"Чарівні слова" - матеріали для учнів початкових класів

"ЧАРІВНІ СЛОВА"

Мета: поповнити знання учнів про ввічливість, культуру поведінки. Розширити словниковий запас учнів словами ввічливості. Вправляти в куль­турному спілкуванні з дорослими, однолітками в найтиповіших життєвих ситуаціях, доречно вжи­вати слова етикету в ситуаціях вітання, прощан­ня, вибачення.

 

Хід заняття

 

Слово вчителя:

Добрий день, Шановні учні.

Мене звати Анастасія Олександрівна

Пропоную вам за допомогою гри «Само представлення» познайомитися.

Ви повинні назвати своє ім’я і рису характеру ,яка починається з першої літери імені.

Сьогодні ми і поговоримо про чемність. Адже це одна із найважливіших рис вихованої людини. З добрими, чуйними та ввічливими людьми завжди хочеться спілкуватися, бути поруч із ними. Ввічливість — це якість людини, яку вона виховує в собі сама.

Вчитель:Як гадаєте вам сподобається урок?

Діти :Так.

Вчитель:Тоді я роздам вам смайлики , вони веселі та є і сумні, і в кінці уроку ми подивимося чи справдилися ваші очікування. Кожен з вас підійде до дошки и причепе свій смайлик. Сподіваюсь всі вони будуть позитивні!

 

Вправа «Чарівні слова»

Вчитель:Бути чемними, ввічливими нам допомагають «чарівні слова». Ви всі їх знаєте. Давайте пригадаємо їх якомога більше. Це можуть бути слова вітання вранці та ввечері, слова пошани, подяки.

• На добраніч!

• Доброго дня!

• Щасливої дороги!

• Добрий вечір!

• Заходьте, будь ласка!

• Здрастуйте!

• Дозвольте вам допомогти!

• До побачення!

• Сідайте, будь ласка!

• Будьте здорові!

• Дякую! Спасибі!

• Пробачте!

• Будьте ласкаві!

 

Бесіда

Недарма ввічливі слова називають «чарівними». Усім, кому адресовані ці слова, стає приємно і хороше. Поміркуйте, чому так відбувається.

Слово вчителя

Як звучить чарівне слово «дякую» на різних мовах?

Сказали: «Прошу!» чи «Будь ласка!» – і ти зрадів, усміхнувся. Відповів: «Дякую!» — і тобі усміхнулися.

Тож ставаймо поліглотами. Вивчаймо, як люди дякують у світі.

Англійці й американці: «Сенк'ю». Французи: «Мерсі». Німці: «Данке». А тепер ближчі наші сусіди. Поляки: «Дзінькую». Чехи: «Дєкуї». Словаки: «Дьякую». Білоруси: «Дзякую». Латиші: «Палдієс». Литовці: «Ачю. Декуй». Молдавани: «Мулцумеск». Естонці: «Тянан».

А вже по-українськи й по-російськи слова вдячності ви знаєте. Всюди щиро зустрічають лише чемних, ввічливих!

Вчитель:А тепер давайте зробимо фізкульт хвилинку. Пограємо в гру «Їстівне-неїстівне»

Встаньте в коло.Той,хто кидає м’я назтває слово.Якшо це –їстівне,гравець повинен зловити м’ячик і подякувати,якщо неїстівне –не ловить,але при цьому потрібно ввічливо відмовитися.Хто забув про ввічливість,той вибуває з гри.

Переможцям я вчитель дає  медалі.

Вчитель:Діти  який зараз у вас настрій,хочете ще трохи пограти?

Діти :Так.

Гра «Чемно-нечемно»

Якщо  дія відбувається чемно –діти плескають в долоні двічі

нечемно – один раз

Привітатися під час зустрічі

Штовхнути і не вибачитися

Допомогти підвестися

Підняти річ яка упала

Голосно розмовляти на вулиці

Не пребивати, уміти вислухати до кінця

Вчитель: Молодці!!!

Вчитель: А ви знаєте казки про ввічливість?

Зараз я вам одну розповім.

Ґречний кролик

(Мексиканська народна казка)

Жив-був Кролик, дуже скромний і ввічливий. Одного дня, вдосталь наївшись капусти на селянському городі, він зібрався додому, але раптом помітив Лисицю. Вона поверталася в ліс. їй не вдалося вкрасти курку із селянського двору, і вона була дуже сердита і голодна.

У Кролика затремтіло серце. Бігти, але куди? І Кролик прожогом кинувся до печери. Він не знав, що там чигала на нього інша грізна небезпека – у печері оселилася змія. Кролик, проте, був добре вихованим і знав, що без дозволу в чужий будинок ходити не можна. «Потрібно поздоровкатися, – подумав він, – але з ким? З печерою, звичайно!»

І, сівши на задні лапки, Кролик ввічливо сказав:

– Здрастуйте, добра печеро! Дозвольте мені, будь ласка, увійти.

Як же зраділа Змія, почувши голос Кролика! Вона дуже любила кроляче м'ясо.

– Заходьте, заходьте! – відповіла вона, бажаючи обдурити Кролика.

Але Кролик по голосу прекрасно зрозумів, з ким має справу.

– Пробачте, що я потурбував вас,– сказав він. – Я зовсім забув, що мене чекає Кролиця! До побачення! – і кинувся що! духу бігти геть.

Прискакав Кролик у свою нору і подумав про те, що ввічливість ніколи ще нікому не зашкодила. Змія ж згорнулася в клубок^; і пробурчала:

– Краще б я йому не відповідала! Ох уже ці ґречні кролики! Потрібно ж було йому просити дозволу увійти!

 

Запитання до учнів

Чи сподобалася вам казка?

Чого вона навчає нас?

А вам коли-небудь допомагала чемність?

 

Робота з прислів'ями

Слова щирого вітання дорожчі за частування.

Одне приємне слово – наче сад.

Ввічливих і лагідних скрізь шанують.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Слово – не горобець, випустиш – не піймаєш.

Теплі слова зігрівають душу людині.

Ласкава дитина – як щаслива година.

Хвилинка-цікавинка

У кожного народу є своя форма вітання. Найпоширеніша – рукостискання. У глибоку давнину деякі народи віталися досить своєрідно: висовуючи язика, повертаючись спинами. Стародавні греки і римляни цілувалися. Жителі Гвінеї кажуть одне одному: «Будь старим!», маючи на увазі «розумним, мудрим». Евенки замість вітання запитують: «Що їв?» або «Що добув?». На Таїті й досі вітаються словами: «Приходь попоїсти!». Цікавий звичай у гірських бедуїнів з острова Сокестри. Вони тиснуть гостеві руку, прикладають її до свого носа, а потім цілують.

Заключне слово вчителя

Послухайте, будь ласка, вірш Ігора Січовика.

Невихований ведмідь

В лісі жив Ведмідь-гультяй,

Знав єдине слово: «Дай!»

– Дайте меду і малини!

– Дайте рибки і калини!

Дорікали звірі вслід:

– Ну й неввічливий ведмідь!

Чи тобі завчити важко

Чарівні слова: «Будь ласка!»