Чарівна скарбничка перлинок ейдетики

Відділ освіти, молоді та спорту Полонської РДАРайонний методичний кабінет. Чарівна скарбничка перлинок ейдетики. Методичний посібник. Автор: Пархоменко Людмила Василівнавчитель початкових класів. Полонської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Полонне-2015

Укладач: Пархоменко Л. В. – вчитель початкових класів Полонської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Рецензент: Семерей Т. Д. – методист районного методичного кабінету відділу освіти Полонської районної районної державної адміністрації В посібнику запроваджені елементи ейдетики, які використовуються на уроках навчання грамоти, літературного читання, математики, української мови. Піктограми, буквообрази, словообрази, послідовні асоціації допоможуть активно і доступно засвоювати програмований матеріал. Використання на уроках цієї інноваційної технології розвиватиме в учнів уяву, ейдетичну та зорову пам’ять, творчі здібності та інтерес до навчання. (Укладено відповідно до Нового Державного стандарту загальноосвітньої освіти, затверджено постановою кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 “Про затвердження Нового Державного стандарту початкової загальноосвітньої школи”)Рекомендовано до друку методичною радою Полонської ЗОШІ-ІІІ ступенів №4 (протокол №4 від 5 січня 2015 року.)

Зміст1. Поняття про ейдетику2. Ейдетика на уроках читання3. Ейдетика на уроках української мови4. Ейдетика на уроках математики

Ейдетика – це тренування образної пам’яті, це використання здатності дитини запам’ятовувати «кіно», навчання її фантазувати, перетворюючи різноманітну інформацію у цікаві та яскраві образи, завдяки чому легко пригадуються будь – які почуті або прочитані інформаційні блоки.

Ейдетика на уроках читання

Казка про те, як телятко вчилось читати. Жили-були на світі корова Лиска та її синок бичечок Пустунець. Він був дуже жвавим, неслухняним, непосидючим, тому і отримав таку кличку. Мама Лиска мріяла про те , щоб телятко навчилося читати. Довгими зимовими вечорами сиділи вони над букварем. Та у горе-учня нічого не вдавалося. Та ось прийшла весна. Зазеленіла травичка, защебетали пташки, почали розцвітати перші весняні квіти. Почала корова виводити свого синочка на лужок. Телятко брикало, веселилось, скубало травичку, а матуся тим часом працювала. Коли Пустунець скучав за матусею, то кликав її: - М-м-м-а!-М-м-м-а!-Ма-ма-ма-ма! Ось так він засвоїв перший склад: МА. Одного разу Лиска почула тривожний голос своєї дитини. - М-м-м-у! –М-м-м-у! –Му-му-му-му! «Мабуть, біда якась трапилася» - занепокоїлась матуся і миттю кинулася до дитини. Коли корова прибігла, то побачила, що небезпеки немає. Пустунець дражнився з мухами, і вони почали його кусати. Мама насварилась на синочка, щоб він більше так не чинив. Та позитивним було те, що Пустунець познайомився зі складом: МУ.

Знову Лиска пішла у справах. А телятко побачило метелика на квіточці. Воно захотіло з ним погратися і стало кликати: -М-м-м-е! –М-м-м-е! –Ме-ме-ме-ме! Так воно вивчило ще один склад: МЕ. Довго ще грався на лузі Пустунець, аж захотілося йому їсти. -М-м-м-о! –М-м-м-о! –Мо-мо-мо-мо!Матуся зразу ж зрозуміла, що синок захотів молочка. Прийшла Лиска і нагодувала Пустунця. А телятко засвоїло ще один склад: МО. Наїлася тваринка, ще веселішою стала. Захотілося теляткові співати. - М-м-м-і! –М-м-м-і! –Мі-мі-мі-мі!- завів веселу пісеньку Пустунець. Так співаючи, воно вивчило наступний склад: МІ. Коли телятко співало, то і не помітило як потрапило у болото. Пустунчик став таким брудним, що, глянувши в озеро, злякався свого відображення. - М-м-м-и! –М-м-м-и! –Ми-ми-ми-ми!- заволало телятко. Прийшла матуся , покупала своє неслухняне дитятко. А Пустунчик познайомився з останнім складом: МИ. Ось так телятко вивчило всі склади з буквою «ем».

Ейдетика в прислів’ях: Слово не горобець, вилетить - не впіймаєш. Яблуко від яблуні недалеко падає. Що посієш, те й пожнеш. Хліб - усьому голова.

Ейдетика на уроках української мови

Ось вам Ка, Пе, Те, е. Ф,Ха- ця компанія глуха. Викликає інтерес -завжди пишем префікс «ес».

Префікси –роз, -без такі чудові,Як метелики різнокольорові. Буква «зе» у них - запам’ятай!Пишеться завжди - не забувай!

Вивчення глухих та дзвінких приголосних звуків

Вивчення словникових слів. Апельсин, дитина, ведмідь, абрикоси.

Ейдетика на уроках математики

День народження ворони(легенда про те, як з’явилися знаки > і <) Було це одного теплого осіннього дня. У ворони по імені Каркарона були іменини. Їй виповнювалось шість років. Багатодрузів прийде її привітати. А ось і перші гості: Зайчик-Пострибайчик та Чижик-Пижик. Вонипринесли подрузі подарунки. Чижик підійшов до Каркарони і подарував їй кілька суничок. Ворона аж засяяла від щастя. - Як я люблю сунички і їх так багато!!! Кар-кар-кар!!! - широко розкрила дзьоба ворона і подякувала пташці: - Дякую, друже!!! Потім її почав вітати зайчик. Він подарував подрузі одну морквинку. Насупилась ворона, навіть рота не розкрила .

- Каркароно, тобі що не сподобався подарунок? – запитав зайчик. -У-у-у – не розкриваючи рота укнула ворона. -А що мало морквинок? - Угу – знову мугикнула ворона. Чижик послухав їхню розмову і сказав: - Каркароно, не ображайся на Пострибайчика. Він щепросто маленький і не може донести багато морквинок. А на наступний рік він підросте і принесе більше. Ось так чижик помирив ворону і зайчика. І вони весело і бадьоро вирушили до святкового столу. А з тих пір повелося. Якщо ворона розкриває дзьоба, тоцей знак називається «більше»- >, а якщо закриває дзьоба,то цей знак називається «менше»- <. А ось знак = (дорівнює). І цей знак ставиться тоді, коли чогось є порівну.

На скільки більше або менше-завжди дія віднімання. У скільки разів більше або менше - завжди дія ділення.

Казка про татуся Добутка та його синочків Було у татуся Добутка два синочки-множники 9 і 7. Одного разу пішов він з ними у зоопарк. Дітки побачили слона, залишили татуся і побігли до тварини. Коли татусь покликав їх до себе (а вони були слухняними дітьми), вони відразу ж повернулися до рідненького, але стали не на свої місця, а помінялися місцями: 7 і 9. - Дітки, скажіть, будь ласка, чи змінився від цього татко Добуток? Чому? 9*7=63 і 7*9=63 Отже від перестановки множників добуток не змінюється.

Казка про маму Суму та синів Доданків Було у мами Суми три синочки Доданки. Перші два Доданки були відомі, а третій – невідомий. Вони дуже всі сумували довго думали: як зробити так, щоб третій синок Доданокстав теж відомим. І вирішили вони піти до мудрої тітоньки. Сови. Прийшли вони до лісу, розповіли про свою біду Сові. Мудрапташка вирішила зарадити їхньому горю. Вона сказала:- Потрібно спочатку додати два перші синочки Доданки. Отримаємо суму перших двох Доданків. А потім від мами Сумипотрібно відняти суму двох Доданків. Ось так вони і зробили. І третій синок Доданок ставвідомим. З тих пір і розв’язують задачі на знаходження третьогоневідомого доданка так, як радила мудра Сова.

Складання нісенітниць. Ведмідь, ясен, червоні, телефон, жирафа, океан, сигнал, директор, коридор, медаль, дисципліна, температура, телеграма, квиток, депутати, держава, Африка, приміщення.

Сидів ведмідь на ясені біля школи у червоних чоботях і подавав машинам сигнал, щоб ті зупинялися перед пішохідним переходом. У руці він тримав телефон, по якому часто телефонував жирафі за океан. Аж ось зі школи вийшов директор і запросив звіра у приміщення, щоб той пройшовся коридорами, побачив відмінників, які колись отримають золоту медаль, і учнів, які порушують дисципліну. Коли тварина побачила деяких учнів, то у неї піднялася температура. Косолапий відразу зателефонував в Африку лікарю Айболиту, щоб той негайно купував квиток, брав з собою африканських депутатів і приїжджав до нашої держави боротися з непослухами.

Україна - рідний край: Поле, річка, зелен гай. Любо стежкою іти. Тут живемо я і ти.