Урок на тему "Проблема людини в суспільстві, її «знеособлення» у творі Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало».

Про матеріал

Проаналізувати твір, дослідивши проблему людини в суспільстві, її «знеособлення»; розвивати зв'язне мовлення учнів, спостережливість, навички й уміння роботи з текстом, аналізу художнього твору; виховувати позитивні загальнолюдські цінності, переконання в тому, що кожна людина особлива. Тип уроку: урок-психологічне дослідження.

Перегляд файлу

8 клас

Тема уроку:  Проблема людини в суспільстві, її «знеособлення» у творі Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало».

Мета уроку: проаналізувати  твір, дослідивши проблему людини в суспільстві, її «знеособлення»; розвивати зв’язне мовлення учнів, спостережливість, навички й уміння роботи з текстом, аналізу художнього твору; виховувати позитивні загальнолюдські цінності, переконання в тому, що кожна людина особлива.

Тип уроку: урок-психологічне дослідження.

Обладнання: портрет В.Дрозда, презентація до уроку, таблиці, повідомлення учнів.

Хід уроку:

1 Мотивація навчальної діяльності.

(Слайд 1) Сьогодні на уроці будемо аналізувати  оповідання Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», детальніше розглянемо проблему людини у суспільстві, її «знеособлення». Працюватимемо в групах. Кожна з груп заздалегідь отримала завдання. Група літературознавців визначала тему, ідею, основну думку, жанр, композицію твору. Група літературних критиків -  проблематику твору, аналізувала образи. Група психологів з’ясовувала, як наука психологія трактує поняття індивід, особистість, індивідуальність. Також учні готували повідомлення про значення образу білого коня у слов’янській міфології та окремі групи досліджували значення кольорів білий та сірий, про які згадується у творі.

2 Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу. 

2.1  Повідомлення учня «Значення образу білого коня у словянській міфології».

У ритуалах  давніх словян однією з емблем був  білий кінь, що біжить по небу. Наші предки шанували його, вважали священним. Кінь уособлював світанок. На острові Ругії колись стояв храм Світовида. При цій святині жрець утримував білого коня, на якому заборонялося їздити верхи, бо він був священним. Існував звичай, що переможець-полководець вїжджав до міста на білому коні через тріумфальну арку.  До цього часу існує вислів “В’їхати на білому коні”, що означає з’явитися будь-де як переможець, як людина, яка досягла успіху. (Слайди 2,3)

Наші предки вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. При арконському храмі пошановували білого коня, присвяченого Світовиду. Кельтську богиню творення Епону часто зображували верхи на білому коні. (Слайд 4,5)

У слов’янській міфології є «Міф про Спасителя», де одним з героїв є білий кінь. (Учениця зачитує текст міфу).

«Міф про Спасителя»

В останній місяць свого життя Спаситель сідає на білого коня, летить і день і ніч по рідній землі, збирає біди й лиха і знищує їх енергією свого життя. Коли він приїздить до тієї гори, де перейде в небо, весь люд збирається туди, щоб хоч зором, хоч рукою, хоч віддалік торкнутися Спасителя. А він витікає по краплині у свою землю, свій народ, забираючи з собою все лихо. І на горі зникає під урочистий спів хору жерців. Кінь багряніє, як зоря, і зникає в небі. Кажуть старі люди, що Спасителі з’являються серед нас і до сьогодні.  Але зло набрало такої сили, що ми не знаємо, де він є, і чи є. А на останньому шляху чекає на нього фізичне вбивство, аби не звершив своєї справи. Та Спасителі долають усі перешкоди, навіть смертну межу. Вони завжди звершують свою справу. Якби не це – то наш народ уже б давно  поглинула пітьма.

 Отже, образ білого коня асоціюється з благородством, вищістю, обраністю.

2.2 Пригадаємо зміст твору. Визначимо елементи композиції. (Слайд 6)

Відповідь групи літературознавців.

2.3 Бесіда з учнями.

Що ми дізнаємося з твору про дитинство Шептала?

Чи пишався Шептало тим, що був єдиним білим конем у табуні? Наведіть переконливі документи, посилаючись на зміст оповідання.

Як інші коні ставилися до Шептала? Чим це викликано?

Чому білий кінь намагався виділитися з табуну?

Що відчував Шептало, вирвавшись із табуну? Про що він мріяв?

Для чого, на вашу думку, кінь, повертаючись до табуна, свій білий колір змінив на такий, який би його не відокремлював від інших?

Чи можна вважати Шептала уособленням людини, яка прагне до волі, вираження власної індивідуальності, оцінювати події, характеризувати побачене?

2.4 Робота з текстом. (На запитання знайти відповіді-цитати з твору).

Шептало не полюбляв табун, гурт і загорожі.  До чого це призвело? («Змалку ненавидів табун, гурт і загорожі, і на пасовиську волів бути сам. Спершу бригадні коні глузували з нього, далі звикли й самі почали обходити Шептала»).

Як почував себе кінь суботнього вечора? Про що він розмірковував?

( Неприємна, знайома млявість – провісниця всіляких прикростей – закрадалася в груди. Сьогодні суботній вечір, роботу скінчили раніше, і він насолоджувався спокоєм та тішив себе надією на завтрашній відпочинок. Звісно, якщо вранці не поженуть до міста. Але він сподівається на Степанову добрість»).

Через що коні недолюблювали Шептала? («З конюхом у нього особливі стосунки. Інші коні це відчувають, тому й недолюблюють Шептала. Степан ніколи його не бє, хіба ненароком у гурті зачепить чи про стороннє око  стьобне. Ніколи не посилає на важку роботу, якщо є когось іншого послати. Бо він, Шептало, кінь особливий, кінь білий, а коли попав у це бригадне становище, то завдяки злому випадку, химерам долі»).

Чого соромився білий кінь? ( «То він соромився упряжі, соромився становища робочої худоби, яку вільно запрягати, поганяти, стьобати батогом кожному Степанові»).

Як автор характеризує Шептала?  («На Шептала можна покластися. Такий покірний і роботящий. Тільки віжок торкнись, уже чує, вже розуміє, підганяти не доводиться. Він свого досяг, зумів прикинутися; вони повірили – хіба не має пишатися своїм розумом і витримкою»).

Якій критиці піддав Шептало окремих коней? («Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, огризатися, показувати свій характер. Ніби чогось досягнеш, крім батога»).

Чи була воля для Шептала найкращими хвилинами його життя? («Ніколи досі і вже ніколи опісля білий кінь не відчував себе так близько і повно із стихією, течією – од трав’яних хвиль до білих громів у вишині. Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, відчув себе таким сильним, що знову заіржав, цього разу грізно та бойовито, перегукуючись з громами»).

Чи згадував Шептало на волі про свого господаря? Чому? («Шепталові раптом закортіло почути Степанів голос, ласкаво ткнутися мордою в його замахорчені долоні, хай навіть ударить, висварить… Білому коневі бувало по-справжньому гірко, коли його зневажали, били, але незабаром у Шептала прокидалася в подібному випадку винувата довірливість до кривдника. Раніше в подібному випадку він дорікав собі за відсутність гордості, але тепер, серед пустинного темного лугу, ця довірливість була бажана й приємна»).

2.5   Яка тема, ідея, основна думка оповідання. (Слайд 7) Відповідь групи літературознавців.

2.6 Складання інформаційного грона характеристики образів Шептала та Степана. (Слайди 8, 9)

2.7 Створення асоціативного грона. (З чим асоціюється у вашій уяві білий колір? Який є протилежним  йому? З чим асоціюється сірий, чорний?)

(Слайди 10,11)

2.8 Повідомлення груп про значення кольорів білий, сірий.

1 група. Концепція кольору була вироблена Ґете: всі темні кольори заспокоюють, світлі збуджують. Кожен колір має безліч значень. Існує взаємодія кольору і часу - кожна епоха вибирає свій колір: сірий - пуританство і повоєнна Великобританія, Стародавній Рим - пурпур, як символ влади. Надто велика різноманітність кольорів - нація процвітає. 

Білий колір характеризується досконалістю і завершеністю, демонструє абсолютне й остаточне рішення, повну свободу для можливостей і зняття перешкод. 
Його фундаментальна якість - рівність, оскільки він містить у собі всі кольори, вони в ньому рівні. Він завжди надихає, допомагає, вселяє певну віру (дає свободу). Якщо пофарбувати будинок всередині білим, у ньому буде світло, якщо пофарбувати в білий одвірки дверей - людина, заходячи, залишить своє зло зовні. 
Білий дуже широко використовується в християнстві. Це символ віри, чистоти, істинності та світлості. 

2 група. Сірий колір поєднує в собі протилежні якості чорного та  білого, отже, почуває себе непотрібним і чужим, ніколи не стане першим (тому що у нього немає до цього внутрішнього прагнення). Єдина мета - стабільність і гармонія (через виснаженість і втому). Сірий колір вважається кольором самотності, тому що живе на межі чорного з білим. 
Люди, які віддають перевагу сірому кольору, не вірять, що емоції можуть щось вирішити, не вірять в щирість емоційних переживань; вважають, що емоції можна проявляти лише в певних обставинах (але тільки не зараз). Звідси їхня емоційна стриманість і, отже, виснаження. Сірий колір завжди стабілізує процеси навколо, але завжди виглядає роздвоєним, завжди почувається погано. 
У негативному значенні кольору для нього ніколи немає майбутнього - він старий, хворий, нікому не потрібен, йому завжди чогось не вистачає. У своєму позитивному значенні сірий колір впевнений, що найкраще - попереду, але нічого для цього не робить. У міфології та мистецтві сірий колір використовується мало. (Слайд 12)

2.9  Визначення проблематики твору. (Слайд 13). Відповідь групи літературних критиків.

2.10 Робота з таблицями.

Розбіжність між високою самооцінкою людини, гідної поваги, і її низькою соціальною роллю. (Слайд 14).

Несумісне протиставлення.

«Вони, люди, знають: на Шептала можна покластися. Такий покірний і роботящий, тільки віжок торкнись, уже чує, вже розуміє, підганяти не доводиться».

Негативний досвід існування в соціумі спричинює духовне спустошення, травмованість вольової сфери.

«Робоча худобина, яку вільно запрягати, поганяти, стьобати батогом кожному Степанові».

Поділяємо ті погляди, котрі диктує наша «роль».

«Протягом усього життя в кнющні обманював себе: він давно не був білим конем».

Пристосування до того, що є.

«Хай завтра у привід відправить чи до міста, а згодом вони порозуміються. Недаремно ж білим коням дано розум.»

 

 «Соціалізація душі» (виправдальні підстави для будь-якого стану) головного героя твору «Білий кінь Шептало». (Слайд 15)

Внутрішнє мовлення  Шептала містить позитивну характеристику Степана.

«Степан ніколи не бє його. Не посилає на важку роботу. Степан терпить».

Роздуми Шептала про Степана, які є носіями лінії виправдання.

«Степан справді буває дуже злий. Немов щось находить на нього, але з ким цього не трапляється, та ще при такій службі. Скільки нас на одні плечі…»

Сліпа відданість тому, на чиєму боці сила.

«Білому коневі бувало по-справжньому гірко, коли його зневажали та били, але незабаром у Шептала прокидалася винувата довірливість до кривдника».

Духовна деградація.

«Він не мститиметься Степанові за ті випадкові удари, без цього не можна, без цього ніякого порядку не було б серед коней».

 

 Пригадати, що таке алегорія. (Слайд 16)

 Алегорія (від гр.allegoria – інакомовлення) -  вид метафори: інакомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси.

Чи є образ білого коня Шептала алегоричним? (Слайд 17)

Група психологів з’ясовувала, як наука психологія трактує поняття індивід, особистість, індивідуальність. Надаємо їй слово. Відповідь групи психологів.

Індивідлюдина як одинична природна істота, представник роду Homo sapiens.  (Слайд 18 )

Особистість -  суспільна істота, наділена свідомістю і представлена психологічними характеристиками, які є стійкими, соціально зумовленими і виявляються у суспільних зв’язках, відносинах з навколишнім світом, іншими людьми та визначають поведінку людини. (Слайд 19)

Індивідуальністьнеповторне поєднання психологічних  особливостей і рис людини, що визначає її своєрідність та несхожість на інших людей. (Слайд 20 )

Ким, над вашу думку, є алегоричний образ Шептала: індивідом, особистістю чи індивідуальністю?

3 Висновки груп.

Психологи.

Створений Володимиром Дроздом  образ коня Шептала уособлює особистість, яка не хоче миритися з приниженням гідності. Головне в людині – її внутрішня сутність. Оригінальність світобачення, несхожість на інших у поведінці, спосіб життя,– все це є ознаками нестандартних особистостей, яких не розуміють оточуючі. Тому такі люди живуть у власному внутрішньому світі, або стають звичайними. (Слайд 21)

Письменник надав своєму героєві, коневі на ім’я Шептало, багато людських якостей, зробив досить прозорі натяки на природу людських типів, в алегоричній формі відобразив проблему пристосуванства і збереження індивідуальності. Білий кінь не полюбляв побут, гурт, загорожі – це свідчення індивідуальності героя. (Слайд 22)

Лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії.

Літературні критики.

  У короткому оповіданні "Білий кінь Шептало" Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження.

 Думки коня Шептала - то роздуми людини неординарної, особливої... Таку людину часто називають "білою вороною". І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на цей вислів.

 Володимир Дрозд ніби запитує свого персонажа, чи зможе він усе життя отак ходити позаду конюха, щоб не бігти серед спітнілих кінських тіл, останнім пити з корита скаламучену воду, щоб уникнути штовханини натовпу. І читач незабаром отримує відповідь: білий кінь показує свій норов і втікає в луки. Тут він відчуває себе вільним, як давні його предки — дикі коні. Шептало пасеться, лежить на траві, купається в річці. Змивши з себе сірий бруд, він стає білосніжним і, вражений, стоїть над водою. Власне відображення у воді стає ніби поясненням того, чому конюх дозволив собі ударити білого коня: забруднившись, Шептало став сірим (тобто пересічним, таким, як усі). Усвідомлення своєї неповторності дозволяє Шепталові пробачити Степана і навіть сумувати за ним. Повертаючись до колгоспної конюшні, білий кінь викачується в багні, щоб на ранок знову стати сірим, але глибоко в свідомості Шептала пульсує думка, що він особливий, і нікому його не зломити, доки в ньому живе таке самовизначення, але серед натовпу краще все ж таки залишати сірим, щоб не мозолити зайвий раз око.

Автор створює образ особистості, яка прагне свободи, але залишається в неволі, хоче самовиразитися, але, скута сірим буденним життям, залишається серед натовпу, дозволивши собі лише один день вільного життя. (Слайд 23)

Літературознавці. (Слайд 24)

За словами письменника, його "завжди цікавило, що сказати, а не як сказати", стиль, форма — похідне, а головне для нього в літературному творі "не література, а душа". Власне, стан душі людини, саме трагедія деформації, роздвоєння, хворобливого розщеплення її в умовах хворого суспільства.  Також екологія та порятунок душі.

 В оповіданні «Білий кінь Шептало» Володимир Дрозд в алегоричній формі показав підневільне становище людини в суспільстві, порушив важливу загальнолюдську проблему формування особистості, роздвоєння її душі. Ця проблема турбувала письменника ще з початку його літературної діяльності, коли він писав: «Завдання новітньої літератури нашої - формувати, пробуджувати духовне багатство індивідуальності, яка могла б протистояти будь-якому зовнішньому тискові». (Слайд 25)

У своєму творі  Володимир Дрозд показує, що може статися з людиною, якщо вона не використовує шансу бути вільною і стає покірною. (Слайд 26)

(Слайд 27)  ТОБІ НЕ НАБРИДЛО ПРИКИДАТИСЬ ТАКИМ, ЯК УСІ?

4 Рефлексія.

Що пізнавального було для вас на уроці?

Який вид роботи був найцікавішим?

Що не сподобалося? Було не цікавим?

5 Оцінювання.

6 Домашнє завдання.  Написати власний варіант завершення оповідання. (Слайд 28).

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сидоренко Ірина Сергіївна
    Щиро вдячна за допомогу!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
15 січня 2019
Переглядів
5541
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку