Чарівний світ української пісні

Тема: Чарівний світ української пісні.

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів  про календарно-обрядові пісні,познайомити  шестикласників із варіантами деяких обрядових місцевих пісень; провести зустріч із автором літературних  пісень; формувати вміння самостійно працювати з додатковою  літературою,  виразно і вдумливо читати народні пісні; розвивати мовлення, творчі здібності, уяву; естетичні смаки; виховувати любов до  краси обрядової  пісні, рідного краю, повагу до  митців слова свого краю.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Обладнання: картки із завданнями, записи обрядових пісень, мультимедійна дошка, висловлювання про пісню, малюнки учнів.

Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

М. Рильський  

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

1.Слово вчителя.

За вікном осінь

…вже не сумує і не плаче – посміхається.

Ще й бабиним літом узори гаптує,

Землю в казку вбрати намагається.

Це рядки з поезії місцевої поетеси, гості нашого уроку О. С. Лантух. Як образно, влучно схарактеризовано осінь! Сьогодні теж сонячний, теплий осінній день. У парку, що навпроти нашої школи,  горять багряно клени, берізки одягли золоті шати.  Природа чарує зір розмаїттям осінніх барв.

Тиша.  Покора розливається в природі. Усе це спонукає нас, людей, до роздумів,  до підведення підсумків. Наш урок теж своєрідний підсумок. Будемо говорити про пісні, зокрема про календарно-обрядові пісні.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Пісня – диво. Її краса зачаровує всіх. Минають віки, змінюються покоління, а пісня залишається. Через усі поневіряння пронесла свій чар, свою нев’янучу красу. Українська   пісня багата змістом і прекрасна формою. Зароджувалася вона у праці і в забавах. Наш народ здавна славиться поетичністю, почуттям прекрасного, здатністю передавати  красу життя, душі піснями. 

Ми теж прилучилися своїми серцями до цієї краси. На уроках української літератури познайомилися з календарно-обрядовими піснями та піснями літературного походження. Зараз пригадаємо основні поняття з теми.

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

1.               Робота в парах.

  ( Учні отримують завдання, надруковані на  різнокольорових паперових кленових листочках)

•                 Що таке фольклор?
•                 Яка форма народної творчості найпоширеніша в Україні?
•                 Які пісні називаються народними ?
•                 Як за темами поділяють пісні?
•                 Які  пісні називаються календарно-обрядовими?
•                 На які цикли поділяються календарно-обрядові пісні?
•                 Що оспівують у веснянках?
•                 З якого свята розпочинається літній цикл пісень?
•                 Коли і з якою метою виконували русальні пісні?
•                 Що прославляють у жниварських піснях?
•                 Коли виконують колядки і щедрівки?
•                 Які пісні називаються літературними?

2.               Відповіді учнів.

ІV. Пізнавально-творча діяльність.

•                         Виразне читання вірша
•                  

Пісне українська, пісне наша рідна

Пісне українська, пісне наша рідна,

Над селом, над полем птицею злети.

І теплом-любов’ю, мов зерном дорідним,

У людському серці щиро прорости.

Не забута пісня, що співала мати,

У сльозах, печалі, в радощах своїх.

Тож і нам негоже пісню забувати,−

В ній душі розрада, в ній і плач, і сміх.

О. Лантух

•                 Слово вчителя.

Вірш, який ви тільки-но прослухали, написала Ольга Степанівна. Ви знаєте, що вона завідує нашою сільською  бібліотекою, є автором збірок «Сад Сонця і Любові», «Україною дишу я», є керівником фольклорного колективу «Живиця». Вона є автором багатьох пісень.

•                 Виступ гості.

О. С. Лантух розповіла присутнім про свої пісні, про варіанти народних пісень. Учні прослухали деякі авторські пісні поетеси.

•                 Повідомлення учня про обряд проводів зими.

У давніх слов’ян рік починався з пробудженням землі від зимового сну. Весну зустрічали радісно, з піснями, танцями. Коли починали танути сніги, виконували обряд проводів зими. Робили з соломи опудало, що уособлювало зиму, носили його по селу з піснями, а потім спалювали або топили в річці чи озері. Призначення цього обряду магічне – допомогти весні перемогти холодну зиму.

•                 Про обряди закликання весни.

Таку ж магічну функцію мали і обряди заклинання весни. З настанням тепла на вигонах гуртами збиралася молодь «закликати весну». Співали пісні-веснянки, які славили прихід весни та оспівували природу, висловлювали сподівання на добрий урожай.

•                 Учениці виконують «Закличку» (місцевий варіант, записаний Лантух О.С.)

Дощику, дощику,

Припусти, припусти,

Щоб маленьким діточкам

Підрости, підрости.

Сонечко, сонечко,

Засвіти, засвіти,

Щоб нам, наче квіточкам,

Зацвісти, зацвісти.

•                 Виразне читання веснянки.

Ох ти, ластівко,

Ти, косаточко,

Ти  не вий гніздо сиром,

Ти завий гніздо

У мене у дворці

На яблуньці садовій,

На грушечці медовій,

На червонім крильці,

На золотім кольці.

(Учениця записала веснянку від своєї бабусі)

•                 Учениця грає на баяні мелодію «Вийди, вийди, сонечко».

Учитель.

До веснянок приєднувалися різні молодіжні ігри, що виконувалися у супроводі спеціальних пісень, які називалися танками. Серед них найпоширеніші були «Подоляночка», «Мак», «Кривий танець», «А ми просо сіяли, сіяли».

•                 Гра-розминка «Подоляночка».
•                 Учні стають у коло, беруться за руки, вибирають Подоляночку і співають.
•                 Повідомлення про купальські пісні.

7 липня – час літнього сонцестояння. Купальське свято символізує весілля бога літнього сонцестояння з богинею води Даною. Під час цих свят робили опудала, які називали  Іваном і Купалою, Кострубом і Мареною. Навколо них водили хороводи. Потім опудала спалювали. Дівчата пускали на воду вінки, загадуючи бажання. Переплигували через вогонь. Це свято молодості і краси.

•                 Виразне читання купальської пісні (місцевий варіант)

Плетіть, плетіть, дівочки,

Да й краснії віночки.

На щастя- на доленьку,

На чорнії брівоньки.

Що з барвіночку віночок,

Й запашних ромашечок.

Ой зав’є дівчинонька --

Стане як калинонька.

Хто вплете у свій віночок

Доленьку щасливую,

Тую добрий парубок

Да й нарече милою.

•                 Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Шестикласники обмінюються враженнями про свято Івана Купала, яке традиційно проводиться у нашому селі.

•                 Бесіда.

•            Які пісні називалися жниварськими?
•            Як відзначали закінчення жнив?
•            Що таке «борода»?
•            Як називався перший сніп?
•            Де і до якого часу його зберігали?
•            Які жниварські пісні ви знаєте?

•                 Виразне читання жниварських пісень.

Сонечко, засвіти!

Красне, виблисни!

Ми на нивку ідем,

Ми серпочки несем.

Будем жито жати,

Тебе в гості ждати.

(Учениця записала від  своєї бабусі)

•                 Повідомлення про зимові свята.

У зимові святки на Різдво і під Новий рік виконувалися обряди, що супроводжувалися величальними піснями – колядками і щедрівками. Колядки співалися групою колядників, які ходили по хатах 6, 7 січня і в піснях прославляли господаря, його дружину та дітей, бажали їм щастя і добробуту.

13 січня відзначали Щедрий вечір. Основною подією було щедрування, яке супроводжувалося обов’язковим обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я у Новому році, розігруванням дійств із Меланкою, Василем.

•                 Дівчата виконують колядку (місцевий варіант, записала поетеса Лантух О.С.)

Колядую, колядую,

На припечку пироги  чую.

Ой дай, Боже.

Пирожечки смакували,

За пазуху пахавали.

Ой дай, Боже.

Пиражечки ножки мали

Та й пад лаву паскакали.

Ой дай, Боже.

А ми швидко пазбирали, пахавали

Ой дай, Боже.

Господарям заспівали,

Щастя-долі пабажали.

Ой дай, Боже.

Хай вам сіється і жнеться,

Хай вам сонечко сміється.

Ой дай, Боже.

•                 Виразне читання щедрівки.

Ой господар, господарочку,

Пусти в хату Меланочку.

Меланочка тихо ходить,

Нічого в хаті не пошкодить,

Як пошкодить, то помиє,

Їсти зварить та й накриє.

 (учениця записала від бабусі)

•                 Учениці виконують на баянах щедрівку.

Учениця читає власну колядку

Коляд-коляд колядую,

Усім щастя я дарую.

Щоб усі були здорові,

Мали настрій веселковий.

Колядую, колядую,

Усім щастя я дарую.

Щоб усі були щасливі,

І веселі, і красиві.

Хай живуть у вашій хаті

Всі щасливі і багаті.

Щоб жилося вам чудово,

Не було вам горя злого.

V. Підсумок уроку.

•                 Як ви розумієте зміст епіграфа?
•                 Складання сенкана про пісню.

Пісня

Українська, народна

Розповідає, ллється, чарує

Українська народна пісня зачаровує

Чарівниця

•                 «Незакінчене речення»

Сьогодні на уроці я дізнався ( дізналася)…

Мене приємно вразило…

Мені було цікаво слухати…

Домашнє завдання

Скласти висловлювання «Календарно-обрядові пісні – нев’януча окраса духовної культури народу»