Час і вічність, символічні образи у повісті Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною»

Бондарівська гімназія

 

 

 

 

Урок української літератури

у  8 класі

 

 

 

 

Час і вічність, символічні образи

у повісті Михайла  Коцюбинського

«Дорогою ціною»

 

 

 

 

 

 

 

 Вчитель: Величко С.Д.

 

 

 

2019 р.

Мета уроку: охарактеризувати образи головних героїв твору (Оста­па, Соломії), розвивати вміння робити власні висновки, аналізувати вчинки героїв; логічне мислення, увагу, пам'ять, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати волелюбність мужність, винахідливість, зне­важливе ставлення до жорстокості і зла.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Коцюбинського, текст твору, дидак­тичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Вікторина «Пізнай героя за його висловлюванням»

«Втечу... Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились...» (Остап)

«Бунтар... гайдамака! Він мені людей баламутить!» (Пан)

«...Тікаймо звідси, бо ті хлопи заб'ють нас, як мого дідуся в Ума­ні». (Панночка)

«Ну, хай тебе боронить і хова од лихого мати божа... Прощавай!» (Соломія)

«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що...» (Остап)

«З живого шкуру здеру, чисто оббілую... Я ж йому пригадаю, гай­дамаці, Кодню...» (Пан)

«За Дунай, у Січ із тобою... Приймаєш товариша чи не прийма­єш?» (Соломія)

«Пропадай воно все пропадом... Піду і я світ за очі... Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде...» (Соломія)

«Шукай тепер, пане, парубка з молодицею... ніхто не бачив, лиш двох парубків стрічали». (Соломія)

«Хіба я боюся смерті? Сохрани боже!.. Пошли, господи, й завтра. Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». (Іван)

«Бодай ти, запалася, треклята країно, з твоїми порядками!..» (Остап)

«Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму... все ж кра­ще на волі, ніж під паном...» (Остап)

V. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

VІ. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2.  Характеристика образів головних героїв твору

2.1. Образ Остапа Мандрики.

2.1.1. Орієнтовний план до характеристики героя оповідання.

1. Остап Мандрика — головний герой оповідання «Дорогою ці­ною».

 2. Портрет і зовнішність героя

 3. Риси характеру героя:

а) мужність і бунтарство;

б) ненависть до панів;

в) щирість і доброта;

г) рішучість і винахідливість;

д) здатність до ризику;

е) терпимість і волелюбність;

є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії;

ж) вірність у коханні;

з) працьовитість, любов до землі;

и) оптимістичність, життєлюбність.

4. Остап — борець за волю, щасливе життя поневоленого люду

2.2. Образ Соломії

3. Символіка у творі

Вітер у народної творчості — символ волі

Туман символізує безперспективність, невідомість шляху, який об­рали герої повісті.

Влучно використав письменник і народні прислів'я та приказки.

Появу Соломії — вірної подруги і надійного товариша — Остап привітав прислів'ям: «При своїй небозі добре і в дорозі».

Прислів'я Івана Котигорошка «Не їла душа часнику, не буде й смер­діти», в якому висловлено тверду віру в торжество справедливості, заперечується жорстокою дійсністю.

4. Роль звукових елементів у повісті

Вічний шум безбережного моря комишу передається звуконасліду­вальними алітераціями (повторення звуків «ш», «с») та асонанса­ми (повторенням звуку «у») через сприйняття Соломії. У шелесті комишу Соломія десь глибоко відчувала вирок для себе.

Розбурхану стихію пожежі допомагає відчути звук «р», повторе­ний багато разів.

5. Роль і сенс кольорів у творі

У повісті «Дорогою ціною» переважають чорні й чер­воні барви: чорна — при зображенні мороку, осінньої ночі, червона — в картинах пожежі. Чор­на — сумному настрою, червона — страху, породженому пожежею.

VІI. Закріплення вивченого матеріалу. Проведення тестового опитування

1. Циганський виселок складався з:

а) однієї школи і п'яти хаток; б) млина і двох хаток;

в) трьох хаток; г) хати-читальні і двох мазанок.

2. Селяни наддунайських сел. їздять битим шляхом у: а) Київ; б) Львів; в) Тернопіль; г) Галац.

3. Яким чином Соломія віддячила циганам за допомогу? Вона їм: а) доглядала худобу; б) працювала на полі; в) няньчила дітей;

г) сплатила срібними монетами.

4. Кого стосується погрозливе звернення Остапа: «Я б тобі утер ма­ни, коли б москаль не виточив із мене крові»?

а) Гаду; б) заможного болгарина; в) вартового; г) стару циганку.

5. Що робили цигани ввечері?

а) Читали біблію; б) пили спиртне; в) грали у карти;

г) ремонтували одяг і взуття.

6. Що робили жінки?

а) Жебракували; б) ходили на панщину; в) шили шкіряний одяг;

д) в'язали.

7. Найнявшись до заможного болгарина Соломія йому: а) обробляла городину; б) випасала худобу;

в) господарювала у хаті; г) перемивала вовну.

8. Яку приказку використав Остап, пропонуючи Соломії тікати від циган?

а) «Взяв на час та і в добрий час»; б) «Вскочити вище халяв»; в) «Хліб за хліб людям віддавай»; г) «Борг не реве, а спать не дає».

9. Музичний інструмент, яким Гіца розважав сім'ю: а) гітара; б) акордеон; в) сопілка; г) скрипка.

10. Через що Остапа пов'язали турецькі жовніри?

а) бо він вважався біглим; б) через циган; в) оскільки ухилявся від сплати податків; г) за вказівкою зрадника.

11. Для чого Соломія потрапила на базар?

а) За наказом хазяїна; б) купити одяг Остапу;

в) придбати коханому нове взуття; г) найнятися на роботу.

12. Щоб знайти Остапа, Іван порадив Соломії звернутися до:

а) інших циган; б) міграційної служби; в) багатого болгарина;

г) поліцейської дільниці.

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання