишиті сорочки. Це говорить про те, що вишиванка була дуже важливою для наших предків, адже в могилу кладуть найцінніші речі.

У Київській Русі вишиванки вважалися дорогим і ошатним одягом. Робота вишивальниць дуже цінувалася, цим ремеслом володіли небагато. Існували спеціальні школи, де навчали ремеслу.

До 15 століття вишиванки стали більш доступними, а робити красиві візерунки вміла майже кожна жінка. Молоді дівчата вишивали собі сорочки до весілля для приданого. Також більш популярними стали чоловічі вишиванки. Костюми ділилися на повсякденні та святкові.

2. Легенда про вишиванку.

Вихователь. Про вишивку згадується в Біблії та “Ілліаді” Гомера. Арабський мандрівник Х століття у своїх розповідях свідчить, що руси теж носили вишитий одяг. Разом прослухаємо «Легенда про вишиванку».

Діти дайте відповіді на запитання:

-                     Чому почали вишивати одяг?

-                     На якому одязі вишивали?

-                     Яка техніка вишивання за легендою?

-                     Якими кольорами вишивали, чому?

-                     Яке цілюще значення мала вишиванка для людей?

Вправа «Асоціативний кущ»

3. Хліб і рушник – одвічні людськісимволи.

Вихователь.Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходить із чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню.­

Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушники — невід'ємна частина побуту українців.­

 Видовжені прямокутники рушників­ формою нагадують поля, дороги. Засіяні зерном орнаментів, вони певною мірою є символом долі, життєвої стежки.­

 Рушники на стіні. Не було, здається, жодної оселі в Україні, котру б вони не прикрашали. Хоч би яке убоге судилося господарям життя, а все ж усюди ці витвори народного мистецтва палахкотіли ба­гатством кольорів, були своє­рідною візиткою, а якщо точніше — обличчям оселі, а відтак і господині.­­

 За рушниками створювалася думка про жінку та її дочок. Ніщо, здається, так предметно і наочно не характеризувало жіночу вправність, майстерність, зрештою, охайність і працьовитість, ніж ці ви­мережані дива.­­

 Стверджують, що саме слово «рушник» походить від слова «рушати»Мати, проводжаючи сина в дорогу, в армію, замотувала хлібину у рушник, промовляла: «Рушай щасливо, хай благословить тебе Бог!» Той рушник оберігав сина від зла, від нещастя, нагадував про тепло рідної домівки.

А що ж вишивали на рушниках?

Погляньте навкруги скільки гарних рушників ми бачемо. Що ви бачете зображене на рушниках?

Вихователь.Є орнаменти  геометричні, рослинні, предметні, що відображають елементи символіки стародавніх вірувань.

1. Калину – дерево нашого народу. В рушниках вона стала символом любові, щастя та невмирущого роду.

2. Виноград .Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї.

3. Вишивали маки. Вірили, мак має чарівну силу, яка захищає від усілякого злого.

4. Вишивали квіти: мальви, троянди, чорнобривці, ромашки, волошки.

5. З квітами на рушнику переплітався і пташиний світ.

Птахи – то символ людських душ.

Солов’я і зозулю вишивали на дівочих рушниках, вишивали попарно. Бо соловей щебече собі пару кличе. Цих пташок вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду.

6. Поважні пави на весільних рушниках: вони мають над собою вінець – Боже благословення.

7. Ластівка – вірна супутниця людської оселі, ця пташка завжди несе добру звістку.

4. Кольори вишиванки.

В українському орнаменті, його плавних лініях, в улюблених мотивах промовляє душа народу, його історія, природа, в оточенні якої він живе. З орнаментом пов’язані образи добра, краси, оберегу. Він опоетизований народною свідомістю, теплом людських рук. За ним стоїть тисячолітня історія українського народу.

Червоно  -  чорні  всі  узори,

мережив  ряд  на  полотні.

Традицій  пласт,  легенди    роду,

духовний  символ,  оберіг,

калини  кущ,  дівочу  вроду,

на  полотні  все  хтось  зберіг.

Прості  орнаменти,  народні,

тягучі  як  пісні    степів.

Все  актуально  і  сьогодні,

хоча  й  прийшли  з  далеких  днів.

5. Символи вишиванки.

Вихователь.Кожен птах, кожна квітка, що прикрашає вишиванку, має своє символічне значення, спрямоване на добре та щасливе життя. Важливими є також правильно підібрані кольори: червоний, зелений, чорний. Створена руками, така вишиванка всотує не тільки частинку душі того, хто її зробив, а ще є ланкою між минулим, його традиціями і цінностями, та сучасністю.

Мама вишила меніквітами сорочку.

Квіти гарні, осяйні : «На носи, синочку»

Нитка в нитку — кожна з них ніжністю зігріта.

Синя квітка — із весни, а червона — з літа.

Цю сорочечку люблю,вишиту нитками

Підійду і обіймуніжно свою маму.

6. Візерунки вишиванок по регіонах України

Вихователь.Кожен регіон України має візерунок вишивки, характерний

саме для цієї місцевості.

На Полтавщині вишивали білою ниткою на білій тканині за допомогою техніки гладь. Вишиванки Вінницькій області відрізнялися поєднанням великої кількості технік і кольорів. На Житомирщині вишивали дрібним хрестиком і використовували прості геометричні візерунки, а також покривали вишивкою весь рукав.

Київські вишиванкивідрізнялися багатими рослинними візерунками. В Чернігівській області вишивали абстрактні орнаменти дуже дрібним хрестиком і часто використовували бісер. На Дніпропетровщині часто вишивали чорною ниткою та обшивали манжети рукавів. На півдні України та в Криму були популярні квіткові візерунки. В Запорізькій області часто вишивали квіти і калину, а в Одеській - геометричні візерунки червоною і чорною ниткою.

(Відеоролик:«Якими візерунками прикрашали вишиванки в різних регіонах України).

Вихователь.Рідними серцю візерунками прикрашали українки свій одяг і своїх рідних. Як то було гарно, мило, коли наші люди йшли у свято до церкви у вишиванках. При цьому кожна жінка, дівчина пишалася своїм виробом. ­Вишиванки були чарівно барвисті, промовисті своїм орнаментом та кольорами, де кожна ниточка мала своє значення.­

Шануймо світлу пам'ять наших предків, молімося за їхні душі, шануймо їхню любов до народного одягу.­

В них страждання і кохання битва,­

Чорні і червоні кольори.

І барви ті —не просто ті  прикраси,­

І візерунки — квітнуть не для скринь.

І їх ні час, ні простір не порушать,­

Нехай на порох зітруться роки!

У них живуть людські, безсмертні душі­

І добрі чари з легкої руки.

7. Майстрині рідного краю.

Вихователь.Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління століттями, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки творчості.

Серед жіночих народних промислів значне місце в історії нашого народу займає вишивання. Вишиванням споконвіків займалися жінки. Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки передавали таємниці цього виду мистецтва.

Тому за кольором, орнаментом, фактурою вишивки завжди можна було визначити місце її виготовлення. Народні майстрині старанно зберігають свої традиції.

Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим. (Відеоролик: Вишивала під вибухами)

8. 12 фактів про українську вишиванку

Цікаві факти про вишиванку: чому український національний одяг полюбився цілому світу

Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. Цей день не передбачає особливої помпезності, хоча має надзвичайно глибокий контекст. 

60 країн світу – під знаком вишиванки

Всесвітній день вишиванки, як наголошують його організатори, цьогоріч відзначається у 60 країнах світу. Там уже підхопили флеш-моб "Вишиванка єднає українців", акцію "Народжені у вишиванці" та інші, влаштовують покази мод на зразках українського автентичного народного одягу, організовують концерти, ходи, виставки, ярмарки.

У Києві, серед інших святкових заходів, триває показ фільму "Спадок нації" – першого документального повнометражного фільму про вишиті сорочки.

Красива вишита українська сорочка з льону з давніх-давен вважається символом здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості; оберіг і захист відзлого ока і слова. 

Нині вишиванка переживає піднесення і  відродження, адже українці згуртувалися так, як ніколи, з любов'ю підтримуючи власні традиції. Елементи української вишивки все частіше використовуються в дизайні одягу, і не лише українці – навіть голлівудські красуні залюбки одягають ніжну вишиту вдяганку.  Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно.

Чим же насамперед є вишиванка для українця – оберегом, святинею, місточком між поколіннями чи красивим елементом одягу? Звернемося до історії вишиванки – основних її етапів, кожен з яких – цікавий факт, який, можливо, відомий не всім.

1. Скіфи – прародителі вишивки

Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженні показали ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст

2. Найсильніший оберіг

Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір'ями, оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла. Для кожного ритуалу була особлива вишиванка. Дітям при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.

3. Перша школа вишивки

Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

4. Символ кохання

Сорочка (особливо чоловіча) - символ кохання й вірності. У давньому замовлянні говорилося: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був". Кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові. І не просто так, а для того, щоб знати — вірний він їй чи ні.

Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне заклинання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, отже, як кажуть в народі: "скочив чоловік у гречку". А ще розповідають, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній дівчині. Інші жінки до такого сакрального ритуалу не допускалися. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.

5. Перший модник у вишиванці

Ним був Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом, а саме з піджаком. У такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.

6. Безмежний простір для творчості

В Україні є близько сотні "вишивальних технік"! Серед найвідоміших технічних прийомів вишивання - гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння

7. Вишиванка кожного регіону - унікальна

Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїттся може свідчити лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник тощо! І так – у кожній області.

Тому можна сказати, що кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.

8. Орнаменти - "списані" з природи

Орнамент вишивок ділиться на три основні групи: абстрактний, рослинний і тваринний. Цікаво, що рослинний орнамент тепер можна зустріти не тільки в вишиванках, а і в колекціях іменитих дизайнерів, натхнених культурою і традиційним костюмом українського народу. 

9. Найоригінальніша вишиванка

Одна з найоригінальніших вишиванок - борщівська. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі.

На противагу цьому стилю, є і вишивка «білим по білому». Це художній прийом, в якому рельєфний візерунок вишивки створює гру світла. На виході майстри отримують дуже тонку унікальну роботу.

10. Першим ведучим, який з’явився  у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. У вишиванці він відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" ще у 2004 році. Згодом таку тенденцію підтримали й інші.

11. Що пропонують українські дизайнери

На українських модних подіумах тема вишивки подається в найрізноманітніших варіантах. Багато відомих українських дизайнерів дуже вдало обігрують наш традиційний одяг, презентуючи і на батьківщині, і всьому світові чудові зразки своєї творчості.

12. Українська вишиванка - модна в усьому світі

Наш національний етно-колорит продовжує надихати і закордонних дизайнерів, які створюють все нові й нові варіанти інтерпретацій традиційних українських візерунків.  

Приміром, у круїзній колекції «Resort 2017» від модного дому «Valentino» чітко прослідковуються українські мотиви – традиційні елементи нашого національного одягу були помітні у багатьох варіантах вбрання. Вишивка, мережки і стильні етно-аксесуари виглядали на подіумі дуже оригінально

Американський модний журнал про моду Vogue назвав українську вишиванку модною. Її успіх видання пояснює появою модельєра Віти Кін, яка почала активно використовувати традиційні українські візерунки в оформленні своїх уборів.

Як бачимо, вишиванка підкорює світ. Будьмо в тренді

9. День вишиванки.

Вихователь. Щороку у третій четвер травня відзначається День вишиванки. Це свято сприяє єдності й культурному відродженню усього багатонаціонального українського народу. У культурі практично кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому. Традиція святкування Дня вишиванки виникла ще у 2006 році на Буковині. Ідея цього свята належить письменниці та журналістці Лесі Воронюк. Вона, тоді ще студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, запропонувала своїм однокурсникам та викладачам вибрати один день та усім разом одягти вишиванки на пари.

10. Арт-терапія «Візерунками прикрашена сорочка».

Вихователь. Діти, сьогодні, як підсумок заняття, разом з вами створимо нову колекцію вишиванок. Роздати дітям паперові шаблони вишиванки, фарби та пензлики.

ІІІ. Заключне слово вихователя.

Закінчуючи наш виховний захід, хочеться подякувати вам, діти, за вашу активну роботу та увагу.Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Також хочу побажати, щоб у вашому молодому житті більше переважав червоний колір - ознака любові, щастя, радості та благополуччя.